Дитинство
Коді народився у місті Харків і провів своє дитинство у багатому районі. Батьки Коді. входили в еліту минулого,тому дитина була забезпечена золотим майбутнім, якби не один злощасний вечір.Сім'я дружно повернулася з ресторану,який був замовлений на честь дванадцятиріччя Коді і ось тоді, вже на півдорозі до будинку їх застали зненацька.Двоє чоловіків, один із яких був у масці,вони планували забрати у батьків Коді кругленьку суму грошей,якої у глави сім'ї при собі не було.Звичайно,що грабіжники занервували,почалася метушня, і батько був змушений відбиватися від злочинців, заступаючись за свою родину.Батько Коді завдав сильного удару людині в масці, через що його напарник, дістав вогнепальну зброю і безжально позбавив життя батьків.Яскравий спалах обличчя пострілу висвітлив убивці... Обличчя, яке хлопчині назавжди відбилося в пам'яті. Тоді ще маленький хлопчик дивився у вічі смерті; - вбивця його батьків не зміг вистрілити у дитину. Він прибрав зброю за пазуху,допоміг стати напарнику,і вони зникли...
У шоці Коді дивився на чорних калюжі крові,що розпливалися, і досі не міг збагнути: його батьки мертві. Тоді він підірвався і вирішив знайти хоч кого, благаючи про допомогу, але або натикався на байдужі погляди перехожих, що рідко зустрічаються, або чув лайки у свій бік.
Того дня він зненавидів суспільство. Злість не відпускала його ні в хвилину, йому стали притаманні такі емоції, як ненависть і гнів, душевний біль мучав його через втрату батьків. Він твердо вирішив собі помститися за них, подумав хлопець в той момент.А в очікуванні Коді оселилася думка: він зможе здійснити "правосуддя" сам! Саме тому вирішив не повідомляти поліцію, та й не вважав, що "доблесні" поліцейські здібності хоч якось допомагають йому. Жив він у 6-му житловому комплексі, квартира 178 ,так як він почав жити на самоті, зробило його самостійним, він навчився сам готувати, прибирати і займатися побутовими справами. У школі у нього не було друзів і він абстрагувався від своїх однолітків. Так минули 8 років. Весь цей час його переповнювала ненависть до "бандитів". Ненависть і бажання помститися переповнювали його, хлопець накоплював свій біль упереміш з ненавистю.
Юність
У віці 17 років,вже дорослий Коді закінчив 11 класів, вступив до Національної академії внутрішніх справ.Після закінчення академії молодик одразу влаштувався у Центральний Поліцейський Департамент в його місті.На початку Коді потрапив до серйозного підрозділу КОРД , після довгої та завзятої роботи та вдало підібраних справ, його перенаправили до відділу ДВБ Довгий час він старанно працював, але так і не знайшов саму людину, яка вбила його батьків.
Доросле життя
Ось Коді відсвяткував свій 25-й день народження. Також, дослужившись до звання Підполковника у відділі ДВБ , йому запропонували перевестися не менш серйозного підрозділу ЦСО "А" СБУ. Не довго думаючи, він погодився з цією пропозицією і почав працювати агентом Альфа. В агентстві СБУ, через довгий час міністерство вирішило видати йому медаль "Найкращий агент", за добре виконану роботу і відданість, чому сам Коді був дуже радий. Під час виконання чергового завдання він познайомився з чарівною дівчиною, яка працювала в Департамену патрульної поліції. Вони довгий час спілкувалися і врешті-решт він зробив їй пропозицію, на що отримав позитивну відповідь. За весь час спілкування зі своєю коханою, він не розповів про те, що трапилося з його батьками і не ділився з нею своїми почуттями до навколишнього світу, такими як: ненависть, розчарування, біль, агресія, гнів. Все це він тримав у собі, сподіваючись, що помста зможе заспокоїти його.
На одному з чергових небезпечних завдань, де Коді ризикував своїм життям у перестрілці, він побачив ту саму людину, яка вбила його батьків. Це був власник одного з найпрестижніших бізнесів у місті Харків , але переповненого емоціями Коді було вже не зупинити. Він випустив кілька куль, після яких ця людина впала намертво. Природно, його затримали та відправили до суду, де він пояснив усю ситуацію. На велике щастя агентам СБУ вдалося знайти, давним давно заховані записи відеоспостереження тієї злощасної ночі, де були вбиті його батьки і йому вдалося виправдатися в суді. Начебто ось він виконав свою помсту і далі він повинен бути щасливий, але ні. Факт того, що людина, яка вбила його батьків, весь цей час перебувала на волі і займалася своєю справою, тільки більше пробудила в ній ненависть до беззаконня...
Теперішній час
Через півроку, коли Коді виповнилося 30 років, він звільнявся з агентства СБУ, перед цим купивши ліцензію на носіння зброї. Він хотів відмовитись від усього цього і спробувати себе в чомусь іншому. Він влаштувався в міську лікарню.Пропрацювавши там 3 роки, він потоваришував із багатьма людьми, але особливо близьким йому став Головний Лікар.
Одного разу, повертаючись додому після робочого дня в лікарні він почув якусь сварку в провулку, його цікавість розривало його і він вирішив подивитися, але коли він заглянув у провулок - Коді був сильно здивований, від побаченого. Він побачив двох людей, а точніше один тримав іншого на прицілі, як виявилося Головного лікаря лікарні, намагалися пограбувати. Тоді Коді негайно дістав пістолет з кобури , який він нещодавно купив, маючи ліцензію, в магазині зброї, для самооборони і вистрілив у "грабіжника", тим самим вбивши його і врятував життя своєму "босу". Після цього випадку він отримав довіру того самого Головного лікаря...
За кілька місяців після посвяти в реальні справи а саме Коді пішов працювати у авто-майстерню, він вплутувався в багато "колотнечі" та перестрілки, де неодноразово вбивав людей, але не разу не був спійманий, адже через свою минулу роботу, він знав як все зробити так, щоб не залишити за собою жодних слідів. Із власником авто-майстерні вони дуже здружилися та почали довіряти один одному. Але він за цей час зрозумів, що не може більше там працювати і його покликання це держ. структури, адже ненависть до людей, які порушували закон, тільки наростала, а через те, що Коді сам почав часто порушувати закон і став ближчим до беззаконня, його це злило ще більше. Тому він вирішив повернутися до держ. структури, адже він жодного разу не був спійманий і перед законом він був чистий. Після тривалого перебування в авто-майстерні він подав заяву в структуру "НПУ". Через якийсь час його прийняли і він почав працювати в структурі НПУ, в якому працює й досі, охороняючи перших осіб штату та стежачи за порядком. Одного звичайного робочого дня Коді побачив убивство в небезпечному районі. Після того, як працівник НПУ затримав убивцю, знешкодивши його легким кулеметом. Вбивця запропонував чималу суму, за яку він мав заплющити очі на його злочин. Коді не так багато заробляв, тому подумав і вирішив взяти гроші, закривши свою нагрудну боді-камеру. Сівши в автомобіль, він помітив, що у нього підскочив адреналін і зрозумів, що ніколи не отримував таких легких грошей і продовжив цим займатися.
Наші дні:
Коді ще працює у НПУ на звані Полковника,він перестав брати взятки та порушувати статут та закон.
Нещодавно йому вручили медаль та подяку найкращій працівник місяця Квейтін дуже багато допомагає людям.
А саме в цей час Коді патрулює місто та затримує злочинців.Коді зараз проходить навчання на снайпера,вчора його напарник попав у перестрілку у якій 3 бандити хотіли вбити жінку з маленьким дитям но у Коді була снайперська гвинтівка в руках та він знищив злочинцинців.Коді продовжує свій тернистий шлях держслужбовця.
Коді народився у місті Харків і провів своє дитинство у багатому районі. Батьки Коді. входили в еліту минулого,тому дитина була забезпечена золотим майбутнім, якби не один злощасний вечір.Сім'я дружно повернулася з ресторану,який був замовлений на честь дванадцятиріччя Коді і ось тоді, вже на півдорозі до будинку їх застали зненацька.Двоє чоловіків, один із яких був у масці,вони планували забрати у батьків Коді кругленьку суму грошей,якої у глави сім'ї при собі не було.Звичайно,що грабіжники занервували,почалася метушня, і батько був змушений відбиватися від злочинців, заступаючись за свою родину.Батько Коді завдав сильного удару людині в масці, через що його напарник, дістав вогнепальну зброю і безжально позбавив життя батьків.Яскравий спалах обличчя пострілу висвітлив убивці... Обличчя, яке хлопчині назавжди відбилося в пам'яті. Тоді ще маленький хлопчик дивився у вічі смерті; - вбивця його батьків не зміг вистрілити у дитину. Він прибрав зброю за пазуху,допоміг стати напарнику,і вони зникли...
У шоці Коді дивився на чорних калюжі крові,що розпливалися, і досі не міг збагнути: його батьки мертві. Тоді він підірвався і вирішив знайти хоч кого, благаючи про допомогу, але або натикався на байдужі погляди перехожих, що рідко зустрічаються, або чув лайки у свій бік.
Того дня він зненавидів суспільство. Злість не відпускала його ні в хвилину, йому стали притаманні такі емоції, як ненависть і гнів, душевний біль мучав його через втрату батьків. Він твердо вирішив собі помститися за них, подумав хлопець в той момент.А в очікуванні Коді оселилася думка: він зможе здійснити "правосуддя" сам! Саме тому вирішив не повідомляти поліцію, та й не вважав, що "доблесні" поліцейські здібності хоч якось допомагають йому. Жив він у 6-му житловому комплексі, квартира 178 ,так як він почав жити на самоті, зробило його самостійним, він навчився сам готувати, прибирати і займатися побутовими справами. У школі у нього не було друзів і він абстрагувався від своїх однолітків. Так минули 8 років. Весь цей час його переповнювала ненависть до "бандитів". Ненависть і бажання помститися переповнювали його, хлопець накоплював свій біль упереміш з ненавистю.
Юність
У віці 17 років,вже дорослий Коді закінчив 11 класів, вступив до Національної академії внутрішніх справ.Після закінчення академії молодик одразу влаштувався у Центральний Поліцейський Департамент в його місті.На початку Коді потрапив до серйозного підрозділу КОРД , після довгої та завзятої роботи та вдало підібраних справ, його перенаправили до відділу ДВБ Довгий час він старанно працював, але так і не знайшов саму людину, яка вбила його батьків.
Доросле життя
Ось Коді відсвяткував свій 25-й день народження. Також, дослужившись до звання Підполковника у відділі ДВБ , йому запропонували перевестися не менш серйозного підрозділу ЦСО "А" СБУ. Не довго думаючи, він погодився з цією пропозицією і почав працювати агентом Альфа. В агентстві СБУ, через довгий час міністерство вирішило видати йому медаль "Найкращий агент", за добре виконану роботу і відданість, чому сам Коді був дуже радий. Під час виконання чергового завдання він познайомився з чарівною дівчиною, яка працювала в Департамену патрульної поліції. Вони довгий час спілкувалися і врешті-решт він зробив їй пропозицію, на що отримав позитивну відповідь. За весь час спілкування зі своєю коханою, він не розповів про те, що трапилося з його батьками і не ділився з нею своїми почуттями до навколишнього світу, такими як: ненависть, розчарування, біль, агресія, гнів. Все це він тримав у собі, сподіваючись, що помста зможе заспокоїти його.
На одному з чергових небезпечних завдань, де Коді ризикував своїм життям у перестрілці, він побачив ту саму людину, яка вбила його батьків. Це був власник одного з найпрестижніших бізнесів у місті Харків , але переповненого емоціями Коді було вже не зупинити. Він випустив кілька куль, після яких ця людина впала намертво. Природно, його затримали та відправили до суду, де він пояснив усю ситуацію. На велике щастя агентам СБУ вдалося знайти, давним давно заховані записи відеоспостереження тієї злощасної ночі, де були вбиті його батьки і йому вдалося виправдатися в суді. Начебто ось він виконав свою помсту і далі він повинен бути щасливий, але ні. Факт того, що людина, яка вбила його батьків, весь цей час перебувала на волі і займалася своєю справою, тільки більше пробудила в ній ненависть до беззаконня...
Теперішній час
Через півроку, коли Коді виповнилося 30 років, він звільнявся з агентства СБУ, перед цим купивши ліцензію на носіння зброї. Він хотів відмовитись від усього цього і спробувати себе в чомусь іншому. Він влаштувався в міську лікарню.Пропрацювавши там 3 роки, він потоваришував із багатьма людьми, але особливо близьким йому став Головний Лікар.
Одного разу, повертаючись додому після робочого дня в лікарні він почув якусь сварку в провулку, його цікавість розривало його і він вирішив подивитися, але коли він заглянув у провулок - Коді був сильно здивований, від побаченого. Він побачив двох людей, а точніше один тримав іншого на прицілі, як виявилося Головного лікаря лікарні, намагалися пограбувати. Тоді Коді негайно дістав пістолет з кобури , який він нещодавно купив, маючи ліцензію, в магазині зброї, для самооборони і вистрілив у "грабіжника", тим самим вбивши його і врятував життя своєму "босу". Після цього випадку він отримав довіру того самого Головного лікаря...
За кілька місяців після посвяти в реальні справи а саме Коді пішов працювати у авто-майстерню, він вплутувався в багато "колотнечі" та перестрілки, де неодноразово вбивав людей, але не разу не був спійманий, адже через свою минулу роботу, він знав як все зробити так, щоб не залишити за собою жодних слідів. Із власником авто-майстерні вони дуже здружилися та почали довіряти один одному. Але він за цей час зрозумів, що не може більше там працювати і його покликання це держ. структури, адже ненависть до людей, які порушували закон, тільки наростала, а через те, що Коді сам почав часто порушувати закон і став ближчим до беззаконня, його це злило ще більше. Тому він вирішив повернутися до держ. структури, адже він жодного разу не був спійманий і перед законом він був чистий. Після тривалого перебування в авто-майстерні він подав заяву в структуру "НПУ". Через якийсь час його прийняли і він почав працювати в структурі НПУ, в якому працює й досі, охороняючи перших осіб штату та стежачи за порядком. Одного звичайного робочого дня Коді побачив убивство в небезпечному районі. Після того, як працівник НПУ затримав убивцю, знешкодивши його легким кулеметом. Вбивця запропонував чималу суму, за яку він мав заплющити очі на його злочин. Коді не так багато заробляв, тому подумав і вирішив взяти гроші, закривши свою нагрудну боді-камеру. Сівши в автомобіль, він помітив, що у нього підскочив адреналін і зрозумів, що ніколи не отримував таких легких грошей і продовжив цим займатися.
Наші дні:
Коді ще працює у НПУ на звані Полковника,він перестав брати взятки та порушувати статут та закон.
Нещодавно йому вручили медаль та подяку найкращій працівник місяця Квейтін дуже багато допомагає людям.
А саме в цей час Коді патрулює місто та затримує злочинців.Коді зараз проходить навчання на снайпера,вчора його напарник попав у перестрілку у якій 3 бандити хотіли вбити жінку з маленьким дитям но у Коді була снайперська гвинтівка в руках та він знищив злочинцинців.Коді продовжує свій тернистий шлях держслужбовця.
