[l] Щасливе дитинство
Народився Роман у 1998 році в затишному містечку Чернівці. Його родина жила досить скромно, але не відчувала особливої нестачі. Батько був інженером на місцевому заводі, а мати працювала викладачкою української мови у школі. З дитинства хлопець вирізнявся своєю допитливістю та жвавістю. Він захоплювався читанням пригодницьких книг, особливо любив історії про героїв, що ставали на захист слабких.Роман ріс у атмосфері любові та турботи, хоча й не був розбещеним. Батьки навчали його поважати людей, допомагати тим, хто цього потребує, і завжди залишатися чесним. Від своєї матері він перейняв любов до української мови та культури, а від батька — логічне мислення і практичний підхід до життя.
Його шкільні роки були сповнені пригод: перші друзі, перші виклики та перемоги. Завдяки своїй енергійності та доброті Роман мав багато товаришів, які завжди підтримували його.
[ll] Безтурботна юність
Після закінчення школи Роман вступив до технічного ліцею, де почав серйозніше цікавитися інженерією. Його любов до техніки проявлялася у всьому: від ремонту велосипедів до створення власних невеликих пристроїв. Він мріяв одного дня працювати над масштабними проектами, які могли б змінити життя людей на краще.Окрім навчання, Роман захоплювався спортом — зокрема, бігом та плаванням. Він вірив, що сильне тіло допомагає мати сильний дух. Ця впевненість допомагала йому долати труднощі, що траплялися на його шляху.
Роман також не уникнув типових для юності переживань. Перші закоханості, суперечки з друзями, розчарування та успіхи стали частиною його дорослішання. Він вчився на своїх помилках і ставав тільки сильнішим.
[lll] Ломка стабільності
У 2014 році, коли Роману виповнилося 16 років, його життя різко змінилося. Початок війни на сході України перевернув усе з ніг на голову. Багато його друзів та родичів змушені були покинути свої домівки. Батько втратив роботу через закриття заводу, і родина зіткнулася з фінансовими труднощами.Попри всі негаразди, Роман не здався. Він допомагав батькам чим міг: підробляв після навчання, розвозив гуманітарну допомогу для переселенців та навіть збирав кошти для підтримки української армії. У ньому зріла рішучість стати людиною, яка зможе змінювати світ на краще.
[lV] Новий початок
Закінчивши ліцей, Роман вирішив вступити до університету на спеціальність "Інженерія та робототехніка". Переїзд до Києва став для нього новою сторінкою. Тут він зустрів багато нових людей, захопився науковою діяльністю та вперше взяв участь у міжнародній конференції, представляючи свої інноваційні проекти.Університет подарував йому не тільки знання, але й справжніх друзів, які стали йому другою сім'єю. Роман завжди залишався альтруїстом, допомагаючи однокурсникам і навіть викладачам.
[V] Лист, що змінив усе
Одного дня Роман отримав загадковий лист без адресата. На конверті було написано: "Ромчику, ти маєш право знати правду". Відкривши листа, він побачив фото свого діда, який давно зник безвісти, та координати, які вели до його рідного міста. В супровідній записці було сказано: "Твоє минуле чекає на тебе. Поспішай".Цей лист перевернув його життя. Роман зрозумів, що має залишити все і вирушити в подорож, яка могла розкрити таємниці його родини. Він повідомив друзям, що їде у відрядження, зібрав найнеобхідніше і вирушив у дорогу, яка змінила його долю назавжди.
