ПІБ: Ліза Віцкі Миколаєвна
Вік: 24 роки
Дата народження: 22.02.2001
Проживання в області: 19
Місце народження: Дніпро
Освіта: Вища Юридична
Стать: жіноча
Національність: Українка
Дитинство:
Дитинство Лізи було не дуже гарним
батько Алекси не хотів цю дитину, він казав що йому не потрібні діти, він планував своє життя зовсім інакше, але мати Лізи не захотіла робити аборт.
Йти їй було нікуди тому вона збрехала Евгенію що аборт вже робити пізно, і вона залишилась далі жити з Евгеніем.
Евгеній часто полюбляв по пиячити та пограти в карти на гроші зі своїми друзями, та коли програвав гроші і напивався страждала Наталя, він бив її майже кожного дня, крав в неї гроші які вона заробляла працюючи у магазині, та гвалтував.
Одного дня Евгеній так її побив що вона знепритомніла, на той час вона була на 8 місяців вагітності, виникла можливість що Наталя втратить дитину, Евгеній злякався що вбив Наталю та втік, але вчасно зайшла сусідка, яка викликала швидку.
Наталю та дитину було врятовано.
Та через те що дитина народилася не доношеною вней з явилися вади серця
Наталю з маленькою Саша виписали із лікарні, їх зустріла та сама сусідка яка їх врятувала, та повідомила Наталі про те що Евгеній поїхав з міста, і вони повернулися в свою квартиру.
Юність:Ліза зростала дуже гарною дівчиною, вона ходила в садочок та була дуже спокійною дитиною, ніколи ніяких проблем не виникало, але матері не вистачало грошей для того щоб виховати маленьку Лізу, на той час її мати заробляла 3 тисячі гривень на місяць і цього було недостатньо навіть щоб сплачувати квартиру. Наталі намагалася допомагати сусідка,інколи забирала Лізу з садочка, та займалася з нею читатанням і підговкою до школи.
Ліза подорослішала, у шість років вона пішла до школи, Ліза була дуже комунікабельна, тому друзів вона знайшла швидко, та намагалася навчатися тільки на пьятірки, допомагала матері по дому, але матері всеодно було складно. Її вигнали з роботи тому що магазин в якому вона працювала зачинили. Мати шукала роботу та була у розпачі, вона боялася що її маленьку донечку може забрати служба по справах дітей, вона дуже сильно кохала свою дитину. Наталі запропонував один чоловік спати з іншими чоловіками за гроші. Наталя ніколи б не наважилась на таке, але треба було якось ростити дитину, тому вона погодилась.
Минуло 11 років, Наталя відкрила свій магазин одягу, купила гарній будинок у Харкові, та їздила на розкішному авто, Ліза ніколи собі нівчому не відмовляла,
та вже думала який університет обере за для того щоб навчатися. Вона обрала університет внутрішніх справ. На другому курсі вона з одногрупниками поїхала на тренування, вони стріляли з вогнепальної зброї по цілям, та в групі Саши був хлопчина який вирішив що може постріляти по людях, він направив пістолет в спину Лізі та зробив постріл, її одразу ж відвезли до лікарні, та лікарі рятували життя Лізі, бо цілився він ближче до серця, та життя Лізи врятували,мати одразу як дізналася про те що сталося поїхала у лікарню, та коли вона перебувала ще у реанімації розповідала Олексі ким був її батько, та Ліза пообіцяла собі що ніколи йому не пробачить .
Доросле життя:
Олекса закінчила університет з червоним дипломом з відзнакою, вона була найкращою студенткою яка навчалася на курсі. Після університету Алекса вирішила що хоче піти працювати і Службу безпеки України. Та мати дуже сильно захворіла, тому Ліза не могла ще довго піти працювати та здійснити свою мрію бути співробітником служби МВС. Через два роки мати Лізи померла…
Ліза залишилася зовсім одна, коли одного дня на вулиці вона зустріла свого батька, він був схожий на бомжа, дуже сильно пиячив , та мав на своєму рахунку вже 3 судимості, він впізнав Олексу бо вона була дуже схожа на свою покійну матір, він підійшов до неї та в нього на очах накотило сльози… «Доню…»
Саша поговорила з батьком. Вона не пробачила його, в неї в памʼяті завжди буде те що розповіла їй мати, але допомогла йому грошима та допомогти зробити його життя краще, вона знайшла для нього роботу, та іноді вони спілкувалися один з одним.
Олекса згадує про свою мрію та подає документи на вступ до СБУ, але нажаль двадцяти річну Лізу не примають, через травму яку вона отримала ще в університеті, через цю травму Лізі важче вдається виконувати роботу яку від неї вимагають.
Теперішній час:
В даний момент Ліза проживає у місті Харків, та інколи спілкується з батьком , їй наразі 23 роки має гарний автомобіль та не велику квартиру з гарним ремонтом на виїзд з Харкова.Ліза нівякому разі нк забуває про свою мрію, та робить усе можливе за для того аби все-таки працювати в СБУ. Вона ликується в ліпшого лікаря в Харкові. Ліза допомагає в мерії Харкова але там не працює, завдяки тому що вона закінчила університет та отримала диплом з відзнакою її дозволили допомагати адвокатам які тільки вступили на цю посаду ! Ліза досі не заміжня, та батько інколи натякає що вже треба онуків, та Ліза твердо для себе вирішила що напочатку карьера, а вже потім щаслива та велика родина.
Вік: 24 роки
Дата народження: 22.02.2001
Проживання в області: 19
Місце народження: Дніпро
Освіта: Вища Юридична
Стать: жіноча
Національність: Українка
Дитинство:
Дитинство Лізи було не дуже гарним
батько Алекси не хотів цю дитину, він казав що йому не потрібні діти, він планував своє життя зовсім інакше, але мати Лізи не захотіла робити аборт.
Йти їй було нікуди тому вона збрехала Евгенію що аборт вже робити пізно, і вона залишилась далі жити з Евгеніем.
Евгеній часто полюбляв по пиячити та пограти в карти на гроші зі своїми друзями, та коли програвав гроші і напивався страждала Наталя, він бив її майже кожного дня, крав в неї гроші які вона заробляла працюючи у магазині, та гвалтував.
Одного дня Евгеній так її побив що вона знепритомніла, на той час вона була на 8 місяців вагітності, виникла можливість що Наталя втратить дитину, Евгеній злякався що вбив Наталю та втік, але вчасно зайшла сусідка, яка викликала швидку.
Наталю та дитину було врятовано.
Та через те що дитина народилася не доношеною вней з явилися вади серця
Наталю з маленькою Саша виписали із лікарні, їх зустріла та сама сусідка яка їх врятувала, та повідомила Наталі про те що Евгеній поїхав з міста, і вони повернулися в свою квартиру.
Юність:Ліза зростала дуже гарною дівчиною, вона ходила в садочок та була дуже спокійною дитиною, ніколи ніяких проблем не виникало, але матері не вистачало грошей для того щоб виховати маленьку Лізу, на той час її мати заробляла 3 тисячі гривень на місяць і цього було недостатньо навіть щоб сплачувати квартиру. Наталі намагалася допомагати сусідка,інколи забирала Лізу з садочка, та займалася з нею читатанням і підговкою до школи.
Ліза подорослішала, у шість років вона пішла до школи, Ліза була дуже комунікабельна, тому друзів вона знайшла швидко, та намагалася навчатися тільки на пьятірки, допомагала матері по дому, але матері всеодно було складно. Її вигнали з роботи тому що магазин в якому вона працювала зачинили. Мати шукала роботу та була у розпачі, вона боялася що її маленьку донечку може забрати служба по справах дітей, вона дуже сильно кохала свою дитину. Наталі запропонував один чоловік спати з іншими чоловіками за гроші. Наталя ніколи б не наважилась на таке, але треба було якось ростити дитину, тому вона погодилась.
Минуло 11 років, Наталя відкрила свій магазин одягу, купила гарній будинок у Харкові, та їздила на розкішному авто, Ліза ніколи собі нівчому не відмовляла,
та вже думала який університет обере за для того щоб навчатися. Вона обрала університет внутрішніх справ. На другому курсі вона з одногрупниками поїхала на тренування, вони стріляли з вогнепальної зброї по цілям, та в групі Саши був хлопчина який вирішив що може постріляти по людях, він направив пістолет в спину Лізі та зробив постріл, її одразу ж відвезли до лікарні, та лікарі рятували життя Лізі, бо цілився він ближче до серця, та життя Лізи врятували,мати одразу як дізналася про те що сталося поїхала у лікарню, та коли вона перебувала ще у реанімації розповідала Олексі ким був її батько, та Ліза пообіцяла собі що ніколи йому не пробачить .
Доросле життя:
Олекса закінчила університет з червоним дипломом з відзнакою, вона була найкращою студенткою яка навчалася на курсі. Після університету Алекса вирішила що хоче піти працювати і Службу безпеки України. Та мати дуже сильно захворіла, тому Ліза не могла ще довго піти працювати та здійснити свою мрію бути співробітником служби МВС. Через два роки мати Лізи померла…
Ліза залишилася зовсім одна, коли одного дня на вулиці вона зустріла свого батька, він був схожий на бомжа, дуже сильно пиячив , та мав на своєму рахунку вже 3 судимості, він впізнав Олексу бо вона була дуже схожа на свою покійну матір, він підійшов до неї та в нього на очах накотило сльози… «Доню…»
Саша поговорила з батьком. Вона не пробачила його, в неї в памʼяті завжди буде те що розповіла їй мати, але допомогла йому грошима та допомогти зробити його життя краще, вона знайшла для нього роботу, та іноді вони спілкувалися один з одним.
Олекса згадує про свою мрію та подає документи на вступ до СБУ, але нажаль двадцяти річну Лізу не примають, через травму яку вона отримала ще в університеті, через цю травму Лізі важче вдається виконувати роботу яку від неї вимагають.
Теперішній час:
В даний момент Ліза проживає у місті Харків, та інколи спілкується з батьком , їй наразі 23 роки має гарний автомобіль та не велику квартиру з гарним ремонтом на виїзд з Харкова.Ліза нівякому разі нк забуває про свою мрію, та робить усе можливе за для того аби все-таки працювати в СБУ. Вона ликується в ліпшого лікаря в Харкові. Ліза допомагає в мерії Харкова але там не працює, завдяки тому що вона закінчила університет та отримала диплом з відзнакою її дозволили допомагати адвокатам які тільки вступили на цю посаду ! Ліза досі не заміжня, та батько інколи натякає що вже треба онуків, та Ліза твердо для себе вирішила що напочатку карьера, а вже потім щаслива та велика родина.
