Дитинство
Народився я у звичайній родині на заході країни. Ходив у прекрасний садок "Волошка",де здобув перші знання. У 7років мама записала мене у школу мистецтв ,де я провів велику частину дитинства танцюючи,малюючи та граючи на гітарі.В той же час я пішов у школу,де щасливо вчився декілька років. Тато записав мене на футбол,тому що завжди мріяв ,щоб я став футболістом. Так я довчився до 5класу, але відчув ,що щось не так у мому житті, що забагато від мене сподіваються.Перші зміни
У 12 років я вчинив перший супротив проти думки інших...Я перестав ходити на футбол та малюваня. Це не дуже сподобалося мамі, але я відчував полегшення. Від цього моменту у мене стало більше часу на вивчення шкільних предметів.Але не довго я їх вчив, через деякий час я почав все більше й більше проводити час на вулиці з друзями,що відобразилося на моїх оцінках та ставленні до навчання.
Прихід розуму
На момент коли мені було 14років, я зрозумів ,що від спілкування з "друзями" нічого хорошого не вийде, напередодні у нас в класі зловили хлопця який торгував кокоїном,швидко всі однокласники стали "дорослими". І ось наступило літо,я припинив спілкування із більшістю, почав вивчати матиматику та фізику. 1вересня-я у новій школі,у фізико-математичному класі,пройшло пів року після вступу у ліцей, а я вже зайняв 3 місце у обласній олімпіаді. Я гордився собою. Рік закінчився ,я почав читати більше книжок та не перестав вчити фізику
Дорослішання
Так я і провчився до кінця школи, закінчив із золотою медалю та високим балом ЗНО. Пройшло ще пів року,мені вже 18! Я не розгубився ,як багато знайомих, отримавши паспорт ,я поїхав заграницю на навчання у престижний вуз, степендії було достатньо, але я підпрацьовував дизайнером. Було в мені трохи розчарування, що я так вчився, але приходилося робити оформлення каналів для дітей...Будучи вже на 2 курсі, в мені щось змінилося...зникло бажання вчитися,кар'єрного росту,визнання.
Хтось назве це дурістю ,хтось мудрістю
Повернення
Я повернувся додому, у містечко у якому зростав.
Збереження у мене були,тож я купив уютну квартирку у будинку навпроти батьківського гнізда. Був у мене знайомий з дитинства ,який став генеральним директором рекрутингової компанії, який взяв мене до себе на роботу.Тож моя задача була проводити співбесіди. Тут я відчував одночасно і гордість ,так як від мого рішення залежало життя людей ,і одночасно мерзетність денної роботи.Було неприємно коли розумів ,що люди підлизуються до мене заради посади у якійсь із компаній.Данна посада вимагала розуміння психології,через що я її почав вивчати,мені це сподобалося. Через деякий час я бачив людей наскрізь, що призводило до ще більшої мерзоти до себе.
Закінчення
Я написав свою книжку про ,психологію життя та описав власне, під назвою "Бог завжди подорожує інкогніто", може не всі зрозуміють відношення назви до начиння книги,якщо це так ,то вони ще не обрали мудрість.Книга принесла мені чимало грошей та змінила моє життя,але я був до цього готовий.Були після цього ще книги ,але життя стало вже цікавим та не несло значних змін. Я почав допомагати людям з налагодженням життя та займатися благодійністю. Якби я дізнався раніше про таку старість ,був би розчарований, але зараз я був спокійний та насолодженим
