Глава 1. Дитинство
Микиті Романовича
Народився Микита в маленькому містечку Дніпропетровської області у невеликій сім'ї Романовичів. Батька звали Іван він був хорошим сімянином та люблячим батьком працював у міській раді, а мама Олена була письменницею та вчителької у невеликій школі. Микита гарно вчився та був відмінником. Батько змалку навчив малого Микиту всього що знав, а малий легко і швидко навчався.
і Батько любив у Микиті дуже добре кочування це завзятість! він завжди хвалив за це і ніколи не кидав його в біді і завжди давав гарні та потрібні поради!
вони дуже часто ходили на футбол, так як тато дуже любив цей вид спорту.
Глава 2.
Молодість
Микита часто почав приходити до тата на роботу і Микита дуже мріяв стати як його тато бути поліцейським. Тут у його тата трапилося не приємне і йому з мамою довелося віддати Микиту знайомому дідусеві який завжди допомагав їм з Микитою він був не проти допомогти цій родині і пройшов рік і Микита пішов у свої 14 років в військовий ліцей. В ліцеї він знайшов багато нових друзів з якими провів найкращий час у ліцеї. Їх звати Олексій Астафурік, Дмитро Добер та Максим Клонекс.
так само Микита ходив до Військової частини і дивився як там все влаштовано і він вирішив, що буде прагнути до цього, і Олексій Астафурік його найкращий друг підтримує його до кінця, як і Максим Клонекс.
Глава 3.
Доросле життя
Микита виріс, купив нову квартиру і почав жити там з дідусем. Він поступив до Національної академії внутрішніх справ в місті Київ. Там він зустрів своїх старих друзів з військового ліцею. Вони в вихідний пішли в ресторан як то кажуть, зустріч однокласників. Всі вони вже знайшли собі дівчину, але Микита її так і не знайшов..
Відвчились вони у НАВС, та закінчив її тільки Микита та Олексій. Здали екзамени на 191 з 200 балів. Та стали вони Лейтенантами Національної Поліції в департаменті патрульної поліції. У них все було добре, їздили у патрулі, скарг не було. Були законні люди.
через пару місяців Микита, Астафурік, Клонекс і Добер пішли в армію і служили довго як найкращі друзі і вони всі піднялися до Летенантів і потім Добер і Астафурік пішли як і добер, а Романович піднявся до Капітана!
і як тільки він пішов від туди він пішов на автомобільний ринок і працював для того щоб заробити хорошу машину і показати що він впевнений у собі!
був такий перелом життя у Микиті, який він любив за старанність і його друзі його поважали за це і любили а саме коли Микита був у Мерії Дніпра
вночі Микита працював на інших роботах а вдень працював у МР Д і у нього все виходило і купив собі ламбу і почав кататися на ній і катати друзів і вони разом і сталася страшна ситуація... Микиту звільнили, оскільки в них стали погані стосунки з Мером і вони почали конфліктувати, але його ще 1 дуже старий і добрий друг Платонов підтримав його і не залишився осторонь, і Микита не кинув руки і почав працювати як тільки міг на інших роботах і старався для своєї мрії і робив усе, що міг.
Глава 4. Наші дні
Микита знайшов дівчину та одружився на ній. Зараз в нього є донька яку звати Каріна. В них все добре. Він став Підполковником НПУ а Олексій перевівся до Служби Безпеки України на посаду Полковника в центральному апараті СБУ в місті Київ. Вони завжди зустрічаються як найкращі друзі, познайомили своїх дружин та дітей.
і потім 2 найкращих друга почали Допомагати народу та потрапили до Верховної Ради України
Микита Став Ген прокурором та Прим'єр Міністром України а Астафурік став його заступником і Микита впевнений що це ще не кінець його історії і 2 кращих друга ще покажуть себе в кращому обличчі і Микита впевнений, що його батько Пишався б Микитою...
Микиті Романовича
Народився Микита в маленькому містечку Дніпропетровської області у невеликій сім'ї Романовичів. Батька звали Іван він був хорошим сімянином та люблячим батьком працював у міській раді, а мама Олена була письменницею та вчителької у невеликій школі. Микита гарно вчився та був відмінником. Батько змалку навчив малого Микиту всього що знав, а малий легко і швидко навчався.
і Батько любив у Микиті дуже добре кочування це завзятість! він завжди хвалив за це і ніколи не кидав його в біді і завжди давав гарні та потрібні поради!
вони дуже часто ходили на футбол, так як тато дуже любив цей вид спорту.
Глава 2.
Молодість
Микита часто почав приходити до тата на роботу і Микита дуже мріяв стати як його тато бути поліцейським. Тут у його тата трапилося не приємне і йому з мамою довелося віддати Микиту знайомому дідусеві який завжди допомагав їм з Микитою він був не проти допомогти цій родині і пройшов рік і Микита пішов у свої 14 років в військовий ліцей. В ліцеї він знайшов багато нових друзів з якими провів найкращий час у ліцеї. Їх звати Олексій Астафурік, Дмитро Добер та Максим Клонекс.
так само Микита ходив до Військової частини і дивився як там все влаштовано і він вирішив, що буде прагнути до цього, і Олексій Астафурік його найкращий друг підтримує його до кінця, як і Максим Клонекс.
Глава 3.
Доросле життя
Микита виріс, купив нову квартиру і почав жити там з дідусем. Він поступив до Національної академії внутрішніх справ в місті Київ. Там він зустрів своїх старих друзів з військового ліцею. Вони в вихідний пішли в ресторан як то кажуть, зустріч однокласників. Всі вони вже знайшли собі дівчину, але Микита її так і не знайшов..
Відвчились вони у НАВС, та закінчив її тільки Микита та Олексій. Здали екзамени на 191 з 200 балів. Та стали вони Лейтенантами Національної Поліції в департаменті патрульної поліції. У них все було добре, їздили у патрулі, скарг не було. Були законні люди.
через пару місяців Микита, Астафурік, Клонекс і Добер пішли в армію і служили довго як найкращі друзі і вони всі піднялися до Летенантів і потім Добер і Астафурік пішли як і добер, а Романович піднявся до Капітана!
і як тільки він пішов від туди він пішов на автомобільний ринок і працював для того щоб заробити хорошу машину і показати що він впевнений у собі!
був такий перелом життя у Микиті, який він любив за старанність і його друзі його поважали за це і любили а саме коли Микита був у Мерії Дніпра
вночі Микита працював на інших роботах а вдень працював у МР Д і у нього все виходило і купив собі ламбу і почав кататися на ній і катати друзів і вони разом і сталася страшна ситуація... Микиту звільнили, оскільки в них стали погані стосунки з Мером і вони почали конфліктувати, але його ще 1 дуже старий і добрий друг Платонов підтримав його і не залишився осторонь, і Микита не кинув руки і почав працювати як тільки міг на інших роботах і старався для своєї мрії і робив усе, що міг.
Глава 4. Наші дні
Микита знайшов дівчину та одружився на ній. Зараз в нього є донька яку звати Каріна. В них все добре. Він став Підполковником НПУ а Олексій перевівся до Служби Безпеки України на посаду Полковника в центральному апараті СБУ в місті Київ. Вони завжди зустрічаються як найкращі друзі, познайомили своїх дружин та дітей.
і потім 2 найкращих друга почали Допомагати народу та потрапили до Верховної Ради України
Микита Став Ген прокурором та Прим'єр Міністром України а Астафурік став його заступником і Микита впевнений що це ще не кінець його історії і 2 кращих друга ще покажуть себе в кращому обличчі і Микита впевнений, що його батько Пишався б Микитою...
Останнє редагування:
