Дитинство
Микита Хмуренко народився 10 лютого 1998 року в одному з самих довгих міст Європи яке називаєтся Кривий Ріг. Його мати - працювала звичайоною продавщицею у продуктовому магазині, а батько працював у Мінестерстві Внутрішніх Справ Майором поліції. На дворі йшов 2005 рік:
У Микити було майже безтурботне життя, але він не завжди міг за себе постояти через те що він був сором'язливим хлопцем, тому Микита не зовсім любив гуляти на вулиці. Через те що, під час того як Микита грав на вулиці, до нього чіплялися місцеві хулігани, його батько брав з собою на роботу у відділок. Він любив спостерігати за роботою свого батька, та з великою цікавістю ходив повсюди з татом уявлюючи, що він такий же крутий як і його батько. Із-за цього Микита в майбутньому хотів стати поліцейським.
Юність
6 Жовтня 2012 рік:О 3 годинні ночі батька Микити терміново викликали у відділок, але не сказали для чого. Як потім з'ясувалося його батька викликали на спец.операцію, Микита нічого не підозрюючи пішов у школу та повернувшись зі школи мати йому сказала, що на спец.операції його батька було сильно пораненно, вони зібралися і поїхали до лікарні у яку забрали Микитиного тата. Із-за того що поранення було занадто тяжким лікарі не змогли врятувати батька Микити. Він довгий час не міг отямитися після загибелі батька, а після проведення похорон йому стало ще гірше. Мати не могла дивитися на дуже сумного сина. Микитина мати вирішила віддати його на Рукопашний Бій, і Микита з великим задоволенням погодився, він ніби то на очах змінювався у характері. Микита ставав більш рішучим,хоробрішим,сміливішим.Микита вирішив піти стопами його батька. На Рукопашному Бою він знайшов багато друзів, але кращими з усіх він важав Микиту Данилова та Віталіка Коваля. Саме з ними він і спробував перший раз алкоголь та тютюнові вироби - сигарети.
Вечір 9 лютого 2014 рік:
Коли Микита після тренування йшов до дому йому подзвонила його подруга та сказала "Алло - Микито тут біля вашого залу до Віталіка причепились якісь дивні люди", Микита поклав трубку й побіг до залу. Коли він підбіг та побачив як загорівся конфлікт між його друзями та місцевими хуліганами, Микита підійшов до друзів і почав казати хуліганам щоб вони йшли звідси, але хулігани не зовсім розуміли що за 3 роки Рукопашного Бою Микита та його друзі навчилися багато чому. Після того як вони провчили хуліганів, Данилов та Коваль сказали Микиті "Дякую Друже, але звідки ти дізнався? ", вони поговорили за це все й розійшлись по домівках.
Доросле Життя
10 Вересня 2020 рік:Микита завершує Юридичний Коледж на відмінно та вирішує вступити разом з друзями на контрактну службу до ЗСУ. У ЗСУ Микита став більш мужнішим, кмітливішим і счастливішим. Він досяг звання капрала та посади інструктора ВП - Військової Поліції. У своєму підрозділі Микита полюбляв виявляти порушників Статуту ЗСУ та громадянського права. Микита був добрим,чесним,відповідальним,кмітливим, через те він давав людям шанс на виправлення. У Збройних Силах України до Микити відносилися дуже добре, також його там поважали.
19 Листопада 2021 рік:
Микиті дали відгул за його гарну працю, йшовши ввечорі додому він помітив у провулку дівчину та декілька хуліганів які причепилися до неї. Микита підійшов до дівчини та почав заступатися за неї, дівчина була йому дуже вдячна та запросила його на кружечку чаю. Цю дівчину звали Марія, та вони з Микитою почали активно гуляти удвох та налагоджувати відносини, з нею Микита став лагоднішим, .У Марії з Микитою була взаємна симпатія. Микита з Марією почали зустрічатися, а згодом одружилися. Весілля у Микити проходило при складі ЗСУ воно було дуже гарним. Після служби в ЗСУ Микита перевівся до НПУ на звання Капрала Поліції. Микита цілими днями був на роботі, а повертався лише о 22.00, через це Марія заводила сварки. Але з часом все налагодилося, відносини стали міцнішими та сварок стало меньше.
Наш Час
21 Серпня 2022 рік:Микита вже досяг звання Молодшого Лейтенанту Поліції та займає посаду інструктора НК - Навчального Корпусу. Микита за характером ні краплини не змінився, був все таким же добрим,чесним,відповідальним, та кмітливим, і також давав людям шанс на виправлення.Микиту у відділині НПУ також поважали, він несе свою службу чесно й доблесно.
