Дитинство:
Микола народився 17.12.1999 року у Волинський області. Його батько був поліцейським, а мати працювала на ринку продавала овочі. З самого дитинства Микола проявляв інтерес до волейболу. У 4 роки Микола пішов в садочок. В садочу він познайомився з людиною на ім'я Борис Сливенко. На протязі часу садочка Микола багато чого в перше впізнав. Через деякий час закінчується час садочка, та Микола пійшов в школу.
Шкільний Час:
Микола пішов до першого класу. Він був в класі зі своїм одногрупником з садочка Борисом. На при кінці 3 класу Борис стає кращим другом Миколи. Микола та Борис були найкращими відміниками в класі, вони брали участь у багатьох олімпіадах та займали перші місця. Після 9 класу Микола та Борис успішно здають ДПА. В 10 класі в Миколи був тяжкий час, його постійно ображали та не давали спокою вчитися, але не зважаючи на те, Борис все одно був на стороні Миколи, та вони разом продовжували вчитися. І ось закінчується 11 клас, Миколі та його однокласникам потрібно писати ЗНО. Невдовзі, наступає той день, який вирішує життя Миколи. Він заходить до класу і бачить востаннє свої однокласників, з якими він багато років дружив, але деякі однокласники його ображали, але вони пішли після 9 класу. І ось Микола підсідає за парту до Бориса та каже йому
- після закінчення школи куди будеш поступати?
А Борис відповідає:
- я йду в МВС, а саме НПУ. А ти куди хочеш поступати?
Микола відповідає:
- знаєш Борис, мені також подобається МВС, а саме НПУ, тому що мій батько був поліцейським
Борис шепітом промовляє:
- все тихо, йде викладач
Через 10 хвилин всім розповідають про завдання, та одразу роздають листи. Микола та Борис одне одному побажали удачи, та написати на вищий бал.
*пройшло 3 години*
Микола з Борисом та одногрупниками, успішно здали листи та пішли відпочивати. Борис пішов в гості до Миколи, там вони грали в комп'ютерні ігри.
Юність:
По результатам екзамену, Микола поступає до універу, там у нього не було друзів, але на щастя Борис також успішно здав екзамен та поступив до того ж самого універу. Микола та Борис наполегливо вчилися, та хотіли досягти щоб в подальшому поступити в НПУ. Микола вже планував та знав, що поступить до НПУ м. Київ, але це були лише поки плани. Як і у школі, Микола та Борис чудово знали всі предмети. Та на носі були екзамени по універу, та потрібно було готуватися. Через пів року після вступлення в універ, почався 1 екзамен, і ось Микола заходить до кабінету та тягне квиток, але він дуже хвилювався, не зважаючи на те, Микола на відмінно знав предмет напам'ять, у нього були високі знання. Після того як Микола витягнув квиток йому потрапилось питання яке він знав на 101%, і він з радістю розказав це викладачу, він 10 хвилин без перерви розповідав на питання яке було в квитку, і викладач з високим балом зараховує екзамен. Микола був в захваті, та запросив Бориса до себе додому. Вдома вони переглядали резюме на вступ до НПУ м. Київ.
*пройшло 5 годин*
Вже була десята година вечора та Борис пішов до себе додому. Микола сказав мамі:
- мамусь я здав екзамени, завтра мені прийде результати на email.
А маме відповідає:
- молодець синку! Я була впевнена в тобі! Ти у мене найкращий!
На наступний день Миколі приходять результати, він відкриває email та бачить, що всі екзамени здані на відмінно! Микола був в захваті та пишався собою. Через годину Микола звонить Борисові та каже:
- привіт Борисе, мені прийшли результати екзамену, я здав на відмінно, а ти?
Борис відповідає:
- привіт Миколо, мені також надійшли результати, щойно збирався дзвонити, у мене відмінно! Пам'ятаєш ми дивились резюме на вступ до лав НПУ м. Київ? Я вже все підготовив, чекаю на співбесіду завтра о 15:00!
Микола каже:
- ого! Я дуже радий та з нетерпінням буду чекати! До зустрічі!
*проходить день*
Микола та Борис приходять на співбесіду, їм проводив співбесіду Генерал НПУ м. Київ Олександр Набанов.
*пройшло 4 години*
Доросле життя:
Миколу та Бориса можна привітати! Адже їх прийняли до лав НПУ м. Київ. Після одного іспиту їх підвищують до звання офіцера (лейтенант) тому що у школі та універі вони вчилися відмінно, та у них була вища загальна освіта. Микола більше полюбляв Академію, навчати новобранців (курсантів) а Борис полюбляв спец. підрозділ КОРД, штурми домів, облава картеля, ловлю корупціонерів. Через деяких час плідної роботи Генерал відкриває заявки на посаду Полковника, Микола був зацікавлений тому, а Борис ні. І Микола підходить до Генерала і каже що бажає стати кандидатом, і в цей час Генерал вітає Миколу, адже ніхто не відважився особисто підійти до Генерала та сказати в лице про посаду. На наступний день Миколу всі вітають, особливо його найкращий друг Борис. Але з часом Генерал знімається з посади за власним бажанням, і передає шеврони Миколі, і Микола стає Генералом НПУ м. Київ. Він в захваті, та назначає на посаду Начальника КОРДа Бориса Сливенка. Проходять часи, дні, роки, Генерал Микола відкриває заявки на посаду Полковника НПУ м. Київ, та подають 15 людей, в тому числі Борис Сливенко. Він схвалює анкети тільки 5 людям. Особисто назначає час проведення співбесіди. І через 2 дня прослухавши всіх кандидатів, Микола обирає саме Бориса Сливенка, тому що він плідно працював на протязі всієї кар'єри.
Наш час:
Микола є Генералом НПУ м. Київ, та Начальником Академії, він проводить лекції, приймає іспити, робить тренування, робить набір. Борис Сливенко є Полковником НПУ м. Київ та Начальником КОРД, робить штурм домів, затримання корупціонерів, робить облави картелів, робить все що проти закону. Микола не є хабарником, він спілкується на *ВИ* з громадянами, не грубить нікому, займається спортом.
