Дитинство:
Микола народився 17.12.2000 у звичайній сім'ї. У 4 роки Микола пішов у садочок. Там він познайомився з одногрупником якого звали Борис Сливенко. Вони разом гралися, гуляли, бігали по галявині, та ліпили башні з пісочка. Також в садочку Миколу вчили малювати, виховували його, вчили гарним манерам. Та невдовзі промайнув час садочка та Микола випускається з садочка.
Шкільний час:
Микола пішов до 1-го класу. Він познайомився з однокласником якого звали Борис Сливенко, та він згадав що це був його друг з садочка. Микола був радий, що вони зустрілися ще раз. На прикінці 2 класу Борис Сливенко стає кращим другом Миколи. Після 3-го класу по 11 Миколу багато ображали, принижували та не давали спокою в школі. Але незважаючи на це Микола вчився на відміно. Також він у школі брав участь у багатьох олімпіадах, та займав перші місця. Та ось він закінчує 11 клас та йому потрібно писати ЗНО. Наступає той день який вирішує життя Миколи. Він заходить до класу і бачить востаннє своїх однокласників. Він сідає разом з Борисом та каже йому:
- після школи куди хочеш поступати?
Борис відповідає:
- я обираю МВС а саме СБУ.
- знаєш Борис, мені теж подобається МВС а саме СБУ, давай разом гарно здамо екзамени та поступимо туди? Каже Микола.
Борис каже:
- цілком погоджуюсь, мені буде до вподоби з кращим другом працювати.
І ось роздають листки ЗНО і вони виконують завдання...
*пройшло 3 години*
Микола з Борисом здали листи та пішли додому до Борис. Там вони грали в комп'ютерні ігри та відпочивали.
Юність:
Микола поступає до універу, там у нього теж не було друзів, був тільки кращий друг Борис, який також вступив до цього ж універу. Микола та Борис наполегливо вчилися для того, щоб попасти в МВС а саме: СБУ. На той час Микола та Борис знали, що поступлять до СБУ Харкова. Вони уважно слухали вчителя, записували, вчили напам'ять. Невдовзі почалися екзамени, Микола та Борис не переживали, бо вони добре знали предмети. Вчитель почав кликати по одному в кабінет, перший пішов Борис, але чомусь Микола трохи хвилювався але знав предмет на відміно, через 10 хвилин вийшов Борис та сказав заходити Миколі. Микола зайшов та вчитель йому дав на вибір конверти, Микола простягнув руку та вибрав лівий верхній. Йому дісталося не дуже важке питання на яке він з легкістю відповів та вийшов з аудиторії. Борис разом з Миколою пішли додому до Миколи, вони там переглядали резюме до лав СБУ м.Харків, вони оглянули та подивилися які вимоги потрібно.
*пройшло 5 годин*
Вже була дев'ята година вечора та Микола пішов до себе додому. Він прийшов додому та сказав мамі:
- мамусь я здав екзамени, завтра мені прийде результати на email.
Мама каже:
- молодець синку, я горжусь тобою, надіюсь здасиш на відміно!
В цей день мама приготували Миколі смачний стейк та банановий сік. Микола смачно поїв та ліг спати. На наступний ранок йому приходить результати на email. Він відкриває пошту та бачить що він здав екзамени на відміно. Він був дуже радий та пишався собою що він зміг здати на відміно. В цей день Микола по телефону звонить Борису, та каже:
- привіт Борис! Мені надійшло повідмлення на email за вчорашній екзамен, я здав на відміно! А ти? Чи тобі ще не надійшло?
- привіт Микола! Мені також надійшло повідомлення на email, я також здав на відміно! Я дуже радий! Пам'ятаєш ми дивилися критерії на резюме до лав СБУ м.Харків? Я вже запросив нас на співбесіду завтра на 14:00!
Микола каже:
- ого! я з нетерпінням чекаю!
Ось Микола та Борис прийшли на співбесіду, з ними проводив співбесіду Полковник НПУ м.Харків Максим Петрушка.
*пройшло 2 години*
Доросле життя:
Миколу та Бориса приймають до лав СБУ, але після одного іспиту їх підвищують до офіцера (лейтенанта), за те, що вони гарно вчилися та в них вища навчальна освіта. Микола більше полюбляв навчати новобранців, приймати іспити, і добивався посади Начальника АКПП. А Борис полюбляв більше спец. підрозділ КОРД, проводити треніровки, лекціїї, штурми домів, штурми машин. Але нажаль Микола та Борис були в підрозділі УПП, патрулювали, стояли на блок - постах. Генерал бачив як Миколка та Борис гарно та охотно працюють. Та він назначив Миколку на посаду Начальника АКПП. Микола був дуже в захваті та він продовжував працювати, навчати новобранців, приймати іспити і багато чого іншого. А Бориса він назначив на посаду Начальника КОРДа, Борис був також у захваті, що добився цієї посади та натхненно продовжував працювати у тому ж дусі. Через деякий час Генерал відкриває заявки на посаду Полковника. Борис хотів спробувати подати анкету. Через деякий час Борис пише анкету на посаду Полковника. Йому схвалюють та він в захваті. Але невдовзі Генерал НПУ пішов з посади та передає посаду Борису Сливенку. Борис ще більше почав радіти та думав, що це його мрія яка здійснилася. Через пару днів Генерал Борис Сливенко відкриває заявку на посаду Полковника. Микола це помітив за залишив анкету. Через деякий час підходе до нього Генерал Борис Сливенко та каже, що у вас схвалена анкета на посаду Полковника. Микола в захваті, що самостійно добився посади Полковника.
Наші часи:
На сьогоднішній день Микола є Полковником НПУ м.Харків. Він відповідально та добре ставиться до своєї роботи, говорить на ВИ та адекватно розмовляє з іншими громадянами. Він добився посади Начальник АКПП. Микола не сильно жорстоко ставиться до свого складу, для того щоб вони вчилися дисципліни. Він навчає курсантів, проводе лекції, тренування, приймає іспити. Борис є Генералом СБУ м.Харків. Він добився посади Начальник КОРД, робить тренування, лекцї, штурм домів, штурм машин і т.д.
