- Реєстрування
- 9 Лип 2024
- Дописи
- 1,301
- Реакції
- 799
- Бали
- 213
"СМАК" ЖИТТЯ
ДИТИНСТВО
Ескобар Моана Джеківна народилась 03.07.2005 в місті Дніпро. В її сім'ї було двоє дітей, хлопчик Набу і дівчинка Моана. Батько та мати не мали постійної роботи, бо в них не було підтримки в житті через те, що у них не було батьків. Вони двоє ****************************женці сиротинця в місті Дніпрі.
Моана була найстаршою дитиною і як зазвичай, від старших дітей очікували великі надії та сподівання і в її сім'ї це не було виключенням. З самого дитинства на ній було покладено обов'язки дорослих. Поки батьки були в пошуках роботи, вона стежила за порядком та чистотою в домі. Сім'я проживала в гуртожитку, де була спільна ванна з кухнею, а також одна спальна кімната.
Коли народився її менший брат Набу, все пішло шкереберть. Моана не знала, що таке снідати, бо просинаючись, вона одразу йшла до меншого брата, а мати з батьком йшли з дому по своїм справам. В Моани з'являвся час на себе тільки ввечері, тоді вона снідала в 19:00 і приймала ванні процедури. Такий спосіб життя у неї тривав до 6 років, поки вона не пішла в перший клас.
Моана була найстаршою дитиною і як зазвичай, від старших дітей очікували великі надії та сподівання і в її сім'ї це не було виключенням. З самого дитинства на ній було покладено обов'язки дорослих. Поки батьки були в пошуках роботи, вона стежила за порядком та чистотою в домі. Сім'я проживала в гуртожитку, де була спільна ванна з кухнею, а також одна спальна кімната.
Коли народився її менший брат Набу, все пішло шкереберть. Моана не знала, що таке снідати, бо просинаючись, вона одразу йшла до меншого брата, а мати з батьком йшли з дому по своїм справам. В Моани з'являвся час на себе тільки ввечері, тоді вона снідала в 19:00 і приймала ванні процедури. Такий спосіб життя у неї тривав до 6 років, поки вона не пішла в перший клас.
ЮНІСТЬ
Для неї школа мала особливе значення. Вона могла вирватись з того гуртожитського життя хоча б на декілька годин на добу.
З 1 по 5 клас Моана Ескобар мала дуже багато відзнак від вчителя. Вона відрізнялась від своїх однокласників тим, що нові знання могла одразу сприймати і застосовувати на уроках. І цей навик їй пішов на руку, вона розуміла, що своїм розумом могла збагатитись в матеріальних цілях і допомогти збільшити матеріальні блага своїй сім'ї.
В середній школі, був випадок, коли всі однокласники не виконали спеціальне завдання від вчителя математики. Тоді до неї звернулася староста класу з допомогою, адже її репутація була для неї дуже важливою. В той момент, в Моани відкрилось бажання не просто допомогти, а надати потрібну інформацію в обмін на щось їй потрібне. А на той момент, їй не давали гроші на їжу, тому вона очікувала отримати від старости піцу з шкільної їдальні. Коли Моана надала старості виконану роботу, вони разом пішли в їдальню і та купила їй піцу. Моана вперше спробувала випічку з шкільної їдальні і їй дуже сподобалося. Коли інші однокласники дізналися, що вона допомогла старості за піццу, то інші без попередження скупили всю піццу в їдальні, склали їх всі в пакет і поставили на стіл перед Моаною. Вона розуміла, чому вони це зробили. Однокласники вимагали від неї виконане завдання, але Моана їм відповіла, що не було попередньої домовленості про обмін інформацією на їжу. Але вона розуміла, що вдома її чекає сім'я, яка ледь ледь має гроші на їжу, не те що на одяг та комунальні послуги. Тому вона погодилась на цю авантюру, але Моана домовилась з однокласниками, що на майбутнє вони будуть попередньо обговорювати такі дії. Вчителька усім поставила 12, тому авторитет Моани піднявся ще вище. Коли з'являлась така робота, то в першу чергу усі звертались до Моани, а вона завжди приймала таку роботу.
Після закінчення 11 класу Моана гадала в який університет подати документи і їй на думку припав Дніпропетровський університет митної справи та фінансів, а спеціальність - економіст. Вона як і в початковій та в середній школі навчались на відмінно, тому для неї складання НМТ не здавалось щось важким. Іспити вона здала на 190+ з математики, української мови та історії України. Моана готувалась в державних бібліотеках до ночі, адже у неї не було інтернету на телефоні.
Почався перший курс на спеціальності - " Економіст".
Знайомство з одногрупниками давалось їй легко, тому і навчання протікало теж з легкістю. Моана найкраще за всіх здавала модульні контрольні роботи, тому її репутація не мала меж. Ото ж, навчальні дні тривали, а ось кількість одногрупників зменшувалась. Вона розуміла, що могла б допомогти людям, які є в списках на відрахування. Тому вона обрала багатого одногрупника, який не цікавився навчальним процесом, але був на межі відрахування. Вона запропонувала йому написати лекції з декількох предметів, а натомість отримати від нього грошову винагороду. Він погодився. За декілька днів вона принесла йому виконану роботу і він їй заплатив не велику суму для нього, але для неї це було початком чогось великого та значного. Про її дії дізнались ще декілька одногрупників і вони попросили виконати університетські проєкти. Моана погодилася. Вона могла не спати ночами, але все ж таки вона виконала роботу. На цей раз їй заплатили вдвічі більше чим попередній одногрупник і тоді вона зрозуміла "як пахнуть гроші". З того моменту вона почала відкладати на ноутбук. Час від часу до неї зверталися одногрупники і з часом Моана змогла назбирати на свій омріяний ноутбук.
Вже настала зимова сесія, Моана Ескобар всі предмети закрила "автоматом", а ось інші одногрупники мали з цим проблеми. Декількох з них відправили на 2 відомість. До неї з проханням звернувся один хлопець, щоб вона допомогла йому підготуватись за дуже короткий час. Вона сказала, що це неможливо, тільки з шпаргалками є шанс здати іспити. Він сказав, що заплатить будь яку суму аби вона зробила такі шпаргалки. Бо якщо його відрахують, його батьки обмежать для нього фінанси. Моана погодилась. Настав "день Х", здавши іспит хлопець виходить з аудиторії і кричить: "Я здав!" Моана була шокована, що змогла допомогти йому, а він підійшов до неї і промовив: "Проси у мене що хочеш", вона одразу сказала суму і він не роздумуючи погодився. В кінці дня вона приходить додому і кладе на стіл гроші. Батьки не розуміючи звідки вона взяла гроші втратили дар говорити. Моана розповіла, як заробляла всі ці роки на життя, щоб не просити нічого в батьків. З того моменту, вона вже не здавалась беззахисною дівчинкою.
З 1 по 5 клас Моана Ескобар мала дуже багато відзнак від вчителя. Вона відрізнялась від своїх однокласників тим, що нові знання могла одразу сприймати і застосовувати на уроках. І цей навик їй пішов на руку, вона розуміла, що своїм розумом могла збагатитись в матеріальних цілях і допомогти збільшити матеріальні блага своїй сім'ї.
В середній школі, був випадок, коли всі однокласники не виконали спеціальне завдання від вчителя математики. Тоді до неї звернулася староста класу з допомогою, адже її репутація була для неї дуже важливою. В той момент, в Моани відкрилось бажання не просто допомогти, а надати потрібну інформацію в обмін на щось їй потрібне. А на той момент, їй не давали гроші на їжу, тому вона очікувала отримати від старости піцу з шкільної їдальні. Коли Моана надала старості виконану роботу, вони разом пішли в їдальню і та купила їй піцу. Моана вперше спробувала випічку з шкільної їдальні і їй дуже сподобалося. Коли інші однокласники дізналися, що вона допомогла старості за піццу, то інші без попередження скупили всю піццу в їдальні, склали їх всі в пакет і поставили на стіл перед Моаною. Вона розуміла, чому вони це зробили. Однокласники вимагали від неї виконане завдання, але Моана їм відповіла, що не було попередньої домовленості про обмін інформацією на їжу. Але вона розуміла, що вдома її чекає сім'я, яка ледь ледь має гроші на їжу, не те що на одяг та комунальні послуги. Тому вона погодилась на цю авантюру, але Моана домовилась з однокласниками, що на майбутнє вони будуть попередньо обговорювати такі дії. Вчителька усім поставила 12, тому авторитет Моани піднявся ще вище. Коли з'являлась така робота, то в першу чергу усі звертались до Моани, а вона завжди приймала таку роботу.
Після закінчення 11 класу Моана гадала в який університет подати документи і їй на думку припав Дніпропетровський університет митної справи та фінансів, а спеціальність - економіст. Вона як і в початковій та в середній школі навчались на відмінно, тому для неї складання НМТ не здавалось щось важким. Іспити вона здала на 190+ з математики, української мови та історії України. Моана готувалась в державних бібліотеках до ночі, адже у неї не було інтернету на телефоні.
Почався перший курс на спеціальності - " Економіст".
Знайомство з одногрупниками давалось їй легко, тому і навчання протікало теж з легкістю. Моана найкраще за всіх здавала модульні контрольні роботи, тому її репутація не мала меж. Ото ж, навчальні дні тривали, а ось кількість одногрупників зменшувалась. Вона розуміла, що могла б допомогти людям, які є в списках на відрахування. Тому вона обрала багатого одногрупника, який не цікавився навчальним процесом, але був на межі відрахування. Вона запропонувала йому написати лекції з декількох предметів, а натомість отримати від нього грошову винагороду. Він погодився. За декілька днів вона принесла йому виконану роботу і він їй заплатив не велику суму для нього, але для неї це було початком чогось великого та значного. Про її дії дізнались ще декілька одногрупників і вони попросили виконати університетські проєкти. Моана погодилася. Вона могла не спати ночами, але все ж таки вона виконала роботу. На цей раз їй заплатили вдвічі більше чим попередній одногрупник і тоді вона зрозуміла "як пахнуть гроші". З того моменту вона почала відкладати на ноутбук. Час від часу до неї зверталися одногрупники і з часом Моана змогла назбирати на свій омріяний ноутбук.
Вже настала зимова сесія, Моана Ескобар всі предмети закрила "автоматом", а ось інші одногрупники мали з цим проблеми. Декількох з них відправили на 2 відомість. До неї з проханням звернувся один хлопець, щоб вона допомогла йому підготуватись за дуже короткий час. Вона сказала, що це неможливо, тільки з шпаргалками є шанс здати іспити. Він сказав, що заплатить будь яку суму аби вона зробила такі шпаргалки. Бо якщо його відрахують, його батьки обмежать для нього фінанси. Моана погодилась. Настав "день Х", здавши іспит хлопець виходить з аудиторії і кричить: "Я здав!" Моана була шокована, що змогла допомогти йому, а він підійшов до неї і промовив: "Проси у мене що хочеш", вона одразу сказала суму і він не роздумуючи погодився. В кінці дня вона приходить додому і кладе на стіл гроші. Батьки не розуміючи звідки вона взяла гроші втратили дар говорити. Моана розповіла, як заробляла всі ці роки на життя, щоб не просити нічого в батьків. З того моменту, вона вже не здавалась беззахисною дівчинкою.
ДОРОСЛЕ ЖИТТЯ
Після закінчення університету Моана Ескобар обрала свою першу і останню роботу в державній структурі - ДКВС. Вона обрала цю роботу сприючись на великий відсоток хабарництва в цій службі. Моана неодноразово чула історії про те, що працівники допомагали в’язням вирішити їхні проблеми за гроші, наприклад передати “передачку” на “волю”, також, покращити перебування в’язня з комфортом на закритій зоні. Моана приїхала влаштовуватись в ДКВС і її без проблем прийняли на роботу, вона дуже добре відзначилась на співбесіді, адже вона дуже добре знала закони, правила та поставилась до співбесіди дуже відповідально.
Перший рік Моана Ескобар працювала "чисто та прозоро", відпрацьовувала на всі 100%, щоб до неї не було лишньої уваги. Через деякий час один з тих в'язнів, на яких не звертали зазвичай увагу, попросив Моану підійти до камери з метою прохання. Він попросив відвести його в медпункт з ознаками підвищеної температури. Перебуваючи на обході камер, Моана погодилась допомогти йому. Завівши його в кабінет він одразу запропонував Моані Ескобар пронести йому морфін ( легкий наркотик ) через АКПП незамітно з цивільного серодивща за хорошу плату, а саме 500$. Так як Моана Ескобар не притягувала до себе уваги для неї це було зробити не важко.
На наступний день вона успішно забрала "передачку" разом з грошима та передала йому. Наступні декілька років вона йому неодноразово допомагала в таких махінаціях.
В один момент він запропонував Моані допомогти йому втекти за велику суму грошей. Вона сказала, що обдумає його пропозицію та дасть знати свою відповідь. Обдумавши план та умови втечі вона прийшла до нього одразу з готовністю допомогти йому. Через 3 дні, вона вивезла його вночі за територію та надала йому все необхідне для подальшого виживання.
Наступного вечора вона отримала по пошті конверт в якому була сума в розмірі 100 000$.
Перший рік Моана Ескобар працювала "чисто та прозоро", відпрацьовувала на всі 100%, щоб до неї не було лишньої уваги. Через деякий час один з тих в'язнів, на яких не звертали зазвичай увагу, попросив Моану підійти до камери з метою прохання. Він попросив відвести його в медпункт з ознаками підвищеної температури. Перебуваючи на обході камер, Моана погодилась допомогти йому. Завівши його в кабінет він одразу запропонував Моані Ескобар пронести йому морфін ( легкий наркотик ) через АКПП незамітно з цивільного серодивща за хорошу плату, а саме 500$. Так як Моана Ескобар не притягувала до себе уваги для неї це було зробити не важко.
На наступний день вона успішно забрала "передачку" разом з грошима та передала йому. Наступні декілька років вона йому неодноразово допомагала в таких махінаціях.
В один момент він запропонував Моані допомогти йому втекти за велику суму грошей. Вона сказала, що обдумає його пропозицію та дасть знати свою відповідь. Обдумавши план та умови втечі вона прийшла до нього одразу з готовністю допомогти йому. Через 3 дні, вона вивезла його вночі за територію та надала йому все необхідне для подальшого виживання.
Наступного вечора вона отримала по пошті конверт в якому була сума в розмірі 100 000$.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
Від того моменту і до нині Моана витягає з в'язниці понад 30 в'язнів на рік.До сьогоднішнього дня Моана Ескобар продовжує займатися корупцією.
Останнє редагування: