Ім’я: Назарій Коваль
Звання: Полковник ДКВС
RP-роль: Bad Cop /Bad gov
Місто: Дніпро
Підліткові роки пройшли на перехресті вулиці Робочої та життя на межі. Назарій ходив до ліцею з посиленою військовою підготовкою, але вечорами "пас" точку із лівим пальним біля автостоянки на Калиновій. Навчився бути дволиким: вдень — зразковий кадет, вночі — людина, яка вирішує питання. У 2009 році його друга затримали на крадіжці. Назарій домовився з капітаном райвідділу, і друг "випадково" зник зі справи. Коваль зрозумів: усе в Дніпрі вирішується або зв'язками, або страхом. Бажано — обома.
У 2015-му Назарій уже працював у структурі ДКВС. Потрапив у колонію №89 — заклад зі складною атмосферою: "червоні", "зоніки", кришування, конфлікти. Та справжній перелом стався, коли до колонії привезли нового в’язня — контрактника, що міг зламати військові схеми постачання.
Йому дали вибір: або прибрати того мовчки, або його родині стане "небезпечно жити". Показали фото сестри та матері — з тінню спостереження за спиною. Тієї ж ночі в’язень "поскользнувся на сходах". І вранці — перший конверт.
З того моменту він уже не грав за системою — він її переламав і зібрав заново. Почав контролювати потоки: телефони, "рознарядки", сигнали з волі. Із тюремного офіцера він став архітектором невидимого порядку.
Дніпро — місто зв'язків, і Назарій це швидко зрозумів. Через знайомства з бізнесменами, мажорами та кримінальниками він став не просто посадовцем — а оператором міських процесів. Через нього йшли схеми перевезень зброї, замовні перевірки, контроль СІЗО №4. Він не світився на фото. Але його ім’я знали ті, хто платив, і ті, хто боявся.
Полковник із бездоганною репутацією. В кулуарах кажуть: "Це не людина, це механізм". Один дзвінок — і справи зникають, люди — теж. Його особистий підрозділ — мовчазна, вірна армія.
У 2021-му "випустив" в’язня — розвідника, засудженого за пограбування. Формально — умовно-достроково. Неофіційно — після 50 тисяч доларів і одного «прохання». Через два тижні той самий ексв’язень "прибрав" потрібного свідка за кордоном.
Того ж року Коваль підвищив інспектора — за лояльність і мовчання під час службової перевірки. Тепер той його права рука.
Назарій давно не живе за законом.
Він — закон для тих, хто поруч. І страх для тих, хто проти.
Звання: Полковник ДКВС
RP-роль: Bad Cop /Bad gov
Місто: Дніпро
Дитинство
Народився 24 лютого 1993 року в Дніпрі — місті заводів, сталевих нервів і мовчазних правил. Виростав на лівобережжі, де життя жорстке, а повага — річ, яку треба вибивати кулаками. Батько працював дільничним у Самарському районі, був фронтовиком, якого поважали і боялись. Мати — секретар суду в центрі міста. Змалку Назарій бачив, як працює справжній Дніпро: де вдень ходять у краватках, а вночі домовляються в гаражах. У 8 років уперше став свідком "перевиховання" наркомана в підвалі гуртожитку для правоохоронців — саме тоді зрозумів: закон — це лише ширма.Юність
Підліткові роки пройшли на перехресті вулиці Робочої та життя на межі. Назарій ходив до ліцею з посиленою військовою підготовкою, але вечорами "пас" точку із лівим пальним біля автостоянки на Калиновій. Навчився бути дволиким: вдень — зразковий кадет, вночі — людина, яка вирішує питання. У 2009 році його друга затримали на крадіжці. Назарій домовився з капітаном райвідділу, і друг "випадково" зник зі справи. Коваль зрозумів: усе в Дніпрі вирішується або зв'язками, або страхом. Бажано — обома.
Переломний момент
У 2015-му Назарій уже працював у структурі ДКВС. Потрапив у колонію №89 — заклад зі складною атмосферою: "червоні", "зоніки", кришування, конфлікти. Та справжній перелом стався, коли до колонії привезли нового в’язня — контрактника, що міг зламати військові схеми постачання.
Йому дали вибір: або прибрати того мовчки, або його родині стане "небезпечно жити". Показали фото сестри та матері — з тінню спостереження за спиною. Тієї ж ночі в’язень "поскользнувся на сходах". І вранці — перший конверт.
З того моменту він уже не грав за системою — він її переламав і зібрав заново. Почав контролювати потоки: телефони, "рознарядки", сигнали з волі. Із тюремного офіцера він став архітектором невидимого порядку.
Доросле життя
Дніпро — місто зв'язків, і Назарій це швидко зрозумів. Через знайомства з бізнесменами, мажорами та кримінальниками він став не просто посадовцем — а оператором міських процесів. Через нього йшли схеми перевезень зброї, замовні перевірки, контроль СІЗО №4. Він не світився на фото. Але його ім’я знали ті, хто платив, і ті, хто боявся.
Теперішній час
Полковник із бездоганною репутацією. В кулуарах кажуть: "Це не людина, це механізм". Один дзвінок — і справи зникають, люди — теж. Його особистий підрозділ — мовчазна, вірна армія.
У 2021-му "випустив" в’язня — розвідника, засудженого за пограбування. Формально — умовно-достроково. Неофіційно — після 50 тисяч доларів і одного «прохання». Через два тижні той самий ексв’язень "прибрав" потрібного свідка за кордоном.
Того ж року Коваль підвищив інспектора — за лояльність і мовчання під час службової перевірки. Тепер той його права рука.
Назарій давно не живе за законом.
Він — закон для тих, хто поруч. І страх для тих, хто проти.
