Розділ I
Дитинство.
Антонович Назар народився 17 березня 2000 року, у Селищі Міського Типу Шепетівка Київська області. Батько - Володимир Вікторович, Мати - Тетяна Василівна.Дитинство проходило як у середньостатистичній сім'ї в достатку та не в образі.У віці 10-11 років почались активні сварки та погрози розлученням батьків, це також вплинуло на побудову характеру.За шкільного часу було важко навчатися у колективі, образи від однокласників та старшокласників за рахунок організаційного характеру Назара,також були часті бійки за участі старшокласників.В кінці 11 класу здавши на середні результати іспити вирішив піти навчатися до Київського університету Управління та права за юридчним фахом та пройшовши додаткові вступні екзамени Назара було зараховано на очну форму навчання на платній основі.
Розділ II
Юність.
В універистеті все йшло як по маслу, Назар наполегливо вчився та достигав своїх цілей,знайшов нові знайомства,почав зустрічатися з одногрупницею.Маючи повагу серед викладачів та не посередньо деканату, з I курсу був призначеним старостою своєї групи.На екзаменах в середньому оцінки були задовільні викладачі споглядаючи потенціал Назарія хотіли його призначити головою студентського факультету на якому він навчався, що і сталось на II курсі.Назар усвідомлюючи своє положення та згадуючи як проживала його сім'я, почав пропонувати студентам свого факультету допомогати здавати іспити за деяку сумму,за рахунок довіри серед викладачів та деяких співробітників адміністрації університету підозр у нікого не викликало, а викладачі самі були у "долі".При переході до III курсу, куратор запропонував стати лаборантом що ще більше роз'вязувало руки для хабарництва,не відмовляючись від пропозиції Назарій погодився обдумуючи який у нього можливий потенціальний дохід, можливо більше чим у батьків двоє взятих.Одного разу як Назар знову приїхав додому з навчання по своїм справам батько помітив гаманець сина в якому була чималу купу готівки,так як батько був азартним гравцем, він поцупив деяку сумму та вночі сказавши що його викликали на нічну зміну на роботу пішов грати у підпільні ігрові автомати якими заправляли бандити.На ранок Назар помітив що великої суми грошей у гаманці не вистачає, запитавши матері де батько, вона відповіла що напевно знов на ігрових автоматах.І саме у цей проклятий день Назар дізнається що його батька вночі вбили бандити за заборгованність у ігрових автоматах.
Похорони були влаштовані через декілька днів,це стало переломним моментом у житті.
Розділ III
ЗСУ
Після похорон батька, до Назара зателефонував один із близьких товаришів батька,з пропозицією щодо покидання університету та вступу до ЗСУ.Назарій задумувався над цією пропозицією, так як ця людина була для нього як другим батьком, подумавши що для нього це ще більший шанс почати більше заробляти,а також мати невеликий вплив на бандитів.Забравши документи з університету Назар зібрав усі необхідні документи для вступу,та написав електронну заявку до лав ЗСУ.Приїхавши на об'єкт його зустрів товариш батька як виявилось він був на званні Підполковника тому він мав достатній вплив.Вступна співбесіда пройшла успішно, декілька Полковників були зацікавленні у такому співробітнику, тому Назару видали посвідчення співробітника ЗСУ та ввели в курс діла що як де і коли.Атестації на підвищення також давались Назару без особливих зусиль,тому він досить швидко досяг звання з якого дозволялось виїжджати у патруль.Під час одного з патруля, ув'язнений був один в відсіку для ув'язнених тому так наполегливо стукав у кабіну співробітників що, Назар зробив екстренну зупинку доповівши це в рацію як поломка службового автомобіля.Відкривши двері в відсік ув'язнених, Назар помітив людину на вигляд 35-40 років яка явно щось хотіла від нього але не мала злих намірів.Спитавши чому він так наполегливо стукав та пригрозивши поліцейським кийком, чоловік відповів: Я маю достатньо зв'язків щоб тебе виперли з твого ЗСУ, але ми можемо домовитись з тобою прямо зараз я тобі запропоную деяку сумму, що скажеш? Назар роздумуючи відповів що він згоден та чоловік попросив подзвонити за номером телефону.Подзвонивши за номером людина запитала місцезнаходженння та відповіла що з'явиться через 15 хвилин. Очікуючи ту людину Назара багаторазово викликали по рації але він імітував що відсутній зв'язок.Прибула відповідна людина підійшовши до Назара він йому передав кругленьку сумму, гроші були як ніби тільки з друкарського станку.Взявши гроші він зняв кайданки з затриманого та вони поїхали в невідомому напрямку. Назар по приїзду до об'єкту намагався доказати старшому по званні що дійсно сталася поломка службового автомобіля та у рації сіли батарейки, але Майор цим словам не повірив та доніс це Полковникам.Після того як Полковники на наступний день викликали до себе Назара намагалися вияснити що ж тоді сталось, ухиляючись від запитань,Назару все одно не вірили та хотіли вже звільнити,але один з Полковників запропонував Назару краще йти за власним бажанням,поки це діло не передали до СБУ. Звільнившись За Власним Бажанням, Назар роздумував як йому бути далі, на наступний день побачивши що був відкритий набір до лав СБУ м.Харкова,почав збирати документи.
Розділ IV
Вступ до СБУ та розкриття Назара як цілковитого корупціонера.
Зібравши необхідні документи для вступу зрозумів що не вистачає військового квитка. З'їздивши до військомату це питання швидко вирішилось з начальником ТЦК за кругленьку сумму, білет був записаний заднім числом.Приїхавши до ГУ СБУ м.Харкова та вставши у чергу на співбесіду Назар очікував з деяким страхом.Минула година та дійшла черга до нашого героя, поговоривши з Полковником по "душам",було вирішено про зарахування Назара до особового складу.
Як завжди усе давалось без складних зусиль та Назар вище і вище підіймався у званні.Одного разу Назару запропонували пройти перевірку,за допомогою цієї перевірки деяких співробітників могли взагалі звільнити з СБУ а деяких призначити на вище звання.На перевірці усе було чудово, та за наказом тодішнього Генерала СБУ м.Харкова нашому герою було присвоєне позачергове звання лейтенант.Будучи лейтенантом Назарій почав все більше і більше проявляти себе як недобросовістний співробітник,але до своїх співробітників завжди ставився з повагою та розумінням.Над бандитами мав більшу перевагу та не навидів їх,порушник за порушником відправлялись до ІТТ, деяким ззнених.Той чоловік його впізнав та дружньо привітав.Назар не мав агресії до нього адже це була спокійна людина яка тримала своє мовлення та красномовність на приємному рівні.Поспілкувавшись з старим "знайомим", наш герой отримав інформацію про злочинне угрупування яке займалось доволі великими поставками незаконної зброї на яку не розповсюджувалась ліцензія, а також продавали наркотики. Поговоривши з тодішнім керівником Центру Контр Розвідка і Керівником Державного Бюро Розслідувань,було вирішено про підготовку до спец-операції. Було залучено 10 агентів КР"А" та 2 Агенти ДБР, керував операцією лейтенант Назар Антонович під наглядом вищог
о офіцерського складу у тому числі й Генерала. Спец-операція пройшла більше чим успішно усі були затриманні,речові докази присутні,було сформовано Кримінальне Провадження та усіх осіб відправлено під варту до початку Суду. За таку спецоперацію, та в цілому командирські навички та те як співробітник проявляв себе за увесь час,Полковники та Генерал особисто прийняли рішення призначити Назара Ант них вдавалось дати хабара. Під час однієї з нічних змін Назарій зустрів знову того чоловіка якого він не так давно відпустив з патруля ув'яоновича на звання ст.лейтенант. Тодішній Генерал та один з Полковників були назначені на вищі посади, пост Генерала зайняв один з Полковників який залишився.Будучи Полковником можливості та відчуття влади все більше і більше занурювали Назара у корупцію.
Дитинство.
Антонович Назар народився 17 березня 2000 року, у Селищі Міського Типу Шепетівка Київська області. Батько - Володимир Вікторович, Мати - Тетяна Василівна.Дитинство проходило як у середньостатистичній сім'ї в достатку та не в образі.У віці 10-11 років почались активні сварки та погрози розлученням батьків, це також вплинуло на побудову характеру.За шкільного часу було важко навчатися у колективі, образи від однокласників та старшокласників за рахунок організаційного характеру Назара,також були часті бійки за участі старшокласників.В кінці 11 класу здавши на середні результати іспити вирішив піти навчатися до Київського університету Управління та права за юридчним фахом та пройшовши додаткові вступні екзамени Назара було зараховано на очну форму навчання на платній основі.
Розділ II
Юність.
В універистеті все йшло як по маслу, Назар наполегливо вчився та достигав своїх цілей,знайшов нові знайомства,почав зустрічатися з одногрупницею.Маючи повагу серед викладачів та не посередньо деканату, з I курсу був призначеним старостою своєї групи.На екзаменах в середньому оцінки були задовільні викладачі споглядаючи потенціал Назарія хотіли його призначити головою студентського факультету на якому він навчався, що і сталось на II курсі.Назар усвідомлюючи своє положення та згадуючи як проживала його сім'я, почав пропонувати студентам свого факультету допомогати здавати іспити за деяку сумму,за рахунок довіри серед викладачів та деяких співробітників адміністрації університету підозр у нікого не викликало, а викладачі самі були у "долі".При переході до III курсу, куратор запропонував стати лаборантом що ще більше роз'вязувало руки для хабарництва,не відмовляючись від пропозиції Назарій погодився обдумуючи який у нього можливий потенціальний дохід, можливо більше чим у батьків двоє взятих.Одного разу як Назар знову приїхав додому з навчання по своїм справам батько помітив гаманець сина в якому була чималу купу готівки,так як батько був азартним гравцем, він поцупив деяку сумму та вночі сказавши що його викликали на нічну зміну на роботу пішов грати у підпільні ігрові автомати якими заправляли бандити.На ранок Назар помітив що великої суми грошей у гаманці не вистачає, запитавши матері де батько, вона відповіла що напевно знов на ігрових автоматах.І саме у цей проклятий день Назар дізнається що його батька вночі вбили бандити за заборгованність у ігрових автоматах.
Похорони були влаштовані через декілька днів,це стало переломним моментом у житті.
Розділ III
ЗСУ
Після похорон батька, до Назара зателефонував один із близьких товаришів батька,з пропозицією щодо покидання університету та вступу до ЗСУ.Назарій задумувався над цією пропозицією, так як ця людина була для нього як другим батьком, подумавши що для нього це ще більший шанс почати більше заробляти,а також мати невеликий вплив на бандитів.Забравши документи з університету Назар зібрав усі необхідні документи для вступу,та написав електронну заявку до лав ЗСУ.Приїхавши на об'єкт його зустрів товариш батька як виявилось він був на званні Підполковника тому він мав достатній вплив.Вступна співбесіда пройшла успішно, декілька Полковників були зацікавленні у такому співробітнику, тому Назару видали посвідчення співробітника ЗСУ та ввели в курс діла що як де і коли.Атестації на підвищення також давались Назару без особливих зусиль,тому він досить швидко досяг звання з якого дозволялось виїжджати у патруль.Під час одного з патруля, ув'язнений був один в відсіку для ув'язнених тому так наполегливо стукав у кабіну співробітників що, Назар зробив екстренну зупинку доповівши це в рацію як поломка службового автомобіля.Відкривши двері в відсік ув'язнених, Назар помітив людину на вигляд 35-40 років яка явно щось хотіла від нього але не мала злих намірів.Спитавши чому він так наполегливо стукав та пригрозивши поліцейським кийком, чоловік відповів: Я маю достатньо зв'язків щоб тебе виперли з твого ЗСУ, але ми можемо домовитись з тобою прямо зараз я тобі запропоную деяку сумму, що скажеш? Назар роздумуючи відповів що він згоден та чоловік попросив подзвонити за номером телефону.Подзвонивши за номером людина запитала місцезнаходженння та відповіла що з'явиться через 15 хвилин. Очікуючи ту людину Назара багаторазово викликали по рації але він імітував що відсутній зв'язок.Прибула відповідна людина підійшовши до Назара він йому передав кругленьку сумму, гроші були як ніби тільки з друкарського станку.Взявши гроші він зняв кайданки з затриманого та вони поїхали в невідомому напрямку. Назар по приїзду до об'єкту намагався доказати старшому по званні що дійсно сталася поломка службового автомобіля та у рації сіли батарейки, але Майор цим словам не повірив та доніс це Полковникам.Після того як Полковники на наступний день викликали до себе Назара намагалися вияснити що ж тоді сталось, ухиляючись від запитань,Назару все одно не вірили та хотіли вже звільнити,але один з Полковників запропонував Назару краще йти за власним бажанням,поки це діло не передали до СБУ. Звільнившись За Власним Бажанням, Назар роздумував як йому бути далі, на наступний день побачивши що був відкритий набір до лав СБУ м.Харкова,почав збирати документи.
Розділ IV
Вступ до СБУ та розкриття Назара як цілковитого корупціонера.
Зібравши необхідні документи для вступу зрозумів що не вистачає військового квитка. З'їздивши до військомату це питання швидко вирішилось з начальником ТЦК за кругленьку сумму, білет був записаний заднім числом.Приїхавши до ГУ СБУ м.Харкова та вставши у чергу на співбесіду Назар очікував з деяким страхом.Минула година та дійшла черга до нашого героя, поговоривши з Полковником по "душам",було вирішено про зарахування Назара до особового складу.
Як завжди усе давалось без складних зусиль та Назар вище і вище підіймався у званні.Одного разу Назару запропонували пройти перевірку,за допомогою цієї перевірки деяких співробітників могли взагалі звільнити з СБУ а деяких призначити на вище звання.На перевірці усе було чудово, та за наказом тодішнього Генерала СБУ м.Харкова нашому герою було присвоєне позачергове звання лейтенант.Будучи лейтенантом Назарій почав все більше і більше проявляти себе як недобросовістний співробітник,але до своїх співробітників завжди ставився з повагою та розумінням.Над бандитами мав більшу перевагу та не навидів їх,порушник за порушником відправлялись до ІТТ, деяким ззнених.Той чоловік його впізнав та дружньо привітав.Назар не мав агресії до нього адже це була спокійна людина яка тримала своє мовлення та красномовність на приємному рівні.Поспілкувавшись з старим "знайомим", наш герой отримав інформацію про злочинне угрупування яке займалось доволі великими поставками незаконної зброї на яку не розповсюджувалась ліцензія, а також продавали наркотики. Поговоривши з тодішнім керівником Центру Контр Розвідка і Керівником Державного Бюро Розслідувань,було вирішено про підготовку до спец-операції. Було залучено 10 агентів КР"А" та 2 Агенти ДБР, керував операцією лейтенант Назар Антонович під наглядом вищог
о офіцерського складу у тому числі й Генерала. Спец-операція пройшла більше чим успішно усі були затриманні,речові докази присутні,було сформовано Кримінальне Провадження та усіх осіб відправлено під варту до початку Суду. За таку спецоперацію, та в цілому командирські навички та те як співробітник проявляв себе за увесь час,Полковники та Генерал особисто прийняли рішення призначити Назара Ант них вдавалось дати хабара. Під час однієї з нічних змін Назарій зустрів знову того чоловіка якого він не так давно відпустив з патруля ув'яоновича на звання ст.лейтенант. Тодішній Генерал та один з Полковників були назначені на вищі посади, пост Генерала зайняв один з Полковників який залишився.Будучи Полковником можливості та відчуття влади все більше і більше занурювали Назара у корупцію.
Останнє редагування:
