Шлях легких грошей
Дитинство
Назар Базанюк народився 1 січня 1991 року, у місті Рівне. Сім'я була досить велика. Мати - Олена Базанюк, працювала звичайним продавцем у крамниці, отримувала мізерну заробітню плату. Батько - Олег Базанюк, досить поважна та високопосадова людина в лавах Національної Поліції України , але заробляв теж "копійки". Це було по тій простій причині, що він був дуже чуйним та доброчесною людиною, яка ніколи не йшла проти правил та своїх принципів. Цими рисами часто користувалися люди, які хотіли лише якоїсь користі для себе. Через таку скрутну ситуацію з грошима у у сім'ї були великі борги за комунальні платежі та великі кредити.Дитинство
У Назара ще було три брати: Владислав, Роман, Данило та Борис, але саме Назар завжди виділявся своєю кмітливістю та знахідчивістю. Він завжди шукав можливості та варіанти якогось підзаробітку, адже він дуже обожнював гроші. Все дитинство Назара цькували, бо він не був такий, як усі. Він часто залишався сам, осторонь від інших, та мріяв просто своє майбутнє доросле життя. Усім розказував про те, ким він хоче бути, чого він хоче досягнути, що не звично для малої дитини, але ніхто з його оточуючих не сприймав його серйозно.
Юність
Назар вчився у школі не дуже добре, десь були хороші оцінки, а десь погані, але у нього була дуже хорошо та невід'ємна риса характеру - він завжди умів домовлятися з людьми. Саме ця риса йому допомагала впродовж усього його життя, як дитячого віку, так і дорослого. Завжди були скарги на Назара зі сторони вчителів та однолітків за погану поведінку. Він спокійно міг обізвати когось, нахамити та часто зривав уроки.Назар закінчив школу з поганими оцінками, у порівнянні з його однокласниками, але випустився він з неї лише через те, що був у хороших стосунках з директором школи і знав коли та що принести, аби його не вигнали зі школи. Під час останнього року навчання він почав готуватися до екзаменів, по результатах яких він повинен буде вступати до ВУЗу. Він добре розумів, що йому це дійсно потрібно та для яких цілей. Було важко, але він не опускав рук. Після всіх цього довгого процесу підготовки він все таки здав екзамени, при чому на досить високий бал, що не очікували від нього ні вчителі, ні батьки.
Брати Назара теж не "відставали" та усі разом поступили до Київського університету Права. Він дуже "горів" цією справою, цим ділом і хотів працювати як і його батько у Національній Поліції України. Його батько був для нього прикладом та його кумиром, на якого він хотів бути схожим та на якого він рівнявся.
Йшли часи, діти росли та потрібні були кошти ще більші для того, щоб забезпечувати сім'ю. Батько Назара з часом почав дуже змінюватися та шукати якісь виходи з цієї скрутної ситуації та почав займатися корупцією, на перекір усім своїм принципам.
Після такого "переломного" моменту у сім'ї Базанюків якість життя стала набагато кращою. Якість життя у родині змінилося та з часом вони переїхали жити до Києву, щоб бути ближче до своїх дітей. Їм дуже не хотілося покидати свою рідню домівку, бо вони прожили тут все життя, але бажання бути разом єдиною сім'єю було сильнішим. Навчання Назара в університеті проходило дуже успішно, зажди отримував хороші бали та закривав усі предмети "автоматом". Написання дипломної роботи йому теж не стало великою проблемою та він закінчив університет з червоним дипломом. Брати усі разом після закінчення університету вирішили переїхати до Харкова та вступити у Національну академію поліції, хоча батьки було проти того, щоб знов їх розділяли сотні кілометрів. Ситуація в академії буле вже трішки іншою, ніж в університеті, тому що було багато фізичного навантаження до якого Назар не звик, але він не здавався, проявляв свою силу волі та не здавався.
Трагедія у сім'ї
Доросле життя
Після закінчення академії Назар, знову ж із своїми братами, влаштовуються до лав Національної Поліції України. Із початком служби Назар почав набивати багато "синців" та вчитися на своїх помилках. Чим старший він ставав, тим більше він розумів, що не всі ті люди, кого він знав, являлися такими, якими він думав. Майже всі зраджують та в любий момент можуть "вставити нож у спину", але це його тільки загартовувало та робило сильнішим як морально, так і духовно.Теперішній час
Зараз Назар Базанюк проживає та працює у Національній Поліції України міста Харкова на пару з його братами. Він дослужився до звання Полковника Поліції, за весь час отримав дуже багато "зв'язків". Назар, як і його батько раніше, займається корупцією, бере взятки з правопорушників. Це все він робить за для того, щоб мати все те, що він хотів та не вистачало у його дитинстві. Назар знаходиться у хороших стосунках з високопосадовими особами з ЗСУ та СБУ, часто з ними підтримує зв'язок. З роками Назар ставав все грубішим та грубішим, часто використовує мати у своєму лексиконі, у грубій формі спілкується з громадянами та правопорушниками. На даний момент Назар дуже обожнює гроші - це для нього як сенс життя, але чим більше він їх має, тим більше йому їх хочеться.
Останнє редагування:
