Розглянуто Некомпетентність | Халатність | Для Сергія Коваленко

[Харукі Духов]

1. Нікнейм адміністратора: Валерія Савченко
2. Особистий нікнейм: Бодя Духов
3. Суть скарги:
   Я вирішив написати це звернення ще раз, бо відчуваю, що перша скарга була не просто проігнорована — її наче навіть не читали. А якщо й прочитали, то зробили вигляд, що нічого серйозного там не було. Але ж усе, що я там описував, — це не вигадки, не перебільшення. Це факти, які реально підривають довіру до адміністрації та до всього процесу управління в державних структурах. І замість того, щоб якось пояснити ситуацію, дати чесну відповідь, я отримав стандартну відписку. Частину питань просто проігнорували, частину — згадали дуже поверхово. Склалось враження, що вся відповідь була написана лише для галочки.Одне з найважливіших питань, яке я порушував у своїй скарзі, стосувалося віку кандидатів, які були допущені до обдзвону на лідерські посади. Це питання для мене було не просто формальністю, а дуже показовим прикладом подвійних стандартів і вибірковості підходів. Я не просто згадав про це загальними словами. Я навів конкретні приклади, імена й вік кожного з кандидатів. Йшлося про таких осіб: Ян Карпенко, Святік Ланько, Костя Тейлор, Євген Мудрик, Кирило Шило та Назар Тейлор. Усі вони були неповнолітніми. П’ятеро з них — у віці 15 років, а Кості на момент подання було лише 14 років. І незважаючи на це, всі вони були допущені до обдзвону. Тобто їм дозволили пройти далі, претендувати на відповідальні лідерські ролі у державних структурах. У мене виникає логічне й, гадаю, справедливе запитання: за яким принципом тоді взагалі оцінюється віковий ценз? Якщо 15 років вважається допустимим віком — то чому деяким кандидатам у такому ж віці кажуть, що вони "замалі"? Чому в одних випадках цей вік не є проблемою, а в інших — головна причина відмови? Якщо ж віковий поріг не має значення, то про це треба сказати прямо, щоб усі учасники були в рівних умовах. Але ситуація зараз виглядає інакше: одним усе можна, іншим — категоричне "ні", без пояснень. Це не просто непослідовність — це свідчення вибіркового підходу, що фактично знецінює сам конкурс. Більше того, у відповіді адміністрації на мою скаргу було розглянуто лише трьох із шести згаданих мною кандидатів. Інші троє — Євген, Кирило й Назар — навіть не були згадані. Це виглядає як свідоме замовчування фактів. Якщо вже дається відповідь на офіційне звернення, то має бути аналіз усіх наведених прикладів, а не лише тих, на які "зручно" відповісти. Таке мовчання можна сприймати як спробу уникнути відповідальності або не визнавати очевидні порушення, що, в свою чергу, ще більше підриває довіру. Серед цих кандидатів хочу окремо зупинитися на Євгені Мудрику. Я мав можливість безпосередньо з ним співпрацювати в рамках фракції СБУ Д, коли він обіймав лідерську посаду, а я був його заступником. Тому я знаю не з чуток, як він себе проявив у ролі керівника. І, на жаль, мушу сказати — це був один із найменш ефективних лідерів, з якими я стикався. Людина не знала базових інструментів роботи, не вміла навіть призначати ролі у Discord, плуталась у найпростіших речах. Йому постійно потрібно було нагадувати, допомагати, іноді просто витягувати на мінімальну активність. Підфорум нашої фракції в цей період виглядав сумно: старі шаблони, жодного оновлення, відсутність власного контенту. А найголовніше — повна відсутність ініціативи. Це не були разові помилки чи прості недопрацювання. Це системна пасивність, невміння взяти на себе відповідальність і відсутність будь-якого бачення розвитку. Я, як його заступник, фактично виконував левову частку роботи. Тож мене щиро здивувало, що саме він знову був допущений до обдзвону, тобто його розглядали як потенційного кандидата на лідерську посаду. А от я — маючи більше досвіду, глибше знання регламенту й набагато вищу активність — навіть не був розглянутий. Це виглядає не просто несправедливо, а як відверта упередженість. Мене наче викреслили з розгляду заздалегідь. Така ситуація залишає після себе вкрай неприємний осад. Створюється враження, що система не працює за принципами справедливості, відкритості чи об’єктивної оцінки заслуг. Ні. Рішення, схоже, ухвалюються не на основі реального досвіду, професіоналізму чи досягнень, а за значно простішим і значно більш небезпечним критерієм — "свій чи чужий". Якщо ти — у “колі довіри”, серед “своїх”, лояльний, зручний і передбачуваний — шанс отримаєш. І байдуже, чи маєш ти за плечима хоч якісь реальні здобутки, чи відповідаєш посаді, чи справді готовий до відповідальності. Тобі просто відкриють двері, навіть якщо ти нічого ще не довів. А от якщо ти з “зовнішнього світу” — не наближений, не свій, незалежний — тобі доведеться боротися. І навіть якщо в тебе є досягнення, навіть якщо ти працював, старався, вкладав сили й показав результат — усе це може виявитися недостатнім. Бо правила не для всіх однакові. Це й породжує відчуття несправедливості, недовіри та цинізму. Люди бачать, що цінується не якість, а наближеність. Не компетентність, а лояльність. І саме це найбільше деморалізує — розуміння того, що в системі, де "свій" завжди перемагає, важко щось змінити лише чесною працею. І це стає ще більш кричущим, коли згадуєш суперечливі заяви самого ГС Держ. Адже саме він у різних ситуаціях публічно наголошував: 15 років — недостатній вік для серйозних посад, повноважень чи відповідальності. І саме цей аргумент використовувався для того, щоб відмовити іншим кандидатам. Там він чітко і безкомпромісно стояв на своєму — мовляв, є межа, є критерії, є стандарти. Але варто ситуації торкнутися “своїх” — і раптом усе змінюється. Вік уже не проблема. Досвід — не критичний. Ризики — перебільшені. Усе можна, усе дозволено. Аргументи, які ще вчора звучали жорстко й однозначно, сьогодні просто зникають або стають "неактуальними". Ось це і бентежить найбільше. Не сам факт молодого віку — ні. Бентежить подвійність. Відсутність єдиних правил. Непослідовність. І головне — відчуття, що система працює не за законами, а за знайомствами. Що принципи — умовні. Що рішення приймаються не на основі критеріїв, а на основі того, “хто ти є” і “з ким ти”. Іронія ситуації в тому, що самому ГС Держ також 15 років. Тобто він сам — представник тієї ж вікової категорії, яку публічно вважає "недостатньо зрілою" для прийняття серйозних рішень. Але коли йдеться про нього самого — жодних сумнівів, жодних питань. Натомість — повна впевненість у власній компетентності, праві вирішувати, оцінювати інших і навіть встановлювати правила гри. І, мабуть, саме тому йому так легко і зручно ці правила змінювати: тому що для нього вони ніколи не були чимось сталим чи обов’язковим. Вони гнуться, адаптуються й переписуються залежно від обставин — і головне, залежно від того, хто перед ним: “свій” чи “чужий”. І ця гнучкість, замість того щоб демонструвати гнучкість мислення, лише оголює відсутність принципів. Є ще одна тема, яка мене особисто дуже обурила і яка, на мою думку, дуже показова — це ситуація з кримінальними провадженнями між різними фракціями. Цей випадок я теж описував у попередній скарзі, але жодної відповіді на нього так і не отримав. Повна тиша. І це ще більше підсилює відчуття несправедливості. Бо коли на конкретний, задокументований факт порушення не дають жодної реакції — це вже не просто недогляд. Це або свідоме ігнорування, або ознака того, що хтось реально "недоторканий". А тепер до суті. Було дві ситуації. Перша — коли СБУ К відкриває кримінальне провадження проти НПУ Д. Тобто одна з фракцій ініціює цілком офіційний процес, користуючись своїми повноваженнями. Реакція адміністрації? Нуль. Повна байдужість. Ніхто не втручається, не цікавиться, не ставить під сумнів законність дій. Просто дозволяють, щоб справа йшла своїм ходом. Інша ситуація — СБУ Д (фракція, до якої належу я) через ДБР відкриває дуже схоже провадження, тільки вже проти СБУ К. І тут — як за помахом чарівної палички — адміністрація різко активізується. Особисто ГС Держ та його заступник втручаються в ситуацію, починають тиснути на ДБР і буквально змушують їх закрити справу. Це виглядає вже не просто як упередженість, а як пряме прикриття однієї зі сторін. Таке враження, що дії одних фракцій — завжди "законні", "правильні" і "потрібні", а дії інших — "провокація", "зловживання", "неправильна ініціатива". Хоча, насправді, ситуації абсолютно ідентичні. І тут мимоволі виникає питання: хто “свої”, а хто “чужі”? Все більше складається враження, що "свої" — це ті, хто з 04 сервера. Їм дозволяється більше. До них м’якше ставлення. Вони отримують підтримку з боку керівництва, навіть коли ситуація цього об’єктивно не виправдовує. А ми — учасники з 03 сервера — виглядаємо як "другий сорт". Як ті, на кого легше списати всі проблеми, кого можна не допустити до обдзвону, чиї аргументи ігноруються, чиї скарги не беруться до уваги.І це бачать не лише я. Я говорив із багатьма іншими учасниками. Люди це помічають. Вони не наївні й не сліпі. Вони розуміють, що в теперішній системі головне — не те, що ти вмієш і як працюєш, а те, з ким ти спілкуєшся і з якого ти серверу. І якщо ти не “в тусовці”, то можеш мати хоч золотий профіль — шансів у тебе буде менше, ніж у новачка, який просто “в темі”.Помилки "своїх" прощаються. Їм дають другі, треті, навіть четверті шанси. Їм закривають очі на явні порушення. А от "чужим" — не пробачають навіть найменших дрібниць. І це дуже чітко простежується в історії розгляду кандидатів, у дисциплінарних питаннях, у внутрішніх розслідуваннях, у тоні відповідей і формулюваннях у публічних коментарях. Усюди. І саме це найбільше деморалізує.Якщо чесно, то в мене теж все менше мотивації щось робити. Бо навіщо старатись, витрачати свій час, вкладати енергію, якщо все вирішено наперед? Якщо твої старання не важать нічого, бо хтось “згори” вже вирішив, хто має пройти, а хто — ні? Це реальна проблема, не перебільшення. І я не єдиний, хто це відчуває.Те, що відбувається зараз — це вже не просто помилки. Це системна несправедливість, яка підриває довіру до всієї структури. І найгірше — немає жодних ознак, що хтось звертає на це увагу. Немає пояснень, немає аналізу, немає навіть спроб поговорити з учасниками, які залишилися незадоволеними. Тільки мовчання і байдужість.Але якщо все так і залишити, наслідки будуть ще гіршими. Люди втратять не тільки бажання подаватись, а й елементарну повагу до адміністрації. А це вже кінець нормальному розвитку фракцій і державних структур. Бо не буде кому працювати, не буде кому довіряти, не буде кого мотивувати. І тоді навіть “свої” залишаться в цій системі самі — без реальної підтримки і без авторитету
4. Доказ видачі покарання (скріншот/відео): тицяй
5. Дата походження: 30.04.2025

 

[Валерія Савченко]

Вітаю.

Як було наведено в минулій скарзі, щодо вікового бар’єру кандидатів на посаду лідера та заступників завжди можливі виключення, які надаються/не надаються після аналізу кандидата: написавши на нього особову характеристику, враховуючи минулі заслуги на інших посадах, діяльність на посадах, вміння реагувати на неординарні ситуації, комунікація з особовим складом фракції, а також з працівниками інших фракцій, а також не менш важливо - поведінка як керівника та куратора фракцій.

Стосовно вищезазначеного гравця, а саме Євгена Мудрика - Ви зазначили, що він «був один із найменш ефективних лідерів, з якими я стикався». Тож можу зазначити, що за увесь період його ставлення на посаді лідера були незначні скарги в усному форматі ГС та ЗГС Держ щодо його активності. Але у даного гравця були на це вагомі причини, в результаті чого він був вимушений покинути дану посаду. Але загалом фракція на той момент працювала та працівники виконували свої обов’язки. Нагальних скарг на фракцію не було. На жаль, ми не гравці нашої долі і не можемо знати, що з нами станеться завтра. Щодо того, що Ви «як його заступник, фактично виконував левову частку роботи» - в моментах це так і має бути. Для цього Генерал і набирає собі Полковників (заступників), які можуть підміняти та виконувати обов’язки лідера під час відсутності та/або у форс-мажорних ситуаціях.

Щодо вашої риторики «Рішення, схоже, ухвалюються не на основі реального досвіду, професіоналізму чи досягнень, а за значно простішим і значно більш небезпечним критерієм - "свій чи чужий". Якщо ти - у “колі довіри”, серед “своїх”, лояльний, зручний і передбачуваний - шанс отримаєш» тощо, маючи на увазі ситуацію поділу гравців при відборі на посади лідерів – можу припустити, що це без перебільшень є демагогією.

Стосовно кримінального провадження від СБУ К до НПУ Д – ця ініціатива була обговорена з ГС та ЗГС Держ та після детального вивчення доказів, аналізу ситуації, а також правомірності її ведення було прийнято рішення про продовження RP-ситуації. Якщо брати зворотну ситуацію, а саме написання кримінального провадження від СБУ Д до СБУ К, то в даному випадку ініціатори цієї справи навіть не звернулися до ГС та/або ЗГС Держ задля надання доказів та запиту дозволу на її ведення, що є порушенням правил «Написання Кримінальних справ | Проведення судових справ | Конвоювання», а також ігнорування багаторазових, спочатку усних прохань та наголошень на це правило від ГС та ЗГС Держ, а надалі вже пряму вимогу не нехтувати цим правилом. До того, спираючись на правило ієрархії державних організацій, на той момент СБУ Д була підпорядкована СБУ К як регіональний орган, тому відкриття кримінального провадження на вищий орган був знаком можливої некомпетентності або ймовірної помилки ініціаторів. До того ж, при втручанні слідкуючої адміністрації, коли виникли конфлікти між фракціями, це було зазначено та наголошено, що при написанні цього кримінального провадження треба дотримуватися принципу ієрархії, натомість ініціатори цього провадження наводили багато неаргументованих причин для її продовження, а також суперечки та можливе переконання ГС/ЗГС Держ, знову ж таки ігноруючи прохань та вимог своїх кураторів.

Наголошую на те, що керівники та їх заступники мають завжди дотримуватися об’єктивної точки зору, уникаючи суб’єктивності, яка, на жаль, нині переважає.

На нашому сервері ніколи не практикувалась система поділу «на своїх» або «на чужих». Ми завжди дотримуємся принципу неупередженості та безсторонності. При цьому ми цінуємо всіх і кожного, як гравців нашого серверу, так і гостей з інших серверів.

Також, прошу не використовувати такі кольори при написанні ваших звернень, це дуже заважає при такому обсязі знаків.
А також наводьте лише чітко аргументовані факти, підкріплені доказами, а також формулюйте питання більш детально, уникаючи узагальнень і повторення тексту.
Дякую за увагу та приємної гри!