Дійові особи: Артем Козирний, Артем Буркот, Святослав Дяченко, Віктор Городиський
О 21:18 я на власному транспорті прямував на квест Геловін. Карта привела мене до воріт військової частини ЗСУ. Я думав що шлях пролягає через неї. Заїхав на територію військової частини, машину наполовину зажували ворота. Вийшов. Я без без зброї. До мене підбігла група військових, я привітався, мене мовчки почали бити струмом і знущатись з нікнейму. Спочатку ніхто не збирався грати у цю гру, тому реєстрував брат на абум. Зараз працюю над зміною ніку. Я вів себе спокійно, ввічливо. Просив відпустити назад за ворота, забрати машину. Мене засунули в військову машину, я питав куди мене везуть, сказали "в Бахмут". Це не смішний жарт школяра про місто в якому загинуло багато людей. Після цього мене висадили на мості та в кайданах викинули у річку Дніпро. Я не міг рухатись, не знав як діяти, я новачок. Перезайшов - попав у в'язницю на годину. Хіба це гідна поведінка військовослужбовців Збройних Сил України???
О 21:18 я на власному транспорті прямував на квест Геловін. Карта привела мене до воріт військової частини ЗСУ. Я думав що шлях пролягає через неї. Заїхав на територію військової частини, машину наполовину зажували ворота. Вийшов. Я без без зброї. До мене підбігла група військових, я привітався, мене мовчки почали бити струмом і знущатись з нікнейму. Спочатку ніхто не збирався грати у цю гру, тому реєстрував брат на абум. Зараз працюю над зміною ніку. Я вів себе спокійно, ввічливо. Просив відпустити назад за ворота, забрати машину. Мене засунули в військову машину, я питав куди мене везуть, сказали "в Бахмут". Це не смішний жарт школяра про місто в якому загинуло багато людей. Після цього мене висадили на мості та в кайданах викинули у річку Дніпро. Я не міг рухатись, не знав як діяти, я новачок. Перезайшов - попав у в'язницю на годину. Хіба це гідна поведінка військовослужбовців Збройних Сил України???
