Дитинство
Олег Кукловод народився в маленькому містечку Гайсин, що на Вінниччині в звичайній сім’ї, де хлопець був першою, та нажаль останньою дитиною в зв’язку з материнською хворобою, через що після перших пологів вона втратила можливість мати в майбутньому дітей. Батько служив у міліції, у підрозділі ДАІ, мати працювала у Гайсинській 27й ЗОШ (загальноосвітній школі) вчителем української мови на літератури. Грошей у сім’ї ніколи не було, оскільки зарплати вчительки вистачало лише на закупівлю продуктів харчування, батькова вся зарплата витрачалась на комунальні послуги, оплату оренди квартири, оскільки власної оселі не було, тому сім’я була вимушена орендувати квартиру. Спостерігаючи за тим, що батьки «зводять кінці з кінцями» у фінансовому питання, все своє усвідомлене молоде життя хлопець мав бажання стати успішною в майбутньому житті людиною, витягти батьків з боргової ями та щасливо та безтурботно провести старість. Для того щоб досягти своєї цілі, хлопець завжди був зразковим учнем, оскільки він розумів, що в майбутньому ніхто не зможе йому допомогти окрім самого себе, тому він всіма силами намагався ще зі школи вийти в лідери.
Одного разу, під час шкільної перерви, Олег став свідком неприємної розмови групи школярів, які у мерзенному контексті відгукувалися про його матір, через те, що вона під час річного зрізу знань вищезазначеного школяра поставила йому низький бал, що поставило крапку на його можливості до вступу у бажаний ВНЗ. Олег завжди поважав своїх батьків, тому через не дозволивши принижувати честь та чесне ім'я своєї матері як заслуженого педагога України, вирішив втрутитися в розмову з метою вибачитись Антона (так звали школяра який при своїх друзях принижував матір Олега), на що отримав негативну відповідь. Злоба Олега досягла максимального рівня, і після останнього прохання вибачитись Антона та взяти свої слова назад та отримавши негативну відповідь, Олег вихопив різким рухом руки вихопив циркуль зі свого рюкзака вдарив гострим кінцем Антона по обличчю, чім наскрізь проткнув щоку Антона….
Через деякий час, було проведено слідчо-оперативні дії, проведено судова справа по відношенню до Кукловода Дмитра Сергійовича (батько Олега) та прийнято рішення відправити до Вінницької виправної колонії для неповнолітніх на строк 6 років з правом скорочення строку після половини терміні який було присудженно.
Батько Олега був дуже поважною працівником МВС серед співробітників, але через те що він завжди жив та працював, як чесна людина, ніколи не брав хабарів, це призвело до постійної відсутності грошей в родині.
Юнацтво
Нажаль, через свою дитячу недбалість, юність майже повнолітнього Олега Кукловода проходило у Вінницької виправної колонії для неповнолітніх. Відбувши 50% свого терміну на першому побаченні з батьком, Олег був вимушений звернутися до батька з проханням підключити свої зв’язки, щоб допомогти Олегу звільнитися раніше покладеного терміну, на що батько дав відмову, зі словами: «Ти зобов’язаний понести повну відповідальність за скоєні тобою дії». Після цих слів Олег повністю припинив спілкування з батьком через особисту образу та вирішив: «Я докажу тебе Пап, что мир изменился, и такой как ты честный и справедливый динозавр как ты остался только один. Остальные вымерли, начали искать способы зарабатывать бабки, и жить припевая».
Доросле життя
Досягнувши віку в 22 роки, повністю відбувши весь термін ув'язнення, Олег як і більшість хлопців, Олег відправився до вінницького, до Вінницького ТЦК, з метою бути розподіленим на строкову службу, для проходження обов’язкової військової служби.
Через півтора, закінчивши проходження обов’язкової служби, Олег був демобілізований. Успішно здавши ЗНО, пан Кукловод вступив до Дніпропетровського академії МВС для того щоб продовжити батьківську династію працівників МВС. Нажаль через тривалий час, проведений у виправній колонії для неповнолітніх, а після настання повнолітнього віку переведеного до Вінницької колонії суворого режиму, втратив велику кількість знань та вчитися у Вузі такого рівня було дуже складно, через що доводилось знаходити підробіток, та деякі предмети здавати завдяки підкупу педагогів університету, після чого в черговий раз Олег зрозумів, що «увесь світ тримається на хабарі».
Після закінчення Олег одружився на однокурсниці Василині, яка проживала з батьками в м.Дніпро, він переїхав на постійне місце проживання в місто Дніпро. Через те що він дуже любив свою дружину, не хотів, щоб дружина жила далеко від батьків, вирішив змінити своє ПМП. Через деякий час Олег влаштувався на роботу до Дніпровського Головного управління національної поліції України. Поступившись принципам та принципам свого батька інколи дозволяв собі брати хабарі у великих розмірах, не переймаючись за можливість бути викритим, оскільки Олег користувався великою довірою серед співробітників та будучи справедливим і завжди пам’ятаючи принцип «Жадность фраера погубит», тому світ дохід розподіляв з вищим ОС.
Пропрацювавши 8 років у Головному Управлінні Національної Поліції України, Олег Кукловод досяг певних досягнень у своєму кар’єрному рості, а також досяг певних матеріальних досягнень, а саме вдалося купити великий будинок, придбати два чудових, дорогих автомобілю, відправляючись по два рази на рік на відпочинок, придбавши затишну, розкішну квартиру в центрі м.Дніпро для своїх батьків та перевозу їх з маленької, старої хатки на Вінничині до мегаполісу, Олег одного вечора все ж вирішив поговорити з батьком, та в кінці цієї примірювальної розмови, вирішив запитати у батька: «Ну что, Бать, стоили ли твои принципы той жизни в которой мы жили, или лучше жить для себя, наступив на горло принципам», після чого Дмитро Сергійович повільно сів на шкіряний диван своєї нової квартири та мовчки пропустив чоловічу скупу сльозу.
СЬОГОДЕННЯ
Сьогодні Олег Дмитрович Кукловод, як і раніше працює в Головному Управлінні Національної Поліції України. Займає посаду начальника Департаменту Внутрішньої Безпеки України. Маючи велику повагу від начальства та підлеглих продовжую виконувати свої службові дії, іноді дозволяючи собі перейти на темну сторону «Руки закону» задля підняття особистого матеріального положення. Має велику славу серед міських кримінальних угрупувань, набувши цих знайомств перебуваючи в місцях «не столь отдаленных», оскільки після відбуття своїх строків, не всі друзі «молодости», вирішили спробувати себе в МВС, багато хто пішов у кримінал, але зв’язки залишились.
Останнє редагування:
