Дитинство
Розкажу вам з чого почалось моє дитинство
Народився Олександр в м.Харків,в державному пологовому будинку з 10.02.2000 на
10.02.2000 о 5 годині ночі на світ з'явився хлопчик, якого батьки назвали Олександр.
Вже у 7 віці хлопчик показував дружелюбність та товариськість по відношенню до інших людей, наприклад – до своїх друзів із дитячого садка та школи. З 8-ми років Олександр ходив з батьком на його роботу і допомагав йому, підносячи різноманітні документи. Можливо, звідси у нього такий потяг до роботи з документацією? Батько в мене працював депутатом не скажу шо ми були бідні, але на життя та хліб нам вистачало. Батько вже з мого дитинства собі планував про моє майбутнє життя,ким я маю стати.
Юність:
Тому Батько вирішує що його син Олександр повинен бути юристом чи адвокатом .
Після закінчення Школи Олександр вступив до юридичного коледжу на спеціальність "Правознавство" та почав вивчати закони та права громадян.
Навчання проходило для нього досить легко, тому що він швидко порозумівся з багатьма відмінниками, які були раді допомогти йому в навчанні, та й сам Олександр розумів що це йому потрібно для подальшого життя та і сам був не дурний. У ході навчання у Олександр зародився потяг до департаменту юстицій. Він почав вивчати їх та побачив у цьому можливість заробітку в майбутньому. За кілька місяців він був уже не просто юристом, але й добре розбирався виконавчій владі. Олександр завів собі достатньо як друзів, так і ворогів. Закінчивши навчання. Поступив після 3-го курсу коледжу автоматом на 4 курс Університету Там Олександр зустрів його друг з яким познайомились в коледжі на 1 курсі та допоміг облаштуватись.
Доросле Життя:
Після закінчення Університету Олександр пробує розпочати кар'єру у місцевій мерії, але через те, що практики як такої роботи з документами у нього не було,тільки теорія, у нього трохи погано все виходить, і після грубої помилки в документах, Олександру викликають до мера для доповіді. Але ж Олександр вмів розмовляти з людьми та знаходити з ними спільну мову, то щоб його не звільнили з мерії, а навпаки віддали на навчання до верховного судді, щоб той навчив його чому новом,мер погодився та відправив мене на практику до Верховного судді.
День за днем робота з документами ставала звичною та буденною.Починаючи з 20 років Олександру підіймався від звичайного секретаря який не в змозі поставити штамп у правильному місці, до Верховного судді. Згодом Олександр після клопіткої праці в документах отримує підвищення до Виконавчого Судді, але Олександр прагнув більшого, тому день за днем він плідно та старанно виконував свої обов'язки та блискавично закривав справи.м.Дніпра який вирішує долю цілих управлінь та здатен переконати будь-кого у своїй правоті, зібравши біля себе команду із вірних та щирих людей, вони стали йому другою сім'єю, за допомогою свого красномовства та аналітичного розуму він здобув авторитет, його почали поважати та цінувати. Він по справжньому любив те, що він робить...
Наші Дні:
Завжди у житті є початок та кінець, одного дня Олександр проводив розглядав позовів громадян, До мене позвонив Мер з тремтячим голосом,розповів Олександр про Рішення розпуску мерії м.Харків, так як її термін вийшов...
Ось ця новина добряче збила мене з пантелику та затуманила розум Олександр , тому що пів року він провів в цих стінах мерії, а зараз його просять їх покинути, це дуже засмучувало Олександр...
Після того як зібравши свої речі з кабінету, Олександр завантажив їх у багажник свого автомобіля,та поїхав до дому в так звану відпустку за свій рахунок... Олександр сидячи в дома,довго розмишляв що ж дальше робити йому? він розуміє що всі кошти які він відкладав на нове авто скоро закінчуться на прожиття,Він не хотів влаштовуватись на роботу не по професії,Олександр довго думаючи все ж таки вирішує чому б і йому не попробувати себе в чомусь новому,в тому що може допомогти простим громадянами,та бути частинкою....
Тому Олександр вирішує подати заяву на пост Мера м.Харків та балатуватись,він знає якшо не він хто з може змінити щось на краще? Олександр дуже працювитий,добрий,відзивчивий,комунікивний та професіонал своєї справи.
Розкажу вам з чого почалось моє дитинство
Народився Олександр в м.Харків,в державному пологовому будинку з 10.02.2000 на
10.02.2000 о 5 годині ночі на світ з'явився хлопчик, якого батьки назвали Олександр.
Вже у 7 віці хлопчик показував дружелюбність та товариськість по відношенню до інших людей, наприклад – до своїх друзів із дитячого садка та школи. З 8-ми років Олександр ходив з батьком на його роботу і допомагав йому, підносячи різноманітні документи. Можливо, звідси у нього такий потяг до роботи з документацією? Батько в мене працював депутатом не скажу шо ми були бідні, але на життя та хліб нам вистачало. Батько вже з мого дитинства собі планував про моє майбутнє життя,ким я маю стати.
Юність:
Тому Батько вирішує що його син Олександр повинен бути юристом чи адвокатом .
Після закінчення Школи Олександр вступив до юридичного коледжу на спеціальність "Правознавство" та почав вивчати закони та права громадян.
Навчання проходило для нього досить легко, тому що він швидко порозумівся з багатьма відмінниками, які були раді допомогти йому в навчанні, та й сам Олександр розумів що це йому потрібно для подальшого життя та і сам був не дурний. У ході навчання у Олександр зародився потяг до департаменту юстицій. Він почав вивчати їх та побачив у цьому можливість заробітку в майбутньому. За кілька місяців він був уже не просто юристом, але й добре розбирався виконавчій владі. Олександр завів собі достатньо як друзів, так і ворогів. Закінчивши навчання. Поступив після 3-го курсу коледжу автоматом на 4 курс Університету Там Олександр зустрів його друг з яким познайомились в коледжі на 1 курсі та допоміг облаштуватись.
Доросле Життя:
Після закінчення Університету Олександр пробує розпочати кар'єру у місцевій мерії, але через те, що практики як такої роботи з документами у нього не було,тільки теорія, у нього трохи погано все виходить, і після грубої помилки в документах, Олександру викликають до мера для доповіді. Але ж Олександр вмів розмовляти з людьми та знаходити з ними спільну мову, то щоб його не звільнили з мерії, а навпаки віддали на навчання до верховного судді, щоб той навчив його чому новом,мер погодився та відправив мене на практику до Верховного судді.
День за днем робота з документами ставала звичною та буденною.Починаючи з 20 років Олександру підіймався від звичайного секретаря який не в змозі поставити штамп у правильному місці, до Верховного судді. Згодом Олександр після клопіткої праці в документах отримує підвищення до Виконавчого Судді, але Олександр прагнув більшого, тому день за днем він плідно та старанно виконував свої обов'язки та блискавично закривав справи.м.Дніпра який вирішує долю цілих управлінь та здатен переконати будь-кого у своїй правоті, зібравши біля себе команду із вірних та щирих людей, вони стали йому другою сім'єю, за допомогою свого красномовства та аналітичного розуму він здобув авторитет, його почали поважати та цінувати. Він по справжньому любив те, що він робить...
Наші Дні:
Завжди у житті є початок та кінець, одного дня Олександр проводив розглядав позовів громадян, До мене позвонив Мер з тремтячим голосом,розповів Олександр про Рішення розпуску мерії м.Харків, так як її термін вийшов...
Ось ця новина добряче збила мене з пантелику та затуманила розум Олександр , тому що пів року він провів в цих стінах мерії, а зараз його просять їх покинути, це дуже засмучувало Олександр...
Після того як зібравши свої речі з кабінету, Олександр завантажив їх у багажник свого автомобіля,та поїхав до дому в так звану відпустку за свій рахунок... Олександр сидячи в дома,довго розмишляв що ж дальше робити йому? він розуміє що всі кошти які він відкладав на нове авто скоро закінчуться на прожиття,Він не хотів влаштовуватись на роботу не по професії,Олександр довго думаючи все ж таки вирішує чому б і йому не попробувати себе в чомусь новому,в тому що може допомогти простим громадянами,та бути частинкою....
Тому Олександр вирішує подати заяву на пост Мера м.Харків та балатуватись,він знає якшо не він хто з може змінити щось на краще? Олександр дуже працювитий,добрий,відзивчивий,комунікивний та професіонал своєї справи.
