Розділ *Родина*
Мати - Світлана Ларовська (1986(, Навчалася у школі №144, потім пішла в юридичний університет.
Батько - Олександр Ларовський (1982), власник тютюнового заводу, гарний лідер, акула у сфері бізнесу, навчався у юридичному університеті, закінчив з красним дипломом. Олександр та Свіьлана познайомилися у 2000 році, але дівчина, згідно з задумом батька, мала вийти заміж за іншого юнака, який категорично їй не подобався. У жовтні 2001 року Олександр і Світлана одружилися і переїхали на постійне місце проживання в місті Дніпро, де через два роки у них народилася перша і єдина дитина — Олександр Ларовскій.
Розділ *Юність*
Олександр Ларовскій, єдина дитина Олександра і Світлани, народилася в Дніпрі о 16 вечора 10 листопада 2001 року . Хлопчика назвали на честь Тата Батька Олександра, Олександра Драндалуша Сергійовича.
Невдовзі після народження Олександра з будинку в Дніпра сім'я переїхала до величезного будинку. Там же він пішов до гимназіі 91. У дитинстві Олександр був с верх активний, із-за того часто шкодив. Найяскравіший спогад Олександра з дитинства — це коли він прибув з батьком на його тютюновий завод, де він побачив як йде виробництво тютюнових цигарок. Довго працюю в цій сфері він достиг великого капіталу у розмірі більше ніж 6 мільйонів гривень, 1999 року Олександр Ларовскій ( ТАТО ) перевіз свою родину до столиці в Київ. У Дніпрі Олександру залишилося майно — родовий маєток, та декілька машин. І так Олександр почав самостійне життя де вчився в школі не погано, но і не добре. Завів декілька гарних друзів, та пострічав Юлю Самсонову, дівчину свого серця.
Розділ *Освіта*
Восени 2018 року вісімнадцяті річний Олександр був направлений до академії поліції, яка була у місті Дніпро. Він почав регулярно займатися спортом та сумував за рідними. Весь навчальний рік Олександр займався спортом, щоб підтягнути свою форму, та старанно вчився в академії. У академії був спортивно активним, займався легкою атлетикою та бойовими мистецтвами. За ним не було прогулів зайнятий та тренувань у секціях.
Він дуже гарно провів своє студентське життя, також переборов свій страх висоти, наладив гарні стосунки з Юлею, та почав практику у НПУ м.Дніпра.
Після закінчення ним університету у 2022 році його батьки загинули в автокатастрофі. Це стало дуже важким випадком в житі Олександра. Він почав багато пити, та завів не дуже добру компанію друзів, почав пробувати заборонені речовини. Так він провів пару місяців, посварився с ким тільки зміг, але друзі дитинства та кохана витягнули його с цієї печалі й допомогли повернутися в суспільство. Олександр на довго запам'ятав цей випадок, та пообіцявши собі що більше такого не зробить.
Розділ *Служба* *Переход*
Випустившись з академії лейтенантом, і прослужив декілька років він став начальником підрозділу Патрульної Поліції. Де проявляв небувалу мужність коли рятував команду від граду куль, та захищав як міг свою команду, також Олександра прислуховувались у команді, бо бачили що він гарний командир.
Потім зробив пропозицію Юлі і вони одружилися. В їх стосунках було багато гарного, але без сварок не обійшлось. Вони обидва були лідерами, і це спричиняло багато сварок, Олександр був ледачий в домашних справах, але пересилив себе заради стосунків і пробував становитися гарним чоловіком. Олександр полюбляв казино, йому подобалась атмосфера в ньому, як люди за пів години багатіли та бідніли, але він знав межу і встигав зупинитися. Було одно завдання по визволенню заручники, де Олександр зловив кулю у грудь, захищаючи свого друга, та товариша по службі, це був важкий період для Юлі, вона багато плакала та не вдобряла, щоб Олександр так ризикував своїм життям, Олександр почав роздумувати як Юлі буде важко без нього і це засмучувало його та давало багато питання що робити далі... За гарну службу та багатий послужний список став Підполковником НПУ м.Харкова, де працював не покладаючи рук в департаменті. Після пару місяців Олександру наскочило працювати в тихому ритмі життя, він хотів знов вийти с командою та допомагати громадянам своїй державі, і такий шанс йому надали. Йому запропонували піти до ДКВС , де з опитом праці в ПП вони гарно проводили завдання, але була важка ситуація в одній операції по затриманню заключного коли розвідка не договорила що в приміщені було на 8 людей більше ніж повинно, і за повним довіряю інформацію вони почали штурм де вбили двох колег. Це стало важким випадком, бо якби Олександр скомандував перевірити все знов перед штурмом цього можна було уникнути. Після похоронів він допомагав сім'ям його друзів, Олександра підтримували та говорили що це не його провина, але він буде пам'ятати цю провину все життя.
Мати - Світлана Ларовська (1986(, Навчалася у школі №144, потім пішла в юридичний університет.
Батько - Олександр Ларовський (1982), власник тютюнового заводу, гарний лідер, акула у сфері бізнесу, навчався у юридичному університеті, закінчив з красним дипломом. Олександр та Свіьлана познайомилися у 2000 році, але дівчина, згідно з задумом батька, мала вийти заміж за іншого юнака, який категорично їй не подобався. У жовтні 2001 року Олександр і Світлана одружилися і переїхали на постійне місце проживання в місті Дніпро, де через два роки у них народилася перша і єдина дитина — Олександр Ларовскій.
Розділ *Юність*
Олександр Ларовскій, єдина дитина Олександра і Світлани, народилася в Дніпрі о 16 вечора 10 листопада 2001 року . Хлопчика назвали на честь Тата Батька Олександра, Олександра Драндалуша Сергійовича.
Невдовзі після народження Олександра з будинку в Дніпра сім'я переїхала до величезного будинку. Там же він пішов до гимназіі 91. У дитинстві Олександр був с верх активний, із-за того часто шкодив. Найяскравіший спогад Олександра з дитинства — це коли він прибув з батьком на його тютюновий завод, де він побачив як йде виробництво тютюнових цигарок. Довго працюю в цій сфері він достиг великого капіталу у розмірі більше ніж 6 мільйонів гривень, 1999 року Олександр Ларовскій ( ТАТО ) перевіз свою родину до столиці в Київ. У Дніпрі Олександру залишилося майно — родовий маєток, та декілька машин. І так Олександр почав самостійне життя де вчився в школі не погано, но і не добре. Завів декілька гарних друзів, та пострічав Юлю Самсонову, дівчину свого серця.
Розділ *Освіта*
Восени 2018 року вісімнадцяті річний Олександр був направлений до академії поліції, яка була у місті Дніпро. Він почав регулярно займатися спортом та сумував за рідними. Весь навчальний рік Олександр займався спортом, щоб підтягнути свою форму, та старанно вчився в академії. У академії був спортивно активним, займався легкою атлетикою та бойовими мистецтвами. За ним не було прогулів зайнятий та тренувань у секціях.
Він дуже гарно провів своє студентське життя, також переборов свій страх висоти, наладив гарні стосунки з Юлею, та почав практику у НПУ м.Дніпра.
Після закінчення ним університету у 2022 році його батьки загинули в автокатастрофі. Це стало дуже важким випадком в житі Олександра. Він почав багато пити, та завів не дуже добру компанію друзів, почав пробувати заборонені речовини. Так він провів пару місяців, посварився с ким тільки зміг, але друзі дитинства та кохана витягнули його с цієї печалі й допомогли повернутися в суспільство. Олександр на довго запам'ятав цей випадок, та пообіцявши собі що більше такого не зробить.
Розділ *Служба* *Переход*
Випустившись з академії лейтенантом, і прослужив декілька років він став начальником підрозділу Патрульної Поліції. Де проявляв небувалу мужність коли рятував команду від граду куль, та захищав як міг свою команду, також Олександра прислуховувались у команді, бо бачили що він гарний командир.
Потім зробив пропозицію Юлі і вони одружилися. В їх стосунках було багато гарного, але без сварок не обійшлось. Вони обидва були лідерами, і це спричиняло багато сварок, Олександр був ледачий в домашних справах, але пересилив себе заради стосунків і пробував становитися гарним чоловіком. Олександр полюбляв казино, йому подобалась атмосфера в ньому, як люди за пів години багатіли та бідніли, але він знав межу і встигав зупинитися. Було одно завдання по визволенню заручники, де Олександр зловив кулю у грудь, захищаючи свого друга, та товариша по службі, це був важкий період для Юлі, вона багато плакала та не вдобряла, щоб Олександр так ризикував своїм життям, Олександр почав роздумувати як Юлі буде важко без нього і це засмучувало його та давало багато питання що робити далі... За гарну службу та багатий послужний список став Підполковником НПУ м.Харкова, де працював не покладаючи рук в департаменті. Після пару місяців Олександру наскочило працювати в тихому ритмі життя, він хотів знов вийти с командою та допомагати громадянам своїй державі, і такий шанс йому надали. Йому запропонували піти до ДКВС , де з опитом праці в ПП вони гарно проводили завдання, але була важка ситуація в одній операції по затриманню заключного коли розвідка не договорила що в приміщені було на 8 людей більше ніж повинно, і за повним довіряю інформацію вони почали штурм де вбили двох колег. Це стало важким випадком, бо якби Олександр скомандував перевірити все знов перед штурмом цього можна було уникнути. Після похоронів він допомагав сім'ям його друзів, Олександра підтримували та говорили що це не його провина, але він буде пам'ятати цю провину все життя.
