N-1 Дитинство
Петя Самогон народився на околиці міста Харків, жив в несприятливих для життя умовах. Його батько працював на будівництві, а мати працювала поваром у ресторані. Зарплати батьків були мізерні, на прожиття ледве вистачало, тому батьки не могли йому купляти різні солодощі, іграшки. В 3 роки Петя пішов у дитячий садок, більшість дітей знущались з нього та його батьків, але він знайшов собі друга, який здружився з ним, його звали Саша. Як вийшло, він проживав недалеко від Петі, вони часто грались у садочку, і інколи батьки Саші приводили свого сина в гості до його друга. Все дитинство вони провели разом.
Глава N-2 Шкільні роки
Після закінчення дитячого садку батьки Петі віддали його у школу. Батьки Сашка також віддали його у ту ж школу, вони навчались в одному класі. В перший день Петі і Сашку було складно влитися в новий колектив. Він боявся, що і тут, у школі, він не знайде собі друзів і знову всі почнуть над ним знущатися. Але все вийшло по-іншому: Петя і Сашко подружилися з класом і з радістю ходили до школи, щоб зустрітись із новими друзями. Закінчивши 1 клас, батьки Сашка були змушені переїхати до іншого міста. Петі було дуже важко пережити втрату найближчого друга, з яким він знайомий з дитячого садку. Його літо пройшло доволі нудно, усі його однокласники жили далеко від нього. Петя був змушений сам гратися на дитячому майданчику, і весь час, проведений там, він згадував про Сашка.
Настало 1 вересня, Петя прийшов до школи, він спілкувався зі своїми друзями, грався, але йому не вистачало Сашка. Всі наступні роки він був простим учнем, який навчався в школі і був прикладом для своїх однокласників, адже його рівень навчання був відмінним. Також Петя був дисциплінованим, його поважали та ним захоплювалися не тільки учні школи, але і викладачі, які його навчали.
Ще з 5 класу Петя був одним із учасників парламенту школи, а в 10 класі він зайняв посаду віце-президента школи.
Настало 1 вересня, Петя прийшов до школи, він спілкувався зі своїми друзями, грався, але йому не вистачало Сашка. Всі наступні роки він був простим учнем, який навчався в школі і був прикладом для своїх однокласників, адже його рівень навчання був відмінним. Також Петя був дисциплінованим, його поважали та ним захоплювалися не тільки учні школи, але і викладачі, які його навчали.
Ще з 5 класу Петя був одним із учасників парламенту школи, а в 10 класі він зайняв посаду віце-президента школи.
N-3 Повноліття
Після закінчення школи Петя зі своїми батьками поїхав на екскурсію до Полтави. Гуляючи центром міста, він побачив дуже знайомий силует обличчя. Спершу, оскільки людина була далеко, він не одразу розгледів лице тієї постаті, але, підійшовши ближче, Петя впізнав свого найкращого друга дитинства – Сашка. Емоції хлопців були неймовірними, радість переповнювала їх, аж до сліз.
Сашко розказав про свої плани на вступ до Академії служби з надзвичайних ситуацій Полтавської області. Він запропонував своєму другу дитинства піти з ним. Недовго думаючи, Петя погодився залишитися в Полтаві та почати навчання у службі надзвичайних ситуацій.
Переїхавши до Полтави, Петі не було де жити, тому Сашко запропонував йому тимчасово пожити у себе. Петя не мав іншого вибору. Разом із Сашком вони успішно вступили до Академії надзвичайних ситуацій і почали навчання. У Петі навчання йшло краще, ніж у Сашка, і через це вони часто сварилися, адже Сашко заздрив своєму другу.
Сашко розказав про свої плани на вступ до Академії служби з надзвичайних ситуацій Полтавської області. Він запропонував своєму другу дитинства піти з ним. Недовго думаючи, Петя погодився залишитися в Полтаві та почати навчання у службі надзвичайних ситуацій.
Переїхавши до Полтави, Петі не було де жити, тому Сашко запропонував йому тимчасово пожити у себе. Петя не мав іншого вибору. Разом із Сашком вони успішно вступили до Академії надзвичайних ситуацій і почали навчання. У Петі навчання йшло краще, ніж у Сашка, і через це вони часто сварилися, адже Сашко заздрив своєму другу.
N-4 Доросле життя
По закінченню академії вони разом підписали контракт на службу у Полтаві. Після закінчення контракту Петібуло присвоєно звання "Старший лейтенант", а Сашко так і залишився "Молодшим лейтенантом". Після присвоєння звання Петю відкомандирували у Бориспіль. Йому довелося знову пережити розлуку з другом та ще один переїзд.
Переїхавши до Борисполя, його зустрів підполковник ДСНС Борисполя Володимир, який провів інструктаж по службі, розказав про всі привілеї та недоліки служби. Також Володимир зняв для Петі квартиру на перший місяць, щоб той мав де жити.
Під час несення служби вони здружилися. Володимир завжди допомагав Петі у складних ситуаціях. Прослуживши довгі роки в Державній службі з надзвичайних ситуацій, Петя отримав звання "Підполковник ДСНС Борисполя". На той час Володимир уже був полковником ДСНС, але через свій вік він змушений був покинути службу та піти на пенсію. Він був вдячний Петі за всі роки спільної служби.
Після того, як Володимир пішов на пенсію, у Головному управлінні Державної служби з надзвичайних ситуацій почалися кардинальні зміни. Всі незакінчені справи Володимира Петя взяв на себе. Він вирішив, що гідний продовжити працю свого наставника.
Під час служби у Петі траплялося багато проблем, у яких нікому було йому допомогти
Переїхавши до Борисполя, його зустрів підполковник ДСНС Борисполя Володимир, який провів інструктаж по службі, розказав про всі привілеї та недоліки служби. Також Володимир зняв для Петі квартиру на перший місяць, щоб той мав де жити.
Під час несення служби вони здружилися. Володимир завжди допомагав Петі у складних ситуаціях. Прослуживши довгі роки в Державній службі з надзвичайних ситуацій, Петя отримав звання "Підполковник ДСНС Борисполя". На той час Володимир уже був полковником ДСНС, але через свій вік він змушений був покинути службу та піти на пенсію. Він був вдячний Петі за всі роки спільної служби.
Після того, як Володимир пішов на пенсію, у Головному управлінні Державної служби з надзвичайних ситуацій почалися кардинальні зміни. Всі незакінчені справи Володимира Петя взяв на себе. Він вирішив, що гідний продовжити працю свого наставника.
Під час служби у Петі траплялося багато проблем, у яких нікому було йому допомогти
