Нікнейм заявника: Григорій Бандаренко
Discord заявника: odin_ug
Нікнейм відповідача (ініціатора законопроєкту) : Міша Грицьков номер паспорту - 223486
Нормативний акт для оскарження: Закон України "Про внесення змін щодо порядку застосування кайданок при затриманні осіб"
Стаття Конституції України, якій суперечить: порушення статті 27,порушення статті 28,порушення статті 30,порушення стататей 36-38,порушення статті 41,порушення статті 46,порушення статті 156,порушення статті 157,порушення статті 158,порушення статті 159,порушення статті 160,порушення статті 161
12 вересня 2025 року Парламент ухвалив законопроєкт "Про внесення змін щодо порядку застосування кайданок при затриманні осіб".
Суть змін полягає в тому, що працівникам поліції та СБУ дозволяється застосовувати кайданки ще до остаточного встановлення особи, лише на підставі зовнішньої схожості з людиною, яка перебуває у державному розшуку.
Це положення створює умови для довільного обмеження свободи людини без належних підстав, що:
Порушення статті 27
Права і свободи одного громадянина не можуть порушувати права і свободи іншого. Закон дозволяє обмежувати свободу людини (кайданки) без індитифікації особи, лише на підставі «схожості». Це означає, що права невинної особи приносяться в жертву для гіпотетичного «захисту» інших — пряме порушення балансу прав.
Порушення статті 28
Кожен громадянин має право на недоторканність приватного життя, свободу і захист свого імені. Якщо особу затримують лише за схожість, це є посяганням на її приватність і гідність, бо її особа фактично піддається публічному приниженню без доказів.
Порушення статті 30 (рівність перед законом)
У ситуації, коли один громадянин може бути закутий у кайданки без підтверджених доказів, а інший — ні, відбувається вибіркове застосування права. Це суперечить принципу рівності всіх перед законом і судом.
Порушення статей 36–38 (право на захист та презумпція невинуватості)
Особа фактично вважається «винною» (затримується в кайданках) до встановлення її особи. Це прямо суперечить презумпції невинуватості (ст. 37), а також порушує право на правову допомогу з моменту затримання (ст. 36).
Порушення статті 41 (право на відшкодування збитків)
Якщо невинну людину закували в кайданки, принизили і позбавили свободи, виникає питання відшкодування шкоди. Закон не встановлює механізму компенсації за незаконне застосування кайданків, хоча Конституція прямо гарантує це право.
Порушення статті 46 (свобода об’єднань)
Людина може брати участь у політичній чи громадській організації, а через «схожість» із кимось бути необґрунтовано затриманою. Це створює ризик тиску на активістів, політиків чи громадських діячів.
Порушення статті 156 (класифікація недоторканності)
Конституція визначає три рівні недоторканності – Мала, Висока та Абсолютна. Законопроєкт фактично нівелює їх, бо дозволяє застосовувати силові заходи (кайданки, обмеження волі) без рішення суду навіть проти осіб, які можуть мати недоторканність. Це створює ризик прямого порушення конституційної гарантії захисту посадовців та суддів.
Порушення статті 157 (абсолютна недоторканність)
Абсолютна недоторканність забороняє будь-які арешти чи силові дії без вироку Верховного Суду. Якщо людину з таким статусом можна затримати лише за «схожість», то це нівелює гарантії Конституції. Виходить, що Президент, Прем’єр чи Голова Верховного Суду теоретично можуть бути обмежені в правах без жодних доказів, що прямо суперечить цій статті.
Порушення статті 158 (висока недоторканність)
Висока недоторканність захищає міністрів, обласних суддів та верховних суддів від свавільного затримання. Законопроєкт дозволяє їх затримати без рішення суду, що порушує сам принцип гарантій для вищих посадових осіб. Це створює небезпеку політичних переслідувань під виглядом «схожості».
Порушення статті 159 (мала недоторканність)
Мала недоторканність забороняє тимчасовий арешт та силові заходи без прямого порушення закону. Якщо ж людина підпадає під категорію «схожості», то на неї можуть незаконно накласти кайданки, навіть якщо вона не вчинила жодного правопорушення. Це прямо порушує умову, що затримання можливе лише при фактичному порушенні закону.
Порушення статті 160 (захист осіб із недоторканністю)
Конституція суворо охороняє осіб із недоторканністю від будь-яких посягань. Якщо дозволити обмеження свободи таких осіб без чітких доказів, то сам законопроєкт фактично підриває конституційний порядок та систему захисту державних інституцій.
Порушення статті 161 (межі недоторканності)
Законопроєкт створює ситуацію, коли обмеження волі може бути застосоване навіть проти тих, хто за Конституцією має захист. Це означає, що фактично вводиться нова «четверта категорія» — умовна недоторканність, яка втрачає силу перед поліцією. Такий підхід прямо суперечить принципам Конституції.
Таким чином, законопроєкт про затримання «за схожість» прямо суперечить Конституції України. Він порушує баланс прав і свобод (ст. 27–28), нівелює принцип рівності перед законом (ст. 30) та фактично скасовує презумпцію невинуватості (ст. 36–38). Крім того, його положення підривають гарантії недоторканності, передбачені розділом 13 (ст. 156–161), оскільки дозволяють застосовувати силові заходи навіть проти осіб, що мають особливий статус захисту. Такий підхід руйнує конституційний порядок, створює загрозу свавілля правоохоронних органів і відкриває шлях до політичних переслідувань. Відтак, ухвалення цього законопроєкту призведе не до посилення безпеки, а до підриву правової держави та довіри громадян до влади.
Визнати Закон України "Про внесення змін щодо порядку застосування кайданок при затриманні осіб" таким, що не відповідає Конституції України, та скасувати його як неконституційний.
Дата: 23.09.2025
Підпис:Сhepuha
Discord заявника: odin_ug
Нікнейм відповідача (ініціатора законопроєкту) : Міша Грицьков номер паспорту - 223486
Нормативний акт для оскарження: Закон України "Про внесення змін щодо порядку застосування кайданок при затриманні осіб"
Стаття Конституції України, якій суперечить: порушення статті 27,порушення статті 28,порушення статті 30,порушення стататей 36-38,порушення статті 41,порушення статті 46,порушення статті 156,порушення статті 157,порушення статті 158,порушення статті 159,порушення статті 160,порушення статті 161
Короткий опис ситуації:
12 вересня 2025 року Парламент ухвалив законопроєкт "Про внесення змін щодо порядку застосування кайданок при затриманні осіб".
Суть змін полягає в тому, що працівникам поліції та СБУ дозволяється застосовувати кайданки ще до остаточного встановлення особи, лише на підставі зовнішньої схожості з людиною, яка перебуває у державному розшуку.
Це положення створює умови для довільного обмеження свободи людини без належних підстав, що:
Порушення статті 27
Права і свободи одного громадянина не можуть порушувати права і свободи іншого. Закон дозволяє обмежувати свободу людини (кайданки) без індитифікації особи, лише на підставі «схожості». Це означає, що права невинної особи приносяться в жертву для гіпотетичного «захисту» інших — пряме порушення балансу прав.
Порушення статті 28
Кожен громадянин має право на недоторканність приватного життя, свободу і захист свого імені. Якщо особу затримують лише за схожість, це є посяганням на її приватність і гідність, бо її особа фактично піддається публічному приниженню без доказів.
Порушення статті 30 (рівність перед законом)
У ситуації, коли один громадянин може бути закутий у кайданки без підтверджених доказів, а інший — ні, відбувається вибіркове застосування права. Це суперечить принципу рівності всіх перед законом і судом.
Порушення статей 36–38 (право на захист та презумпція невинуватості)
Особа фактично вважається «винною» (затримується в кайданках) до встановлення її особи. Це прямо суперечить презумпції невинуватості (ст. 37), а також порушує право на правову допомогу з моменту затримання (ст. 36).
Порушення статті 41 (право на відшкодування збитків)
Якщо невинну людину закували в кайданки, принизили і позбавили свободи, виникає питання відшкодування шкоди. Закон не встановлює механізму компенсації за незаконне застосування кайданків, хоча Конституція прямо гарантує це право.
Порушення статті 46 (свобода об’єднань)
Людина може брати участь у політичній чи громадській організації, а через «схожість» із кимось бути необґрунтовано затриманою. Це створює ризик тиску на активістів, політиків чи громадських діячів.
Порушення статті 156 (класифікація недоторканності)
Конституція визначає три рівні недоторканності – Мала, Висока та Абсолютна. Законопроєкт фактично нівелює їх, бо дозволяє застосовувати силові заходи (кайданки, обмеження волі) без рішення суду навіть проти осіб, які можуть мати недоторканність. Це створює ризик прямого порушення конституційної гарантії захисту посадовців та суддів.
Порушення статті 157 (абсолютна недоторканність)
Абсолютна недоторканність забороняє будь-які арешти чи силові дії без вироку Верховного Суду. Якщо людину з таким статусом можна затримати лише за «схожість», то це нівелює гарантії Конституції. Виходить, що Президент, Прем’єр чи Голова Верховного Суду теоретично можуть бути обмежені в правах без жодних доказів, що прямо суперечить цій статті.
Порушення статті 158 (висока недоторканність)
Висока недоторканність захищає міністрів, обласних суддів та верховних суддів від свавільного затримання. Законопроєкт дозволяє їх затримати без рішення суду, що порушує сам принцип гарантій для вищих посадових осіб. Це створює небезпеку політичних переслідувань під виглядом «схожості».
Порушення статті 159 (мала недоторканність)
Мала недоторканність забороняє тимчасовий арешт та силові заходи без прямого порушення закону. Якщо ж людина підпадає під категорію «схожості», то на неї можуть незаконно накласти кайданки, навіть якщо вона не вчинила жодного правопорушення. Це прямо порушує умову, що затримання можливе лише при фактичному порушенні закону.
Порушення статті 160 (захист осіб із недоторканністю)
Конституція суворо охороняє осіб із недоторканністю від будь-яких посягань. Якщо дозволити обмеження свободи таких осіб без чітких доказів, то сам законопроєкт фактично підриває конституційний порядок та систему захисту державних інституцій.
Порушення статті 161 (межі недоторканності)
Законопроєкт створює ситуацію, коли обмеження волі може бути застосоване навіть проти тих, хто за Конституцією має захист. Це означає, що фактично вводиться нова «четверта категорія» — умовна недоторканність, яка втрачає силу перед поліцією. Такий підхід прямо суперечить принципам Конституції.
Таким чином, законопроєкт про затримання «за схожість» прямо суперечить Конституції України. Він порушує баланс прав і свобод (ст. 27–28), нівелює принцип рівності перед законом (ст. 30) та фактично скасовує презумпцію невинуватості (ст. 36–38). Крім того, його положення підривають гарантії недоторканності, передбачені розділом 13 (ст. 156–161), оскільки дозволяють застосовувати силові заходи навіть проти осіб, що мають особливий статус захисту. Такий підхід руйнує конституційний порядок, створює загрозу свавілля правоохоронних органів і відкриває шлях до політичних переслідувань. Відтак, ухвалення цього законопроєкту призведе не до посилення безпеки, а до підриву правової держави та довіри громадян до влади.
Докази:
Прохання до Конституційного Суду:
Визнати Закон України "Про внесення змін щодо порядку застосування кайданок при затриманні осіб" таким, що не відповідає Конституції України, та скасувати його як неконституційний.
Дата: 23.09.2025
Підпис:
