Важливо Постанови та укази Суддів та Судової Колегії

[Валерія Савченко]

У цій темі, ви можете побачити постанови верховного або окружного судді
Форма подачі (для суддів):

​

Судова система Східної України
Член судебної колегії
Верховний Суддя - Ім'я Прізвище
​

Постанова № від __.__.20__

Про "Назва"

Я, Верховний Суддя Ім'я Прізвище, керуючись принципами справедливості, а також покладеними на мене обов'язками та повноваженнями народом Східної України, постановляю:
1. ...
-
-
-
2. ...
​

Затверджено | __.__.20__
Набирає чинності | __.__.20__

Підпис:​

[RIGHT][SIZE=4][FONT=times new roman]Судова система Східної України
Член судебної колегії
Верховний Суддя - Ім'я Прізвище
[/FONT][/SIZE][/RIGHT]
[CENTER][SIZE=4][FONT=times new roman]
Постанова № від __.__.20__

Про "Назва"

Я, Окружний/Верховний Суддя Ім'я Прізвище, керуючись принципами справедливості, а також покладеними на мене обов'язками та повноваженнями народом Східної України, постановляю:[/FONT][/SIZE]
[COLOR=rgb(209, 213, 216)][SIZE=4][FONT=times new roman]1. ...
-
-
-
2. ...[/FONT][/SIZE][/COLOR]
[SIZE=4][FONT=times new roman][/FONT][/SIZE][/CENTER]
[RIGHT][SIZE=4][FONT=times new roman]Затверджено | __.__.20__
Набирає чинності | __.__.20__

Підпис:[/FONT][/SIZE][/RIGHT]
[CENTER][/CENTER]

 

[Роман Недялков]

Судова система Східної України
Член судебної колегії
Голова Верховного Суду - Роман НЕДЯЛКОВ
​

Постанова №1 від 26.03.2024

Про "Тимчасову зміну порядку передачі кримінальних справ до суду"

Я, Голова Верховного Суду, Роман Недялков, керуючись принципами справедливості, а також покладеними на мене обов'язками та повноваженнями народом Східної України, постановляю:
1. Прийняти тимчасові зміни порядку передачі кримінальних справ до суду.
2. Тимчасови зміні до порядку:
Напряму передавати кримінальні справи до Окружного/Верховного суду, в обхід Прокуратури Східної України, через відсутність Генерального Прокурора.
3. Постанова втрачає чинність після відповідного наказу, про втрату чинності.

​

Затверджено | 26.03.2024
Набирає чинності | 26.03.2024

Підпис:
​

​

 

[Роман Недялков]

Судова система Східної України
Член судебної колегії
Голова Верховного Суду - Роман Недялков
​

Постанова №2 від 26.03.2024

Про "Затвердження списку порушень для позову до інстанції ВС, та обрання запобіжного заходу"

Я, Голова Верховного Суду, Роман Недялков, керуючись принципами справедливості, а також покладеними на мене обов'язками та повноваженнями народом Східної України, постановляю:
1. Встановити список порушень для подання позову до інстанцій Верховного Суду, а також обрання запобіжних заходів.

Спойлер: Список порушень для подачі позову до інстанцій ВС, та обрання запобіжних заходів.

Усі статті Конституції України.

Стаття 11.1 ККУ (Держзрада)
Стаття 15 ККУ (Тероризм)
Стаття 22, 22.1, 22.2 ККУ (Хабарництво)
Стаття 23 ККУ (Зловживання владою)
Стаття 24 ККУ (Розтрата матеріальних цінностей)
Стаття 25, 25.1 ККУ (Зловживання посадою)
Стаття 29 ККУ (Використання держ.майна у власних цілях)
Стаття 31 ККУ (Напад на будівлю держорганів)
Стаття 33 ККУ (Проникнення на закриту територію)
Стаття 34, 34.1 ККУ (Розповсюдження держтаємниці)

Затверджено | 26.03.2024
Набирає чинності | 26.03.2024

Підпис:

 

[Роман Недялков]

Судова система Східної України
Член судебної колегії
Голова Верховного суду - Роман Недялков​

Постанова №3 від 09.07.2024
Про "Службове слідство"

Я, Голова Верховного суду Роман Недялков, керуючись принципами справедливості, а також покладеними на мене обов'язками та повноваженнями народом Східної України, постановляю:
1. Направити лист до ОГП України, з метою негайного розслідування обставин за яких Окружний суддя Руслан Лизенко, ну судовому засіданні №1 по судовій справі №28 окружного суду, фактично встановив одну судову ухвалу, а виніс іншу, що є можливим порушенням Закону про "Судоустрій та статус суддів", а саме статті № 12 пункту 3.
2. На час встановлення усіх обставин, Окружний суддя Руслан Лизенко - ВІДСТОРОНЯЄТЬСЯ від виконання службових повноважень.​

Затверджено | 09.07.2024
Набирає чинності | 09.07.2024​

 

[Роман Недялков]

Судова система Східної України
Член судебної колегії
Голова Верхового суду - Роман Недялков​

Постанова №4 від 09.07.2024

Про "Призначення на посаду судді П. Авдеева"
Я, Голова Верховного суду, Роман Недялков, керуючись принципами справедливості, а також покладеними на мене обов'язками та повноваженнями народом Східної України, постановляю:

1. Призначити на посаду Верховного судді Павла АВДЕЕВА.​

Затверджено | 09.07.2024
Набирає чинності | 09.07.2024

 

[Роман Недялков]

Судова система Східної України
Член судебної колегії
Голова Верховного суду- Роман Недялков​

Постанова №5 від 11.07.2024

Про "Звільнення з посади Судді"

Я, Голова Верховного суд Роман Недялков, керуючись принципами справедливості, а також покладеними на мене обов'язками та повноваженнями народом Східної України, постановляю:
1. Звільнити з посади Окружного судді Р. ЛИЗЕНКО, за власним бажанням.
2. Припините службове розслідування за фактом можливого порушення Екс-Суддею Р. ЛИЗЕНКО.
​

Затверджено | 11.07.2024
Набирає чинності | 11.07.2024

 

[Денис Ярмак]

 

[Денис Ярмак]

Судова система Східної України
Член судебної колегії
Голова Верховного Суду - Денис Ярмак​

Постанова №6 від 09.10.2024

Про "Скасування постанови №2 Голови Верховного Суду від 26.03.2024"

Я, Голова Верховного Суду, Денис Ярмак, керуючись принципами справедливості, а також покладеними на мене обов'язками та повноваженнями народом Східної України, постановляю:
1. Скасувати постанову №2 про "Затвердження списку порушень для позову до інстанції ВС, та обрання запобіжного заходу"
​

Затверджено | 09.10.2024
Набирає чинності | 09.10.2024
​

 

[Денис Ярмак]

Судова система Східної України
Член судебної колегії
Голова Верховного Суду - Денис Ярмак​

Постанова №7 від 09.10.2024

Про "Затвердження списку порушень для позову до інстанції ВС, та обрання запобіжного заходу"

Я, Голова Верховного Суду, Денис Ярмак, керуючись принципами справедливості, а також покладеними на мене обов'язками та повноваженнями народом Східної України, постановляю:
1. Встановити список порушень для подання позову до інстанцій Верховного Суду, а також обрання запобіжних заходів.

Усі статті Конституції України.

Стаття 41 ККУ (Терористичний акт)
Стаття 44 ККУ (Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи)
Стаття 50, 51 ККУ (Хабарництво)
Стаття 47 (Зловживання владою або службовим становищем)
Стаття 48 ККУ (Перевищення влади або службових повноважень)
Стаття 46 ККУ (Напад на державні або військові об'єкти)
Стаття 45 ККУ (Проникнення на закриту територію чи об'єкт зі спеціальним режимом)
Стаття 49 ККУ (Службова недбалість)
Стаття 62 ККУ (Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади)
Стаття 69 ККУ (Військовий заколот)​

Затверджено | 09.10.2024
Набирає чинності | 09.10.2024

 

[Богдан Kоломойський]

Постанова №8 від 05.12.2024​

Про "Архів кримінальних справ"

Я, Окружний Богдан Коломойський, керуючись принципами справедливості, а також покладеними на мене обов'язками та повноваженнями народом Східної України, постановляю:
Окружний Суд Розглянувши кримінальну справу СБУ м.Дніпро | Державне Бюро Розслідувань | №22112024

Постановляю​

1. Принудити офіс генерального прокурора (ОГП) до взяття до справи №22112024
2. Ознайомитись з кримінальною справою №22112024
3. Взятись за діловодство з позовом у суд.


Термін виконання: 72 години з публікацією цього підзаконно нормативного правового акта


У разі не виконанням постанови суд це буде вважати неповаю до суду

Затверджено | 05.12.2024
Набирає чинності з моменту підпису

Підпис: B.Kolo
​

 

[Раян Хліманцов]

​

Судова система Східної України
Член судової колегії
Голова Верховного Суду - Раян ХЛІМАНЦОВ
​

Постанова №9 від 27.05.2025
Про "Практику застосування судами Східної України Загальних положень КК України"
​

Я, Голова Верховного Суду Раян Хліманцов, керуючись принципами справедливості, а також покладенеми на мене обов'язками та повноваженнями народом Східної України, постановляю:

1. Положення ч.1 ст.1 Кримінального Кодексу України (далі - КК України) вбачають, що КК України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.

В свою чергу, згідно із ч.2 зазнчаеної норми, для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.

Роз'яснити судам, що у КК України дано вичерпний перелік злочинів і вичерпний перелік покарань, що є забезпеченням принципу законності у вирішенні питань кримінальної відповідальності та покарання: немає злочину - немає покарання без вказівки на це в кримінальному законі. Прятягнення особи до відповідальності за діяння, яке не є в переліку Особливої часитини цього Кодексу є недопустимим. У випадку притягнення особи до відповільності за діяння, яке не є кримінальним правопорушенням і не зазначено в Особливій частині КК України - суддя несе відповільність в порядку Розділу 5 Закону "Про судоустрій і статус суддів" або за ст.49 КК України.

2. Відповідно до ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом. Чинний КК України не містить загального поняття складу кримінального правопорушення, тому постановляю роз'яснити судам Східної України, що:

Склад кримінального правопорушення – це сукупність встановлених у кримінальному законі юридичних ознак (об’єктивних і суб’єктивних), що визначають вчинене суспільно-небезпечне діяння як кримінальне протиправне. Відсутність хоча б однієї з цих ознак свідчить про відсутність складу кримінального правопорушення в цілому, що усуває можливість настання кримінальної відповідальності. Склад кримінального правопорушення утворюють чотири елемента:

Об'єктом кримінального правопорушення є те, на що завжди посягає кримінальне правопорушення і чому він завжди заподіює шкоду.
Об'єктивна сторона - це зовнішня сторона діяння, що виражається у вчиненні передбаченого законом діяння (дії або бездіяльності), що заподіює або створює загрозу заподіяння шкоди об'єкту кримінального правопорушення.
Суб'єкт - це фізична, осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
Суб'єктивна сторона - це внутрішньа сторона кримінального правопорушення, тобто психічна діяльність особи, що відображає ставлення її свідомості та волі до суспільно-небезпечного діяння, котре нею вчиняється, і до його наслідків.

Всі ознаки, що характеризують елементи складу, поділяються на дві групи: необхідні (обов’язкові) ознаки та
факультативні (необов’язкові) ознаки. Обов’язковими є ознаки складу кримінального правопорушення, що притаманні всім кримінальним правопорушенням без винятку. Факультативними є ознаки, що притаманні не усім, а тільки окремим складам кримінального правопорушення.

Об'єкт кримінального правопорушення:
Обов'язковою ознакою є суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом.
Факультативними ознаками є Предмет кримінального правопорушення та Потерпілий від Кримінального правопорушення.

Об'єктивна сторона кримінального правопорушення:
Обов'язковою ознакою є кримінальна протиправна дія (бездіяльність).
Факультативними ознаками є Кримінальні протиправні наслідки, Причинний зв'язок між діянням і наслідком, що настали, Місце, час, спосіб, обстановка, Знаряддя та засоби вчинення кримінального правопорушення.

Суб'єкт кримінального правопорушення:
Обов'язковою ознакою є ознаки загального суб'єкта (фізична особа, вік, осудність).
Факультативною ознакою є ознаки спеціального суб'єкта (службове становище, державно-правове становище тощо).

Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення:
Обов'язковою ознакою є вина (умисел або необережність).
Факультативними ознаками є мотив, мета, емоційний стан під час вчинення кримінального правопорушення.

Елементи та їх ознаки утворюють склад кримінального правопорушення лише при певній їх сукупності. Відсутність хоча б одного з елементів складу кримінального правопорушення чи його обов’язкової ознаки виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності за дане кримінальне правопорушення.

3. Частина 3 ст. 2 КК України забороняє притягувати суб’єкта вчиненого злочину до кримінальної відповідальності за той самий злочин більше одного разу, тобто закріплює загальновизнаний принцип права «двічі за одне і те саме не карають»

4. Ця постанова набирає чинності з дня її оприлюднення та є обов'язковою для виконання судами Східної України.

Затверджено | 27.05.2025
Набирає чинності | 27.05.2025

Підпис:

​

 

[Раян Хліманцов]

Судова система Східної України
Член судової колегії
Голова Верховного Суду - Раян ХЛІМАНЦОВ​

Постанова №10 від 27.05.2025
Про "Практику застосування судами Східної України Розділу II КК України"​

Я, Голова Верховного Суду Раян Хліманцов, керуючись принципами справедливості, а також покладенеми на мене обов'язками та повноваженнями народом Східної України, постановляю:

1. Роз'яснити судам Східної України, що відповідно до ч.1 ст.3 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом кримінального правопорушення. Ознаками кримінального правопорушення є суспільна небезпечність, винність, протиправність, кримінальна караність. Відсутність хоча б однієї із цих ознак вказує на відсутність кримінального правопорушення.

Суспільна небезпечність як ознака кримінального правопорушення означає, що діяння або заподіює шкоду відносинам, що охороняються кримінальним законом, або містить у собі реальну можливість заподіяння такої шкоди. Таким чином, не може визнаватися кримінальним правопорушенням діяння, яке посягає на об'єкти, які не охороняються КК України, яке не заподіює або не створює реальної загрози заподіяння істотної шкоди.

Винність діяння означає, що воно вчинене умисно або з необережності. Діяння, вчинене за відсутністю вини, тобто за відсутністю психічного ставлення особи до її дії чи бездіяльності та їх наслідків, не може визнаватися кримінальним правопорушенням.

Протиправність кримінального правопорушення означає, що відповідне діяння повинно бути передбачене (тобто його вчинення заборонене) чинним КК України. КК України встановлює вичерпний перелік кримінальних правопорушень. Тому ознака кримінальної протиправності заперечує можливість застосування норм КК України за аналогією.

Кримінальна караність є обов’язковою ознакою кримінального правопорушення. Караність як ознаку кримінального правопорушення слід розуміти не як реальне застосування покарання, а як загрозу, можливість його застосування у разі вчинення забороненого КК України діяння.

2. Згідно із положенями ч.2 ст.3 КК України не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

Щоб визнати те чи інше діяння малозначним, суд спочатку має встановити, що воно формально містить ознаки складу конкретного кримінального правопорушення, передбаченого Особливою частиною КК, а вже потім вирішувати питання про те, чи становить воно суспільну небезпеку. Визнання того чи іншого діяння малозначним не залежить від наявності обставин, що відповідно до закону є правовими підставами для пом’якшення покарання або для звільнення від кримінальної відповідальності, від посткримінальної поведінки винного тощо. Так, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин, добровільне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди, примирення винного з потерпілим, втрата особою суспільної небезпечності на час розслідування кримінального правопорушення не перетворюють кримінальне правопорушення у малозначне діяння.

3. Класифікація КП передбачає поділ їх на групи залежно від того чи іншого критерію. За ст. 4 КК (класифікація кримінальних правопорушень) таким критерієм класифікації кримінальних правопорушень є ступінь їх тяжкості. Ступінь тяжкості злочину, за вчинення якого передбачене одночасно основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі, визначається виходячи зі строку покарання у виді позбавлення волі, передбаченого за відповідний злочин.

Таким чином, при класифікації кримінальних правопорушень найбільш тяжке покарання, передбачене за конкретний склад кримінального правопорушення має пріорітет над менш тяжким покаранням. Слід зазначити, що в КК України покарання розставлені у порядку збільшення тяжкості. Тобто, найменш тжким покаранням визначається штраф, а найбільш тяжким - позбавлення волі на певний строк.

4. Ця постанова набирає чинності з дня її оприлюднення та є обов'язковою для виконання судами Східної України.

Затверджено | 27.05.2025
Набирає чинності | 27.05.2025

Підпис:

 

[Раян Хліманцов]

​

Судова система Східної України
Член судової колегії
Голова Верховного Суду - Раян ХЛІМАНЦОВ​

Постанова №11 від 28.05.2025
Про "Втрату чинності Постанови №1 від 26.03.2024"
​

Я, Голова Верховного Суду Раян Хліманцов, керуючись принципами справедливості, а також покладенеми на мене обов'язками та повноваженнями народом Східної України, постановляю:

1. Визнати такою, що втратила чинність постанову №1 від 26.03.2024 про "Тимчасову зміну порядку передачі кримінальних справ до суду".

2. Затвердити новий порядок передачі крмінальних справ до суду, що передбачений ч.3 ст.21 КПК України.

3. Ця постанова набирає чинності з дня її офіційного оприлюднення.

Затверджено | 28.05.2025
Набирає чинності | 28.05.2025

Підпис:

​

 

[Раян Хліманцов]

Судова система Східної України
Член судової колегії
Голова Верховного Суду - Раян ХЛІМАНЦОВ
​

Постанова №12 від 28.05.2025
Про "Скасування Постанови №7 від 09.10.2024"
​

Я, Голова Верховного Суду Раян Хліманцов, керуючись принципами справедливості, а також покладенеми на мене обов'язками та повноваженнями народом Східної України, постановляю:

1. Скасувати постанову №7 від 09.10.2024 про "Затвердження списку порушень для позову до інстанції ВС, та обрання запобіжного заходу".

2. Позов до інстанції Верховного Суду може бути поданий після набрання чинності вироку суду першої інстанції. Напряму подати позов до інстанції Верховного Суду можливо тільки у разі відсутності суддів першої інстанції. В такому разі довзоляється подавати позов одразу до Верховного Суду.

3. Ця постанова набирає чинності з дня її офіційного оприлюднення.

Затверджено | 28.05.2025
Набирає чинності | 28.05.2025

Підпис:

​

 

[Раян Хліманцов]

Судова система Східної України
Член судової колегії
Голова Верховного Суду - Раян ХЛІМАНЦОВ​

Постанова №13 від 05.06.2025
Про "Особливості розгляду справ про обвинувачення за ст.49 КК України"​

Я, Голова Верховного Суду Раян Хліманцов, керуючись принципами справедливості, а також покладенеми на мене обов'язками та повноваженнями народом Східної України, постановляю:

З огляду на судову практику по кримінальній справі №230520251 про обвинувачення за ст.49 КК України встановити наступне:

Згідно із ч.1 ст.49 КК України Службова недбалість - це невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

З огляду на диспозицію зазначеної норми, можна дійти висновку, що засудження особи за ст.49 КК України можливе за наявності наступних обставин:

1. Кримінальне правопорушення повинно бути вчинене службовою особою, через діяльність якої і було вчинено правопорушення. Проте, варто зазначити, що якщо службова особа вчиняє кримінальне правопорушення, але на момент його вчинення вона фактично не була на роботі - її дії неможливо кваліфікувати за ст.49 КК України.

Примітка: умисна відсутність особи на робочому місці, з метою уникнення відповідальності, для вчинення правопорушення - може бути кваліфікована за ст.49 КК України.

2. Службова недбалість може мати місце виключно, якщо вчинення такого правопорушення було б неможливе, якщо б така особа не була наділена службовими повноваженнями конкретної установи. Тобто, для прикладу, застосувати положення ст.49 КК України в сфері МВС можливо тільки до працівника СБУ або НПУ. До фізичної особи, яка не працює в державних органах або працює в органах іншого міністерства застосувати ст.49 КК України неможливо, оскільки вона не наділена повноваженнями у сфері МВС.

Прмітка: зазначений приклад є розглядом ситуації, якщо б правопорушник працював у сфері МВС. Загалом, положення ст.49 КК України застосовуються до будь-яких осіб, працюючих в державних установах.

3. Наслідки діяння повинні містити шкоду, передбачену ст.49 КК України. Тобто, якщо мало місце службова недбалість в діях особи, але шкоди завдано не було - застосування положень ст.49 КК України виключається. В такому разі, особа може отримати покарання згідно із внутрішнім статуом конкретної установи та/або згідно із КУпАП України, за умови доведення її вини в судовому порядку.

4. Ця постанова набирає чинності з наступного дня, після її публікації та є обов'язкової для виконання судами Східної України.

Голова Верховного суду
Раян ХЛІМАНЦОВ

Підпис:

​

 

[Раян Хліманцов]

​

Судова система Східної України
Член судової колегії
Голова Верховного Суду - Раян ХЛІМАНЦОВ​

Постанова №14 від 06.06.2025
про "Практику застосування судами Східної України Розділу III КК України"​

Я, Голова Верховного Суду Раян Хліманцов, керуючись принципами справедливості, а також покладенеми на мене обов'язками та повноваженнями народом Східної України, постановляю:

1. Згідно із положеннями ч.1 ст.5 КК України співучастю у кримінальному правопорушенні є умисна спільна участь декількох суб'єктів кримінального правопорушення у вчиненні умисного кримінального правопорушення.

Співучасть можлива тільки при обʼєднанні зусиль декількох субʼєктів кримінального правопорушення. Якщо ж обʼєднуються зусилля декількох осіб, які за законом не можуть бути субʼєктами кримінального правопорушення, то це виключає співучасть.
Іншою умовою застосування зазначеної норми є вчинення саме умисного кримінального правопорушення. Співучасть при необережному кримінальному правопорушенні неможлива.

2. Відповідно до ч.1 ст.7 КК України організатор організованої групи чи злочинної організації підлягає кримінальній відповідальності за всі кримінальні правопорушення, вчинені організованою групою чи злочинною організацією, якщо вони охоплювалися його умислом.

Якщо ж виконавець або співвиконавець вчинив злочин який не охоплювався умислом інших співучасників (ексцес виконавця) - організатор не несе відповідальності за це діяння. Проте, виконавець підлягає відповідальності за правопорушення, що не входило в умисел інших співучасників, на загальних підставах.

3. За загальним правилом, організатору признається найбільш жорстоке покарання, в свою чергу, пособнику - найменш тяжке.

4. Ця постанова набирає чинності з дня її офіційного оприлюднення

Голова Верховного суду
Раян ХЛІМАНЦОВ

Підпис:

​

 

[Раян Хліманцов]

​

Судова система Східної України
Член судової колегії
Голова Верховного Суду - Раян ХЛІМАНЦОВ​

Постанова №15 від 06.06.2025
про "Практику застосування судами Східної України Розділу IV КК України"​

Я, Голова Верховного Суду Раян Хліманцов, керуючись принципами справедливості, а також покладенеми на мене обов'язками та повноваженнями народом Східної України, постановляю:

1. Відповідно до ч.1 ст .8 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Необхідною обороною можуть визнаватися і дії, вчинені особою, яка не захищається, але захищала потерпілого.

Не може визнаватися необхідною обороною діяння, яке було вчинено через деякий час після нападу. Застосувати необхідну оборону можливо тільки під час нападу або одразу після нього.

2. Згідно із положеннями ч.3 ст.8 КК України перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.

При перевищенні меж необхідної оборони особа несе відповідальність за ст. 23, 24, 25 КК України.

3. Відповідно до ч.1 ст.11 КК України не є кримінальним правопорушенням заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності

Право на спричинення шкоди в стані крайньої необхідності виникає у особи за наявності таких умов:
- існування небезпеки, що може надходити із різних джерел (стихійні лиха, явища природи, тварини, голод а ін.);
- цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами.
Тобто, якщо у людини була інша можливість уникнути спричинення шкоди для відвернення небезпеки і вона - це усвідомлювала, але не скористалася цією можливістю, то кримінальна відповідальність не виключається.

4. Ця постанова набирає чинності з дня її офіційного оприлюднення.

Голова Верховного суду
Раян ХЛІМАНЦОВ

Підпис:

​

 

[Тимофій Авенчук👑]

 

[Тимофій Авенчук👑]

 

[Тимофій Авенчук👑]