Прізвище Ім’я По-батькові: Дефо Ілля Матвійович
Стать: Чоловіча
Мати - Дефо Марта Олександрівна
Батько - Дефо Матвій Філіпович
Брати - Маркус Дефо
Зріст: 174 см
Вага: 72 кілограма
Дата народження: 5 липня 1988 року
Вік: 35 років
Місце народження: Україна м.Кривий Ріг
Національність: Українець
Місце проживання: Україна м.Харків
Захоплення: Футбол
Сімейний стан: Не одружений
Статура: Мезоморф
Колір очей: Карі
Зачіска: Коричневе волосся - Напівбокс
Відмітні знаки: Шрам на лівому вусі
Глава перша - Дитинство
Дефо Ілля Матвійович народився в 1988 році у місті Кривий Ріг.
Його родина була досить успішною, щоб дати йому гарне дитинство. Маму Іллі звали Марта. Вона працювала мед сестрою в лікарні і успішно просувалася кар'єрними сходами. Батька звали Матвій, він мав свій бізнес та мав велику репутацію. У Іллі був 1 брат - Маркус. Батьки були дуже працелюбні та зайняті люди, тому хлопець 50 відсотків часу проводив з Іллею та Маркусомьта зі своїм суворим дідусем Романом, який був колишнім Генералом СБУ. Дідусь дав багато досвіду своїм онукам. Він вчив їх читати, писати, готувати і багато багато іншого. Так Маркус та Ілля поступово з малих років зробили собі закалку - бути сильними та стресостійкіми в любих ситуаціях.
Глава друга - Ціль Іллі
Ілля часто виходив на футбольне поле і грав зі своїми друзями в футбол. Коли він пішов до школи, то він не закидав футбол, а він також грав там. Він детально вивчав правила гри та дивився матчі як гуляють в футбол. Йому було дуже цікаво і весело вести діалог на цю тему. Його ціль була стати професійним футболістом. Так і провів Ілля дитинство, поки йому не виповнилося 27 роки. С цього моменту життя Іллі перешло на новий рівень. Мамі запропонували посаду заступника Головного лікаря в Італії, вона не могла відмовитись від такої пропозиції, так як все своє життя вчилася на цю посаду. Не втрачаючи часу, вона попрощалася та поїхала у нову подорож.
Глава третя - Як все почалося
Мама в Італії, батько постійно у відрядженнях,Ілля з братом вже нічого не тримало у Кривому Розі. Вони приняли рішення переїхати у Харків. Хлопець зібрав всі важливі речі, придбав квиток, попрощався з дідусем та поїхав у нове життя, у нову подорож. Вже в Харкові Ілля та Маркус. Ілля успішно закінчив школу на червоний диплом. Батьки приїхали відзначити з синов'ями цю подію. Вони багато чого обговорили. 2 брата вирішили розповісти всім про свої наміри: Ілля сказав, що він переходить в клуб "Шахтар" та продовжувати свою професійну кар'єру футболу, а Маркус сказав що він подає заяву до лав ЗСУ. Батьки схвалили їхні дії, дідусь Роман ледве не заплакав від щастя що Маркус іде в ЗСУ, а батько порадувався за Іллю, що він іде в професійний клуб. Він упевнився в тому, що виростив справжніх героїв та чоловіків. За тиждень Маркум почав готуват шоися до служби, а Ілля готувати чемодан з речами і переїжджати в клуб, вивчаючи різні методи та правила. Ілля знову перейшов на новий рівень...
Глава четверта - Важке життя футболіста
Приїхавши на базу Шахтара Ілля одягнув форму і пішов ознайомлюватися з територією. Команда часто любила попасуватися між собою і пограти в футбол. Ілля зі своєю командою після тренування завжди заїжджали в магазин і купляти щось смачне. Після тридцяти днів як Ілля пограв за Шахтар і він забив 13 голів, і він став капітаном команди . Маркус також не відставав. Іллі видали пов'язку, що він капітан команди та вони зібралися на гру і пішли грати. Ілля на 67 хвилині забив гола, за нього всі пишалися, що в Шахтарі є такий крутий гравець, який любить помататися і забивать голи. Після гри "Шахтар" виграв 3:1, вони обдумали свої помилки чому вони пропустили гол і сказали, що вони їх більш не повторять. Після гри команда пішла переодягатися додому, а тренер Іллі сказав що б він залишився, Ілля залишився і тренер почав говорити , що Ілля круто грає і за ним почав слідкувати клуб "Челсі", Ілля зрадів та почав старатися все робити ,щоб попасти в той клуб. Час прийшов, коли Іллі прийшлось покидати клуб "Шахтар" де він весь свій час провів, і він почав збиратися, і їхати в клуб "Челсі". До того як він поїхав ,Ілля зібрав загальний збір родини і почав розповідати цю прекрасну новину. Батько та мати були радісні ,але дідусь не сильно, бо він любить ЗСУ та СБУ і все, а все інше його не цікавить. Ілля попрощався з родиною та поїхав в клуб. Ілля прилетів. Після прильоту Ілля орендував собі готель та пішов відпочивати. Відпочивши Ілля поїхав в клуб і почав ознайомлюватися з тренерами та гравцями.
Глава п'ять - У Іллі був перший матч
Він приїхав в клуб і почав переодягатися. Після переодягання він пішов з командою розминатися, суперника команда також була на пол та розминалась.
Команди вистрлїлись і судді та почали співати гімн.
Команди стали по позиціям і пролунав свисток.
На 23 хвилині матчу 'Челсі' Забиває гол. Пройшов перший тайм. Тренер трішки був задоволеним що його команда виграє. Пройшло 15 минут і команди стали по позиціям і пролунав другий свисток. На 56 хвилині матчу 'Челсі'забивають гол, рахунок 1:1. Команда почала грати під великим пресингом та атакою. Пролунав другий свисток і рахунок залишився 1:1. Після гри команди потиснули руки друг другу і пішли в роздягальну. Тренер їм розказував що вони після забитого гола команда поймала розслабон, ходили пішком по полю, не грали під пресингом. Команда поїхала назад до себе додому.
Звісно всі були засмучені що зіграли 1:1 але вони розуміють що гол пропустили за помилки в грі.
Глава шість - Ілля вже був вже не літній для футболу
Іллі вже було 40 років, і йому було потрібно покидати кар'єру футболу тому що йому вже 40 років. Іллі було тяжко покидати кар'єру футболу але потрібно. Він приїхав останній раз до клубу і почав прощатися з командою та тренерами він їм дуже подякував за таку великі емоції. Вір вийшов з клубу і поїхав додому. Минуло 7 днів. Ілля захотів піти до лав ЗСУ тому що він не хотів сидіти дома але хотів захищати Україну. Він вирішив і поїхав до військомату. Він пройшов мед.огляд і йому видали форму і дали Іллі 3 дні щоб зібрати речі і знову приїхати до військомату. Минуло 3 дня. Ілля приїхав до військомату і чекав поки їх посадять в машину і вивезуть на ВЧ. Їх привезли зібрали для новобранців КОД 5, і почали з усім ознайомлюватися, їм видали рації, показали всю територію, попередили що не можна бігати по плацу. Він вже служив в ЗСУ 3 дня. За ці три дня він підвищився до 2-го звання, це був Солдат. Потім на 3 і прийшла йому в голову ідея щоб піти на посаду Полковника ЗСУ. Він цього хотів. Він прийшов до Генерала і сказав цю новину Генералу сподобалась ця новина і сказав йому вчи все що пов'язано з ЗСУ!
Ось настав той день коли він може стати Полковником, він дуже хвилювався. Прийшла до нього черга, йому почали запитувати запитання що зв'язанні з ЗСУ. Він все правильно відповів і йому Генерал видав йому нові погоноги та форму.
Глава сім остання - Генералу сподобався Полковник
Полковник збирав 4 КОД 5 на день, Рекрути в нього були дуже поважні до обового складу. Ілля всі свої зусилля прикладав щоб особовий склад був завжди на готові у разі чогось. Ось настав той день коли прийшлось його трішки хлопців віддати на війну. Всім було тяжко це розуміти що їх вже можу на бути але вони надіялись що все буде добре. Минуло 2 тижня. Всі ці два тижня Полковник все робив що йому загадував Генерал і він це виконував на всі 100. Ось ще прийшли нові люди до ЗСУ. Полковник зібрав КОД 5 і почав проводити лекцію. Після лекції Полковник
кожному дав бойове завдання і всі його виконували. Ілля Дефо все написав.
Стать: Чоловіча
Мати - Дефо Марта Олександрівна
Батько - Дефо Матвій Філіпович
Брати - Маркус Дефо
Зріст: 174 см
Вага: 72 кілограма
Дата народження: 5 липня 1988 року
Вік: 35 років
Місце народження: Україна м.Кривий Ріг
Національність: Українець
Місце проживання: Україна м.Харків
Захоплення: Футбол
Сімейний стан: Не одружений
Статура: Мезоморф
Колір очей: Карі
Зачіска: Коричневе волосся - Напівбокс
Відмітні знаки: Шрам на лівому вусі
Глава перша - Дитинство
Дефо Ілля Матвійович народився в 1988 році у місті Кривий Ріг.
Його родина була досить успішною, щоб дати йому гарне дитинство. Маму Іллі звали Марта. Вона працювала мед сестрою в лікарні і успішно просувалася кар'єрними сходами. Батька звали Матвій, він мав свій бізнес та мав велику репутацію. У Іллі був 1 брат - Маркус. Батьки були дуже працелюбні та зайняті люди, тому хлопець 50 відсотків часу проводив з Іллею та Маркусомьта зі своїм суворим дідусем Романом, який був колишнім Генералом СБУ. Дідусь дав багато досвіду своїм онукам. Він вчив їх читати, писати, готувати і багато багато іншого. Так Маркус та Ілля поступово з малих років зробили собі закалку - бути сильними та стресостійкіми в любих ситуаціях.
Глава друга - Ціль Іллі
Ілля часто виходив на футбольне поле і грав зі своїми друзями в футбол. Коли він пішов до школи, то він не закидав футбол, а він також грав там. Він детально вивчав правила гри та дивився матчі як гуляють в футбол. Йому було дуже цікаво і весело вести діалог на цю тему. Його ціль була стати професійним футболістом. Так і провів Ілля дитинство, поки йому не виповнилося 27 роки. С цього моменту життя Іллі перешло на новий рівень. Мамі запропонували посаду заступника Головного лікаря в Італії, вона не могла відмовитись від такої пропозиції, так як все своє життя вчилася на цю посаду. Не втрачаючи часу, вона попрощалася та поїхала у нову подорож.
Глава третя - Як все почалося
Мама в Італії, батько постійно у відрядженнях,Ілля з братом вже нічого не тримало у Кривому Розі. Вони приняли рішення переїхати у Харків. Хлопець зібрав всі важливі речі, придбав квиток, попрощався з дідусем та поїхав у нове життя, у нову подорож. Вже в Харкові Ілля та Маркус. Ілля успішно закінчив школу на червоний диплом. Батьки приїхали відзначити з синов'ями цю подію. Вони багато чого обговорили. 2 брата вирішили розповісти всім про свої наміри: Ілля сказав, що він переходить в клуб "Шахтар" та продовжувати свою професійну кар'єру футболу, а Маркус сказав що він подає заяву до лав ЗСУ. Батьки схвалили їхні дії, дідусь Роман ледве не заплакав від щастя що Маркус іде в ЗСУ, а батько порадувався за Іллю, що він іде в професійний клуб. Він упевнився в тому, що виростив справжніх героїв та чоловіків. За тиждень Маркум почав готуват шоися до служби, а Ілля готувати чемодан з речами і переїжджати в клуб, вивчаючи різні методи та правила. Ілля знову перейшов на новий рівень...
Глава четверта - Важке життя футболіста
Приїхавши на базу Шахтара Ілля одягнув форму і пішов ознайомлюватися з територією. Команда часто любила попасуватися між собою і пограти в футбол. Ілля зі своєю командою після тренування завжди заїжджали в магазин і купляти щось смачне. Після тридцяти днів як Ілля пограв за Шахтар і він забив 13 голів, і він став капітаном команди . Маркус також не відставав. Іллі видали пов'язку, що він капітан команди та вони зібралися на гру і пішли грати. Ілля на 67 хвилині забив гола, за нього всі пишалися, що в Шахтарі є такий крутий гравець, який любить помататися і забивать голи. Після гри "Шахтар" виграв 3:1, вони обдумали свої помилки чому вони пропустили гол і сказали, що вони їх більш не повторять. Після гри команда пішла переодягатися додому, а тренер Іллі сказав що б він залишився, Ілля залишився і тренер почав говорити , що Ілля круто грає і за ним почав слідкувати клуб "Челсі", Ілля зрадів та почав старатися все робити ,щоб попасти в той клуб. Час прийшов, коли Іллі прийшлось покидати клуб "Шахтар" де він весь свій час провів, і він почав збиратися, і їхати в клуб "Челсі". До того як він поїхав ,Ілля зібрав загальний збір родини і почав розповідати цю прекрасну новину. Батько та мати були радісні ,але дідусь не сильно, бо він любить ЗСУ та СБУ і все, а все інше його не цікавить. Ілля попрощався з родиною та поїхав в клуб. Ілля прилетів. Після прильоту Ілля орендував собі готель та пішов відпочивати. Відпочивши Ілля поїхав в клуб і почав ознайомлюватися з тренерами та гравцями.
Глава п'ять - У Іллі був перший матч
Він приїхав в клуб і почав переодягатися. Після переодягання він пішов з командою розминатися, суперника команда також була на пол та розминалась.
Команди вистрлїлись і судді та почали співати гімн.
Команди стали по позиціям і пролунав свисток.
На 23 хвилині матчу 'Челсі' Забиває гол. Пройшов перший тайм. Тренер трішки був задоволеним що його команда виграє. Пройшло 15 минут і команди стали по позиціям і пролунав другий свисток. На 56 хвилині матчу 'Челсі'забивають гол, рахунок 1:1. Команда почала грати під великим пресингом та атакою. Пролунав другий свисток і рахунок залишився 1:1. Після гри команди потиснули руки друг другу і пішли в роздягальну. Тренер їм розказував що вони після забитого гола команда поймала розслабон, ходили пішком по полю, не грали під пресингом. Команда поїхала назад до себе додому.
Звісно всі були засмучені що зіграли 1:1 але вони розуміють що гол пропустили за помилки в грі.
Глава шість - Ілля вже був вже не літній для футболу
Іллі вже було 40 років, і йому було потрібно покидати кар'єру футболу тому що йому вже 40 років. Іллі було тяжко покидати кар'єру футболу але потрібно. Він приїхав останній раз до клубу і почав прощатися з командою та тренерами він їм дуже подякував за таку великі емоції. Вір вийшов з клубу і поїхав додому. Минуло 7 днів. Ілля захотів піти до лав ЗСУ тому що він не хотів сидіти дома але хотів захищати Україну. Він вирішив і поїхав до військомату. Він пройшов мед.огляд і йому видали форму і дали Іллі 3 дні щоб зібрати речі і знову приїхати до військомату. Минуло 3 дня. Ілля приїхав до військомату і чекав поки їх посадять в машину і вивезуть на ВЧ. Їх привезли зібрали для новобранців КОД 5, і почали з усім ознайомлюватися, їм видали рації, показали всю територію, попередили що не можна бігати по плацу. Він вже служив в ЗСУ 3 дня. За ці три дня він підвищився до 2-го звання, це був Солдат. Потім на 3 і прийшла йому в голову ідея щоб піти на посаду Полковника ЗСУ. Він цього хотів. Він прийшов до Генерала і сказав цю новину Генералу сподобалась ця новина і сказав йому вчи все що пов'язано з ЗСУ!
Ось настав той день коли він може стати Полковником, він дуже хвилювався. Прийшла до нього черга, йому почали запитувати запитання що зв'язанні з ЗСУ. Він все правильно відповів і йому Генерал видав йому нові погоноги та форму.
Глава сім остання - Генералу сподобався Полковник
Полковник збирав 4 КОД 5 на день, Рекрути в нього були дуже поважні до обового складу. Ілля всі свої зусилля прикладав щоб особовий склад був завжди на готові у разі чогось. Ось настав той день коли прийшлось його трішки хлопців віддати на війну. Всім було тяжко це розуміти що їх вже можу на бути але вони надіялись що все буде добре. Минуло 2 тижня. Всі ці два тижня Полковник все робив що йому загадував Генерал і він це виконував на всі 100. Ось ще прийшли нові люди до ЗСУ. Полковник зібрав КОД 5 і почав проводити лекцію. Після лекції Полковник
кожному дав бойове завдання і всі його виконували. Ілля Дефо все написав.
