Ігор Камінь народився 2 серпня 2000 року в містечку Кам’янець-Подільський, розташованому в Україні. Зростав він у суворій та справедливій родині. Його батьки, Анна та Василь. Анна працювала медичною сестрою, а Василь –шахтар, з раннього дитинства прищеплювали йому працьовитість та справедливість. У родині завжди панувала напружена атмосфера, втомлені роботою батьки не приділяли достатньо часу Ігорю, тому хлопчик ріс сам по собі, та завжди цікавився медициною та біологією, вивчаючи книги матері.
Дитинство Ігоря було важке, з самого малечку він допомагав все по дому, та з віку 13 років почав самотужки працювати всюди по троху, де була така змога, щоб заробити собі на книги.
У школі Ігор не проявляв інтерес до більшості наук, але виявляв нахили до біології, хімії та літератури, точні науки його ніколи не цікавили, адже все життя він мріяв стати медиком, тому весь вільний час він працював, та відкладав гроші собі на навчання.
В шкільні часи Ігор не виділявся між іншими учнями, не заводив багато друзів, тільки декілька та справді вірних, та був більше замкнутим у собі, однак він завжди спокійно комунікує із іншими людьми та однокласниками.
Після закінчення школи Ігор зміг ще деякий час провести за роботою.
Роботи ніколи не чурався, працюючи різноробочим на будівництві, прибираючи вулиці, школу, носив газети, працював офіціантом в місцевій забігайлівці, та виконував абсолютно все за що платили хоча б якусь копійку, адже сподіватись йому не було на кого, в сім’ї завжди були проблеми із фінансами, та хлопчику доводилось заробляти на все самому.
У віці 18 років він потрапив в армію де по злій волі долі потрапив у бойові дії, та зміг мінімально та реалізувати свій потенціал, ставши бойовим медиком своєї роти, та рятуючи життя бійців на полі бою.
Під час несення служби був декілька разів поранений, получивши травму ноги та руки, та він не здавався та продовжував виконувати доручену йому задачу.
Закінчивши бойові дії та повернувшись в цивільне життя Ігор зміг поступити в медичне, навчання давалось досить важко, та не зважаючи на всі проблеми та труднощі, він зміг освоїти дану професію, та закінчив навчання на відмінно.
Під час навчання було багато проблем, адже за все потрібно платити, оплатити навчання, оплатити проживання, харчування, книги та інше, тому було важко одночасно і навчатись і вчитись, та не дивлячись на це він зміг встати на ноги, та гідно триматись вибраного шляху.
У коледжі Ігор познайомився з хорошими людьми з якими пліч опліч вирішив покоряти нові горизонти, та розвиватись в самих різних напрямках.
У Ігоря є одна головна мрія, а саме зайняти пост Головного лікаря щоб допомагати потенційним та цілеспрямованим молодим талантам, та допомагати людям у важку хвилину, керуючись своїми знаннями та досвідом.
Ігор вважає що добро та правда, головне в цьому житті, так як він цінить саме ці якості в людях, та старається оточувати себе саме такими людьми.
Не дивлячись на всі важкості в житті, Ігор ніколи не покладає руки та веде діло до кінця, адже здаватись, це не те що у нього в привичці, тільки перемога, тільки вперед!
Дитинство Ігоря було важке, з самого малечку він допомагав все по дому, та з віку 13 років почав самотужки працювати всюди по троху, де була така змога, щоб заробити собі на книги.
У школі Ігор не проявляв інтерес до більшості наук, але виявляв нахили до біології, хімії та літератури, точні науки його ніколи не цікавили, адже все життя він мріяв стати медиком, тому весь вільний час він працював, та відкладав гроші собі на навчання.
В шкільні часи Ігор не виділявся між іншими учнями, не заводив багато друзів, тільки декілька та справді вірних, та був більше замкнутим у собі, однак він завжди спокійно комунікує із іншими людьми та однокласниками.
Після закінчення школи Ігор зміг ще деякий час провести за роботою.
Роботи ніколи не чурався, працюючи різноробочим на будівництві, прибираючи вулиці, школу, носив газети, працював офіціантом в місцевій забігайлівці, та виконував абсолютно все за що платили хоча б якусь копійку, адже сподіватись йому не було на кого, в сім’ї завжди були проблеми із фінансами, та хлопчику доводилось заробляти на все самому.
У віці 18 років він потрапив в армію де по злій волі долі потрапив у бойові дії, та зміг мінімально та реалізувати свій потенціал, ставши бойовим медиком своєї роти, та рятуючи життя бійців на полі бою.
Під час несення служби був декілька разів поранений, получивши травму ноги та руки, та він не здавався та продовжував виконувати доручену йому задачу.
Закінчивши бойові дії та повернувшись в цивільне життя Ігор зміг поступити в медичне, навчання давалось досить важко, та не зважаючи на всі проблеми та труднощі, він зміг освоїти дану професію, та закінчив навчання на відмінно.
Під час навчання було багато проблем, адже за все потрібно платити, оплатити навчання, оплатити проживання, харчування, книги та інше, тому було важко одночасно і навчатись і вчитись, та не дивлячись на це він зміг встати на ноги, та гідно триматись вибраного шляху.
У коледжі Ігор познайомився з хорошими людьми з якими пліч опліч вирішив покоряти нові горизонти, та розвиватись в самих різних напрямках.
У Ігоря є одна головна мрія, а саме зайняти пост Головного лікаря щоб допомагати потенційним та цілеспрямованим молодим талантам, та допомагати людям у важку хвилину, керуючись своїми знаннями та досвідом.
Ігор вважає що добро та правда, головне в цьому житті, так як він цінить саме ці якості в людях, та старається оточувати себе саме такими людьми.
Не дивлячись на всі важкості в житті, Ігор ніколи не покладає руки та веде діло до кінця, адже здаватись, це не те що у нього в привичці, тільки перемога, тільки вперед!
