Дитинство I [1/2]
Однієї прекрасної ночі, 23 квітня, приблизно о 01.02.2000 році, у місті Київ, на Подільському краї народився хлопчик, якого потім назвали Дмитром. Батька Дмитра звати Андрій, він дуже сильний, розумний та чоловік, який раніше працював в СБУ в підрозділі ЦСО " А ". Мати Дмитра звали Аня, і вона раніше працювала в НПУ та має сильний та кріпкий характер, як і тато Віктор. Батьки Вікторович познайомилися на одній із спеціальних операцій, де після цього почали спілкуватися і потім зустрілися, почали зустрічатися і через декілька років народили Дмитра. Від дитинства тато вчив Дмитра захищати себе від ворогів та розповідав дуже цікаві історії зі своєї праці. Сім'я Дмитра жила в трьохповерховому будинку в одному з багатих районів Львів, оскільки його тато отримав цей будинок в подарунок за високоякісну роботу та розкриття крупного авторитета, який здійснював незаконні дії на території Східні України. З самого дитинства Максім був дуже добрим та розумним хлопчиком, оскільки його добре виховували батьки. У віці 3 років він почав відвідувати дитячий садок, де, як і всі звичайні діти, грався та насолоджувався дитинством, а також брав участь у розвиваючих іграх в свойому садочку. Батьки також активно займалися своїм сином. Мати вчила його писати та проводила з ним розвивальні години, а тато вже в 4 років записав його на тренування з боксу до групи для дітей під керівництвом тренера,
Перше тренування пгдру
не дуже сподобалося, як і всім дітям, проте з часом він полюбив цей вид спорту і активно займався ним, а тато не тільки водив його на тренування, але й сам проводив з ним тренування, демонструючи цікаві прийоми, які вчив сам. Час минає, і Дмитро вже майже закінчує дитячий садок і готується йти до школи. Сьогодні він святкує свій день народження ти років. Зранку, коли Дмитро прокинувся в своїй кімнаті, він побачив шарики та під подушкою знайшов декілька великих коробок з подарунками. Дмитро був дуже радий і почав розпаковувати найбільший з них. Через кілька хвилин він відкрив його й виявив у ньому перчатки для боксу – це дуже зраділо йому. Потім він розпакував інший подарунок і знайшов там маленьку боксерську грушу. Це також викликало велику радість у Дмитра. Після того, як батьки прокинулися, Дмитро обняв їх, і вони провели цілий день, святкуючи його день народження. Після цього вони лягли спати, втомлені, але щасливі.
Перший дитячий турнір по боксу [2/2]
Пройшло два роки, і Максім вже 6 повних років. Перший дитячий турнір з боксу – це щось незвичайне, і для нього це був великий стрес і великий інтерес. Довгі години тренувань не пройшли даром: Дмитро навчився робити багато прийомів, але треба продовжувати тренування. Два дні до турніру тренер
Максім вибрав хлопців, які поїдуть на турнір, і в списку був і Дмитро за свій прогрес на тренуваннях. У день турніру весь день Андрій провів у спарингах у залі зі своїми друзями з тренувань. Після тренувань Дмитро розповів про це своїм батькам, вони були дуже раді за сина. Тато взяв його дивитися повтори боїв одного бійця, а мати готувала їжу на завтра. О 5 ранку Дмитро встав, почистив зуби, помився, і почав одягатися. Всі речі були підготовлені: перчатки і так далі. Потім Дмитро взяв портфель з усіма необхідними речами, і разом з батьками вони поїхали до тренувального залу. Там на автобусі їх забрав тренер, і вони поїхали до місця проведення турніру. Пройшло три години, і вони прибули. Всі вийшли з автобусу, і тренер повів їх на переодягання і зважування, після чого розпочалася церемонія відкриття. Батьки Дмитра і його друзі сиділи на трибунах, і всі ввійшли з прапорами своїх залів. Потім почалися поєдинки. Першим боєм був бій Дмитра. Він одягнувся, надів перчатки, тренер підтримував його, і рефері дав сигнал. Через кілька раундів перемогу здобув Дмитро з рахунком 100-43, оскільки він дуже точно наносив удари. У всіх наступних боях він також виступив дуже добре. В кінці він отримав медаль за перше місце від організаторів турніру, і після декількох годин всі повернулися додому і лягли спати.
Юність II
Сьогодні для когось добрий, а для когось може й не дуже, день – перше вересня. Зранку батьки розбудили Дмитра, він вдівся, почистив зуби і пішов на перше вересня разом зі своїми батьками та з квітками. Батьки записали Дмитра до приватної школи, де вчаться та обучають дуже добрі та розумні вчителя. Потім вони прийшли і стали до свого класу з квітами, і через декілька годин все закінчилося, і всі повернулися додому. В школі Дмитро вчився добре, ніколи не конфліктував з іншими учнями, він був дуже добрим хлопчиком. Він також дуже добре здавав самостійні та контрольні роботи, і ніколи не робив так, щоб його батькам було погано через оцінки.
Поза школою, ось що захопленням залишалися у Дмитра: бокс, як і раніше, був його пристрастю. Він продовжував займатися ним і після школи, вдосконалюючи свої навички та беручи участь у різних турнірах та змаганнях. Поміж інших захоплень можна було відзначити інтерес до літератури, зокрема книг про спорт та історій успіху.
Студентське життя III
Сьогодні останній день шкільного життя Дмитра. Дмитро так і продовжував читати книжки та займатися боксом. Зранку всі встали, почистили зуби, Дмитро та його батьки вдягли костюми, взяли квітки і пішли на останній день в школі. Коли вони прийшли, там стояли такі малята, як іМаксім11 років назад.
Максім отримав грамоту про загальну вищу освіту. Через декілька місяців тато пішов з Максім до університету національної академії державної прикордонної служби Східна Україна їм
Максім Кротов в місті Києві, перед цим здаючи вступні іспити. Після цього його записали, і через декілька днів почалося навчання Дмитра, яке тривало 4 років. В академії його вчили новим видам та техніці бою, праці зі зброєю та вивченням її. Це все у Максім виходило дуже добре.
Нацакадемія_Державної_прикордонн
Доросле життя IV
4 роки пройшло, не дуже довго, але й не швидко. Протягом цих років Дмитра дуже добре навчили, він розуміє багато чого. Сьогодні день випуску з академії. Зранку старші по званню розбудили всіх випускників з академії, всі пішли бритися, приймати душ і після цього готувати парадну випускну форму. Після 4-5 годин почався парад випускників академії, на цей парад прийшли батьки своїх дітей, серед яких були батьки Дмитра. Через декілька годин все завершилося, і після цього Дмитро сказав своєму татові: "Я хочу піти в ЗСУ і захищати свій край", на що батько просто махнув головою. Через декілька місяців Дмитро прийшов до військкомату, все здав і після цього відправився на службу.
Теперішній час V
На даний час, Максім веде службу в ЗСУ та хоче йти ще вище по кар'єрній лестниці. Що же буде далі? Все буде завісити від самого же Дмитра.
Однієї прекрасної ночі, 23 квітня, приблизно о 01.02.2000 році, у місті Київ, на Подільському краї народився хлопчик, якого потім назвали Дмитром. Батька Дмитра звати Андрій, він дуже сильний, розумний та чоловік, який раніше працював в СБУ в підрозділі ЦСО " А ". Мати Дмитра звали Аня, і вона раніше працювала в НПУ та має сильний та кріпкий характер, як і тато Віктор. Батьки Вікторович познайомилися на одній із спеціальних операцій, де після цього почали спілкуватися і потім зустрілися, почали зустрічатися і через декілька років народили Дмитра. Від дитинства тато вчив Дмитра захищати себе від ворогів та розповідав дуже цікаві історії зі своєї праці. Сім'я Дмитра жила в трьохповерховому будинку в одному з багатих районів Львів, оскільки його тато отримав цей будинок в подарунок за високоякісну роботу та розкриття крупного авторитета, який здійснював незаконні дії на території Східні України. З самого дитинства Максім був дуже добрим та розумним хлопчиком, оскільки його добре виховували батьки. У віці 3 років він почав відвідувати дитячий садок, де, як і всі звичайні діти, грався та насолоджувався дитинством, а також брав участь у розвиваючих іграх в свойому садочку. Батьки також активно займалися своїм сином. Мати вчила його писати та проводила з ним розвивальні години, а тато вже в 4 років записав його на тренування з боксу до групи для дітей під керівництвом тренера,
Перше тренування пгдру
не дуже сподобалося, як і всім дітям, проте з часом він полюбив цей вид спорту і активно займався ним, а тато не тільки водив його на тренування, але й сам проводив з ним тренування, демонструючи цікаві прийоми, які вчив сам. Час минає, і Дмитро вже майже закінчує дитячий садок і готується йти до школи. Сьогодні він святкує свій день народження ти років. Зранку, коли Дмитро прокинувся в своїй кімнаті, він побачив шарики та під подушкою знайшов декілька великих коробок з подарунками. Дмитро був дуже радий і почав розпаковувати найбільший з них. Через кілька хвилин він відкрив його й виявив у ньому перчатки для боксу – це дуже зраділо йому. Потім він розпакував інший подарунок і знайшов там маленьку боксерську грушу. Це також викликало велику радість у Дмитра. Після того, як батьки прокинулися, Дмитро обняв їх, і вони провели цілий день, святкуючи його день народження. Після цього вони лягли спати, втомлені, але щасливі.
Перший дитячий турнір по боксу [2/2]
Пройшло два роки, і Максім вже 6 повних років. Перший дитячий турнір з боксу – це щось незвичайне, і для нього це був великий стрес і великий інтерес. Довгі години тренувань не пройшли даром: Дмитро навчився робити багато прийомів, але треба продовжувати тренування. Два дні до турніру тренер
Максім вибрав хлопців, які поїдуть на турнір, і в списку був і Дмитро за свій прогрес на тренуваннях. У день турніру весь день Андрій провів у спарингах у залі зі своїми друзями з тренувань. Після тренувань Дмитро розповів про це своїм батькам, вони були дуже раді за сина. Тато взяв його дивитися повтори боїв одного бійця, а мати готувала їжу на завтра. О 5 ранку Дмитро встав, почистив зуби, помився, і почав одягатися. Всі речі були підготовлені: перчатки і так далі. Потім Дмитро взяв портфель з усіма необхідними речами, і разом з батьками вони поїхали до тренувального залу. Там на автобусі їх забрав тренер, і вони поїхали до місця проведення турніру. Пройшло три години, і вони прибули. Всі вийшли з автобусу, і тренер повів їх на переодягання і зважування, після чого розпочалася церемонія відкриття. Батьки Дмитра і його друзі сиділи на трибунах, і всі ввійшли з прапорами своїх залів. Потім почалися поєдинки. Першим боєм був бій Дмитра. Він одягнувся, надів перчатки, тренер підтримував його, і рефері дав сигнал. Через кілька раундів перемогу здобув Дмитро з рахунком 100-43, оскільки він дуже точно наносив удари. У всіх наступних боях він також виступив дуже добре. В кінці він отримав медаль за перше місце від організаторів турніру, і після декількох годин всі повернулися додому і лягли спати.
Юність II
Сьогодні для когось добрий, а для когось може й не дуже, день – перше вересня. Зранку батьки розбудили Дмитра, він вдівся, почистив зуби і пішов на перше вересня разом зі своїми батьками та з квітками. Батьки записали Дмитра до приватної школи, де вчаться та обучають дуже добрі та розумні вчителя. Потім вони прийшли і стали до свого класу з квітами, і через декілька годин все закінчилося, і всі повернулися додому. В школі Дмитро вчився добре, ніколи не конфліктував з іншими учнями, він був дуже добрим хлопчиком. Він також дуже добре здавав самостійні та контрольні роботи, і ніколи не робив так, щоб його батькам було погано через оцінки.
Поза школою, ось що захопленням залишалися у Дмитра: бокс, як і раніше, був його пристрастю. Він продовжував займатися ним і після школи, вдосконалюючи свої навички та беручи участь у різних турнірах та змаганнях. Поміж інших захоплень можна було відзначити інтерес до літератури, зокрема книг про спорт та історій успіху.
Студентське життя III
Сьогодні останній день шкільного життя Дмитра. Дмитро так і продовжував читати книжки та займатися боксом. Зранку всі встали, почистили зуби, Дмитро та його батьки вдягли костюми, взяли квітки і пішли на останній день в школі. Коли вони прийшли, там стояли такі малята, як іМаксім11 років назад.
Максім отримав грамоту про загальну вищу освіту. Через декілька місяців тато пішов з Максім до університету національної академії державної прикордонної служби Східна Україна їм
Максім Кротов в місті Києві, перед цим здаючи вступні іспити. Після цього його записали, і через декілька днів почалося навчання Дмитра, яке тривало 4 років. В академії його вчили новим видам та техніці бою, праці зі зброєю та вивченням її. Це все у Максім виходило дуже добре.
Нацакадемія_Державної_прикордонн
Доросле життя IV
4 роки пройшло, не дуже довго, але й не швидко. Протягом цих років Дмитра дуже добре навчили, він розуміє багато чого. Сьогодні день випуску з академії. Зранку старші по званню розбудили всіх випускників з академії, всі пішли бритися, приймати душ і після цього готувати парадну випускну форму. Після 4-5 годин почався парад випускників академії, на цей парад прийшли батьки своїх дітей, серед яких були батьки Дмитра. Через декілька годин все завершилося, і після цього Дмитро сказав своєму татові: "Я хочу піти в ЗСУ і захищати свій край", на що батько просто махнув головою. Через декілька місяців Дмитро прийшов до військкомату, все здав і після цього відправився на службу.
Теперішній час V
На даний час, Максім веде службу в ЗСУ та хоче йти ще вище по кар'єрній лестниці. Що же буде далі? Все буде завісити від самого же Дмитра.
