Станіслав Бєлічков
Козак
- Реєстрування
- 25 Кві 2023
- Дописи
- 5
- Реакції
- 6
- Бали
- 6
ПІБ - Бєлічков
Станіслав Олександрович
Стать: Чоловіча
Вік: 23
Дата народження:
27.04.2000.
Батько: Бєлічков
Олександр Віталійович.
Мати: Бєлічков Альона
Сергіївна
Брак: не одружений.
Хобі: охота.
Зраіст: 178.
Вага: 71
Місце народження: Харків
Національність: Українець
Місце проживання: Харків
Статура: Накачаний.
Колір очей: Зелений.
Зачіска: гладка укладена.
Відмітні знаки: в сонячних окулярах в голубих джинсах і темно синьому піджаку
Батько - Олександр: працював в поліції. Він був добрим і дружелюбний. Він був вправним у поліцейських погонях. Він коли був в малих роках він вчився на відмінно. Він гарний батько.
Мати - Альона: Вона відома телеведуча. Вона була на багатьох телепрограмах.
Вона гарна мати і розуміє свій обов'язок. Вона дуже гарно готує.
Дякую батькам моїх батьків за те що виховали таких гарних людей.
Дитинство
У дитинстві я був досить спокійним та хлопчиком, любив грати в футбол і кататися на велосипеді.У мене було гарне дитинство, яке складалося з незабутніх моментів.
Я любив гратися з друзями на вулиці, бігати та грати у футбол. Однак, я був вихований, щоб не втручатися в бійки або конфлікти. Я дуже пишаюся своїми батьками.
Одним з моїх улюблених занять було вдавати з себе супер героя.
Також, я був дуже зацікавлений у технології різних іграшок з механікою я їх постійно розбирав і не міг зібрати.
Шкільні роки
У середній школі я навчався не досить гарно навчався в мене не було бажаня, але потім я дуже піднявся у рівні навчання.
Крім того, у школі я мені багато хто заохочував до різних конкурсів ну я відмовлявся від деяких з них. В одному із конкурсів я зайняв перше місце України.
Я міг ну я не хотів бути відмінником в школі, най улюблені мої предмети були це українська мова та Історія і Геометрія.
Я в дитинстві мріяв стати президентом але я всеодно думав що це нереально але я не відказувався від мрії. Я завжди вірив що я зможу.
Студентські роки
Після закінчення середньої школи я вступив до Київського університету і хотів вивчитися хотяб на прем'єр міністра
Університетські роки були для мене дуже важливими в житті. Після закінчення школи я був впевнений, що хочу присвятити своє життя мерії
Крім того, я пройшов усе в Університеті щоб пройти до відповідної мрії.
У студентські роки я став більш самостійним та відповідальним, набувши досвіду, який допоміг мені стати кращим студентом, другом та майбутнім примєр-міністром .Крім навчання, я активно займався спортом. Я займався футболом.
Під час студентських років я сам забезпечував себе коштами. Я підробляв у кафе. Тому що я по приготуванні вдався в маму.
Доросле життя
Після закінчення університету я ще не наважився поступити зразу на службу але ждав нагоди стати призидентом як в дитячій мрії.
Колись я зустрів дівчину і ми з нею говорили дуже довго.
З часом ч зрозумів, що я закохався в неї. Я запропонував їй піти на побачення, і виявилося що вона одружена я дуже засмутився. Але ми з нею залишилися друзями.
Але вона була дуже гарна і я не переставав її любити її звати Марічка ми з нею часто бачилися.
Я завжди ждав нагоду стати президентом ну вона мені не випадала Марічка мене завжди підтримувала як подруга вона була дуже милою і чуйною.
Крім того, Я завжди був відкритий для нових знайомств та дружби. Я мав декілька добрих друзів, з якими ми часто збиралися на вихідні, грали у футбол або ходили на охоту. Такі моменти допомагали мені розслабитися та отримати задоволення від життя.
Про роботу
Зараз я працюю звичайним таксистом. Окрім моєї професійної діяльності, я завжди прагну брати участь у соціальних проєктах а благодійних акціях, оскільки вважаю, що це ще один спосіб підтримки нашої коштів для допомоги потребуючим.
Я завжди прагну підтримувати добрі взаємини з друзями і батьками. Я подобалося буди таксистом я завжди товаришував з клієнтам і розмовляв з ними Я прагну розвиватися та зростати в професійному плані, тому завжди стежу за останніми новинами та технологіями в нашій сфері.
Історія з роботи
В один день, коли я підвозив одного дідуся він був дуже недокучливий йому взагалі нічого не подобалося але я його слухав і не звертав на нього уваги.
Станіслав Олександрович
Стать: Чоловіча
Вік: 23
Дата народження:
27.04.2000.
Батько: Бєлічков
Олександр Віталійович.
Мати: Бєлічков Альона
Сергіївна
Брак: не одружений.
Хобі: охота.
Зраіст: 178.
Вага: 71
Місце народження: Харків
Національність: Українець
Місце проживання: Харків
Статура: Накачаний.
Колір очей: Зелений.
Зачіска: гладка укладена.
Відмітні знаки: в сонячних окулярах в голубих джинсах і темно синьому піджаку
Батько - Олександр: працював в поліції. Він був добрим і дружелюбний. Він був вправним у поліцейських погонях. Він коли був в малих роках він вчився на відмінно. Він гарний батько.
Мати - Альона: Вона відома телеведуча. Вона була на багатьох телепрограмах.
Вона гарна мати і розуміє свій обов'язок. Вона дуже гарно готує.
Дякую батькам моїх батьків за те що виховали таких гарних людей.
Дитинство
У дитинстві я був досить спокійним та хлопчиком, любив грати в футбол і кататися на велосипеді.У мене було гарне дитинство, яке складалося з незабутніх моментів.
Я любив гратися з друзями на вулиці, бігати та грати у футбол. Однак, я був вихований, щоб не втручатися в бійки або конфлікти. Я дуже пишаюся своїми батьками.
Одним з моїх улюблених занять було вдавати з себе супер героя.
Також, я був дуже зацікавлений у технології різних іграшок з механікою я їх постійно розбирав і не міг зібрати.
Шкільні роки
У середній школі я навчався не досить гарно навчався в мене не було бажаня, але потім я дуже піднявся у рівні навчання.
Крім того, у школі я мені багато хто заохочував до різних конкурсів ну я відмовлявся від деяких з них. В одному із конкурсів я зайняв перше місце України.
Я міг ну я не хотів бути відмінником в школі, най улюблені мої предмети були це українська мова та Історія і Геометрія.
Я в дитинстві мріяв стати президентом але я всеодно думав що це нереально але я не відказувався від мрії. Я завжди вірив що я зможу.
Студентські роки
Після закінчення середньої школи я вступив до Київського університету і хотів вивчитися хотяб на прем'єр міністра
Університетські роки були для мене дуже важливими в житті. Після закінчення школи я був впевнений, що хочу присвятити своє життя мерії
Крім того, я пройшов усе в Університеті щоб пройти до відповідної мрії.
У студентські роки я став більш самостійним та відповідальним, набувши досвіду, який допоміг мені стати кращим студентом, другом та майбутнім примєр-міністром .Крім навчання, я активно займався спортом. Я займався футболом.
Під час студентських років я сам забезпечував себе коштами. Я підробляв у кафе. Тому що я по приготуванні вдався в маму.
Доросле життя
Після закінчення університету я ще не наважився поступити зразу на службу але ждав нагоди стати призидентом як в дитячій мрії.
Колись я зустрів дівчину і ми з нею говорили дуже довго.
З часом ч зрозумів, що я закохався в неї. Я запропонував їй піти на побачення, і виявилося що вона одружена я дуже засмутився. Але ми з нею залишилися друзями.
Але вона була дуже гарна і я не переставав її любити її звати Марічка ми з нею часто бачилися.
Я завжди ждав нагоду стати президентом ну вона мені не випадала Марічка мене завжди підтримувала як подруга вона була дуже милою і чуйною.
Крім того, Я завжди був відкритий для нових знайомств та дружби. Я мав декілька добрих друзів, з якими ми часто збиралися на вихідні, грали у футбол або ходили на охоту. Такі моменти допомагали мені розслабитися та отримати задоволення від життя.
Про роботу
Зараз я працюю звичайним таксистом. Окрім моєї професійної діяльності, я завжди прагну брати участь у соціальних проєктах а благодійних акціях, оскільки вважаю, що це ще один спосіб підтримки нашої коштів для допомоги потребуючим.
Я завжди прагну підтримувати добрі взаємини з друзями і батьками. Я подобалося буди таксистом я завжди товаришував з клієнтам і розмовляв з ними Я прагну розвиватися та зростати в професійному плані, тому завжди стежу за останніми новинами та технологіями в нашій сфері.
Історія з роботи
В один день, коли я підвозив одного дідуся він був дуже недокучливий йому взагалі нічого не подобалося але я його слухав і не звертав на нього уваги.