Розділ. 1. Народження:
Яблот Анатолій Ігорьович народився у 2000 році 1 грудня в місті Полтава. Коли мати Анатолія була на 9 місяці, в неї почалися схватки. Анатолій родився тяжко. В день свого народження він не міг нормально дихати, но лікарі зробили все, що їх силах для життя маленького Анатолія. Зрештою, він почав дихати, як тому і подобає. В 1 рік Анатолій вже міг само душки ходити на колінах та говорити деякі слова. Перше слово Анатолія було Тато в 3 роки Анатолії вже мів само душки ходити та говорити Анатолії. З дитинства дуже цікавився малюванням. Батьки замітили його тягу до фарб та кісточок, що на 5 років подарили йому комплект красок. Та кісточок Анатолії дуже любив малювати. В 5 років Анатолій намалюв свій перший малюнок. Це були квіти, вкриті росою. Мати та Батько дуже любили Анатолія та старалися його радувати кожен день. Один раз Батько взяв Анатолія на рибалку. Тоді йому було 5 років. Анатолію дуже сподобалось на природі, та кожного разу він просив батька ще раз поїхати на рибалку. Батько йому ніколи не відказував, тому що дуже любив Анатолія. В 5 років Анатолії міг лишитися життя. Коли Анатолії та батько ще раз йшли на рибалку, Анатолії не замітив велику яму, в яку він міх впасти. Но Батько Анатолія замітив вчасно, що син їде прямо на яму, та забрав його с краю в останнії моменти.
Розділ. 2. Шкільні роки:
В 6 років, як тому і подобає, Анатолія записали в школу імені Тараса Шевченка No2. Анатолії був відмінником. В 1 класі він показував чудовий результат в навчанні. Найбільше Анатолії в школі любив малювати. Він був один із ліпших малярів в 1 класі. Вчителі його дуже цінили та вихваляли перед батьками. Анатолій майже зразу найшов собі нових друзів, з якими він на перервах грався та малював. Він дуже любив і цінив своїх друзів та старався їм у всьому помогти та підказати. Анатолії майже до випускного був круглим відмінником. За це його цінували вчителя та директор.
Розділ. 3. Підліткове життя:
В 13 років Анатолії вже сам міг робити тяжку роботу та заробляти на цьому гроші. він робив майже все, що його просили: Пас худобу, Колов дрова, Та косив траву. Анатолії в вільний час від робити любив пограти в футбол. В нього це чудово получалося. Друзі його дуже хвалили за свої уміння в футболі. В 14 років батько Анатолія записав його в академію футбольного клуба Фк Полтава. Анатолії чудово грав у футбол. Тренер клуба його дуже цінив та випускав на матчі. В 14 років Анатолії здобув свій перший трофеї в футболі. Фк Полтава зайняла 2 місто таблиці та завдяки цьому вийшли в новий чемпіонат. В 15 років Анатолії закінчив грати за Фк Полтаву за власним бажанням. В 16 років Анатолії почав робити на стройці. Він носив цемент та допомагав старшим по віку людям. В першу свою зарплату Анатолії купив собі новий телефон та як старий він розбив на стройці Анатолії робив на стройці 2 роки.
Розділ. 4. Доросле життя:
У 18 років Анатолії здає успішно іспит на права, та батько за це йому дарує свою машину Volvo V70r. Він дуже любив цю машину та піклувався за нею. Одним днем Анатолії познайомився з одною дівчиною, її звали Аня Анатолії закохався в Аню с першого погляда, но не знав, чи подобається він Ані, і ніяк не наважився її спитати. Зрештою, в 19 років Анатолії спитав Аню, чи подобається він їй. Аня сказала, що ні Анатолії тоді впала в дипресію, та не хотів ні їсти, ні спати. Батьки намагалися підбадьорити Анатолія, зрештою в них вийшло у 20 років Анатолії. Вступив в академію.
Академію Пенітенціарної Служби.
Розділ. 5. Навчання в Академії:
Анатолії був відмінником в академії, завжди показував себе з кращої сторони Анатолії. Дуже любив навчатися в академії, йому це було цікаво та захопливо. Викладачі замітили тягу Анатолія до знань та вже знали, ким буде Анатолії в житті Анатолії. Добре здав нормативи та тести, добре себе показував по практичні стрільбі, завжди діяв твердо та с холодною головою Анатолії. Закінчив академію у 23 роки та зразу пішов в Державну Кримінально-Виконавчу Службу на звання. Сержант.
Розділ 6 служба в ДКВС:
Після 4 років робити в Дквс Анатолія помітив Полковник Дквс Олександр Грамота. Він почав довіряти Анатолію важливі та тяжкі завдання, які Анатолії старався завжди виконувати. Анатолії обожнював свою працю та любив Дквс всім серцем. Після того, як хлопець став Старшим Лейтенантом Анатолії, хотів досягнути більшого в ції сфери Анатолії дуже наполегливо працював та хотів себе показати з ліпшої сторони. Коли Генерал Дквс Олександр Чейт пішов у відставку, новим Генералом став Олександр Грамота, з яким Анатолії вже працював. Олександр Грамота помітив потенціал молодого та трудолюбивого хлопця. Олександр Грамота дав шанс молодому хлопцю та поставив його на полковника Дквс Анатолії дуже зрадів цим досягненням та почав ще більше трудитись. З самих перших днів свого назначення він завжди старався допомагати молодшому складу, робив Агітації в інші держ структури. Співробітники Дквс поважали Анатолія за свою доброту, впевненість та
Комунікабельність С цих пір. Яблот Антон Ігорьович, Полковник Дквс.
Розділ. 7. Особисте життя:
У Анатолія було чудово дитинство, яке дало йому змогу йти дальше по кар"єрним сходинкам Анатолії. Дуже любив свою професію, захоплювався нею. У 23 роки Анатолії купив собі квартиру в Харкові, також купив собі нову машину BMW X5, яку він любив як частинку своєї души. До 23 років Анатолії так і не знайшов кохану людину. Життя Анатолія було дуже захопливе та важке, але він зміг пройти весь труд та стати на посаду Полковника Дквс.
Яблот Анатолій Ігорьович народився у 2000 році 1 грудня в місті Полтава. Коли мати Анатолія була на 9 місяці, в неї почалися схватки. Анатолій родився тяжко. В день свого народження він не міг нормально дихати, но лікарі зробили все, що їх силах для життя маленького Анатолія. Зрештою, він почав дихати, як тому і подобає. В 1 рік Анатолій вже міг само душки ходити на колінах та говорити деякі слова. Перше слово Анатолія було Тато в 3 роки Анатолії вже мів само душки ходити та говорити Анатолії. З дитинства дуже цікавився малюванням. Батьки замітили його тягу до фарб та кісточок, що на 5 років подарили йому комплект красок. Та кісточок Анатолії дуже любив малювати. В 5 років Анатолій намалюв свій перший малюнок. Це були квіти, вкриті росою. Мати та Батько дуже любили Анатолія та старалися його радувати кожен день. Один раз Батько взяв Анатолія на рибалку. Тоді йому було 5 років. Анатолію дуже сподобалось на природі, та кожного разу він просив батька ще раз поїхати на рибалку. Батько йому ніколи не відказував, тому що дуже любив Анатолія. В 5 років Анатолії міг лишитися життя. Коли Анатолії та батько ще раз йшли на рибалку, Анатолії не замітив велику яму, в яку він міх впасти. Но Батько Анатолія замітив вчасно, що син їде прямо на яму, та забрав його с краю в останнії моменти.
Розділ. 2. Шкільні роки:
В 6 років, як тому і подобає, Анатолія записали в школу імені Тараса Шевченка No2. Анатолії був відмінником. В 1 класі він показував чудовий результат в навчанні. Найбільше Анатолії в школі любив малювати. Він був один із ліпших малярів в 1 класі. Вчителі його дуже цінили та вихваляли перед батьками. Анатолій майже зразу найшов собі нових друзів, з якими він на перервах грався та малював. Він дуже любив і цінив своїх друзів та старався їм у всьому помогти та підказати. Анатолії майже до випускного був круглим відмінником. За це його цінували вчителя та директор.
Розділ. 3. Підліткове життя:
В 13 років Анатолії вже сам міг робити тяжку роботу та заробляти на цьому гроші. він робив майже все, що його просили: Пас худобу, Колов дрова, Та косив траву. Анатолії в вільний час від робити любив пограти в футбол. В нього це чудово получалося. Друзі його дуже хвалили за свої уміння в футболі. В 14 років батько Анатолія записав його в академію футбольного клуба Фк Полтава. Анатолії чудово грав у футбол. Тренер клуба його дуже цінив та випускав на матчі. В 14 років Анатолії здобув свій перший трофеї в футболі. Фк Полтава зайняла 2 місто таблиці та завдяки цьому вийшли в новий чемпіонат. В 15 років Анатолії закінчив грати за Фк Полтаву за власним бажанням. В 16 років Анатолії почав робити на стройці. Він носив цемент та допомагав старшим по віку людям. В першу свою зарплату Анатолії купив собі новий телефон та як старий він розбив на стройці Анатолії робив на стройці 2 роки.
Розділ. 4. Доросле життя:
У 18 років Анатолії здає успішно іспит на права, та батько за це йому дарує свою машину Volvo V70r. Він дуже любив цю машину та піклувався за нею. Одним днем Анатолії познайомився з одною дівчиною, її звали Аня Анатолії закохався в Аню с першого погляда, но не знав, чи подобається він Ані, і ніяк не наважився її спитати. Зрештою, в 19 років Анатолії спитав Аню, чи подобається він їй. Аня сказала, що ні Анатолії тоді впала в дипресію, та не хотів ні їсти, ні спати. Батьки намагалися підбадьорити Анатолія, зрештою в них вийшло у 20 років Анатолії. Вступив в академію.
Академію Пенітенціарної Служби.
Розділ. 5. Навчання в Академії:
Анатолії був відмінником в академії, завжди показував себе з кращої сторони Анатолії. Дуже любив навчатися в академії, йому це було цікаво та захопливо. Викладачі замітили тягу Анатолія до знань та вже знали, ким буде Анатолії в житті Анатолії. Добре здав нормативи та тести, добре себе показував по практичні стрільбі, завжди діяв твердо та с холодною головою Анатолії. Закінчив академію у 23 роки та зразу пішов в Державну Кримінально-Виконавчу Службу на звання. Сержант.
Розділ 6 служба в ДКВС:
Після 4 років робити в Дквс Анатолія помітив Полковник Дквс Олександр Грамота. Він почав довіряти Анатолію важливі та тяжкі завдання, які Анатолії старався завжди виконувати. Анатолії обожнював свою працю та любив Дквс всім серцем. Після того, як хлопець став Старшим Лейтенантом Анатолії, хотів досягнути більшого в ції сфери Анатолії дуже наполегливо працював та хотів себе показати з ліпшої сторони. Коли Генерал Дквс Олександр Чейт пішов у відставку, новим Генералом став Олександр Грамота, з яким Анатолії вже працював. Олександр Грамота помітив потенціал молодого та трудолюбивого хлопця. Олександр Грамота дав шанс молодому хлопцю та поставив його на полковника Дквс Анатолії дуже зрадів цим досягненням та почав ще більше трудитись. З самих перших днів свого назначення він завжди старався допомагати молодшому складу, робив Агітації в інші держ структури. Співробітники Дквс поважали Анатолія за свою доброту, впевненість та
Комунікабельність С цих пір. Яблот Антон Ігорьович, Полковник Дквс.
Розділ. 7. Особисте життя:
У Анатолія було чудово дитинство, яке дало йому змогу йти дальше по кар"єрним сходинкам Анатолії. Дуже любив свою професію, захоплювався нею. У 23 роки Анатолії купив собі квартиру в Харкові, також купив собі нову машину BMW X5, яку він любив як частинку своєї души. До 23 років Анатолії так і не знайшов кохану людину. Життя Анатолія було дуже захопливе та важке, але він зміг пройти весь труд та стати на посаду Полковника Дквс.
