10.09.1999 року о 04:00 ранку в м. Дніпро, в сім'ї поліцейського та вчителя літератури народився хлопчик, якого назвали Артемій. Хлопчик з народження виділявся великою рухливістю і цікавістю до навколишнього світу. В ранні роки батько займався з сином спортом та прививав любов до чесності та справедливості оскільки працював поліцейським. Мама в зв'язку зі своєю професійною діяльністю навчала сина бути вихованим та вічливим до оточуючих. Після невеликого часу соціалізації в дитячому садку з 5-ти років Артемія відправили на навчання в Дніпровську школу № 2 де він проводив шкільні роки в якості одного з кращих учнів класу оскільки мати, яка працювала в школі тримала постійний контроль над сином, а батько після роботи частенько любив заглядати в щоденник сина.
Шкільні роки пролітали швидко серед навчання та прогулянок з друзями в дворі біля дому. Також поміж цього Артемій займався спортом в шкільних факультативах та на спортивних майданчиках. Дуже часто батько запрошував сина на стрільби та брав з собою на роботу від чого в нього з'явилася тяга до правоохоронної діяльності яка в подальшому переросла в один із основних інтересів хлопця. Через високий авторитет серед близьких друзів Артемій був одним із головних представників дворових груп хлопців та інколи навіть через це потрапляв в міждворові бої де отримував навички критичного мислення та спілкування з агресивно налаштованими підлітками оскільки Артемій знав, що якщо ситуацію не вирішити мирно та вступити в фізичний конфлікт то ввечері вдома його буде чекати розлоючений батько, який не дуже радів вихідкам молодого "капітана"
Після закінчення школи настав час вирішення подальшого життєвого шляху. Як і гадали батьки, син обрав університет внутрішніх справ в м. Київ куди він вступив на факультет досудового розслідування.
Навчання в університеті для Артемія в перший рік було дуже складним оскільки поряд не було батьків та друзів, які зможуть допомогти та підсказати в складну хвилину, але переступивши через тяжкість першого року Артемій зміг стати командиром групи та й там зміг реалізувати свої лідерські якості. Після цього переломного моменту життя Артемія пішло "як по маслу". Перше невдале кохання, перші втечі з університету та перші бійки за корпусом, все це не обійшло стороною, але Артемій зміг вібрати з цього цінні уроки життя та вже на останньому курсі став 10-им в навчанні серед своїх однокурсників. З вивченням нового Артемій все бульше розумів, що це йому подобається і все глибше почав вивчати правоохоронну діяльність.
В подальшому на останньому курсі у випускників стояв вибір, куди саме підти, для продовження служби,а й в подальшому для продовження роботи. Артем вибрав один з найтяжчих шляхів, стати "білою кісткою", "блакитною кров'ю" правоохоронних органів та став слідчим.
Через декілька місяців роботи на шляху Артемія трапилась біда, його підставив найближчий товариш та колега по роботі та йому прийшлось звільнитись.
Деякий час потрібен був Артемію аби змиритись з цією проблемою. Йому на поміч прийшли старі друзі та родина, які його підтримали та підштовхнули на шлях далі і Артемій почав шукати роботу. Першою ліпшою роботою стала посада секретаря в мерії міста Дніпро. Там він знайшов нових друзів та гарний колектив з яким він продовжував свою кар'єру та зміг стати заступником мера з ділових питань.
А що буде далі...а далі Артемій планує все ж таки реалізувати свій шлях до вершини керівництва правоохоронних органів та планує підти працювати в СБУ. Але це все тільки плани...
Шкільні роки пролітали швидко серед навчання та прогулянок з друзями в дворі біля дому. Також поміж цього Артемій займався спортом в шкільних факультативах та на спортивних майданчиках. Дуже часто батько запрошував сина на стрільби та брав з собою на роботу від чого в нього з'явилася тяга до правоохоронної діяльності яка в подальшому переросла в один із основних інтересів хлопця. Через високий авторитет серед близьких друзів Артемій був одним із головних представників дворових груп хлопців та інколи навіть через це потрапляв в міждворові бої де отримував навички критичного мислення та спілкування з агресивно налаштованими підлітками оскільки Артемій знав, що якщо ситуацію не вирішити мирно та вступити в фізичний конфлікт то ввечері вдома його буде чекати розлоючений батько, який не дуже радів вихідкам молодого "капітана"
Після закінчення школи настав час вирішення подальшого життєвого шляху. Як і гадали батьки, син обрав університет внутрішніх справ в м. Київ куди він вступив на факультет досудового розслідування.
Навчання в університеті для Артемія в перший рік було дуже складним оскільки поряд не було батьків та друзів, які зможуть допомогти та підсказати в складну хвилину, але переступивши через тяжкість першого року Артемій зміг стати командиром групи та й там зміг реалізувати свої лідерські якості. Після цього переломного моменту життя Артемія пішло "як по маслу". Перше невдале кохання, перші втечі з університету та перші бійки за корпусом, все це не обійшло стороною, але Артемій зміг вібрати з цього цінні уроки життя та вже на останньому курсі став 10-им в навчанні серед своїх однокурсників. З вивченням нового Артемій все бульше розумів, що це йому подобається і все глибше почав вивчати правоохоронну діяльність.
В подальшому на останньому курсі у випускників стояв вибір, куди саме підти, для продовження служби,а й в подальшому для продовження роботи. Артем вибрав один з найтяжчих шляхів, стати "білою кісткою", "блакитною кров'ю" правоохоронних органів та став слідчим.
Через декілька місяців роботи на шляху Артемія трапилась біда, його підставив найближчий товариш та колега по роботі та йому прийшлось звільнитись.
Деякий час потрібен був Артемію аби змиритись з цією проблемою. Йому на поміч прийшли старі друзі та родина, які його підтримали та підштовхнули на шлях далі і Артемій почав шукати роботу. Першою ліпшою роботою стала посада секретаря в мерії міста Дніпро. Там він знайшов нових друзів та гарний колектив з яким він продовжував свою кар'єру та зміг стати заступником мера з ділових питань.
А що буде далі...а далі Артемій планує все ж таки реалізувати свій шлях до вершини керівництва правоохоронних органів та планує підти працювати в СБУ. Але це все тільки плани...
