Відмовлено РП Біографія || Богдан Неколенко

[Богдан Неколенко]

Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Неколенко Богдан Романович
Стать: Чоловіча
Мати - Катерина Неколенко
Батько - Роман Неколенко
Зріст та вага: Зріст - 175 см; Вага - 78 кг.
Дата народження: 07.09.2000
Вік: 23 роки
Місце народження: Україна, Рівне
Національність: Українець
Місце проживання: м. Полтава
Захоплення: Спорт, шахмати.
Сімейний стан: Не одружений
Статура: Спортивна
Колір очей: Сірий
Зачіска: Коротка, темна.
Відмітні знаки: Великий прищ зліва зверху.​

І. Народження, дитинство та початкова школа

Народився Неколенко у сім'ї військових. Виріс сам без братів та сестер. Жили вони у місті Рівне.
Дитинство у Неколенко було досить веселе та цікаве. Навідміну від багатьох він любив вчитися та впізнавати себе. І кожен клас з 1 по 8 вони закінчували з Похвальним листом. В школі була крута команда по шахматам. Неколенко хотів стати чемпіоном України по шахматам. Спочатку в школі всі дразнили Неколенка , бо він відрізнявся від однолітків по інтелекту. Діти завжди підходили і питали: "Що ти таке?". Це дуже ображало Неколенка. Майже кожен день він приходив додому весь в сльозах. Мама намагалася пояснити, що діти просто не можуть зрозуміти наскільки Неколенко хороша людина, але він словам невірив. Згодом через 2 роки все змінилося, у Неколенка з'явилося багато хороших друзів з якими він гуляв після школи. Іноді були і погані моменти, а так все було цілком добре. Хай не всі друзі були вірними, але все було добре.
ІІ. Новий рік, який запам'ятався мені назавжди
Це було в 2007 році. Сім'я зібралася разом та родичи завітали до нас, щоб відсвяткувати Новий рік. Маленькій Неколенко спік торт "Наполеон". О 21:40 всі сіли за стіл і батьки почали розказувати різні цікаві історії з життя військового . Після вечері батьки та я зібралися і пішли гуляти на вулицю. Гуляли до пів дванадцятої. Після чого Неколенко і його батьки повернулися додому і далі сіли розмовляти. Не встигли оком змигнути, як пробило дванадцяту. Мама принесла наполеон, я і батько почали його їсти. А потім кожен розпакував свої подарунки. На наступний ранок всі були щасливі та спали до 11.00. Це був, мабуть, найкращий Новий рік
ІІІ. Зрада найкращого друга

У Неколенка з 1 класу був найкращий друг. Разом з ним і іншими друзями грали на вулиці. Дружба йшла все вище і вище. Так продовжувалось 2-3 роки. Але в один момент приходить Максим(найкращий друг) до школи і починає ображати всіх кого зустрів. А саме: дражнити, називати не по імені, а по прізвищу, бити, погрожувати, обзивати... Друзі посварились.
В цей же час у Неколенка та його друзів з'являється нова ідея: Відкрити класний суд, де Неколенко був головним суддею. Вибрали вони кімнату для суда на вулиці. До Суду приєднується його найкраща подруга - Аліна , і вони відкрили справу на Максима. За півтора роки агенти(найкращі друзі) змогли знайти докази та закрити справу з достатньою кількістю доказів проти Максима. Суд постановив, що Максим зрадник та хотів розпалити ворожнечю між всіма друзями, але йому довелось переїхати разом з батьками до міста Дніпро, бо їм запропонували більш оплачиваєму роботу.
ІV. Юнацтво

У 8 клас Неколенко прийшов у ліцей міста Дніпра. Там провчилися 3 роки до 11 класу. Навіть у цій школі зі складною навчальною програмою Неколенко все одно закінчив всі 3 класи з Похвальним листом, а школу з золотою медаллю. Неколенко пішов вчитися на мед брата. Але родинні зв'язки з татом, мамою, та з іншими родичами були дуже міцні. Майже кожні вихідні родина збиралася разом. На свята всі раділи і дарували подарунки. В університеті юнак вчився на середньому рівні і допомагав іншим. Після 6 років навчання він вивчився за спеціальністю мед брат, але не пішов працювати за спеціальністю. Він пішов служити до лав ЗСУ по стопам батьків. Там він завів нових друзів. Потім навесні спробував стати чемпіоном України з шахматів, але зайняв не перше, а 2 місце.
V. Служба в ЗСУ, СБУ, та МОЗ

В ЗСУ коли Неколенко став на 3 звання та здобув військовий квиток, то його зір встав на посаду Інструктора.НК. То Неколенко подав заяву на інструктора НК та зовсім забув про амбіції здобути 1 місце по чемпіонату з шахматів. Заяву на інструктора схвалили. Довго йшов кар'єрний шлях інструктора. Багато часу приділяли молодшим по званню. І через 2 тижні була відкрита заявка на Старш.Інстр.НК. Заявку схвалили та прийняли на Старш.Інст.НК. Далі Неколенко придумав нові цікаві та веселі конкурси і тренування. І Неколенко познайомився зо всім керівничим складом ЗСУ. Дослужитися до звання "Старшина". Та побув в ЗСУ десь місяць та 10 днів. Бо служба в ЗСУ трохи піднадоїла і вирішив спробувати себе в МОЗ. Але МОЗ не "зайшла". Після закінчення стажування в МОЗ, Неколенко пошкодував, що пішов з ЗСУ та пішов в СБУ боротися з колаборантами, злочинцями та корупціонерами. Через день хлопець підписав контракт про службу в СБУ. Прослухав лекції та сдав іспити. 3 дні він стажувався в академії, в цей час він їздив на розвідку, і на тренування. І коли прийшов час вибирати підрозділ постало важке запитання: ДБР чи ЦСО "А". Все-таки він вибрав ДБР. Неколенко також не забув про всіх друзів з ЗСУ, які перейшли в ДКВС та в НПУ. Хлопець їздив разом з іншими друзями з СБУ в НПУ або в ДКВС допомагати друзям з ЗСУ на наборі, затримувати злочинців та тих хто давав взятки та хабарі. Впринципі в СБУ було цікаво. Але і СБУ трохи піднабридло і Неколенко вирішив здійснити свою мрію та піти на оплачуваному роботу та переїхав жити в М.Полтава.

VІ. Наші дні
Але не встиг Неколенко зайняти 1 місце на олімпіаді з шахматів, як тут відкрили заявку на Генерала ДСНС. Він не роздумуючи подав заявку. Зараз Неколенко живе в Полтаві. Він сподівається, що саме він стане генералом. "Якщо я стану генералом...",- каже Неколенко, "то я підніму цю фракцію і зроблю її ідеальною та оплачувану фракцію" .
(це біо буде змінюватись та доповнятись)

 

[Віктор Миколайович]

Вітаю

3. Заборонено копіювання іншої біографії, або її окремих частин.

Відмовлено​