Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Шарап Владислав Сергійович
Стать: Чоловіча
Мати - Шарап Ірина Олексіївна
Батько - Шарап Сергій Сергійович
Зріст та вага: 183см, 87кг.
Дата народження: 10.01.2000
Вік:
Місце народження: Україна, м.Харьків, Харківський міський пологовий будинок №1.
Національність: Українець
Місце проживання: Україна, м.Харьків, вул.Сумська,124.
Захоплення: Мисливство
Сімейний стан: Задовільний
Статура: Мезоморф
Колір очей: Зелений
Зачіска: Кроп
Відмітні знаки: Родиме пятно на шиї
Стать: Чоловіча
Мати - Шарап Ірина Олексіївна
Батько - Шарап Сергій Сергійович
Зріст та вага: 183см, 87кг.
Дата народження: 10.01.2000
Вік:
Місце народження: Україна, м.Харьків, Харківський міський пологовий будинок №1.
Національність: Українець
Місце проживання: Україна, м.Харьків, вул.Сумська,124.
Захоплення: Мисливство
Сімейний стан: Задовільний
Статура: Мезоморф
Колір очей: Зелений
Зачіска: Кроп
Відмітні знаки: Родиме пятно на шиї
I.Дитинство
Владислав Шарап Сергійович народився 10 січня 2000 року у місті Харьков. З самого малого віку він виявився бешкетливим та неадекватним характером. Його батьки, Ірина та Сергій, завжди боролися з важкими виховними проблемами, які виникали з Владиславом. У дитинстві Владислав був постійним джерелом хаосу і непослуху. Він завжди шурав по всьому будинку, закидуючи іграшк вінки та відкриваючи шафи. Його спокусили будь-які обмеження і правила, а внаслідок цього його батьки постійно знаходилися в розлюченому стані. Стосунки Владислава з дітьми одного віку також були проблематичними. Він не міг знайти спільну мову з однолітками і часто викликав конфлікти. Завдяки своєму неадекватному поведінці, він відчував відторгнення та неприйняття з боку інших дітей. Батьки Владислава, Ірина та Сер, регулярно сварилися через його непокору та безлад. Вони намагалися знайти спосіб покращити поведінку свого сина, але це завжди було складно. Конфлікти вдома стали невід'ємною частиною їхнього сімейного життя. Хоча дитинство Владислава було складним та напруженим, ці випробування спричинили у нього формування сильного характеру. Він навчився переборювати труднощі та брати на себе відповідальність за свої дії.
II.Юність
Коли Владислав пішов до школи, його неадекватний характер прийняв нові розміри. Він був відмітником конфліктів та проблем з однолітками та вчительським складом. Вислав здавався нездібним до пристосування до шкільної рутини та вимог. Він часто допускав непристойні жарти, порушував дисципліну та неадекватно реагував на критику або покарання. Ці ситуації відбивалися на його стосунках з однолітками, які віддалялися від нього через складності спілкуван та непередбачувані реакції Владислава. Його поведінка часто спричиняла невпевненість у самому хлопці, а також викликала недоумство та засження серед оточуючих. Ситуація була особливо важкою для Владислава, оскільки він відчував, що не може контролювати свою поведінку. Він постійно порушував правила школи, конфліктував з однокласниками та часто потрапляв в сутички. Його поведінка була непередбачуваною та показувала його нестабільний емоційний стан. Негативні наслідки неадекватної поведінки Владислава також відбивалися на його особистому житті. Його стосунки з родиною були напруженими, оскільки він неадекватно реагував на пропозиції та вимоги батьків. Він часто виражав своє незадоволення та бунтував проти їх авторитету. Це призводило до конфліктів та розколу в родині.Поведінка Владислава також вплинула на його соціальну інтеграцію та можливості розвитку. Він втрачав друзів, які не могли витримувати його нестабільну поведін та негативний вплив на їх життя. Владислав почувався відторгнутим та самотнім, і це поглиблювало його емоційний дисбаланс. Однак, він зміг знайти надійного друга в особі Максима. Максим бу новеньким у класі і сам зіткнувся із труднощами у встановленні контактів з однокласниками. Він був доброзичливим та терантним хлопцем, який не звертав уваги на загальноприйняті соціальні норми. Це дозволяло Максиму бачити Владислава з іншої перспективи та сприяло становленню їх дружби.З першого погляду Владислав та Максим були дуже різними. Максим був спокійним та розуміючим, тоді як Владислав був бурхливим та нестабільним. Але Максим показав інтерес до Владислава як особи, без попередніх упереджень чи стереотипів. Без конфліктів не обішлося, Владислав і Максим, будучи близькими друзями, мали іноді конфлікти через їхню різну натуру і темперамент, Владислав був бешкетником і любив робити різні жарти та непередбачувані дії. Максим, з іншого боку, був спокійнішою і взваженою людиною. Одного разу, на день народження Максима, Владислав вирішив зробити сюрприз - прийти на вечірку з вкою купою повітряних кульок, які були заповнені конфетті. Він запустив кульки в приміщення, намагаючись створити веселу атмосферу. Проте Максим не був задоволений такими різноманітними жартами, особливо коли декор і конфетті потрапили на його одяг та речі в кімнаті. Максим розлютився і почав конфліктувати з Владислава. Це призвело до загострення конфлікту між ними. Владислав, хоч і був кумедним, моментально, але атмосфера змінилася і Владислав розлютився як і Максим, після цего конфлікту вони разом рохпочали бай-кот і більше не розмовляли протягом 3 місяців. Після їхньої серйозної розмови, Владислав та Максим зрозуміли, що важливіше в цому дружньому стосунку - взаєморозуміння, повага та підтримка. Вони обоє були приголомшені тим, як довго дозволяли конфлікту роз'юшуватися, та були вирішені не допускати такої суації знову. Коли минала шкльна рік, Владислав та Максим пройшли через багато пригод і подій разом. Вони підтримували один одного на важких іспитах і подорожах, ділилися радістю успіхів та вражень. Нарешті, випускний вечір настав, і це був момент, коли Владислав та Максим офіційно закінчили школу. Всі учні зібралися для святкового заходу, а Владислав хитроумно запланував відеопрезентаці з найки моментами їхніх спільних пригод протягом цих років. Це була неймовірна подорож назад до самого початку їхньої дружби. Після відеопрезентації, Владислав зверну до Максима та сказав йому, наскільки вдячний за ці рок, які вони пройшли разом і як важливий для нього є його друг. Максим відповів, що він також цінує цю дружбу і гордий мати Владислава у своєму житті. В обійнялися і зрозуміли, що навіть з усіма своїми відмінностями, їхнє приязне ставлення один до одного перемагає і оновлюється з кожним днем.І так, Владислав та Максим закінчили школу, зберігаючи свою дружбу і безперервно підтримуючи один одного на своїх подальших шляхах. Вони обоє знали, що це лише початок і що пройдуть ще багато років, коли вони будуть дружити та переживати разом найважливіші моменти своїх життів.
III.Доросле життя
Піля закінчення школи, Владислав зробив рішення продовжити свою освіту в Харківському військовому університеті. Він мріяв про це змалку і відчував, що військова кар'єра - це його справжнє покликання.ладислав пройшов відбіркові випробовування та склав вступні іспити з відмінними результатами. З радістю він отримав повідомлення, що був прийнятий до університету. Тим часом, Максим зробив рішення розширити свої горизонти та поїхати в іншу країну для отримання освіти. Хоча він дуже цінив свою дружбу з Владиславом, Максим завжди мріяв про можливість познайомитися з новю культуро, вивчати іншу мову та розвати свої навички вншому середовищі. Він послав заявку до університету в іншій країні і був прийнятий на їхню освітню програму.Хоча розділені новими географічними межами, Владислав та Максим знали, що їхня дружба залишатиметься міцною. Вони обіцяли один одному, що будуть підтримувати зв'язок, зустрічатися віртуально та обмінюватися враженнями про свої студентські дні. Вадислав був університетським студентом, який завжди проявляв негативні та негарні вчинки у своїх діях. Одного разу, під час прибирання класу, він знайшов гроші, які належали його вчителю але вирішив не відавати їх вчителю, сумма була велика та вчитель замітив дуже швидко їх зникнення. Після чого почав збирати всіх учнів університету у яких він приподає, Владислав дізнався про цей сбір учнів та щоб його не роскрили він вирішив підкинути ці гроші в кишеню форми його одногрпника. Зібралися всі учні і почалася процедурна розмова після чого почали обшукувати учнів, грошей у Владислава не знайшли але коли підійшла черга до того самого учня якому він підкинув гроші Владислав не відчував ніяких ємоцій, він як би відкинув всі ємоції та почуття жалості. Після того як знайшли гроші одногрупник не мав слів та був в шоці від побаченого, та казав що це не він але від покарання йому не вдалося втекти і його виключили з університету, а Владислав далі почав навчатися в універі.
Протягом чотирьох років навчання у Владислава були тяжкі дні, сповнені фізичних та інтелектуальних випробувань. Він пройшов через повний спектр військового тренування, від базових навичок до стратегічного планування та лідерства.Владислав не тільки виявився видатним військовим студентом, але і проявив великий ентузіазм та амбіції в своїх студентських діяльностях. Він активно брав участьськових вправах, змаганнях та екстра-класних активностях. Владислав також успішно володів академічними знаннями, завжди дотримувався дисципліни та показував високі результати в навчанні.Коли прийшов час захисту дипломної роботи, Владислав презентував дослідження про вплив кібернетичного простору на військову безпеку. Він поклав основу своїх навичок та знань, отриманих у Харківському військовому університеті, використовуючи їх у практичних ситуацях та приймаючи важливі стратегічні рішення. Він вдало виконав всі вимоги та очолив розподіл під час випуску.Після успішного завершення університетського навчання Владислав призначений на посаду офіцера в армії. Він поклав основу своїх навичок та знань, отриманих у Харківському військовому університеті, використовуючи їх у практичних ситуацях та приймаючи важливі стратегічні рішення. Після успішного завершення служби в армії та отримання військового квитка, Владислав вирішив продовжити свою кар'єру в сфері безпеки та захисту. Довгі роки служби в армії дали йому безцінний досвід та знання, які він хотів використати на новому етапі свого життя.Мрія Владислава була здійснена, коли він прийняв ріення вступити до Служби безпеки України (СБУ). Він проходив випробування та отримав відповідну підготовку, щоб стати кадетом в академії СБУ.У СБУ Владислав продовжував навчатися та розвиватися. Він вивчав різні аспекти контррозвідки, аналізу ризиків, тасти менторів, які мали багаторічний досвід роби в агентурі.В академії СБУ Владислав дійсно зіткнувся з певними труднощами та адаптаційними проблемами. Він виявився не зовсім адекватним учнем, у нього були проблеми у взаєминах зі співстудентами та викладачами. Під час навчання Владиславу часто бракувало терпіння та самоконтролю. Він був схильний до гострої реакції на критику та невпевнений у своїх здібностях. Це позначалося на його відношенні до навчального процесу та способності до командної роботи. Але незважаючи на це, академя СБУ вирішила дати Владиславу другий шанс. Викладачі та ментори помітили його потенціал та вміли виявити та розвинути його сильні сторони. Владиславу було запропоновано індивідуальну підтримку та додаткову підготовку з тими предметами та навичками, які він затям не освоїв повністю. Він показав відмінні результати, і його вирішущий підхід та професіоналізм були високо оцінені ківництвом СБУ.Час від часу Владислав брав участь у ризикованих оперативних діях, які вимагали його експертизи та вміння діяти під час напружених ситуацій. Він був залучений до проведення розслідування важливих справ щодо боротьби з організованою злочинністю, тероризмом та іншими загрозами національній безпеці України.
IV.Наші дні
Владислав зараз знаходиться в СБУ на званні сержанта.Навіть на званні сержанта Владислав не зупиняється та продовжує просуватися в кар'єрному рості.має амбіції та прагне догти вищих посад у СБУ. І Владислав продовжує покращувати свої навички та отримувати додаткову підготовку, щоб бути конкурентоспроможним у внутрішніх конкурсах та сходити по кар'єрному шляху.Залучаючи всі свої навички, знання та мацію до роботи, Владислав має всі шанси просунутися по кар'єрному росту в СБУ. Він демонструє високу відданість своїй професії та розуміння важливості своєї ролі у забезпеченні національної безпеки. Із часом Владислав може досягнути вищої посади та продовжити впливати на захист інтересів України. Але він досі веде себе не дуже адекватно з затриманими, в нього ще залишилась його дитячі травми та передалась неадекватність з дитинства, він не може терпіти затриманих за їх натуру і відношення до гос.структур, іноді збільшує тон свого голосу, та називає їх матами щоб вони збавили не почували себе людьми якім позволено все. Але це йому не дуже заважає в його карєрному рості, і він надалі збирається займати вискоі посади.
V.Підсумок:
1. При затриманні може себе вести не дуже адекватно.
2. Може незамітно підкидати нелегал.
