[l] Жахливе Дитинство
Народився Владос 2005 року в Тихому місті Івано-Франківськ жили всі мирно та щасливо, та одного дня його бабуся пішла на той світ після чого йому було дуже погано, і ледь стримуючи сльози на очах він поїхав з рідними на похорони своєї бабусі, за кілька годин після її смерті Почалось Повномасштабне вторгнення країни агреса після чого Владос та його рідні були вимушені виїхати з міста в село щоб була можливість вижити після небезпечних крилатих ракет, його тато був військово службовцем, та був змушений їхати на війну. після чого Владос довгий час сідив в своїй кімнаті роздумуючи над чимось, та кілька днів не виходив з кімнати і відмовлявся від шматочка хліба.
[ll] Безтурботне Юнацтво
Як тільки Владос приходив зі школи він частенько любив скинути з себе всі проблеми які насторожували його протягом декількох років, це була втрата бабусі та жахливі дні війни, часто Владос брав ручку та з надією що лист який він напише татові дойде до Тата, він дуже хвилювався чи добре все з татом і не уявляв свого життя без нього, як би "сумно" це все не звучало Владос продовжував займатись собою, читаючи книги, пишучи твори, та граючи футбол, одного дня його життя кардинально змінилось та батька не стало в живих....
[lll] Все з чистого листа
Одного Дня Владос зрозумів, що життя уже не поміняти та вирішив продовжувати жити та насолоджуватись кожною хвилиною життя, після закінчення школи Влад пішов в Військове училище, розуміючи про наслідки продовжував викладатись на всі 100% та старався з кожним днем перевершувати самого себе, після чого сталося інше....
[lV] Нове життя
Сталось те чого так сильно очікував Влад, це була призивна повістка в Збройні Сили України, та тут все почалось з чистого листа, Перше його звання було рекрут, який підкорювався солдатам та вищим за званням, Солдати часто любили Важку роботу давати рекрутам, рекрути в свою очерідь не могли відмовити старшому по званню та виконували брудні роботи, миючи туалет, стоячи на вишках та на посту КПП, рахуючи бардюри, та клітини на плацу в випадку покарання, в один прекрасний день вишокувався стрій на Видання заслужених погонів та шивронів, і в той день Владос став солдатом, обов*язки якого було чергування на АКПП та поїздка за боєприпасами та топливом... дочекавшись нової посади Старшого Солдата життя Владоса стало дуже цікавим, получивши військовий квиток у нього появились можливості перейти в Службу безпеки України та він відмовився, продовжував тренуватись та упорно тренувати свої навички.... (Пройшло 2 Роки) Владос став на відповідальне та цікаве звання Полковника... під час його підвищення всі струнко віддаючи честь, пообіцяли бути вірними народу України виконуючи його вказівки та свої обов*язки....
[V] Лист перевернувший все..
Влад та його співслужбовці були тяжко поранені після важливої спец операції, проте Владосу та його Бригаді вдалося вижити, (пройшов місяць) Владос виписався з лікарні та приїхав додому відвідати маму яку небачив уже декілька років, Змучений та в одночас радий Влад заходить відкриваючи замком двері, на столі стояло той самий лист який перевернув життя Влада, (Прощальний лист від Мами) - (Син я знаю рано чи пізно ти повинен був про це дізнатись та я вирішила залишити лист який зараз ти читаєш з надією що ти його побачиш, Синочку, якщо ти це читаєш знай я хворіла тяжкою хворобою та зараз мене будуть забирати в лікарню для пристарілих, моє самопочуття значно погіршилось, Синочку я тебе дуже сильно любила і пробач за все погане що я для тебе зробила, я завжди хотіла як найкраще (Мама 22.01.2023)...) Закінчивши читати письмо сльозу стримувати уже було не в його силах, він з Сильною істерикою виїхав до Харькова пілся чого на Вокзалі випадково розливши Каву на Тоні Монтану... він зрозумів що життя у нього більше нічому не варте, Та Тоні заспокоївши Влада сказав (Тоні - Слухай Малий у нас тут банда своя та є можливість не погано заробити, робота легальна та нереально легка, потрібно їздити та викрадати фури забиті різними товарами які постачаються до Кремля. Ой ні-ні каже Влад я скільки років потратив на само розвиток шоб закінчити своє життя на такій ноті, НІ Нізащо! гучно крикнув Влад! Тоні - ********************* малий, якщо не так то як повірь наша зустріч не випадкова я справді шукаючи мідь знайшов золото чувак ти мусиш це зробити разом зі мною, вкрадений майно продаємо та сумму ділимо по частинах чувак хватить переконувати себе що шось не вийде все буде добре друже, Ну незнаю незнаю!) (пройшов рік) Тоні - друже ти прикинь як би прикро було тобі, якщо би ти тоді не погодився зі мною та не перейшов з ЗСУ в нашу Банду, Мабуть відповідає Влад, (ніч) Влад збирає речі та виїзджає в Полтаву, (Далі Буде...)
Народився Владос 2005 року в Тихому місті Івано-Франківськ жили всі мирно та щасливо, та одного дня його бабуся пішла на той світ після чого йому було дуже погано, і ледь стримуючи сльози на очах він поїхав з рідними на похорони своєї бабусі, за кілька годин після її смерті Почалось Повномасштабне вторгнення країни агреса після чого Владос та його рідні були вимушені виїхати з міста в село щоб була можливість вижити після небезпечних крилатих ракет, його тато був військово службовцем, та був змушений їхати на війну. після чого Владос довгий час сідив в своїй кімнаті роздумуючи над чимось, та кілька днів не виходив з кімнати і відмовлявся від шматочка хліба.
[ll] Безтурботне Юнацтво
Як тільки Владос приходив зі школи він частенько любив скинути з себе всі проблеми які насторожували його протягом декількох років, це була втрата бабусі та жахливі дні війни, часто Владос брав ручку та з надією що лист який він напише татові дойде до Тата, він дуже хвилювався чи добре все з татом і не уявляв свого життя без нього, як би "сумно" це все не звучало Владос продовжував займатись собою, читаючи книги, пишучи твори, та граючи футбол, одного дня його життя кардинально змінилось та батька не стало в живих....
[lll] Все з чистого листа
Одного Дня Владос зрозумів, що життя уже не поміняти та вирішив продовжувати жити та насолоджуватись кожною хвилиною життя, після закінчення школи Влад пішов в Військове училище, розуміючи про наслідки продовжував викладатись на всі 100% та старався з кожним днем перевершувати самого себе, після чого сталося інше....
[lV] Нове життя
Сталось те чого так сильно очікував Влад, це була призивна повістка в Збройні Сили України, та тут все почалось з чистого листа, Перше його звання було рекрут, який підкорювався солдатам та вищим за званням, Солдати часто любили Важку роботу давати рекрутам, рекрути в свою очерідь не могли відмовити старшому по званню та виконували брудні роботи, миючи туалет, стоячи на вишках та на посту КПП, рахуючи бардюри, та клітини на плацу в випадку покарання, в один прекрасний день вишокувався стрій на Видання заслужених погонів та шивронів, і в той день Владос став солдатом, обов*язки якого було чергування на АКПП та поїздка за боєприпасами та топливом... дочекавшись нової посади Старшого Солдата життя Владоса стало дуже цікавим, получивши військовий квиток у нього появились можливості перейти в Службу безпеки України та він відмовився, продовжував тренуватись та упорно тренувати свої навички.... (Пройшло 2 Роки) Владос став на відповідальне та цікаве звання Полковника... під час його підвищення всі струнко віддаючи честь, пообіцяли бути вірними народу України виконуючи його вказівки та свої обов*язки....
[V] Лист перевернувший все..
Влад та його співслужбовці були тяжко поранені після важливої спец операції, проте Владосу та його Бригаді вдалося вижити, (пройшов місяць) Владос виписався з лікарні та приїхав додому відвідати маму яку небачив уже декілька років, Змучений та в одночас радий Влад заходить відкриваючи замком двері, на столі стояло той самий лист який перевернув життя Влада, (Прощальний лист від Мами) - (Син я знаю рано чи пізно ти повинен був про це дізнатись та я вирішила залишити лист який зараз ти читаєш з надією що ти його побачиш, Синочку, якщо ти це читаєш знай я хворіла тяжкою хворобою та зараз мене будуть забирати в лікарню для пристарілих, моє самопочуття значно погіршилось, Синочку я тебе дуже сильно любила і пробач за все погане що я для тебе зробила, я завжди хотіла як найкраще (Мама 22.01.2023)...) Закінчивши читати письмо сльозу стримувати уже було не в його силах, він з Сильною істерикою виїхав до Харькова пілся чого на Вокзалі випадково розливши Каву на Тоні Монтану... він зрозумів що життя у нього більше нічому не варте, Та Тоні заспокоївши Влада сказав (Тоні - Слухай Малий у нас тут банда своя та є можливість не погано заробити, робота легальна та нереально легка, потрібно їздити та викрадати фури забиті різними товарами які постачаються до Кремля. Ой ні-ні каже Влад я скільки років потратив на само розвиток шоб закінчити своє життя на такій ноті, НІ Нізащо! гучно крикнув Влад! Тоні - ********************* малий, якщо не так то як повірь наша зустріч не випадкова я справді шукаючи мідь знайшов золото чувак ти мусиш це зробити разом зі мною, вкрадений майно продаємо та сумму ділимо по частинах чувак хватить переконувати себе що шось не вийде все буде добре друже, Ну незнаю незнаю!) (пройшов рік) Тоні - друже ти прикинь як би прикро було тобі, якщо би ти тоді не погодився зі мною та не перейшов з ЗСУ в нашу Банду, Мабуть відповідає Влад, (ніч) Влад збирає речі та виїзджає в Полтаву, (Далі Буде...)
Останнє редагування:
