Глава І. Дитинство.
Віталік народився 21 лютого 2000 року, у місті Одеса. Жив не в дуже багатій родині. Мав руде волосся карі очі, уши гострі кінці, та трохи кривий ніс. В 5 років його дуже цікавило військова техніка, він прям захоплювався їй. В 10 років коли він вже став розумнішим, йому батьки купили книгу про військову техніку, яку Віталік прочитав майже за тиждень.
Глава ІІ. Юність.
В 14 років Віталік почав вивчати її сильніше, вже міг сказати назву всіх військових авто ЗСУ. Одного разу батьки запитали його.
- коли ти будеш дорослим десь в років 16 не хочеш в військовий лагер піти?.
На що Віталік відповів.
- дуже хочу.
День за днем він вивчав біографію кожній техніці, але скажу чесно в школі він не дуже добре вчився. Його любимий предмет був фізкультура тому що він підтримував фізичну форму як справжній солдат. Після кожного уроку він не бігав як всі діти по школі, а дізнався все більше інформації про військову техніку, частину.
Кожен вечор він ходив у військовий музей, йому навіть вхід зробили безкоштовно честь постійного відвідувачя.
Глава ІІІ. Підліток.
Йому стукнуло 16, батьки через тиждень його записали до військового лагеру. От він вже на плацу стоїть у формі. Коли в нього були там заняття він здивував своїм знанням ледь не кожного вчителя, за що йому і дали позитивний "Розумко" від слова розумний.
Пройшов місяц як він в лагері, вже не міг дочекатись своїх 18 щоб піти до армій.
Глава ІV. Дорослі роки.
В 18 він потрапив до війскомату, де вдало пройшов огляд і був прийнятий в ряди сухопутних військ. Ось так і пролітали його роки в армій. Одного разу його полковник питає...
- а ти прям про все знаєш?
Він каже...
- звичайно!
-тоді от перед тобою автопарк. Каже полковник. Розкажи про кожну машину.
І Віталік почав розповідати, десь хвилин 30 розповідав, а у полковника аж вуси стали дибом від такого знання.
Глава V. Став в 25 років капітаном.
Пройшло 7 років. Віталіку полковники та генерали вручили звання "Капітан". Таким чином Віталік став першим хто в цій віковій частині получив таке звання в 25 років. І служив долго і честно.
Віталік народився 21 лютого 2000 року, у місті Одеса. Жив не в дуже багатій родині. Мав руде волосся карі очі, уши гострі кінці, та трохи кривий ніс. В 5 років його дуже цікавило військова техніка, він прям захоплювався їй. В 10 років коли він вже став розумнішим, йому батьки купили книгу про військову техніку, яку Віталік прочитав майже за тиждень.
Глава ІІ. Юність.
В 14 років Віталік почав вивчати її сильніше, вже міг сказати назву всіх військових авто ЗСУ. Одного разу батьки запитали його.
- коли ти будеш дорослим десь в років 16 не хочеш в військовий лагер піти?.
На що Віталік відповів.
- дуже хочу.
День за днем він вивчав біографію кожній техніці, але скажу чесно в школі він не дуже добре вчився. Його любимий предмет був фізкультура тому що він підтримував фізичну форму як справжній солдат. Після кожного уроку він не бігав як всі діти по школі, а дізнався все більше інформації про військову техніку, частину.
Кожен вечор він ходив у військовий музей, йому навіть вхід зробили безкоштовно честь постійного відвідувачя.
Глава ІІІ. Підліток.
Йому стукнуло 16, батьки через тиждень його записали до військового лагеру. От він вже на плацу стоїть у формі. Коли в нього були там заняття він здивував своїм знанням ледь не кожного вчителя, за що йому і дали позитивний "Розумко" від слова розумний.
Пройшов місяц як він в лагері, вже не міг дочекатись своїх 18 щоб піти до армій.
Глава ІV. Дорослі роки.
В 18 він потрапив до війскомату, де вдало пройшов огляд і був прийнятий в ряди сухопутних військ. Ось так і пролітали його роки в армій. Одного разу його полковник питає...
- а ти прям про все знаєш?
Він каже...
- звичайно!
-тоді от перед тобою автопарк. Каже полковник. Розкажи про кожну машину.
І Віталік почав розповідати, десь хвилин 30 розповідав, а у полковника аж вуси стали дибом від такого знання.
Глава V. Став в 25 років капітаном.
Пройшло 7 років. Віталіку полковники та генерали вручили звання "Капітан". Таким чином Віталік став першим хто в цій віковій частині получив таке звання в 25 років. І служив долго і честно.
