ПІБ: Назар Володимирович Базар
Стать: Чоловіча
Дата народження: 14 березня 2007 року
Вік: 17 років
Місце народження: м. Тернопіль, Україна
Національність: Українець
Зріст: 180 см
Вага: 70 кг
Місце проживання: Канада (м. Торонто)
Зачіска: Світле волосся, коротка стрижка
Особливі ознаки: Відмінна фізична форма, помітна дисциплінованість у поведінці, впевнений погляд, невеликий шрам на лівій брові (з дитинства)
I. Родина та дитинство
Назар народився у звичайній, але дуже творчій родині.
Мати — Галина Михайлівна, працювала вчителькою української мови та літератури у місцевій школі.
Батько — Володимир Павлович, музикант, який грав у філармонії, а вечорами виступав у маленьких джаз-клубах Тернополя.
Дитинство Назара було світлим і справжнім. Його не балували, але й не обмежували. Він виріс у любові, хоча рано дізнався, що таке відповідальність. У 10 років уже допомагав матері перевіряти зошити, а батькові — налаштовувати апаратуру перед виступами.
II. Шкільні роки та перше кохання
У школі Назар був тихим, але не замкненим. Його поважали вчителі та однокласники, бо він завжди вмів знайти слова, де інші мовчали. Його перше кохання — Марічка з паралельного класу. Вони разом сиділи на лавці в парку, ділилися мріями й слухали музику його батька. Але життя розвело їх: її родина переїхала до Києва, а Назар залишився з відчуттям, що справжні почуття — це не обов’язково навіки, але завжди щиро.
III. Юність: формування духу
У 14 років Назар із родиною переїхав до Канади. Переїзд був непростим — інша мова, інша система освіти, інші люди. Проте Назар не зламався. Він швидко вивчив англійську, вступив до військово-спортивного коледжу в Торонто, де й почалась його любов до дисципліни, чіткості та стратегії.
Фізично він виділявся з-поміж однолітків — займався бойовим самбо, легкою атлетикою та стрільбою. Але головне — мислив нестандартно. І саме це стало ключовим у подальшому житті.
IV. Військова справа та шлях у спецслужби
Повернувшись в Україну на короткий термін у 16 років, Назар вирішив пройти курс молодого бійця при одній з частин ЗСУ як доброволець. Там, серед пилу, землі й запаху пороху, він зрозумів, що не боїться ні болю, ні страху. Його помітили.
Завдяки блискучій фізичній формі, грамотному мисленню та знанню кількох мов, Назар потрапив у резервну програму Служби безпеки України.
V. Служба в СБУ
Нині Назар проходить підготовку в підрозділі СБУ як молодший оперативник. Працює з аналітикою, вивчає розвідувальні дані, супроводжує справи щодо інформаційної безпеки. Його не бачать у новинах, не згадують публічно — але він є там, де треба. Він ще молодий, проте вже встиг показати, що віком не міряється цінність людини. У ньому бачать майбутнє — не гучне, але сильне.
VI. Сьогодення
Зараз Назар балансує між Канадою та Україною, удосконалюючи свої навички, відвідує міжнародні семінари з безпеки, стажується у партнерських структурах. Він мріє створити сучасну модель безпеки, яка поєднає український досвід, західні підходи й людяність. І, здається, у нього це вийде.
Дякую за увагу.
Назар Базар — не просто ім’я. Це історія, що ще пишеться..
Стать: Чоловіча
Дата народження: 14 березня 2007 року
Вік: 17 років
Місце народження: м. Тернопіль, Україна
Національність: Українець
Зріст: 180 см
Вага: 70 кг
Місце проживання: Канада (м. Торонто)
Зачіска: Світле волосся, коротка стрижка
Особливі ознаки: Відмінна фізична форма, помітна дисциплінованість у поведінці, впевнений погляд, невеликий шрам на лівій брові (з дитинства)
I. Родина та дитинство
Назар народився у звичайній, але дуже творчій родині.
Мати — Галина Михайлівна, працювала вчителькою української мови та літератури у місцевій школі.
Батько — Володимир Павлович, музикант, який грав у філармонії, а вечорами виступав у маленьких джаз-клубах Тернополя.
Дитинство Назара було світлим і справжнім. Його не балували, але й не обмежували. Він виріс у любові, хоча рано дізнався, що таке відповідальність. У 10 років уже допомагав матері перевіряти зошити, а батькові — налаштовувати апаратуру перед виступами.
II. Шкільні роки та перше кохання
У школі Назар був тихим, але не замкненим. Його поважали вчителі та однокласники, бо він завжди вмів знайти слова, де інші мовчали. Його перше кохання — Марічка з паралельного класу. Вони разом сиділи на лавці в парку, ділилися мріями й слухали музику його батька. Але життя розвело їх: її родина переїхала до Києва, а Назар залишився з відчуттям, що справжні почуття — це не обов’язково навіки, але завжди щиро.
III. Юність: формування духу
У 14 років Назар із родиною переїхав до Канади. Переїзд був непростим — інша мова, інша система освіти, інші люди. Проте Назар не зламався. Він швидко вивчив англійську, вступив до військово-спортивного коледжу в Торонто, де й почалась його любов до дисципліни, чіткості та стратегії.
Фізично він виділявся з-поміж однолітків — займався бойовим самбо, легкою атлетикою та стрільбою. Але головне — мислив нестандартно. І саме це стало ключовим у подальшому житті.
IV. Військова справа та шлях у спецслужби
Повернувшись в Україну на короткий термін у 16 років, Назар вирішив пройти курс молодого бійця при одній з частин ЗСУ як доброволець. Там, серед пилу, землі й запаху пороху, він зрозумів, що не боїться ні болю, ні страху. Його помітили.
Завдяки блискучій фізичній формі, грамотному мисленню та знанню кількох мов, Назар потрапив у резервну програму Служби безпеки України.
V. Служба в СБУ
Нині Назар проходить підготовку в підрозділі СБУ як молодший оперативник. Працює з аналітикою, вивчає розвідувальні дані, супроводжує справи щодо інформаційної безпеки. Його не бачать у новинах, не згадують публічно — але він є там, де треба. Він ще молодий, проте вже встиг показати, що віком не міряється цінність людини. У ньому бачать майбутнє — не гучне, але сильне.
VI. Сьогодення
Зараз Назар балансує між Канадою та Україною, удосконалюючи свої навички, відвідує міжнародні семінари з безпеки, стажується у партнерських структурах. Він мріє створити сучасну модель безпеки, яка поєднає український досвід, західні підходи й людяність. І, здається, у нього це вийде.
Дякую за увагу.
Назар Базар — не просто ім’я. Це історія, що ще пишеться..
