Прізвище Ім'я та по-батькові: Патісон Олег Вікторович
Стать:Чоловіча
Мати:Тетяна Патісон
Батько:Віктор Патісон
Зріст та вага: 195см 88кг
Дата народження:08.11.2000
Вік.23
Місце народження: Україна М.Харків
Національність: Україна
Місце проживання:Київ
Сімейний стан:Одружений 1 дитина
Статура:накачений широкий в плечах
Колір очей:зелені
Зачіска:часто змінюється
Дитинство
Олег народився 8Листопада 2000 року, у місті Київ .Олега тато був Мером Міської Ради Дніпра, і Олег дуже любив їздити з татом на його роботу, татові співробітники жилий малому Олегу руку ніби він великий, Олег це дуже подобалося і він в один вечірній вечір почав розмову про татову роботу і сказав.... Мама, Тато я буду заступником мера(тата) , Мама з Татом посміхнулися і погладили малого Олега по голові і він задумався...
Юність
Після успішного проходження шкільних класів, він вирішив, що навчання не його справа. Йому було цікаво більше, і він швидко звернув увагу на інші сфери. Спроби реалізації себе у злочинних колах призвели до вступу в угруповання, де він швидко здобув репутацію непереможного індивіда.
Проте, внутрішні протиріччя і його відмова вбивати невинних людей призвели до конфлікту з лідером групи.Олег був викинутий із злочинного угруповання, але це виявилося його перевагою. Відтоді він став привертаючи увагу Міської ради міста Дніпра
Доросле життя
Після закінчення інституту Олег почав працювати в ІТ компанії NIKE де й знайшов своє кохання, Христуну. Христина була прекрасною. У 2022 році Олег одружився з Христиною . Того ж року Христина завагітніла і вони дізналися, що у них буде син. Дитина народилася 26 листопада 2023 року і її назвали Леся на честь Лесі Українки.Після народження дочки він став працювати у двічі більше адже Христина не може працювати оскільки немає на кого залишити дитину.Його зарплата становила 50 тисяч гривень місяць.Коли їхній донці майже виповнилося 4 місяці розпочалася війна і він пішов на захист своєї батьківщини
Війна
Коли розпочалася війна на сході України, Олег був серед тих, хто негайно відгукнувся на допомогу та вступив до армії., тому Олег змалку знаходився в атмосфері військових вправ та тренувань. Але нічого не могло підготувати його до того, що він побачив на передовій.
Олег був призначений до однієї з найбільш небезпечних зон в зоні АТО, де його часто виставляли на передову лінію. Він побачив, як його товариші дістають поранення, а іноді й загибають. Йому довелося багато разів допомагати в евакуації поранених солдатів і бути відповідальним за їхнє благополуччя. Іноді це було дуже складно, але Олег завжди виконував свої обов'язки з великою відданістю та турботою.Одним із найбільших випробувань для Олега було боротися з втратою товаришів. Кожен раз, коли хтось з його чети загинув, Олег відчував біль і втому, але змушував себе продовжувати виконувати свої обов'язки. Він розумів, що його товариші борються на передовій разом з ним.
Він розумів, що його товариші борються на передовій разом з ним, тому він не міг дозволити собі покласти зброю та знеструмити їх. Денис вважав, що він несе відповідальність не лише за своє життя, але й за життя своїх товаришів.Після кількох місяців перебування на передовій, Олег став більш досвідченим та навіть вирішив піти на добровільне операційне завдання. Його поставили на чолі групи солдатів, які мали виконати небезпечне завдання. Вони повинні були виїхати за лінією фронту та отримати інформацію про рухи ворожих сил.
Для Олега це було випробуванням на міцність, він зробив все можливе, щоб виконати завдання. Під час операції вони опинилися під вогнем снайперів та мінометів, але вони продовжували виконувати свої обов'язки. Нарешті вони дісталися до місця призначення та отримали необхідну інформацію.
Після повернення до бази, Олег зрозумів, що він більше не може продовжувати службу на передовій. Це була дуже важка рішення, але він розумів, що його моральний та емоційний стан був на межі. Він повернувся додому та почав процес адаптації до мирного життя.
Для Дениса було дуже складно забути все, що він побачив та пережив на передовій. Він намагався займатися спортом, знайомитися з новими людьми та повернутися до звичного життя. Його батько дуже пишався своїм сином, що не покинув свою країну в важкий час
Теперішній час
Зараз Олег військовий та в нього дуже важка робота він має 1дитину жінку Христину
Історія Олега ще не скінчилась......
Стать:Чоловіча
Мати:Тетяна Патісон
Батько:Віктор Патісон
Зріст та вага: 195см 88кг
Дата народження:08.11.2000
Вік.23
Місце народження: Україна М.Харків
Національність: Україна
Місце проживання:Київ
Сімейний стан:Одружений 1 дитина
Статура:накачений широкий в плечах
Колір очей:зелені
Зачіска:часто змінюється
Дитинство
Олег народився 8Листопада 2000 року, у місті Київ .Олега тато був Мером Міської Ради Дніпра, і Олег дуже любив їздити з татом на його роботу, татові співробітники жилий малому Олегу руку ніби він великий, Олег це дуже подобалося і він в один вечірній вечір почав розмову про татову роботу і сказав.... Мама, Тато я буду заступником мера(тата) , Мама з Татом посміхнулися і погладили малого Олега по голові і він задумався...
Юність
Після успішного проходження шкільних класів, він вирішив, що навчання не його справа. Йому було цікаво більше, і він швидко звернув увагу на інші сфери. Спроби реалізації себе у злочинних колах призвели до вступу в угруповання, де він швидко здобув репутацію непереможного індивіда.
Проте, внутрішні протиріччя і його відмова вбивати невинних людей призвели до конфлікту з лідером групи.Олег був викинутий із злочинного угруповання, але це виявилося його перевагою. Відтоді він став привертаючи увагу Міської ради міста Дніпра
Доросле життя
Після закінчення інституту Олег почав працювати в ІТ компанії NIKE де й знайшов своє кохання, Христуну. Христина була прекрасною. У 2022 році Олег одружився з Христиною . Того ж року Христина завагітніла і вони дізналися, що у них буде син. Дитина народилася 26 листопада 2023 року і її назвали Леся на честь Лесі Українки.Після народження дочки він став працювати у двічі більше адже Христина не може працювати оскільки немає на кого залишити дитину.Його зарплата становила 50 тисяч гривень місяць.Коли їхній донці майже виповнилося 4 місяці розпочалася війна і він пішов на захист своєї батьківщини
Війна
Коли розпочалася війна на сході України, Олег був серед тих, хто негайно відгукнувся на допомогу та вступив до армії., тому Олег змалку знаходився в атмосфері військових вправ та тренувань. Але нічого не могло підготувати його до того, що він побачив на передовій.
Олег був призначений до однієї з найбільш небезпечних зон в зоні АТО, де його часто виставляли на передову лінію. Він побачив, як його товариші дістають поранення, а іноді й загибають. Йому довелося багато разів допомагати в евакуації поранених солдатів і бути відповідальним за їхнє благополуччя. Іноді це було дуже складно, але Олег завжди виконував свої обов'язки з великою відданістю та турботою.Одним із найбільших випробувань для Олега було боротися з втратою товаришів. Кожен раз, коли хтось з його чети загинув, Олег відчував біль і втому, але змушував себе продовжувати виконувати свої обов'язки. Він розумів, що його товариші борються на передовій разом з ним.
Він розумів, що його товариші борються на передовій разом з ним, тому він не міг дозволити собі покласти зброю та знеструмити їх. Денис вважав, що він несе відповідальність не лише за своє життя, але й за життя своїх товаришів.Після кількох місяців перебування на передовій, Олег став більш досвідченим та навіть вирішив піти на добровільне операційне завдання. Його поставили на чолі групи солдатів, які мали виконати небезпечне завдання. Вони повинні були виїхати за лінією фронту та отримати інформацію про рухи ворожих сил.
Для Олега це було випробуванням на міцність, він зробив все можливе, щоб виконати завдання. Під час операції вони опинилися під вогнем снайперів та мінометів, але вони продовжували виконувати свої обов'язки. Нарешті вони дісталися до місця призначення та отримали необхідну інформацію.
Після повернення до бази, Олег зрозумів, що він більше не може продовжувати службу на передовій. Це була дуже важка рішення, але він розумів, що його моральний та емоційний стан був на межі. Він повернувся додому та почав процес адаптації до мирного життя.
Для Дениса було дуже складно забути все, що він побачив та пережив на передовій. Він намагався займатися спортом, знайомитися з новими людьми та повернутися до звичного життя. Його батько дуже пишався своїм сином, що не покинув свою країну в важкий час
Теперішній час
Зараз Олег військовий та в нього дуже важка робота він має 1дитину жінку Христину
Історія Олега ще не скінчилась......
Останнє редагування:
