Дитинство: Я жив у м. Харків з батьками, бабусею та двоюрідною сестрою. Я в сім'ї єдина дитина, але більшість часу я проводив зі своєю двоюрідною старшою сестрою та бабусею. У нас із сестрою різниця у віці 4 роки. Батьки практично весь час проводили на роботі і сестра з бабусею їм дуже допомагали. Вони відводили мене до дитячого садка, гуляли зі мною, сестра часто грала зі мною «в школу», куди мені дуже хотілося.
Моя бабуся працювала охоронцем у тролейбусному управлінні. Я часто ходив із нею. У бабусі був кабінет, у якому знаходився великий щит сигналізації управління, і коли люди йшли з робочого місця, вони мали розписатися в журналі та натиснути на перемикач.
Бабуся водила мене на екскурсію тролейбусним управлінням. Через невеликий тунель, де весело багато навчальних плакатів про транспорт, ми йшли до депо. Там перевіряли, чи тролейбус може здійснювати перевезення пасажирів, мені дуже подобалося спостерігати за цим.
У дитячому садку я мав дві чудові виховательки, яких я дуже любив. І хоча вставати з ранку для мене було складно ще тоді, я все одно з радістю відвідував це чудове місце. Я пам'ятаю, що ми дуже багато грали та сміялися. А коли я погано поводився, нянечка відводила мене на диван, який стояв поруч із віконцем і читала зі мною книги.
На прогулянці ми каталися на велосипеді, малювали крейдою та грали у різні ігри.
З садка мене забирали втомлені мама з татом. У садок улітку я не ходив. Коли у тата був вихідний, ми з ним ходили на рибалку і ловили різні види риб. Додому приходили з 2-3 відрами риби та радували інших.
Їжа завжди була смачна, ми всією родиною вечеряли за одним столом. Мені виповнилося 6 років. Мама купила мені кілька підручників і посадила за стіл, щоб вчитися. І так кожен день я навчався по 2 години на день, час, що залишився, я проводив на вулиці з друзями. Коли настало перше вересня я йшов до школи знаючи майже все у першому класі. Першого ж дня вчитель не ставив запитань.
Я сидів з таким же, як я хлопчик.
Мій почерк був не гарний і мене за це лаяли вчителі, але я пообіцяв виправити його. Через 2 тижні я виправив свій почерк і він був зрозумілішим.
Щодня я готувався до школи, робив уроки і час, що залишився, дивився телевізор і виходив на вулицю.
Вчителі мене дуже любили.
Після першого класу я йшов з почесною грамотою та дипломом.
Юність і доросле життя: У другому класі я був відмінником і найрозумнішим у класі. Мій щоденник був весь у гарних оцінках. Я намагався не пропускати навчальні дні, щоб було побільше оцінок.
Для вчителів я був найкращим учнем школи. На почесній дошці я був найпершим і моя рамка була більшою за інші. І так з кожним роком я закінчував клас успішно. Після успішного закінчення школи я вступив до університету. Я здобув вищу освіту і хвалився своїми нагородами. Після цього я почав заробляти багато грошей. При надходженні кожної зарплати половину віддавав батькам. Потім я купив собі двоповерховий будинок та дорогу машину. Я став частіше відвідувати батьків, щоб вони не нудьгували за мною. Я завів собі вихованця і він був мені як друг.
Справжнє життя: Я купив для батьків нову велику трикімнатну квартиру, від яких вони були в шоці. Батьку я купив машину. Я працював на одній роботі 8 років і моя зарплата зросла в 2 рази. Щодня у мене починається так: Встаю від дзвінка будильника, вмиваюся, снідаю, трохи відпочиваю та готуюся на роботу. Після роботи додому стомлений весь. У майбутньому бажаю купити собі бізнес. Після початку повномаштабної війни Я вирішив вступити до державних структур і успішно допомагаю державі.
Моя бабуся працювала охоронцем у тролейбусному управлінні. Я часто ходив із нею. У бабусі був кабінет, у якому знаходився великий щит сигналізації управління, і коли люди йшли з робочого місця, вони мали розписатися в журналі та натиснути на перемикач.
Бабуся водила мене на екскурсію тролейбусним управлінням. Через невеликий тунель, де весело багато навчальних плакатів про транспорт, ми йшли до депо. Там перевіряли, чи тролейбус може здійснювати перевезення пасажирів, мені дуже подобалося спостерігати за цим.
У дитячому садку я мав дві чудові виховательки, яких я дуже любив. І хоча вставати з ранку для мене було складно ще тоді, я все одно з радістю відвідував це чудове місце. Я пам'ятаю, що ми дуже багато грали та сміялися. А коли я погано поводився, нянечка відводила мене на диван, який стояв поруч із віконцем і читала зі мною книги.
На прогулянці ми каталися на велосипеді, малювали крейдою та грали у різні ігри.
З садка мене забирали втомлені мама з татом. У садок улітку я не ходив. Коли у тата був вихідний, ми з ним ходили на рибалку і ловили різні види риб. Додому приходили з 2-3 відрами риби та радували інших.
Їжа завжди була смачна, ми всією родиною вечеряли за одним столом. Мені виповнилося 6 років. Мама купила мені кілька підручників і посадила за стіл, щоб вчитися. І так кожен день я навчався по 2 години на день, час, що залишився, я проводив на вулиці з друзями. Коли настало перше вересня я йшов до школи знаючи майже все у першому класі. Першого ж дня вчитель не ставив запитань.
Я сидів з таким же, як я хлопчик.
Мій почерк був не гарний і мене за це лаяли вчителі, але я пообіцяв виправити його. Через 2 тижні я виправив свій почерк і він був зрозумілішим.
Щодня я готувався до школи, робив уроки і час, що залишився, дивився телевізор і виходив на вулицю.
Вчителі мене дуже любили.
Після першого класу я йшов з почесною грамотою та дипломом.
Юність і доросле життя: У другому класі я був відмінником і найрозумнішим у класі. Мій щоденник був весь у гарних оцінках. Я намагався не пропускати навчальні дні, щоб було побільше оцінок.
Для вчителів я був найкращим учнем школи. На почесній дошці я був найпершим і моя рамка була більшою за інші. І так з кожним роком я закінчував клас успішно. Після успішного закінчення школи я вступив до університету. Я здобув вищу освіту і хвалився своїми нагородами. Після цього я почав заробляти багато грошей. При надходженні кожної зарплати половину віддавав батькам. Потім я купив собі двоповерховий будинок та дорогу машину. Я став частіше відвідувати батьків, щоб вони не нудьгували за мною. Я завів собі вихованця і він був мені як друг.
Справжнє життя: Я купив для батьків нову велику трикімнатну квартиру, від яких вони були в шоці. Батьку я купив машину. Я працював на одній роботі 8 років і моя зарплата зросла в 2 рази. Щодня у мене починається так: Встаю від дзвінка будильника, вмиваюся, снідаю, трохи відпочиваю та готуюся на роботу. Після роботи додому стомлений весь. У майбутньому бажаю купити собі бізнес. Після початку повномаштабної війни Я вирішив вступити до державних структур і успішно допомагаю державі.
