Батьки
Батько - Іван Народився дев'ятого травня 1978 року у роддомі міста Харків. Він закінчив сільську школу на відмінно. Батько закінчив університет та пішов працювати вчителем географії та історії. В школі йому подобалось та діти його любили за те шо він дуже гарно розповідає шкільни теми під час уроку. У віці 26 років батько звільнився з посади вчителя в школі після чого контракт з МВС України,
після того як він пройшов базове навчання батько отримав звання "Лейтинант".
Мати - Оксана. Народилася другого січня 1977 року теж у м.Харків. У віці п'яти років, вона зі своїми батьками переїхала до села в якому жив тоді майбутній батько Ростислава . Там вона пішла до сільської школи , там вони і познайомилися з Іваном. Вони жили по сусідству друг від друга, та кожного дня після школи вони гуляли зі спільним друзями у дворі. Оксана закінчила Харківський Університет та отримала освіту вчителя біології. Зараз вона працює в школі Заступником директора та вчителем початкових класів.
У 1997 році Іван та Оксана одружилися, та вони вирішили переїхати з села Харківської області в саме місто Харків, та купили там кваритиру. Десь у 1999 в лютому місяці одружена пара вирішили завести дитину,та вже через один тиждень Оксана дізналась про те що вона вагітна.
[II] Дитинство
На дворі 1999 рік 3 грудня в цей день у сім'ї Бурлуцьких народився хлопчик якого батьки вирішили назвати Ростиславом. Та вже 2000 рік Ростиславові виповнився один рік. Сім'я Ростислава відсвяткували його день народження у квартирі біля якої була центральна
дорога міста та через це в квартирі дуже громко було чути як їздять машини та через це в квартирі дуже часто було пильно та громко від машин. Та одного разу сім'я продала квартиру та купила частний двух-етажний будинок за містом де було дуже комфортно. Коли Ростиславові виповнилось три рочки мати та батько його відправили в дитячий садок там де він знаходився до 15:00, та після чого його забирала мати або батько. Ростиславу дуже подобалось в дитячому садку. Та він там знайшов собі багато друзів та міжними була одна подруга яка йому подобалася. У віці 5 років Ростислав пішов на першу лінійку в школу після чого пішов в 1-Б Клас. В класі він багато кого знав крім вчительки тому що познайомився з ними ще в дитячому садочку. Ростіку подобалось вчитись та він був відмінником в своєму класі та за це його дуже хвалила вчителька та батьки. В 4 класі Ростислава запросили на дитячу олімпіаду з Української мови імені Петра Яцика на якій він посів друге місце. У Ростислава був найкращий друг якого звали Едуард з яким вони гарно спілкувались грались гуляли і т.д. Батьки Ростислава йому ні в чому ніколи не відмовляли так як були забезпечені грошима . Як Ростислав розповідає то дитинство в нього було щасливим.
[III] Підліткове життя
На дворі 2011 рік. Ростиславові 12 років та він вже ходить в 7-Б клас. За цей час Ростислав перейшов в іншу місцеву школу в якій він не дуже поладив в іншому колективі, та і-за цього в нього траплялося чи мало конфліктів, але з часом все згасло та конфліктів більше не було.
Окрім навчання Ростислав займався таким спортом як футбол та ходив на тренування по цьому спорту.
В 2014 році почалося війна на донбасі, та батько Ростислава сидячи не зміг на це дивитись, та він вирішив піти добровільно в А.Т.О.
Під час виконання штурму позицій сепаратистів, батько Ростислава під час штурму отримав два кульові поранення одне в плече друге в ногу. Коли сім'я Ростислава дізнались про кульові поранення батька, Мати та інші родичі батька та мати дуже переживали за батька, але через 2 дні батька вилікували та він продовжив воювати. В подальшому часі він був нагороджений орденом імені Богдана Хмельницького за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України.
Тим часом Ростиславові вже виповнилось 14 років та він отримав паспорт та продовжував вчитись та ходити на треування по своєму любиму спорті футбол де він був голкипером або просто воротарем.
[IV] Доросле життя
На дворі 2015 рік. Батько Ростислава повернувся з А.Т.О до дому. Ростиславу вже 16 років та він закінчив школу, але тепер щоб поступити до університету або академії потрібно здати ЗНО. Ростислав це знав та він підготувався да цього як треба. Та ось вже через три дні він пішов здавати ЗНО, Ростислав дуже хвилювався за це але як показав результат це було дарма. Результат ЗНО прийшов Ростиславові на електрону адресу через три дні, та коли він побачив результат він був дуже радісний так як він набрав цілих 100 балів.
У вісімнадцять років Ростислав поступає до університету МВС м.Дніпро. Де дуже гарно навчався бо йому це було до вподоби. Й вже через два роки Ростік закінчив навчатись в університеті МВС, та після чого почав свою кар'єру у сфері НПУ. Після своєї наполеглевої праці протягом 5 років,Ростислав отримує нове звання Ст.Лейтинант поліції, та заступником начальника навчальної академії НПУ.
Бурлуцький в віці двадцяти одного року переїджає в інше місто України а саме м.Харків.Та в зв'язку з цим він вирішив перевистися до лав ГУНП м.Харків. Співробітники ГУНП м.Дніпро будуть дуже за ним сумувати так я через те що він був дуже гарним заступником навчальної академії. Ростислав каже що він цього не робив би,якщо не загроза розформування співробітників через те що Начальник ГУНП м.Дніпро покинув свій пост не належним чином.
Далі Ростислав отримує нове звання Капітан так як роки вислуги в іншому ГУНП у нього вже були,та він є дуже гарним співробітником. Пізніше Ростиславові передали під його контроль місцевий підрозділ Поліції Охорони,де він зайняв посаду керівника данного підрозділу. 24 лютого в країні Почалася війна,так як Ростислав є великом патріотом своєї держави він вирішує піти до лав ЗСУ щоб боронити свою неньку. Після вступу Ростислав отримав звання Підполковник у лавах ЗСУ так як був на високій посаду в інших силовій структурі. Й ось Ростислава відправляють на гарячу точку лінії фронту де Ростислав оримав осколочну травму.І за травми Ростислав покинув свою посаду у ЗСУ. Через деякий час йому запропонували високу посаду у лавах ДСНС м.Бориспіль та він виріши туди підти. Через деякий час він зайняв посаду Підполковника ДСНС ,та зайняв посаду начальника ПНП ДСНС.
[V] Теперишній час
Так як в 2022 році 24 лютого почалася повномаштабна війна на тереторії України. Під час війни було дуже багато бомбежок та стрілянини. Ростислав направляв свій підрозділ та загіни на тушіння пожеж та розбори завалів і т.д . Ростислав дуже багато працював писав і т.д. Але вже через рік ситуація в Україні перейшла під контроль України тому все ставло тихіше. Наразі Ростислав залишився підполковником ДСНС та за свою мужність та відвагу він був нагороджений медалями. Ростислав отримує гарну заробітню плату яка сягає 25.000 тисяч гривень на 2 тижні, бувають випадки що заробітня плата подвоюється та сягає 50.000 тисяч гривень. Також він планує викупити місцеву мережу магазинів київстар, у Ростислава існує свій магазин воєнторгу там можно знайти форму, шоломи , плитоноски або бронежилети, обув і т.д. Наразі у Ростислава є свій будинок біля Управління Державної Служби з Надзвичайних Ситуацій у м.Бориспіль у якому він живе сам так як у нього немає дітей та дружини. А його батьки залишилися у місті Харків. В подальшому у Ростислава буде 24 день народження який він планує провести з його
о сім'єю, в рідному місті Харків.
Батько - Іван Народився дев'ятого травня 1978 року у роддомі міста Харків. Він закінчив сільську школу на відмінно. Батько закінчив університет та пішов працювати вчителем географії та історії. В школі йому подобалось та діти його любили за те шо він дуже гарно розповідає шкільни теми під час уроку. У віці 26 років батько звільнився з посади вчителя в школі після чого контракт з МВС України,
після того як він пройшов базове навчання батько отримав звання "Лейтинант".
Мати - Оксана. Народилася другого січня 1977 року теж у м.Харків. У віці п'яти років, вона зі своїми батьками переїхала до села в якому жив тоді майбутній батько Ростислава . Там вона пішла до сільської школи , там вони і познайомилися з Іваном. Вони жили по сусідству друг від друга, та кожного дня після школи вони гуляли зі спільним друзями у дворі. Оксана закінчила Харківський Університет та отримала освіту вчителя біології. Зараз вона працює в школі Заступником директора та вчителем початкових класів.
У 1997 році Іван та Оксана одружилися, та вони вирішили переїхати з села Харківської області в саме місто Харків, та купили там кваритиру. Десь у 1999 в лютому місяці одружена пара вирішили завести дитину,та вже через один тиждень Оксана дізналась про те що вона вагітна.
[II] Дитинство
На дворі 1999 рік 3 грудня в цей день у сім'ї Бурлуцьких народився хлопчик якого батьки вирішили назвати Ростиславом. Та вже 2000 рік Ростиславові виповнився один рік. Сім'я Ростислава відсвяткували його день народження у квартирі біля якої була центральна
дорога міста та через це в квартирі дуже громко було чути як їздять машини та через це в квартирі дуже часто було пильно та громко від машин. Та одного разу сім'я продала квартиру та купила частний двух-етажний будинок за містом де було дуже комфортно. Коли Ростиславові виповнилось три рочки мати та батько його відправили в дитячий садок там де він знаходився до 15:00, та після чого його забирала мати або батько. Ростиславу дуже подобалось в дитячому садку. Та він там знайшов собі багато друзів та міжними була одна подруга яка йому подобалася. У віці 5 років Ростислав пішов на першу лінійку в школу після чого пішов в 1-Б Клас. В класі він багато кого знав крім вчительки тому що познайомився з ними ще в дитячому садочку. Ростіку подобалось вчитись та він був відмінником в своєму класі та за це його дуже хвалила вчителька та батьки. В 4 класі Ростислава запросили на дитячу олімпіаду з Української мови імені Петра Яцика на якій він посів друге місце. У Ростислава був найкращий друг якого звали Едуард з яким вони гарно спілкувались грались гуляли і т.д. Батьки Ростислава йому ні в чому ніколи не відмовляли так як були забезпечені грошима . Як Ростислав розповідає то дитинство в нього було щасливим.
[III] Підліткове життя
На дворі 2011 рік. Ростиславові 12 років та він вже ходить в 7-Б клас. За цей час Ростислав перейшов в іншу місцеву школу в якій він не дуже поладив в іншому колективі, та і-за цього в нього траплялося чи мало конфліктів, але з часом все згасло та конфліктів більше не було.
Окрім навчання Ростислав займався таким спортом як футбол та ходив на тренування по цьому спорту.
В 2014 році почалося війна на донбасі, та батько Ростислава сидячи не зміг на це дивитись, та він вирішив піти добровільно в А.Т.О.
Під час виконання штурму позицій сепаратистів, батько Ростислава під час штурму отримав два кульові поранення одне в плече друге в ногу. Коли сім'я Ростислава дізнались про кульові поранення батька, Мати та інші родичі батька та мати дуже переживали за батька, але через 2 дні батька вилікували та він продовжив воювати. В подальшому часі він був нагороджений орденом імені Богдана Хмельницького за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України.
Тим часом Ростиславові вже виповнилось 14 років та він отримав паспорт та продовжував вчитись та ходити на треування по своєму любиму спорті футбол де він був голкипером або просто воротарем.
[IV] Доросле життя
На дворі 2015 рік. Батько Ростислава повернувся з А.Т.О до дому. Ростиславу вже 16 років та він закінчив школу, але тепер щоб поступити до університету або академії потрібно здати ЗНО. Ростислав це знав та він підготувався да цього як треба. Та ось вже через три дні він пішов здавати ЗНО, Ростислав дуже хвилювався за це але як показав результат це було дарма. Результат ЗНО прийшов Ростиславові на електрону адресу через три дні, та коли він побачив результат він був дуже радісний так як він набрав цілих 100 балів.
У вісімнадцять років Ростислав поступає до університету МВС м.Дніпро. Де дуже гарно навчався бо йому це було до вподоби. Й вже через два роки Ростік закінчив навчатись в університеті МВС, та після чого почав свою кар'єру у сфері НПУ. Після своєї наполеглевої праці протягом 5 років,Ростислав отримує нове звання Ст.Лейтинант поліції, та заступником начальника навчальної академії НПУ.
Бурлуцький в віці двадцяти одного року переїджає в інше місто України а саме м.Харків.Та в зв'язку з цим він вирішив перевистися до лав ГУНП м.Харків. Співробітники ГУНП м.Дніпро будуть дуже за ним сумувати так я через те що він був дуже гарним заступником навчальної академії. Ростислав каже що він цього не робив би,якщо не загроза розформування співробітників через те що Начальник ГУНП м.Дніпро покинув свій пост не належним чином.
Далі Ростислав отримує нове звання Капітан так як роки вислуги в іншому ГУНП у нього вже були,та він є дуже гарним співробітником. Пізніше Ростиславові передали під його контроль місцевий підрозділ Поліції Охорони,де він зайняв посаду керівника данного підрозділу. 24 лютого в країні Почалася війна,так як Ростислав є великом патріотом своєї держави він вирішує піти до лав ЗСУ щоб боронити свою неньку. Після вступу Ростислав отримав звання Підполковник у лавах ЗСУ так як був на високій посаду в інших силовій структурі. Й ось Ростислава відправляють на гарячу точку лінії фронту де Ростислав оримав осколочну травму.І за травми Ростислав покинув свою посаду у ЗСУ. Через деякий час йому запропонували високу посаду у лавах ДСНС м.Бориспіль та він виріши туди підти. Через деякий час він зайняв посаду Підполковника ДСНС ,та зайняв посаду начальника ПНП ДСНС.
[V] Теперишній час
Так як в 2022 році 24 лютого почалася повномаштабна війна на тереторії України. Під час війни було дуже багато бомбежок та стрілянини. Ростислав направляв свій підрозділ та загіни на тушіння пожеж та розбори завалів і т.д . Ростислав дуже багато працював писав і т.д. Але вже через рік ситуація в Україні перейшла під контроль України тому все ставло тихіше. Наразі Ростислав залишився підполковником ДСНС та за свою мужність та відвагу він був нагороджений медалями. Ростислав отримує гарну заробітню плату яка сягає 25.000 тисяч гривень на 2 тижні, бувають випадки що заробітня плата подвоюється та сягає 50.000 тисяч гривень. Також він планує викупити місцеву мережу магазинів київстар, у Ростислава існує свій магазин воєнторгу там можно знайти форму, шоломи , плитоноски або бронежилети, обув і т.д. Наразі у Ростислава є свій будинок біля Управління Державної Служби з Надзвичайних Ситуацій у м.Бориспіль у якому він живе сам так як у нього немає дітей та дружини. А його батьки залишилися у місті Харків. В подальшому у Ростислава буде 24 день народження який він планує провести з його
о сім'єю, в рідному місті Харків.
