Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ):Хомич Руслан Віталійович
Стать:Чоловік
Мати - Олена
Батько - Віталік
Зріст та вага:1.75 м 53 кг
Дата народження:19.09.2008
Вік:14
Місце народження:м.Дніпро
Національність:Українець
Місце проживання:м.Київ
Захоплення:Дзюдо,Рибалка
Сімейний стан:Задовільно
Статура:Мезоморф
Колір очей:Карий
Зачіска:Каре
Відмітні знаки:Нема
Розділ l. Ранні роки, дитинство, юність
Руслан, єдина дитина Віталіка і Олени, народилася в Дніпрі о 3 годині ночі 19 листопада 2008.
Невдовзі після народження Руслана з будинку в Дніпрі сім'я переїхала до величезного будинку в Київ. Там же він пішов до школи №260. У дитинстві Руслан був с верх активний, із-за того часто шкодив. Найяскравіший спогад Руслана з дитинства — це коли він прибув з батьком на його тютюновий завод, де він побачив як йде виробництво тютюнових цигарок. Довго працюю в цій сфері він достиг великого капіталу у розмірі більше ніж 6 мільйонів гривень.І так Руслан почав самостійне життя де вчився в школі не погано, но і не добре. Завів декілька гарних друзів, та пострічав Аліну Коваленко, дівчину свого серця.
Розділ ll. Освіта, студентські/шкільні роки
Вісімнадцяті річний Руслан був направлений до академії поліції, яка була у місті Харків. Він почав регулярно займатися спортом та сумував за рідними. Весь навчальний рік Руслан займався спортом, щоб підтягнути свою форму, та старанно вчився в академії. У академії був спортивно активним, займався легкою атлетикою та бойовими мистецтвами. За ним не було прогулів зайнятий та тренувань у секціях.
Він дуже гарно провів своє студентське життя, також переборов свій страх висоти, наладив гарні стосунки з Аліною, та почав практику у НПУ м.Харків.
Після закінчення ним університету його батьки загинули в автокатастрофі. Це стало дуже важким випадком в житі Руслана. Він почав багато пити, та завів не дуже добру компанію друзів, почав пробувати заборонені речовини. Так він провів пару місяців, посварився с ким тільки зміг, але друзі дитинства та кохана витягнули його с цієї печалі й допомогли повернутися в суспільство. Руслан на довго запам'ятав цей випадок, та пообіцявши собі що більше такого не зробить.
Розділ lll. Служба в НПУ м.Харків, та перехід до СБУ
Випустившись з академії лейтенантом, і прослужив декілька років він став начальником підрозділу КОРД. Де проявляв небувалу мужність коли рятував команду від граду куль, та захищав як міг свою команду, також Руслана прислуховувались у команді, бо бачили що він гарний командир.
Потім зробив пропозицію Аліні Коваленко і вони одружилися. В їх стосунках було багато гарного, але без сварок не обійшлось. Вони обидва були лідерами, і це спричиняло багато сварок, Руслан був ленів в домашних справах, але пересилив себе заради стосунків і пробував становитися гарним чоловіком. Руслан полюбляв казино, йому подобалась атмосфера в ньому, як люди за пів години багатіли та бідніли, але він знав межу і встигав зупинитися. Було одно завдання по визволенню заручники, де Руслан зловив кулю у грудь, захищаючи свого друга, та товариша по службі, це був важкий період для Аліни, вона багато плакала та не вдобряла, щоб Руслан так ризикував своїм життям, Максим почав роздумувати як Аліні буде важко без нього і це засмучувало його та давало багато питання що робити далі... За гарну службу та багатий послужний список став Полковником НПУ м.Харкова, де працював не покладаючи рук в департаменті. Після пари років Руслану наскочило працювати в тихому ритмі життя, він хотів знов вийти с командою та допомагати громадянам своїй державі, і такий шанс йому надали. Йому запропонували піти до СБУ та взяти під своє крило спец підрозділ Альфа, де з опитом праці в КОРД вони гарно проводили завдання, але була важка ситуація в одній операції по затриманню злочинця коли розвідка не договорила що в приміщені було на 8 людей більше ніж повинно, і за повним довіряю інформацію вони почали штурм де вбили двох колег. Це стало важким випадком, бо якби Руслан скомандував перевірити все знов перед штурмом цього можна було уникнути. Після похоронів він допомагав сім'ям його друзів, Руслана підтримували та говорили що це не його провина, але він буде пам'ятати цю провину все життя.
Стать:Чоловік
Мати - Олена
Батько - Віталік
Зріст та вага:1.75 м 53 кг
Дата народження:19.09.2008
Вік:14
Місце народження:м.Дніпро
Національність:Українець
Місце проживання:м.Київ
Захоплення:Дзюдо,Рибалка
Сімейний стан:Задовільно
Статура:Мезоморф
Колір очей:Карий
Зачіска:Каре
Відмітні знаки:Нема
Розділ l. Ранні роки, дитинство, юність
Руслан, єдина дитина Віталіка і Олени, народилася в Дніпрі о 3 годині ночі 19 листопада 2008.
Невдовзі після народження Руслана з будинку в Дніпрі сім'я переїхала до величезного будинку в Київ. Там же він пішов до школи №260. У дитинстві Руслан був с верх активний, із-за того часто шкодив. Найяскравіший спогад Руслана з дитинства — це коли він прибув з батьком на його тютюновий завод, де він побачив як йде виробництво тютюнових цигарок. Довго працюю в цій сфері він достиг великого капіталу у розмірі більше ніж 6 мільйонів гривень.І так Руслан почав самостійне життя де вчився в школі не погано, но і не добре. Завів декілька гарних друзів, та пострічав Аліну Коваленко, дівчину свого серця.
Розділ ll. Освіта, студентські/шкільні роки
Вісімнадцяті річний Руслан був направлений до академії поліції, яка була у місті Харків. Він почав регулярно займатися спортом та сумував за рідними. Весь навчальний рік Руслан займався спортом, щоб підтягнути свою форму, та старанно вчився в академії. У академії був спортивно активним, займався легкою атлетикою та бойовими мистецтвами. За ним не було прогулів зайнятий та тренувань у секціях.
Він дуже гарно провів своє студентське життя, також переборов свій страх висоти, наладив гарні стосунки з Аліною, та почав практику у НПУ м.Харків.
Після закінчення ним університету його батьки загинули в автокатастрофі. Це стало дуже важким випадком в житі Руслана. Він почав багато пити, та завів не дуже добру компанію друзів, почав пробувати заборонені речовини. Так він провів пару місяців, посварився с ким тільки зміг, але друзі дитинства та кохана витягнули його с цієї печалі й допомогли повернутися в суспільство. Руслан на довго запам'ятав цей випадок, та пообіцявши собі що більше такого не зробить.
Розділ lll. Служба в НПУ м.Харків, та перехід до СБУ
Випустившись з академії лейтенантом, і прослужив декілька років він став начальником підрозділу КОРД. Де проявляв небувалу мужність коли рятував команду від граду куль, та захищав як міг свою команду, також Руслана прислуховувались у команді, бо бачили що він гарний командир.
Потім зробив пропозицію Аліні Коваленко і вони одружилися. В їх стосунках було багато гарного, але без сварок не обійшлось. Вони обидва були лідерами, і це спричиняло багато сварок, Руслан був ленів в домашних справах, але пересилив себе заради стосунків і пробував становитися гарним чоловіком. Руслан полюбляв казино, йому подобалась атмосфера в ньому, як люди за пів години багатіли та бідніли, але він знав межу і встигав зупинитися. Було одно завдання по визволенню заручники, де Руслан зловив кулю у грудь, захищаючи свого друга, та товариша по службі, це був важкий період для Аліни, вона багато плакала та не вдобряла, щоб Руслан так ризикував своїм життям, Максим почав роздумувати як Аліні буде важко без нього і це засмучувало його та давало багато питання що робити далі... За гарну службу та багатий послужний список став Полковником НПУ м.Харкова, де працював не покладаючи рук в департаменті. Після пари років Руслану наскочило працювати в тихому ритмі життя, він хотів знов вийти с командою та допомагати громадянам своїй державі, і такий шанс йому надали. Йому запропонували піти до СБУ та взяти під своє крило спец підрозділ Альфа, де з опитом праці в КОРД вони гарно проводили завдання, але була важка ситуація в одній операції по затриманню злочинця коли розвідка не договорила що в приміщені було на 8 людей більше ніж повинно, і за повним довіряю інформацію вони почали штурм де вбили двох колег. Це стало важким випадком, бо якби Руслан скомандував перевірити все знов перед штурмом цього можна було уникнути. Після похоронів він допомагав сім'ям його друзів, Руслана підтримували та говорили що це не його провина, але він буде пам'ятати цю провину все життя.
Останнє редагування:
