Біографія
1. П.І.Б: Костюк Серго Ярославович
2. Дата і місце народження: 09.01.1995, м.Київ.
3. Місце проживання: Україна, Київ.
4. Статура: Спортивна.
5.Інформація о батьках: Батько: Ярослав Хорайзен, Тетяна Хорайзен
6.Освіта: Вища юридична.
7. Національність: Українець.
8. Період військової служби: з 2010 року по 2016.
9. Сімейний стан: Неодружений, дітей немає.
10. Інформація об особистих досягнень, нагород, заохочень: Нагрудний знак «Учасник АТО».
11. Інформація о хобі: Грає у страйкбол.
Короткий опис і характеристика батьків та Фенікса.
Батько
Ярослав - чоловік середніх років, спортивна статура, чорне волосся, голубі очі, зріст 179 см. Характер - холоднокровний, відповідальний, розсудливий. У 18 років пішов до армії, після строкової служби зістався та став вчитися на пілота. 5 років він вчився та відточував навички пілотування й ось нарешті у 24 роки йому присвоїли власний винищувач. Був професійним пілотом СУ-27, та виступав іноді на авіаційних шоу. Шкідливі звички - куріння та іноді розпиття алкогольних напоїв. У 45 років пішов на пенсію.
Мати
Тетяна, гарна жінка, також чорні волосся як у батька, зелені очі. Зріст 175 см. Характер - добра, спокійна. Звичайна дівчина яка пішла у вищий заклад для отримання освіти. Після отримання вищої освіти у неї помер батько та вона отримала у спадщину багато грошей які витратила на відкриття бізнесу - звичайного магазину. Шкідливі звички - іноді розпиття алкогольних напоїв.
Фенікс
Фенікс Хорайзен, зелені очі як у матері, природний колір волосся чорний як у батьків, на правій руці біля зап’ястя тату "Іду на Ви", зріст 190 см. Характер - холоднокровний, спокійний, розсудливий, маніпулятор, мстивий, справедливий, реаліст. Вважає що миром правлять гроші та зброя. Шкідливі звички - куріння.
Дитинство.
0-15 років.
Ніч холодного грудня 1992 року, тоді я народився. Мій батько був професійним пілотом ПС України, часто його не було вдома. Мати була звичайною жінкою, готувала їжу, виховувала мене, водила до школи.
Фенікс вчився у звичайній школі, займався спортом, не полюбляв математику і фізику, загалом він був звичайним підлітком. Увесь час коли я був дома в дитинстві я проводив на вулиці та зі своїм батьком, який майже не мав часу на мене через роботу. У той час мій батько служив у повітряних силах на винищувачі СУ-27, він віддавав всього себе цій роботі. Попри те що батько був пілотом він добре керував автівкою та вчив Фенікса керувати з самого дитинства та у 14 років він вже знав основи керування на механіці. У школі він вчився звичайно - деякі предмети були для нього легкі деякі складні, дуже добра була розвинена логіка завдяки математиці не дивлячись не те що він її не полюбляв. Відношення з батьками в дитинстві у Фенікса були дуже непогані, сім’я розуміла один одного. Сварки звісно були як навіть і у кожній родині, але вони швидко забувалися та вибачалися.
Юність.
16-20 роки
У 16 років Фенікс закінчив школу й пішов до юридичного коледжу, бо не полюбляв математику та інші науки, а для заступа туди ці предмети просто були не потрібні. Успішно склавши екзамен в Одеський юридичний коледж він почав своє навчання. Вчився він гарно, бо полюбляв коли він був розумніший у цій сфері за всіх. Зі згодом він полюбив свою справу. У 18 років йому усе ж таки прийшлося скласти іспит для вищої освіти - і він його тяжко, але усе ж таки успішно склав. Після цього він вважав що у нього немає достатньо дисципліни та вихованості тому пішов у армію, а не в університет.
У 18 років Фенікс пішов до армії. У частині було багато практичних і польових занять, включаючи стройову, фізичну та тактичну підготовку, стрільби зі стрілецької зброї. Ми вивчали озброєння та військову техніку, як збирати та розбирати автомати, багато чого було. Спочатку у Фенікса були проблеми в армії, мабуть, стандартні як і у всіх - двоярусні ліжка та підйом на світанку, швидкі збори багато виснажливих тренувань але, як й усі він звик до цього.
У армії Фенікс навіть потоваришував з одним з офіцерів який трохи далі відіграє дуже важливу роль у його житті. Як офіцер почав товаришувати зі звичайним хлопцем зі строковиків? У тому й справа що офіцер мав таку саму думку що і Фенікс тому вони швидко знайшли спільну мову.
Після закінчення строкової служби я отримав військовий квиток. У цю ніч з тим самим офіцером ми пішли та випили у барі. Коли ми йшли близько о третій годині ночі назад у частину Фенікс взяв одну з пляшок вина. Їх зупинили працівники поліції, саме тоді Фенікс отримав перший штраф. Але він розумів що він сам винний.Крапку у своїй кар'єрі військового він не ставив та розповів за подальші плани своєму другові офіцеру.
У 2014 році коли Фенікс закінчив свою строкову службу, на його рідне місто напав загарбник та руйнував його батьківщину. На жаль у перші дні війни один зі снарядів терористів потрапив у дім сім’ї Фенікса і вбив його мати та батька. Вони померли від нестачі крові. Цей день для Фенікса був дуже важкий, але із-за того що він дуже любив та поважав своїх батьків він не здавався. Після цих подій він хотів тільки одного - помститися. Він перестав відчувати втому та став байдужим до всього і йому більше не була страшна ні смерть, ні поранення. Також почав курити від стресу та перестав зовсім вірити у бога та справедливість цього світу.
Через три місяці обдумувань та страждань він підписав контракт та подав заявку до лав 8-го окремого полку спеціального призначення, тому що якраз до нього були відкриті заявки. Його не хотіли брати через психологічний стан, хоч він і був задовільний. Коли Фенікс вже хотів йти, він зустрів свого друга офіцера, виявилось що він тепер був керівником цього відділу. Тому поспілкувавшись з Феніксом він схвалив його кандидатуру до вступу. Після цього Фенікс був направлений у передову частину де нікого не знав крім керівника, тому особливо ні з ким не розмовляв. Але попри це до нього самі почали йти люди, заводити діалоги та інше.
Ось так Фенікс і здобув нові знайомства у ССО. Його відправили на курс, але він відмовлявся посилаючись на те що нещодавно отримав військовий квиток, але усе ж таки йому прийшлося пройти цей курс. На цьому курсі його дійсно навчили новому чим на звичайній службі, наприклад розміновувати СВП (саморобні вибухові пристрої), екстремальному керуванню автівки та навіть була лекція як завести та стріляти з гармати танку й БТР. Після проходження хоч і складного й виснажливої селекції відбору він потрапив до лав полку ще з 5 його знайомими.
Після проходження курсу Феніксу та групи у якій він був дали наказ зайняти позиції на рубежі, але там вже чекали загарбники, вони почали нещадно розстрілювати групу з БТРа, але на щастя Фенікс та ще двоє з групу вижили й повернулися на базу через те що трохи відставали від основної маси. Спочатку він навіть мав мислі над тим щоб піти з лав ЗСУ, але помста була важливіша та й він звик до смерті товаришів вже зовсім скоро. Далі майже усі його завдання були виконанні, тому що усе що він робив це обороняв позиції ЗСУ та іноді проводив розвідку. Після цього він зробив тату “Іду на Ви”.
На дворі був 2016 рік, була звичайна розвідка цілей, ясний день, але під час переправи через річку Фенікс зі своєю групою несподівано для себе набрів на штаб ворогів, маючи ефект несподіванки група перша відкрила вогонь та перебила майже всіх, але не помітив одного з противників Фенікс отримав кульове поранення в ногу, після чого побратими евакуювали його на базу. Після цього Фенікс отримав нагрудний знак «Учасник АТО». Поранення - у майбутньому не вплинуло на фізичні можливості.
Доросле життя.
20-29 років
Після поранення та виписки з госпіталю Фенікс звільнився зі служби та переїхав до Києва й пішов вчитися в інститут управління і права національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, бо хотів вступити до лав НПУ.
Чому він раптом вирішив змінити свою долю? Це було спонтанне рішення аби забути своє минуле та смерть своїх батьків. Він пройшов виборчий курс потрапив у звичайний відділ нової поліції там він пробув десь місяці чотири. Нічого такого у нього на патрулях не було, звичайна рутина - крадіжки, п’яні водії, пусті погрози засудити та звільнити, виклики про домашнє насилля та інше.
Але потім він вирішив піти до слідчого відділку через те, що туди був набір, бо його вже задовбали ці рутинні однотипні виклики.
Пройшовши курси та стажування ще через 5 місяців він вже був офіційно слідчий ГСУ НПУ м. Києва.
Спочатку був у складі 29 СОГ - зазвичай приймає заяви про крадіжки та хуліганство. Але були й цікаві моменти - такі як заяви про вбивство або ДТП. Після, Фенікса перевели з СОГ до звичайного відділку де він вже повноцінно розслідував справи.
Але одного разу одне з ДТП майже не згубило кар'єру
Фенікса і його самого. Прийшла заява про ДТП та він прибув на місце злочину - відомий адвокат збив восьми річну дитину. Почалося розслідування - свідків не було на жаль, камера з відеорегістратора адвоката майже нічого не дала - при розтині виявилося що хлопець був у стані алкогольного сп'яніння. Спочатку Фенікс не повірив цьому та погрожував суд.мед.експерту строком за хабар. Мед.експерта звільнили від цієї справи, але результат не змінився. Яким чином 8 річний хлопчик був п'яний - тоді було не відомо. Фенікс зразу наказав затримати батьків хлопчика та повести на допит. Батьки казали що нічого не робили з хлопчиком та навіть не п’ють і не мають дома алкоголю. Батьки не були алкоголіками чи наркоманами також до цього не були судимі. Справа стояла на місці декілька неділь доки не з’ясувалося що хлопчик на той час хворів на простуду та мав вологий кашель. Звісно це мало давало, але усе ж таки Фенікс вирішив краще розібратися у цьому та поїхав до батьків хлопчика. Він попрохав їм показати чим вони його лікували. Це були таблетки для дорослих і тому вони давали хлопчику пів таблетки. Своєю чергою таблетки були від волого кашлю - батьки купили дві пачки через те, що хворів хлопець часто, а ці ліки були дієві. Вони зберігалися у нижній шухляді у гостинній. Коли Фенікс відкрив пакування він зрозумів що там було майже порожньо. Пакування з пластинками були, але самих таблеток не було. Батьки ж говорили що не давали стільки синові, а ті пачки які вони використали вони одразу викидають.
Коли Фенікс прочитав склад усе стало на свої місця.
Виявилося що засіб містив етанол, тому батьки й давали пів таблетки хлопчику замість цілої. До того ж вони часто залишали хлопчика одного хоч і на годину-другу, і через те що ліки були у доступності дитини він усіх їх з'їв, бо вони були примісім апельсину який полюбляв хлопець. Десять таблеток вистачило, щоб хлопчик поринув у стан алкогольного сп'яніння та пішов гуляти коли батьки повернулися додому. Як вони не побачили що хлопчик не в собі - не зрозуміло. Батьків хлопчика засудили за це на 5 років та позбавили материнських прав.
Після того як Фенікс написав офіційний звіт щодо цього - його життя перетворилося у жах. Усі ЗМІ канали розносили новину про п'яного хлопчика по всім каналам. Люди писали заяви в органи про хабарі, травили Фенікса через те що вважали що адвокат дав йому хабаря. Люди обливали його авто фарбою, підкидали фейкові гроші з червоною фарбою та навіть де хто хотів вбити слідчого. Через це Фенікс хотів звільнитися з НПУ та поїхати з країни, але перед цим він усе ж таки написав заяву до слідчого відділу СБУ та попрохав їх провести розслідування щодо цієї справи може люди повірять хоча б СБУ.
Хоч йому і було складно, але він продовжував працювати іноді виїжджаючи з управління, але через травлю Фенікс почав усюди таскати з собою табельну та власну зброю, одягав бронежилет коли виходів з управління та дуже пильно ставився до всіх нібито всі його хотіли вбити.
Через місяць СБУ винесло вердикт - рапорт Фенікса був правдивий та попередили ЗМІ що за фейкову інформацію щодо хабаря вони будуть проводити перевірки та судити всіх хто до цього причетний.
Ще через 2 місяці Фенікс усе таки відмовився він ідеї покинути лави НПУ та продовжував працювати. Цькування на той час вже зійшли на ні.
У 2019 році до себе його забрали слідчі органи СБУ. Він почав працювати на них та тепер він міг розслідувати справи щодо корупції чим він і почав користуватися.
У 2020 році він увійшов до програми обміну з детективами США. Українські працівники НАБУ дуже багатому навчились у своїх напарників зі штатів. Фенікса навіть неофіційно долучили до однієї зі справ на яку він написав по рапорт. Рапорт не попав у суд, бо усе ж таки він не був офіційним детективом США. Йому дали копію на пам’ять.
У 2021 році він продовжував працювати у слідчому відділу СБУ м. Києва та був одним з найкращих їх детективів. Більшість його справ тепер були про вбивства та іноді про корупцію. За весь час служби слідчим він розкрив понад 50 справ. Вже давно його зовсім перестала цікавити сім’я та звичайне життя, надалі він хотів тільки служити батьківщині та допомагати їх знищувати внутрішніх ворогів України.
1. П.І.Б: Костюк Серго Ярославович
2. Дата і місце народження: 09.01.1995, м.Київ.
3. Місце проживання: Україна, Київ.
4. Статура: Спортивна.
5.Інформація о батьках: Батько: Ярослав Хорайзен, Тетяна Хорайзен
6.Освіта: Вища юридична.
7. Національність: Українець.
8. Період військової служби: з 2010 року по 2016.
9. Сімейний стан: Неодружений, дітей немає.
10. Інформація об особистих досягнень, нагород, заохочень: Нагрудний знак «Учасник АТО».
11. Інформація о хобі: Грає у страйкбол.
Короткий опис і характеристика батьків та Фенікса.
Батько
Ярослав - чоловік середніх років, спортивна статура, чорне волосся, голубі очі, зріст 179 см. Характер - холоднокровний, відповідальний, розсудливий. У 18 років пішов до армії, після строкової служби зістався та став вчитися на пілота. 5 років він вчився та відточував навички пілотування й ось нарешті у 24 роки йому присвоїли власний винищувач. Був професійним пілотом СУ-27, та виступав іноді на авіаційних шоу. Шкідливі звички - куріння та іноді розпиття алкогольних напоїв. У 45 років пішов на пенсію.
Мати
Тетяна, гарна жінка, також чорні волосся як у батька, зелені очі. Зріст 175 см. Характер - добра, спокійна. Звичайна дівчина яка пішла у вищий заклад для отримання освіти. Після отримання вищої освіти у неї помер батько та вона отримала у спадщину багато грошей які витратила на відкриття бізнесу - звичайного магазину. Шкідливі звички - іноді розпиття алкогольних напоїв.
Фенікс
Фенікс Хорайзен, зелені очі як у матері, природний колір волосся чорний як у батьків, на правій руці біля зап’ястя тату "Іду на Ви", зріст 190 см. Характер - холоднокровний, спокійний, розсудливий, маніпулятор, мстивий, справедливий, реаліст. Вважає що миром правлять гроші та зброя. Шкідливі звички - куріння.
Дитинство.
0-15 років.
Ніч холодного грудня 1992 року, тоді я народився. Мій батько був професійним пілотом ПС України, часто його не було вдома. Мати була звичайною жінкою, готувала їжу, виховувала мене, водила до школи.
Фенікс вчився у звичайній школі, займався спортом, не полюбляв математику і фізику, загалом він був звичайним підлітком. Увесь час коли я був дома в дитинстві я проводив на вулиці та зі своїм батьком, який майже не мав часу на мене через роботу. У той час мій батько служив у повітряних силах на винищувачі СУ-27, він віддавав всього себе цій роботі. Попри те що батько був пілотом він добре керував автівкою та вчив Фенікса керувати з самого дитинства та у 14 років він вже знав основи керування на механіці. У школі він вчився звичайно - деякі предмети були для нього легкі деякі складні, дуже добра була розвинена логіка завдяки математиці не дивлячись не те що він її не полюбляв. Відношення з батьками в дитинстві у Фенікса були дуже непогані, сім’я розуміла один одного. Сварки звісно були як навіть і у кожній родині, але вони швидко забувалися та вибачалися.
Юність.
16-20 роки
У 16 років Фенікс закінчив школу й пішов до юридичного коледжу, бо не полюбляв математику та інші науки, а для заступа туди ці предмети просто були не потрібні. Успішно склавши екзамен в Одеський юридичний коледж він почав своє навчання. Вчився він гарно, бо полюбляв коли він був розумніший у цій сфері за всіх. Зі згодом він полюбив свою справу. У 18 років йому усе ж таки прийшлося скласти іспит для вищої освіти - і він його тяжко, але усе ж таки успішно склав. Після цього він вважав що у нього немає достатньо дисципліни та вихованості тому пішов у армію, а не в університет.
У 18 років Фенікс пішов до армії. У частині було багато практичних і польових занять, включаючи стройову, фізичну та тактичну підготовку, стрільби зі стрілецької зброї. Ми вивчали озброєння та військову техніку, як збирати та розбирати автомати, багато чого було. Спочатку у Фенікса були проблеми в армії, мабуть, стандартні як і у всіх - двоярусні ліжка та підйом на світанку, швидкі збори багато виснажливих тренувань але, як й усі він звик до цього.
У армії Фенікс навіть потоваришував з одним з офіцерів який трохи далі відіграє дуже важливу роль у його житті. Як офіцер почав товаришувати зі звичайним хлопцем зі строковиків? У тому й справа що офіцер мав таку саму думку що і Фенікс тому вони швидко знайшли спільну мову.
Після закінчення строкової служби я отримав військовий квиток. У цю ніч з тим самим офіцером ми пішли та випили у барі. Коли ми йшли близько о третій годині ночі назад у частину Фенікс взяв одну з пляшок вина. Їх зупинили працівники поліції, саме тоді Фенікс отримав перший штраф. Але він розумів що він сам винний.Крапку у своїй кар'єрі військового він не ставив та розповів за подальші плани своєму другові офіцеру.
У 2014 році коли Фенікс закінчив свою строкову службу, на його рідне місто напав загарбник та руйнував його батьківщину. На жаль у перші дні війни один зі снарядів терористів потрапив у дім сім’ї Фенікса і вбив його мати та батька. Вони померли від нестачі крові. Цей день для Фенікса був дуже важкий, але із-за того що він дуже любив та поважав своїх батьків він не здавався. Після цих подій він хотів тільки одного - помститися. Він перестав відчувати втому та став байдужим до всього і йому більше не була страшна ні смерть, ні поранення. Також почав курити від стресу та перестав зовсім вірити у бога та справедливість цього світу.
Через три місяці обдумувань та страждань він підписав контракт та подав заявку до лав 8-го окремого полку спеціального призначення, тому що якраз до нього були відкриті заявки. Його не хотіли брати через психологічний стан, хоч він і був задовільний. Коли Фенікс вже хотів йти, він зустрів свого друга офіцера, виявилось що він тепер був керівником цього відділу. Тому поспілкувавшись з Феніксом він схвалив його кандидатуру до вступу. Після цього Фенікс був направлений у передову частину де нікого не знав крім керівника, тому особливо ні з ким не розмовляв. Але попри це до нього самі почали йти люди, заводити діалоги та інше.
Ось так Фенікс і здобув нові знайомства у ССО. Його відправили на курс, але він відмовлявся посилаючись на те що нещодавно отримав військовий квиток, але усе ж таки йому прийшлося пройти цей курс. На цьому курсі його дійсно навчили новому чим на звичайній службі, наприклад розміновувати СВП (саморобні вибухові пристрої), екстремальному керуванню автівки та навіть була лекція як завести та стріляти з гармати танку й БТР. Після проходження хоч і складного й виснажливої селекції відбору він потрапив до лав полку ще з 5 його знайомими.
Після проходження курсу Феніксу та групи у якій він був дали наказ зайняти позиції на рубежі, але там вже чекали загарбники, вони почали нещадно розстрілювати групу з БТРа, але на щастя Фенікс та ще двоє з групу вижили й повернулися на базу через те що трохи відставали від основної маси. Спочатку він навіть мав мислі над тим щоб піти з лав ЗСУ, але помста була важливіша та й він звик до смерті товаришів вже зовсім скоро. Далі майже усі його завдання були виконанні, тому що усе що він робив це обороняв позиції ЗСУ та іноді проводив розвідку. Після цього він зробив тату “Іду на Ви”.
На дворі був 2016 рік, була звичайна розвідка цілей, ясний день, але під час переправи через річку Фенікс зі своєю групою несподівано для себе набрів на штаб ворогів, маючи ефект несподіванки група перша відкрила вогонь та перебила майже всіх, але не помітив одного з противників Фенікс отримав кульове поранення в ногу, після чого побратими евакуювали його на базу. Після цього Фенікс отримав нагрудний знак «Учасник АТО». Поранення - у майбутньому не вплинуло на фізичні можливості.
Доросле життя.
20-29 років
Після поранення та виписки з госпіталю Фенікс звільнився зі служби та переїхав до Києва й пішов вчитися в інститут управління і права національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, бо хотів вступити до лав НПУ.
Чому він раптом вирішив змінити свою долю? Це було спонтанне рішення аби забути своє минуле та смерть своїх батьків. Він пройшов виборчий курс потрапив у звичайний відділ нової поліції там він пробув десь місяці чотири. Нічого такого у нього на патрулях не було, звичайна рутина - крадіжки, п’яні водії, пусті погрози засудити та звільнити, виклики про домашнє насилля та інше.
Але потім він вирішив піти до слідчого відділку через те, що туди був набір, бо його вже задовбали ці рутинні однотипні виклики.
Пройшовши курси та стажування ще через 5 місяців він вже був офіційно слідчий ГСУ НПУ м. Києва.
Спочатку був у складі 29 СОГ - зазвичай приймає заяви про крадіжки та хуліганство. Але були й цікаві моменти - такі як заяви про вбивство або ДТП. Після, Фенікса перевели з СОГ до звичайного відділку де він вже повноцінно розслідував справи.
Але одного разу одне з ДТП майже не згубило кар'єру
Фенікса і його самого. Прийшла заява про ДТП та він прибув на місце злочину - відомий адвокат збив восьми річну дитину. Почалося розслідування - свідків не було на жаль, камера з відеорегістратора адвоката майже нічого не дала - при розтині виявилося що хлопець був у стані алкогольного сп'яніння. Спочатку Фенікс не повірив цьому та погрожував суд.мед.експерту строком за хабар. Мед.експерта звільнили від цієї справи, але результат не змінився. Яким чином 8 річний хлопчик був п'яний - тоді було не відомо. Фенікс зразу наказав затримати батьків хлопчика та повести на допит. Батьки казали що нічого не робили з хлопчиком та навіть не п’ють і не мають дома алкоголю. Батьки не були алкоголіками чи наркоманами також до цього не були судимі. Справа стояла на місці декілька неділь доки не з’ясувалося що хлопчик на той час хворів на простуду та мав вологий кашель. Звісно це мало давало, але усе ж таки Фенікс вирішив краще розібратися у цьому та поїхав до батьків хлопчика. Він попрохав їм показати чим вони його лікували. Це були таблетки для дорослих і тому вони давали хлопчику пів таблетки. Своєю чергою таблетки були від волого кашлю - батьки купили дві пачки через те, що хворів хлопець часто, а ці ліки були дієві. Вони зберігалися у нижній шухляді у гостинній. Коли Фенікс відкрив пакування він зрозумів що там було майже порожньо. Пакування з пластинками були, але самих таблеток не було. Батьки ж говорили що не давали стільки синові, а ті пачки які вони використали вони одразу викидають.
Коли Фенікс прочитав склад усе стало на свої місця.
Виявилося що засіб містив етанол, тому батьки й давали пів таблетки хлопчику замість цілої. До того ж вони часто залишали хлопчика одного хоч і на годину-другу, і через те що ліки були у доступності дитини він усіх їх з'їв, бо вони були примісім апельсину який полюбляв хлопець. Десять таблеток вистачило, щоб хлопчик поринув у стан алкогольного сп'яніння та пішов гуляти коли батьки повернулися додому. Як вони не побачили що хлопчик не в собі - не зрозуміло. Батьків хлопчика засудили за це на 5 років та позбавили материнських прав.
Після того як Фенікс написав офіційний звіт щодо цього - його життя перетворилося у жах. Усі ЗМІ канали розносили новину про п'яного хлопчика по всім каналам. Люди писали заяви в органи про хабарі, травили Фенікса через те що вважали що адвокат дав йому хабаря. Люди обливали його авто фарбою, підкидали фейкові гроші з червоною фарбою та навіть де хто хотів вбити слідчого. Через це Фенікс хотів звільнитися з НПУ та поїхати з країни, але перед цим він усе ж таки написав заяву до слідчого відділу СБУ та попрохав їх провести розслідування щодо цієї справи може люди повірять хоча б СБУ.
Хоч йому і було складно, але він продовжував працювати іноді виїжджаючи з управління, але через травлю Фенікс почав усюди таскати з собою табельну та власну зброю, одягав бронежилет коли виходів з управління та дуже пильно ставився до всіх нібито всі його хотіли вбити.
Через місяць СБУ винесло вердикт - рапорт Фенікса був правдивий та попередили ЗМІ що за фейкову інформацію щодо хабаря вони будуть проводити перевірки та судити всіх хто до цього причетний.
Ще через 2 місяці Фенікс усе таки відмовився він ідеї покинути лави НПУ та продовжував працювати. Цькування на той час вже зійшли на ні.
У 2019 році до себе його забрали слідчі органи СБУ. Він почав працювати на них та тепер він міг розслідувати справи щодо корупції чим він і почав користуватися.
У 2020 році він увійшов до програми обміну з детективами США. Українські працівники НАБУ дуже багатому навчились у своїх напарників зі штатів. Фенікса навіть неофіційно долучили до однієї зі справ на яку він написав по рапорт. Рапорт не попав у суд, бо усе ж таки він не був офіційним детективом США. Йому дали копію на пам’ять.
У 2021 році він продовжував працювати у слідчому відділу СБУ м. Києва та був одним з найкращих їх детективів. Більшість його справ тепер були про вбивства та іноді про корупцію. За весь час служби слідчим він розкрив понад 50 справ. Вже давно його зовсім перестала цікавити сім’я та звичайне життя, надалі він хотів тільки служити батьківщині та допомагати їх знищувати внутрішніх ворогів України.
