І. Народження.
05.11.2006, 4:21, Середа
м.Сімферополь, АР Крим, Україна.
На цей світ з`явився хлопчик Алекс. У нього чудові батьки, Мама, Тато, Брат та Бабуся дуже раділи появленню хлопчика на цей світ.
народився Алекс в сім`ї з хорошим достатком, у батька був світ бізнес по всьому Криму. Мама була лікарем, та допомагала людям, а брат, тільки перейшов в 11 клас.
ІІ. Дитинство.
В 6 років, Алекс пійшов в перший класс, одразу він подружився практично з усіма однокласниками, був відмінником, та хотів стати пілотом авіаліній. Також він ходить на додаткові заняття з англійської мови, де дуже успіває, та хоче в подальшому займатися боксом.
ІІІ. Середня Школа.
Коли Алексу виконалось 10 років, росія вторглась в Крим, повністю окупувавши його. Батьки спочатку думали виїхати, але при виїзді з міста, у людей відбирали документи, машини, все майно. Через 2 тиждні після окупації, нам дали зелений коридор. Коли ми під`їхали до КПП, нам сказали. Віддавайте ключи від нерухомості, інакше, ми вас не пропустимо. Ми віддали, та почали нове життя в прекрасному місті Херсон. Я пійшов в нову школу, де до мене ставились так собі. Я почав інтенсивно цікавитись боксом, та военною підготовкою. Я вже не хотів бути пілотом.
IV. Студентські часи.
Після 18 років, я пійшов до ЗСУ як доброволець.
Там я знайшов собі друзей, та через 1 рік пійшов в Академію МВС в м.Дніпро. Там я приймав участі у всяких змаганнях, конкурсів, де отримав можливіть отримувати стипендію у розмірі 1500грн. Через 4 роки, після всупу до Академії МВС, я випустився відмінником. Одразу, мені запропокували вступити до НПУ м.Харкова. Я не відмовився, та почалося у Алекса Доросле Життя !
V. Доросле життя.
В НПУ я вступив в Підрозділ Особливого призначення "КОРД". Там було насправді дуже цікаво. Ми їздили на тренування, Працювали під прикриттям, Затримували злочинців, знаходили місце-розташування ОПГ, Охороняли президента.
Пройшло декілька років. За відмінну службу, я став Майором, та Начальником Підрозділу Спеціального призначення "КОРД" м.Харків. У мене вже з`явилась сім`я. Є син, йому 2 роки. Ходить у дит.садок, ми його дуже любимо, та дуже добре його виховуємо.
Коли до НПУ прийшов новий генерал, на нас чекало звільнення. Бо цей генерал був корупціонером. на моє місце, та на місце ще більше 30 людей прийшли його друзі, родичі, та просто люди, які дали йому хабар.
В нашій сім`ї почались проблеми. Грошей бракувало, ми виживали декілька тижднів, я працював дворником, підмітаючи сміття на вулицях Харкова, поки мене не взяли на роботу в СБУ м.Харкова, в підрозділ Спеціального Призначення "Альфа". Моє життя та життя моеї родини почало налагуджуватись. Зовсім скоро, все стало на свої місця, але що відбулось далі, я навідь не очікував.
24.02.2022, 4:56
Я, та моя родина прокинулись від звуку вибухів. Почалась повномасштабна війна з росією. Моя жінта, та мої діти одразу виїхали за кордон, бо боялись війни. Я залишився у Харкові. На 5 день війни, наше відділення СБУ було пошкоджено, але не критично. На 20 день війни я з моїми колегами поїхали відбивать кільцеву Харкова від окупантів. Я був ранений. Я думав що це кінець, але мене врятували лікарі, та доставили у лікарню м.Дніпра, де я узнав, що кільцева харкова була відбита, та Харків не був окупован. Я дуже радів, бо там у мене все. Через декілька місяців мене остаточно виписали з лікарні, та я поїхав в Харків. Мій дім був зруйнований. Я знав однокімнатну квартиру у східній частині Харкова, якраз біля СБУ.
Взимку почалися обстріли Егергетичної Інфраструктури України. Почалися відключення світла. То так, як я проживав біля будівлі СБУ, у мене практично весь день було світло. Минула Зима, Прийшла Весна, а з приходом Весною, за многочисельні нагороди, мене призначили на посаду Полковника СБУ м.Харків. З того момента у моєму житті настала "біла полоса".
Моя жінка з дитиною повернулись до Харкова, ми купили нову Двохкімнатну Квартиру в Новому районі Харкова, нову машину, та завели собаку.
Коли уйшов наш генерал СБУ м.Харків, я також покинув. Декілька місяців я був у складі ОПГ, про що дуже жалію. У нас бракувало постійно коштів, нема було що їсти, квартиру відібрали.
Нарешті мене прийняли до СБУ м.Харків, та я почав свій шлях заново.
VI. Наши дні.
Я отримав Сержанта СБУ, та вступив до Контррозвідки. Приймаю участь в відвоюванні Блокпостів, їду по орієнтуванням, ловлю злочинців. Придбав нову однокімнатну квартиру в ЖК біля ГУ СБУ м.Харків, придбав авто.
Наразі у Алекса з`явилась можливість стати Генералом, та ця новина його дуже обрадувала. він зробить все можливе, щоб стати Генералом.
Далі буде...
05.11.2006, 4:21, Середа
м.Сімферополь, АР Крим, Україна.
На цей світ з`явився хлопчик Алекс. У нього чудові батьки, Мама, Тато, Брат та Бабуся дуже раділи появленню хлопчика на цей світ.
народився Алекс в сім`ї з хорошим достатком, у батька був світ бізнес по всьому Криму. Мама була лікарем, та допомагала людям, а брат, тільки перейшов в 11 клас.
ІІ. Дитинство.
В 6 років, Алекс пійшов в перший класс, одразу він подружився практично з усіма однокласниками, був відмінником, та хотів стати пілотом авіаліній. Також він ходить на додаткові заняття з англійської мови, де дуже успіває, та хоче в подальшому займатися боксом.
ІІІ. Середня Школа.
Коли Алексу виконалось 10 років, росія вторглась в Крим, повністю окупувавши його. Батьки спочатку думали виїхати, але при виїзді з міста, у людей відбирали документи, машини, все майно. Через 2 тиждні після окупації, нам дали зелений коридор. Коли ми під`їхали до КПП, нам сказали. Віддавайте ключи від нерухомості, інакше, ми вас не пропустимо. Ми віддали, та почали нове життя в прекрасному місті Херсон. Я пійшов в нову школу, де до мене ставились так собі. Я почав інтенсивно цікавитись боксом, та военною підготовкою. Я вже не хотів бути пілотом.
IV. Студентські часи.
Після 18 років, я пійшов до ЗСУ як доброволець.
V. Доросле життя.
В НПУ я вступив в Підрозділ Особливого призначення "КОРД". Там було насправді дуже цікаво. Ми їздили на тренування, Працювали під прикриттям, Затримували злочинців, знаходили місце-розташування ОПГ, Охороняли президента.
Пройшло декілька років. За відмінну службу, я став Майором, та Начальником Підрозділу Спеціального призначення "КОРД" м.Харків. У мене вже з`явилась сім`я. Є син, йому 2 роки. Ходить у дит.садок, ми його дуже любимо, та дуже добре його виховуємо.
Коли до НПУ прийшов новий генерал, на нас чекало звільнення. Бо цей генерал був корупціонером. на моє місце, та на місце ще більше 30 людей прийшли його друзі, родичі, та просто люди, які дали йому хабар.
В нашій сім`ї почались проблеми. Грошей бракувало, ми виживали декілька тижднів, я працював дворником, підмітаючи сміття на вулицях Харкова, поки мене не взяли на роботу в СБУ м.Харкова, в підрозділ Спеціального Призначення "Альфа". Моє життя та життя моеї родини почало налагуджуватись. Зовсім скоро, все стало на свої місця, але що відбулось далі, я навідь не очікував.
24.02.2022, 4:56
Я, та моя родина прокинулись від звуку вибухів. Почалась повномасштабна війна з росією. Моя жінта, та мої діти одразу виїхали за кордон, бо боялись війни. Я залишився у Харкові. На 5 день війни, наше відділення СБУ було пошкоджено, але не критично. На 20 день війни я з моїми колегами поїхали відбивать кільцеву Харкова від окупантів. Я був ранений. Я думав що це кінець, але мене врятували лікарі, та доставили у лікарню м.Дніпра, де я узнав, що кільцева харкова була відбита, та Харків не був окупован. Я дуже радів, бо там у мене все. Через декілька місяців мене остаточно виписали з лікарні, та я поїхав в Харків. Мій дім був зруйнований. Я знав однокімнатну квартиру у східній частині Харкова, якраз біля СБУ.
Взимку почалися обстріли Егергетичної Інфраструктури України. Почалися відключення світла. То так, як я проживав біля будівлі СБУ, у мене практично весь день було світло. Минула Зима, Прийшла Весна, а з приходом Весною, за многочисельні нагороди, мене призначили на посаду Полковника СБУ м.Харків. З того момента у моєму житті настала "біла полоса".
Моя жінка з дитиною повернулись до Харкова, ми купили нову Двохкімнатну Квартиру в Новому районі Харкова, нову машину, та завели собаку.
Коли уйшов наш генерал СБУ м.Харків, я також покинув. Декілька місяців я був у складі ОПГ, про що дуже жалію. У нас бракувало постійно коштів, нема було що їсти, квартиру відібрали.
Нарешті мене прийняли до СБУ м.Харків, та я почав свій шлях заново.
VI. Наши дні.
Я отримав Сержанта СБУ, та вступив до Контррозвідки. Приймаю участь в відвоюванні Блокпостів, їду по орієнтуванням, ловлю злочинців. Придбав нову однокімнатну квартиру в ЖК біля ГУ СБУ м.Харків, придбав авто.
Наразі у Алекса з`явилась можливість стати Генералом, та ця новина його дуже обрадувала. він зробить все можливе, щоб стати Генералом.
Далі буде...
