Васько Дмитро Павлович народився 18жовтня 2008 року. Народився він у Черкасах, у звичайній сім'ї вчительки та Охороника. Батько, через свою професію, особливо не приймав участі у вихованні хлопчика, залишивши його жінкам. Мати була людиною доброю, але вимогливою. Через свою професію, вона сформувала свої вимоги до сина ще до його народження, що зіграє вирішальну роль у подальшому. Владислав був єдиною дитиною в сім'ї, через що з самого народження він багато опікався рідними, особливо мамою та бабусею. Для повного щастя батьків, від нього потребувалась тільки освіченість і хороша поведінка, але з останнім завжди були проблеми. З самих пелюшок, він ріс свавільною і активною дитиною, що часто докучало батьків. В цілому, його раннє дитинство пройшло без надзвичайних випадків, окрім однієї історії: У звичайний літній день, коли Владу було 18 місяців, бабуся вийшла погуляти з ним. Вона посадила його в коляску і вийшла з дому. Все було добре, як раптом до коляски підлетіла велика оса. Хлопчик, побачивши її, зацікавився і вирішив "подружитись", почавши махати їй і намагаючись її "погладити". В результаті, він розізлив осу і вона вжалила його в руку. Через несподіваність і сильну біль, цей випадок запам'ятався Владу на все життя і спровокував апіфобію, яка залишилась у нього до сьогодення.
дитинство :
Народився Дмитро в містечку Черкаси у невеликій сім'ї Васьки. Батька звали Павло він був хорошим сімянином та люблячим батьком працював в міській раді, а мама в магазині.
молодість :
Дмитро часто почав приходити до тата на роботу і Дмитро дуже мріяв стати як його тато чи поліцейським чи служити у ЗСУ! Тут у його тата трапилося не приємне і йому і мамі довелося віддати Дмитро знайомому дідусеві який завжди допомагав їм з Дмитром він був не проти допомогти цій родині і пройшов рік і Микита пішов у свої 15 років влітку на канікулах працювати щоб купити машину дідусеві щоб разом возити картоплю з дачі та він працював день і ніч щоб виконати мрію дідуся та допомогти йому за все що він допоміг йому тому що він завжди вважав що добро завжди повертається та він за канікули заробив ту суму яку треба було він взяв гроші дідуся які він відкладав на машину та пішов на БУ ринок і там знайшов молодого хлопця, який продавав Гелік і він продавав за невелику суму і він купив цю машину і за допомогою інших людей привіз гелик до входу в будинок і покликав дідуся на огляд пройшло пару місяців у них все добре йшло і вони змогли завдяки цьому геліку заробити багато грошей!
Навчаюся в школі в містечку:Черкаси,займаюся футболом та дзюдо.
Наші дні:Були незабутні та насичені
ЮНІСТЬ
У 1976 році, батьки Петра, Володимир та Марії приймають рішення віддати шестирічного Петра до початкової школи, у якій викладала матір Петра. Петро ніколи не виділявся занадто високими науковими здібностями, але він мав великі спортивні здібності. В кінці закінчення 2-го класу, всю територію Україну потрясла критична природна катастрофа, а саме вибух на 4-му енергоблоці Чорнобильської Атомної Електростанції. Батько маленького Петра був одним з перших, хто взяв участь у ліквідації катастрофи як військовослужбовці з найближче сусідніх областей, в результаті чого сім'я втрачає Батька. У зв'язку з цими подіями, а також через занадто велику кількість радіаційного опромінення, задля збереження свого життя маленьких синів, мати Васьків, та його брата Василя приймає рішення евакуюватися з території України до родичів, які проживали в Чехії.
Доросле життя:
Дмитро купив квартиру в Дніпрі і продав квартиру в Полтаві і знайшов собі друзів у НПУ та СБУ і тут знайшов людину Грицьков який перебував у МР Д та Дмитро почав добре спілкуватися з ним і пішов на набір у МР Д стопами його батька та пройшов набір його перевіряв прекрасну людину Платонов і там він познайомився з парою крутих хлопців і пішов далі по МР Д щоб стати краще і тут його Друг Грицьков став на Мера Дніпра і Микита пішов на його Зама і він виконав свою мрію і став кращим за батька який був Прокурором і почав працювати не покладаючи рук і любив дуже свою роботу і дідусь потрапив до лікарні через напад і купив йому палату окрему ну і він допоміг усім чим міг і дідусь поки залишився лежати там а Дмитро далі почав працювати і на жаль дідусь покинув цей світ. ... і його останні слова були моїй рідний залишайся такий же трудомалюбний удачі тобі .. і Дмитро не здався працювати і продовжив свій шлях і почав вночі працювати на інших роботах а вдень працював у МР Д і у нього все виходило і купив собі ламбу і почав кататися на ній і катати друзів і знайшов собі прекрасну дівчину Лізу і вони разом почали працювати в Мерії Дніпра і з'явився у них син Максим Васько і пішов він у садок потім до 1класу І Дмитро звільнили, оскільки в них стали погані стосунки з Маркуном і вони почали конфліктувати, але Платонов підтримав його і не залишився осторонь, і Дмитро не кинув руки і почав працювати як тільки міг на інших роботах і старався для своєї сім'ї і робив усе, що міг. Доросле життя: В коледжі, Васько все більше і більше захоплювався медициною і почав вчитись самостійно, закінчивши коледж екстерном. Схожа ситуація була і в університеті, куди він поступив одразу на 3 курс і в перший же рік здав більшість профільних предметів. Все подальше навчання проходило екстерном і незабаром Васько опинився на інтернатурі. Працюючи в ЗМІ Дмитро швидко здружився з колективом і начальством, через що він швидко зі звичайного Стажера перетворився на заступника ЗМІ . На цій посаді він був не дуже довго, бо через проблеми в житті найкращого друга, Васько поспішно вирушив у рідний Черкаси. За пів року, він повернувся у Харків та знову влаштувався у лікарню, де працює і досі... В коледжі, Васько все більше і більше захоплювався медициною і почав вчитись самостійно, закінчивши коледж екстерном. Схожа ситуація була і в університеті, куди він поступив одразу на 2 курс і в перший же рік здав більшість профільних предметів. Все подальше навчання проходило екстерном і незабаром Васько опинився на інтернатурі. Працюючи в ЗМІ Васько швидко здружився з колективом і начальством, через що він швидко зі звичайного стажера перетворився на заступника ЗМІ. На цій посаді він був не дуже довго, бо через проблеми в житті найкращого друга, Васько поспішно вирушив у рідний Черкаси. За пів року, він повернувся у Черкаси та знову влаштувався у ЗМІ, де працює і досі...
дитинство :
Народився Дмитро в містечку Черкаси у невеликій сім'ї Васьки. Батька звали Павло він був хорошим сімянином та люблячим батьком працював в міській раді, а мама в магазині.
молодість :
Дмитро часто почав приходити до тата на роботу і Дмитро дуже мріяв стати як його тато чи поліцейським чи служити у ЗСУ! Тут у його тата трапилося не приємне і йому і мамі довелося віддати Дмитро знайомому дідусеві який завжди допомагав їм з Дмитром він був не проти допомогти цій родині і пройшов рік і Микита пішов у свої 15 років влітку на канікулах працювати щоб купити машину дідусеві щоб разом возити картоплю з дачі та він працював день і ніч щоб виконати мрію дідуся та допомогти йому за все що він допоміг йому тому що він завжди вважав що добро завжди повертається та він за канікули заробив ту суму яку треба було він взяв гроші дідуся які він відкладав на машину та пішов на БУ ринок і там знайшов молодого хлопця, який продавав Гелік і він продавав за невелику суму і він купив цю машину і за допомогою інших людей привіз гелик до входу в будинок і покликав дідуся на огляд пройшло пару місяців у них все добре йшло і вони змогли завдяки цьому геліку заробити багато грошей!
Навчаюся в школі в містечку:Черкаси,займаюся футболом та дзюдо.
Наші дні:Були незабутні та насичені
ЮНІСТЬ
У 1976 році, батьки Петра, Володимир та Марії приймають рішення віддати шестирічного Петра до початкової школи, у якій викладала матір Петра. Петро ніколи не виділявся занадто високими науковими здібностями, але він мав великі спортивні здібності. В кінці закінчення 2-го класу, всю територію Україну потрясла критична природна катастрофа, а саме вибух на 4-му енергоблоці Чорнобильської Атомної Електростанції. Батько маленького Петра був одним з перших, хто взяв участь у ліквідації катастрофи як військовослужбовці з найближче сусідніх областей, в результаті чого сім'я втрачає Батька. У зв'язку з цими подіями, а також через занадто велику кількість радіаційного опромінення, задля збереження свого життя маленьких синів, мати Васьків, та його брата Василя приймає рішення евакуюватися з території України до родичів, які проживали в Чехії.
Доросле життя:
Дмитро купив квартиру в Дніпрі і продав квартиру в Полтаві і знайшов собі друзів у НПУ та СБУ і тут знайшов людину Грицьков який перебував у МР Д та Дмитро почав добре спілкуватися з ним і пішов на набір у МР Д стопами його батька та пройшов набір його перевіряв прекрасну людину Платонов і там він познайомився з парою крутих хлопців і пішов далі по МР Д щоб стати краще і тут його Друг Грицьков став на Мера Дніпра і Микита пішов на його Зама і він виконав свою мрію і став кращим за батька який був Прокурором і почав працювати не покладаючи рук і любив дуже свою роботу і дідусь потрапив до лікарні через напад і купив йому палату окрему ну і він допоміг усім чим міг і дідусь поки залишився лежати там а Дмитро далі почав працювати і на жаль дідусь покинув цей світ. ... і його останні слова були моїй рідний залишайся такий же трудомалюбний удачі тобі .. і Дмитро не здався працювати і продовжив свій шлях і почав вночі працювати на інших роботах а вдень працював у МР Д і у нього все виходило і купив собі ламбу і почав кататися на ній і катати друзів і знайшов собі прекрасну дівчину Лізу і вони разом почали працювати в Мерії Дніпра і з'явився у них син Максим Васько і пішов він у садок потім до 1класу І Дмитро звільнили, оскільки в них стали погані стосунки з Маркуном і вони почали конфліктувати, але Платонов підтримав його і не залишився осторонь, і Дмитро не кинув руки і почав працювати як тільки міг на інших роботах і старався для своєї сім'ї і робив усе, що міг. Доросле життя: В коледжі, Васько все більше і більше захоплювався медициною і почав вчитись самостійно, закінчивши коледж екстерном. Схожа ситуація була і в університеті, куди він поступив одразу на 3 курс і в перший же рік здав більшість профільних предметів. Все подальше навчання проходило екстерном і незабаром Васько опинився на інтернатурі. Працюючи в ЗМІ Дмитро швидко здружився з колективом і начальством, через що він швидко зі звичайного Стажера перетворився на заступника ЗМІ . На цій посаді він був не дуже довго, бо через проблеми в житті найкращого друга, Васько поспішно вирушив у рідний Черкаси. За пів року, він повернувся у Харків та знову влаштувався у лікарню, де працює і досі... В коледжі, Васько все більше і більше захоплювався медициною і почав вчитись самостійно, закінчивши коледж екстерном. Схожа ситуація була і в університеті, куди він поступив одразу на 2 курс і в перший же рік здав більшість профільних предметів. Все подальше навчання проходило екстерном і незабаром Васько опинився на інтернатурі. Працюючи в ЗМІ Васько швидко здружився з колективом і начальством, через що він швидко зі звичайного стажера перетворився на заступника ЗМІ. На цій посаді він був не дуже довго, бо через проблеми в житті найкращого друга, Васько поспішно вирушив у рідний Черкаси. За пів року, він повернувся у Черкаси та знову влаштувався у ЗМІ, де працює і досі...
