Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Шелбі Іван Олександрович
Стать: Чоловіча
Мати: Шелбі Наталія Іванівна — медсестра, працює у Вінницькій обласній лікарні
Батько: Шелбі Олександр Петрович — інженер авіаційного обладнання (загинув під час авіаційної катастрофи у 2018 році)
Фото обличчя (з гри):
Зріст та вага: 178 см / 68 кг
Дата народження: 07.07.2008
Вік: 16 років
Місце народження: м. Вінниця, Україна
Національність: Українець
Місце проживання: м. Вінниця, гуртожиток при військовому авіаційному училищі
Захоплення: Авіація, повітряна техніка, історія бойових літаків, фізичні тренування
Сімейний стан: Неодружений
Статура: Худорлява, м’язиста, витривала
Колір очей: Карий
Зачіска: Темне коротке волосся, пряме
Відмітні знаки: Шрам над правою бровою після падіння з велосипеда у дитинстві
Стать: Чоловіча
Мати: Шелбі Наталія Іванівна — медсестра, працює у Вінницькій обласній лікарні
Батько: Шелбі Олександр Петрович — інженер авіаційного обладнання (загинув під час авіаційної катастрофи у 2018 році)
Фото обличчя (з гри):
Дата народження: 07.07.2008
Вік: 16 років
Місце народження: м. Вінниця, Україна
Національність: Українець
Місце проживання: м. Вінниця, гуртожиток при військовому авіаційному училищі
Захоплення: Авіація, повітряна техніка, історія бойових літаків, фізичні тренування
Сімейний стан: Неодружений
Статура: Худорлява, м’язиста, витривала
Колір очей: Карий
Зачіска: Темне коротке волосся, пряме
Відмітні знаки: Шрам над правою бровою після падіння з велосипеда у дитинстві
I. Дитинство та перші захоплення
Шелбі Іван народився у звичайній українській родині у місті Вінниця. Його дитинство не було безтурботним. Вже у 10 років Іван втратив батька — авіаційного інженера, який загинув під час тестового польоту винищувача, виконуючи службовий обов’язок. Ця подія стала поворотною в житті хлопця, адже саме тоді зародилося непохитне бажання продовжити справу батька, але не як інженер, а як той, хто тримає штурвал — пілот винищувача.
Іван змалку мав захоплення авіацією. Замість мультиків дивився документальні фільми про повітряні бої, вчився за старими авіакнигами батька та збирав моделі літаків. Мати підтримувала його мрію, попри страх втратити ще одну близьку людину. Хлопець ріс самостійним, звик розраховувати лише на себе, адже мама працювала у дві зміни, щоб утримувати сім’ю.
II. Навчання у військовому ліцеї
У 14 років Іван вступив до військового ліцею, де з перших днів зарекомендував себе як дисциплінований, наполегливий і фізично витривалий курсант. Його сильна сторона — логіка, стратегічне мислення, витримка. Він швидко навчився працювати в команді, підтримував товаришів, але залишався доволі закритим у спілкуванні — йому було важко відкриватися через дитячі травми втрати.
Ліцеїстом він захопився повітряною навігацією, технічною будовою літаків і розпочав базові тренування на авіасимуляторах. У вільний час займався спортом — біг, підтягування, плавання. Слабкою стороною Івана була надмірна самокритика: кожну помилку він переживав глибоко й довго, прагнучи ідеалу.
III. Вступ до авіаційного училища
Після завершення ліцею, у 16 років, Іван вступив до Військового авіаційного училища, напрям — пілот винищувача. Саме тут його дитячі мрії почали ставати реальністю. Систематичні заняття з повітряної тактики, навчальні вильоти на симуляторах, технічна підготовка літаків — усе це він проходив із захопленням і точністю.
Перший політ на тренувальному літаку став для нього моментом, який назавжди змінив світогляд. Саме в небі Іван відчув спокій і відповідальність. Там, де більшість боїться висоти, він знаходить гармонію. Його інструктори часто відзначали рідкісну здатність концентруватися у стресових умовах і швидко приймати рішення.
IV. Характер, страхи, риси
Іван — людина діла, а не слів. Він рідко відкривається іншим, зате завжди допоможе у важку хвилину. Його спокій часто приймають за холодність, але насправді це — внутрішня дисципліна. Характер Івана сформувався на втраті батька, суворій військовій підготовці та самостійному житті з юних років.
Його страх — підвести своїх товаришів або повторити долю батька, загинувши не досягнувши мети. Саме тому він глибоко вивчає авіаційну техніку й тактику, намагаючись мінімізувати ризики. Його слабкість — емоційна замкнутість, але сила — витримка, логіка та глибока внутрішня мотивація.
V. Погляди на життя та цілі
Іван вірить, що сильна держава починається з сильних людей. Він не женеться за славою чи грошима — його мета проста: захищати небо над Україною. Бути вартовим, як колись був його батько. Його мрія — стати одним із найкращих пілотів винищувальної авіації, пройти бойові вильоти, але водночас не втратити людяність у жорсткому світі війни.
У майбутньому Іван планує не тільки служити, але й передавати знання іншим — стати інструктором, навчати молодь. Бо кожен пілот — це не просто людина за штурвалом, це символ віри, сили і свободи
