Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Сокол Артем Андрійович
Стать: Чоловіча
Мати: Оксана Сокол
Батько: Андрій Сокол
Дата народження: 21.01.2010
Вік: 15 років
Місце народження: Україна, Луцьк
Місце проживання: м. Луцьк
Захоплення: спорт, спів, музика, комп’ютерні ігри
Відмітні знаки: шрам біля правого ока, шрами на лівій нозі біля коліна
Дитячі роки
Артем народився в місті Харків, пологи були успішними. Після цього батько привіз новонародженого сина додому. У сім’ї були тільки він і старший брат, адже мати померла після пологів. Батькові було дуже важко самому, але він не здався й продовжував забезпечувати синів.
До 4 місяців Артем майже повністю був під наглядом старшого брата: він годував його, гуляв із ним, грався. Батько просто не мав часу через роботу. Коли Артему було 7 місяців, батько взяв відпустку на 3 місяці, щоб побути з родиною. Саме тоді він побачив, як син почав ходити — це був один із найщасливіших моментів у його житті.
У 2 роки Артем уже самостійно ходив під наглядом брата. Його віддали до дитячого садка, де він одразу знайшов друга. Спочатку йому не подобалося нове місце, але з часом він звик. Вони гралися разом, найбільше любили іграшкову залізницю. Після садка також зустрічалися, бо їхні батьки були знайомі. Діти багато бігали, гралися та веселилися. Згодом настав час іти до школи — друзям виповнилося по 6 років, і батьки вирішили віддати їх до однієї школи.
Юність
У 6 років Артем і його друг пішли до школи. Спочатку їм було важко зрозуміти правила, але з часом вони адаптувалися. Вони добре вчилися, поводилися зразково й наприкінці року отримали грамоти за поведінку та успішність.
У другому класі до них додалося більше однокласників. Спочатку вони трималися окремо, але подружилися з новим хлопцем, якого інші не приймали. Тепер вони були вже трійкою. У третьому класі цей друг пішов зі школи з невідомих причин, і Артем із Степаном знову залишилися вдвох.
У четвертому класі навчання стало складнішим. Артем почав отримувати гірші оцінки, тому вони зі Степаном стали серйозніше ставитися до уроків. До кінця року ситуація покращилася, і батько навіть подарував Артему телефон.
У шостому класі через гру вони посварилися й стали менше спілкуватися, але все одно залишалися друзями.
Підлітковий вік
У 7–8 класах з’явилися складні предмети: алгебра, фізика, хімія. Артему важко давалися алгебра й фізика, але він зміг знайти спільну мову з учителями й підтягнути оцінки.
Одного разу друг запропонував підпалити петарди в шкільному туалеті. Їх спіймав завуч і відвів до директора. Викликали батька, який був дуже злий, але згодом заспокоївся.
У 9 класі батько найняв репетитора. Артем добре склав ДПА і вирішив вступати до коледжу. У цей період він уперше спробував сигарети.
Доросле життя / Теперішній час
Після коледжу Артем вступив до інституту. Після навчання батько запропонував йому роботу в системі Національної поліції. Артем погодився, розуміючи, що це нелегка справа. З часом він просувався кар’єрними сходами.
Під час служби стався випадок, коли він погодився взяти хабар, але людина, що передавала гроші, виявилася співробітником СБУ. Артема затримали та доставили до відділку. Батько був розчарований. Йому дали шанс виправитися.
Згодом Артем продовжив службу, працюючи в різних структурах.
Стать: Чоловіча
Мати: Оксана Сокол
Батько: Андрій Сокол
Дата народження: 21.01.2010
Вік: 15 років
Місце народження: Україна, Луцьк
Місце проживання: м. Луцьк
Захоплення: спорт, спів, музика, комп’ютерні ігри
Відмітні знаки: шрам біля правого ока, шрами на лівій нозі біля коліна
Дитячі роки
Артем народився в місті Харків, пологи були успішними. Після цього батько привіз новонародженого сина додому. У сім’ї були тільки він і старший брат, адже мати померла після пологів. Батькові було дуже важко самому, але він не здався й продовжував забезпечувати синів.
До 4 місяців Артем майже повністю був під наглядом старшого брата: він годував його, гуляв із ним, грався. Батько просто не мав часу через роботу. Коли Артему було 7 місяців, батько взяв відпустку на 3 місяці, щоб побути з родиною. Саме тоді він побачив, як син почав ходити — це був один із найщасливіших моментів у його житті.
У 2 роки Артем уже самостійно ходив під наглядом брата. Його віддали до дитячого садка, де він одразу знайшов друга. Спочатку йому не подобалося нове місце, але з часом він звик. Вони гралися разом, найбільше любили іграшкову залізницю. Після садка також зустрічалися, бо їхні батьки були знайомі. Діти багато бігали, гралися та веселилися. Згодом настав час іти до школи — друзям виповнилося по 6 років, і батьки вирішили віддати їх до однієї школи.
Юність
У 6 років Артем і його друг пішли до школи. Спочатку їм було важко зрозуміти правила, але з часом вони адаптувалися. Вони добре вчилися, поводилися зразково й наприкінці року отримали грамоти за поведінку та успішність.
У другому класі до них додалося більше однокласників. Спочатку вони трималися окремо, але подружилися з новим хлопцем, якого інші не приймали. Тепер вони були вже трійкою. У третьому класі цей друг пішов зі школи з невідомих причин, і Артем із Степаном знову залишилися вдвох.
У четвертому класі навчання стало складнішим. Артем почав отримувати гірші оцінки, тому вони зі Степаном стали серйозніше ставитися до уроків. До кінця року ситуація покращилася, і батько навіть подарував Артему телефон.
У шостому класі через гру вони посварилися й стали менше спілкуватися, але все одно залишалися друзями.
Підлітковий вік
У 7–8 класах з’явилися складні предмети: алгебра, фізика, хімія. Артему важко давалися алгебра й фізика, але він зміг знайти спільну мову з учителями й підтягнути оцінки.
Одного разу друг запропонував підпалити петарди в шкільному туалеті. Їх спіймав завуч і відвів до директора. Викликали батька, який був дуже злий, але згодом заспокоївся.
У 9 класі батько найняв репетитора. Артем добре склав ДПА і вирішив вступати до коледжу. У цей період він уперше спробував сигарети.
Доросле життя / Теперішній час
Після коледжу Артем вступив до інституту. Після навчання батько запропонував йому роботу в системі Національної поліції. Артем погодився, розуміючи, що це нелегка справа. З часом він просувався кар’єрними сходами.
Під час служби стався випадок, коли він погодився взяти хабар, але людина, що передавала гроші, виявилася співробітником СБУ. Артема затримали та доставили до відділку. Батько був розчарований. Йому дали шанс виправитися.
Згодом Артем продовжив службу, працюючи в різних структурах.
