Народженя
Народився Едік в ранку. Він був дуже гарним та здоровим хлопцем, але в дуже поганих умовах, а саме вдома в нього був бардак серед сміття та бруду. Народився він 1999 квітня 22 числа о дев'ятій годині ранку народила його мати за дві години сама без лікарів тому, що вана боялася що Едіка заберуть та вона не зможе отримувати грошову допомогу. Едік в один рік почав хворіти, а мати не водила його до лакарі тому, що думала що їй прийдеться витрачати гроші на лійки.
Дитинство
Сім'я у Едіка була дуже бідна йго мати вживала алкоголь. А батько помер коли хлопчику виповнився один рік. І за чого він потрапив у дитячий будинок. У два рочки там над ним знущались, але потім йго забрала до себи прекрасна жінка вона його, любила, дарувала подарунки, но коли він дізнався правду про стару мати у вісім років то він на утро побіг їі шукати, але він потім дізнався що їі більше нема в живих.
Шкільні роки
Едік пійшов до школи дуже пізно, аж у дев'ять років, а інші в шість/сім. До школи Едік дуже сильно готувався. Він хотів прийти у школу та познайомитись з однокласниками. Едік нервував внього був страх що його будуть бити та ображати у школі, але він пере боров свій страх та пішов до школи. За пару хвилин до уроку він познайомився з дівчиною її звали Марина та він в неї закохався. Вони пішли до класу по дзвінку їх посадили друг з другом так минали годи і ось вже він закінцив школу с золотою медалью. Він признався Марії в любві аж в 11 класі. Вони почали зустрічатися та гуляти. Едік закінчив школу з золотою медаллю.
Роки у військовому інституті
Після школи Едік вирішив обрати військову сферу. Він отримав повістку у військомат. Прийшовши до військомату він пройшов всі обстеження. Та він був пригодний до військової служби. Едік прийшовши до лав ЗСУ познайомився з усіма військово службовцями та почав служити в ЗСУ. Едік виконував усі прикази старших за званням. Він був слухняний. Але йому не подобалось в ЗСУ і він вирішив збігти з військової частини.Він почав копати руками землю під забором що б вилізти з військової частини. Він копав днями й ночами. І йому це вдалося зробити. Далі він побіг до ближайшої авто-заправочної-станції. Коли він добіг він постукав у двері йому відкрили і спитали хтовін такий. Едік не знав що відповісти. І сказав що він заблукав. Едік попросив виликати йому таксі і що б його довезли до міста. Едік пам'ятав про Марію але він її не знайшов. І продовжив свою історію без неї.
Влаштування до ЗСУ
Він після врятування військової частини перевівся до Збройних Сил України і відслужив те ж не довго. І після пробного сроку він відразу звільнився та розірвав контракт. Після чого Андрій знайшов собі роботу грузчиком і почав працювати але грошей було мало.
Роки в СБУ
Едік після повернення до свого улюбленого міста Києва, знайшов собі квартиру та роботу. Одного дня він побачив, що йде співбесіда до Служби Безпеки України м.Дніпро. Він завжди мріяв туди попасти. Він пійшов на співбесіду - здав фізичну підготовку на відмінно, склав іспит на вступ до лав Служби Безпеки. Та вступив. Едік виконував всю працю на відмінно. Тому і його нагородили новою посадою Сержант. Одного разу Едік виїхав до ЗСУ на полігон що б покращити навики стрільби. Але необійшлось на цей раз без сюрпрізів. На військову частину напали і він почав обороняти її. Він врятував сотні життів. Після цього подвигу його підвищили до звання Старший Сержант та призначили його за гарну, відмінну роботу інструкторм. Він справлявся з посадою на всі сто відсотків. За час інструктора він прийняв сто тридцять сім іспитів, сімсот шістдесят тренувань, вісімсот сорок дві лекції. І за цю працю він підвищився до Молодшого лейтенанта. Після чого він закінчив свою історію в Службі Безпеки України.
Наші дні
Едік звільнився з Зброєних сил України та пішов в СБУ. Зараз Едік Працює в Службі Бузпеки України. та мріє Стати на Звання Підполковника але це все в мріях І Це була історія про Едіка
Народився Едік в ранку. Він був дуже гарним та здоровим хлопцем, але в дуже поганих умовах, а саме вдома в нього був бардак серед сміття та бруду. Народився він 1999 квітня 22 числа о дев'ятій годині ранку народила його мати за дві години сама без лікарів тому, що вана боялася що Едіка заберуть та вона не зможе отримувати грошову допомогу. Едік в один рік почав хворіти, а мати не водила його до лакарі тому, що думала що їй прийдеться витрачати гроші на лійки.
Дитинство
Сім'я у Едіка була дуже бідна йго мати вживала алкоголь. А батько помер коли хлопчику виповнився один рік. І за чого він потрапив у дитячий будинок. У два рочки там над ним знущались, але потім йго забрала до себи прекрасна жінка вона його, любила, дарувала подарунки, но коли він дізнався правду про стару мати у вісім років то він на утро побіг їі шукати, але він потім дізнався що їі більше нема в живих.
Шкільні роки
Едік пійшов до школи дуже пізно, аж у дев'ять років, а інші в шість/сім. До школи Едік дуже сильно готувався. Він хотів прийти у школу та познайомитись з однокласниками. Едік нервував внього був страх що його будуть бити та ображати у школі, але він пере боров свій страх та пішов до школи. За пару хвилин до уроку він познайомився з дівчиною її звали Марина та він в неї закохався. Вони пішли до класу по дзвінку їх посадили друг з другом так минали годи і ось вже він закінцив школу с золотою медалью. Він признався Марії в любві аж в 11 класі. Вони почали зустрічатися та гуляти. Едік закінчив школу з золотою медаллю.
Роки у військовому інституті
Після школи Едік вирішив обрати військову сферу. Він отримав повістку у військомат. Прийшовши до військомату він пройшов всі обстеження. Та він був пригодний до військової служби. Едік прийшовши до лав ЗСУ познайомився з усіма військово службовцями та почав служити в ЗСУ. Едік виконував усі прикази старших за званням. Він був слухняний. Але йому не подобалось в ЗСУ і він вирішив збігти з військової частини.Він почав копати руками землю під забором що б вилізти з військової частини. Він копав днями й ночами. І йому це вдалося зробити. Далі він побіг до ближайшої авто-заправочної-станції. Коли він добіг він постукав у двері йому відкрили і спитали хтовін такий. Едік не знав що відповісти. І сказав що він заблукав. Едік попросив виликати йому таксі і що б його довезли до міста. Едік пам'ятав про Марію але він її не знайшов. І продовжив свою історію без неї.
Влаштування до ЗСУ
Він після врятування військової частини перевівся до Збройних Сил України і відслужив те ж не довго. І після пробного сроку він відразу звільнився та розірвав контракт. Після чого Андрій знайшов собі роботу грузчиком і почав працювати але грошей було мало.
Роки в СБУ
Едік після повернення до свого улюбленого міста Києва, знайшов собі квартиру та роботу. Одного дня він побачив, що йде співбесіда до Служби Безпеки України м.Дніпро. Він завжди мріяв туди попасти. Він пійшов на співбесіду - здав фізичну підготовку на відмінно, склав іспит на вступ до лав Служби Безпеки. Та вступив. Едік виконував всю працю на відмінно. Тому і його нагородили новою посадою Сержант. Одного разу Едік виїхав до ЗСУ на полігон що б покращити навики стрільби. Але необійшлось на цей раз без сюрпрізів. На військову частину напали і він почав обороняти її. Він врятував сотні життів. Після цього подвигу його підвищили до звання Старший Сержант та призначили його за гарну, відмінну роботу інструкторм. Він справлявся з посадою на всі сто відсотків. За час інструктора він прийняв сто тридцять сім іспитів, сімсот шістдесят тренувань, вісімсот сорок дві лекції. І за цю працю він підвищився до Молодшого лейтенанта. Після чого він закінчив свою історію в Службі Безпеки України.
Наші дні
Едік звільнився з Зброєних сил України та пішов в СБУ. Зараз Едік Працює в Службі Бузпеки України. та мріє Стати на Звання Підполковника але це все в мріях І Це була історія про Едіка
