Батьки:
У місті Київ проживала дуже цікава пара, була дівчина Олена і хлопчик Артур. Артуру було вже як 28 років а Олені 26, Олен працювала в магазині продавцем. А Артур працював програмістом. Олена та Артур були вже парою біля 8 років, одного разу захотіли зробити собі дитину так як вже один одному довіряли, і знали характер один одного. Буквально через рік народився хлопчик від ім'ям Андрій. Тато дуже тішився що у нього є син, далі Андрійка почали виховувати, возили кожен тиждень по неділям до бабусі Маруся, там був Дідусь Ігор. Маруся сама працювала прибиральником, а дідусь охоронником. Андрійко завжди як приїжав завжди просив у дідуся покатати його на трамваї, поїзді, літаки. Дідусь звісно згодився та кожної неділі води на поїзда, трамваї, та на аеропорт водив. Андрійку це дуже сподобалося та коли вони приїхали додому Андрійко завжди казав що хоче пов'язати своє майбутнє з роботою водія трамвая. Так і проходило дитинство Андрійка. Але неочікувано коли дідусь був на роботі його вхопило серце, робітники його не кинулися в стрес, А почали діяти викликали йому медичну швидку допомогу. Швидка звісно скоро приїхали, але коли дідусь потрапив в лікарню нажаль помер. Лікарі звісно повідомили бабусі та батьку. Ну і далі всі сильно плакали. Але Андрійку не говорили. Потім як мама Олена та то Артур приїхали дохати, вони покликали Андрійка до автомобіля та поїхали до бабусі. Потім як зайшли дохати Андрій побачив всіх родичів які плакали, А саме головне дідусь який лижав вже в гробі. Андрійко дуже плакав так як не міг стримати сльози. Говорив як я тепер без дідуся. Тато з мамою звісно не хотіли говорити сину щоб не обідити його але нажаль не вийшло. Потім Андрійко дожив до 7 років та пішов в перший клас, Андрійко найшов собі купа друзі новий колектив та радів тому.
Підлітковий вік:
Ось і Андрійку 16 років і він закінчує 9 клас! Андрійко пройшов школу не погано, але мав дуже багато конфліктів з вчителями бійки і так далі. І казав нарешті я ту школу закінчу! Андрійко так і не відвик від того як в дитинстві його дідусь катав на поїзді. Тому він вирішив виконати свою обіцянку, Та записався на Київську Дитячу Залізницю, та хотів пов'язати своє майбутнє з тим. Тато звісно не дуже сига любив, а казав би краще в церкву ходив, ніж на залізницю. А мама казала якщо тобі це подобається, іди не здавай ти хоч світ побачиш, а тата навіть не слухай. А бабуся була інакшої думки казала іди на комп'ютери і так далі. Андрійко звісно їх не слухав, А ставив собі ціль. Я хочу бути машиністом я в себе вірю, і в мене це вийде! Андрійко як прийшов на дитячу залізницю йому нічого було зрозуміло. Але були чудові майстри які його навчили всі посади. Андрійко до того вчив будову тепловоза і тому дуже її сильно і вдосконало знав. Тому вирішив здати екзамен на машиніста! Коли прийшов здавати екзамен на машиніста, він успішно здав! Та почав проходити свою першу практику на поїзді! Але не сподівано коли Андрій відправлявся зі станції. Їхав по перегону буа спуск гори і зробив пробу гальм. Розігнав поїзд до нормальної швидкості побачив що на переході стоїть шланг, і пожежні ДСНС показують зупинку. Андрійко не кидав себе в паніку, а зірвав екстрене гальмування. А виявляється що там горів ресторан. Після того його старші машиніст запросили в депо, та почали обучати його по локомотиву і щоб він його обслуговував. Після того як він об'їздив машиністом майже два роки, його призначили на посадку старшого машиніста. Він був самий найголовний на Київський дитячий Залізниці між дітьми. Після того як він закінчив дитячу залізницю. Йому вже було 18 років поступив в залізничний коледж. Де почав вчитися на електровози змінного такі як серії: ЧС4 ЧС8 ВЛ80С ВЛ80Т. Андрійко успішно вивчився і здав екзамени успішно і став помічником пасажирський і вантажних поїздів.
Доросле життя:
Андрійко так і їздив помічником машиніста 2-3 роки. А потім пішов на курси машиністів здав екзамен і став машиністом 3 класу, і возив вантажні поїзді. Андрійко хотів вищої посади тому показува себе з файної сторони. Потім здав екзамен на 2 клас і возив пасажирський поїзда такі як Київ- Трускавець, Трускавець-Київ, Київ-Одеса, Одеса-Київ, Київ-Львів, Львів-Київ. Андрійко як відправлявся в свій перший рейс, вагончики не повірили добре поїзд щоб гальма схватили. Та відправили поїзд в рейс. Коли Андрій робив пробу гальм, тормозного ефекту не було. Він повідомив диспетчеру. Диспетчер не кинувся в стрес і машиніст. І почали діяти, машиніст закрутив ручне гальмо, А диспетчер повідомив вагончиками на яку він станцію їде щоб поставили тормозні башмаки на рейси. Поїзд наїхав на них і такий стук був що Андрій влетів головою в скло. На місце події прибули екстрені служби. Та забрали Андрія та його помічника машиніста в лікарню. Андрій після того моменту не хотів вертатися на залізницю. Але згадав що пообіцяв мамі стати ще на страшу посаду. Ну і Андрій вернувся на УЗ, найшов собі дівчину потім, був о них шлюб, потім зробили дитину. Дитину назвали Рома, і Анлрійко став латом і почав свого сина катати на поїздах і вчити бо Андрій хотів щоб його син став машиністом. Потім Андрія поставили на зам начальника депо, а через 5 років. Начальник УЗ, а його син вже здавав екзамен на помічника машиніста.
Старість:
Тут Андрія провожать на пенсію, і він останні свої кроки вирішив проїхатися пасажирський поїздом Львів-Київ, і на Київ прибував з жовтою лентою. І на тому закінчилося праця і життя Андрія в Укрзалізниці.
У місті Київ проживала дуже цікава пара, була дівчина Олена і хлопчик Артур. Артуру було вже як 28 років а Олені 26, Олен працювала в магазині продавцем. А Артур працював програмістом. Олена та Артур були вже парою біля 8 років, одного разу захотіли зробити собі дитину так як вже один одному довіряли, і знали характер один одного. Буквально через рік народився хлопчик від ім'ям Андрій. Тато дуже тішився що у нього є син, далі Андрійка почали виховувати, возили кожен тиждень по неділям до бабусі Маруся, там був Дідусь Ігор. Маруся сама працювала прибиральником, а дідусь охоронником. Андрійко завжди як приїжав завжди просив у дідуся покатати його на трамваї, поїзді, літаки. Дідусь звісно згодився та кожної неділі води на поїзда, трамваї, та на аеропорт водив. Андрійку це дуже сподобалося та коли вони приїхали додому Андрійко завжди казав що хоче пов'язати своє майбутнє з роботою водія трамвая. Так і проходило дитинство Андрійка. Але неочікувано коли дідусь був на роботі його вхопило серце, робітники його не кинулися в стрес, А почали діяти викликали йому медичну швидку допомогу. Швидка звісно скоро приїхали, але коли дідусь потрапив в лікарню нажаль помер. Лікарі звісно повідомили бабусі та батьку. Ну і далі всі сильно плакали. Але Андрійку не говорили. Потім як мама Олена та то Артур приїхали дохати, вони покликали Андрійка до автомобіля та поїхали до бабусі. Потім як зайшли дохати Андрій побачив всіх родичів які плакали, А саме головне дідусь який лижав вже в гробі. Андрійко дуже плакав так як не міг стримати сльози. Говорив як я тепер без дідуся. Тато з мамою звісно не хотіли говорити сину щоб не обідити його але нажаль не вийшло. Потім Андрійко дожив до 7 років та пішов в перший клас, Андрійко найшов собі купа друзі новий колектив та радів тому.
Підлітковий вік:
Ось і Андрійку 16 років і він закінчує 9 клас! Андрійко пройшов школу не погано, але мав дуже багато конфліктів з вчителями бійки і так далі. І казав нарешті я ту школу закінчу! Андрійко так і не відвик від того як в дитинстві його дідусь катав на поїзді. Тому він вирішив виконати свою обіцянку, Та записався на Київську Дитячу Залізницю, та хотів пов'язати своє майбутнє з тим. Тато звісно не дуже сига любив, а казав би краще в церкву ходив, ніж на залізницю. А мама казала якщо тобі це подобається, іди не здавай ти хоч світ побачиш, а тата навіть не слухай. А бабуся була інакшої думки казала іди на комп'ютери і так далі. Андрійко звісно їх не слухав, А ставив собі ціль. Я хочу бути машиністом я в себе вірю, і в мене це вийде! Андрійко як прийшов на дитячу залізницю йому нічого було зрозуміло. Але були чудові майстри які його навчили всі посади. Андрійко до того вчив будову тепловоза і тому дуже її сильно і вдосконало знав. Тому вирішив здати екзамен на машиніста! Коли прийшов здавати екзамен на машиніста, він успішно здав! Та почав проходити свою першу практику на поїзді! Але не сподівано коли Андрій відправлявся зі станції. Їхав по перегону буа спуск гори і зробив пробу гальм. Розігнав поїзд до нормальної швидкості побачив що на переході стоїть шланг, і пожежні ДСНС показують зупинку. Андрійко не кидав себе в паніку, а зірвав екстрене гальмування. А виявляється що там горів ресторан. Після того його старші машиніст запросили в депо, та почали обучати його по локомотиву і щоб він його обслуговував. Після того як він об'їздив машиністом майже два роки, його призначили на посадку старшого машиніста. Він був самий найголовний на Київський дитячий Залізниці між дітьми. Після того як він закінчив дитячу залізницю. Йому вже було 18 років поступив в залізничний коледж. Де почав вчитися на електровози змінного такі як серії: ЧС4 ЧС8 ВЛ80С ВЛ80Т. Андрійко успішно вивчився і здав екзамени успішно і став помічником пасажирський і вантажних поїздів.
Доросле життя:
Андрійко так і їздив помічником машиніста 2-3 роки. А потім пішов на курси машиністів здав екзамен і став машиністом 3 класу, і возив вантажні поїзді. Андрійко хотів вищої посади тому показува себе з файної сторони. Потім здав екзамен на 2 клас і возив пасажирський поїзда такі як Київ- Трускавець, Трускавець-Київ, Київ-Одеса, Одеса-Київ, Київ-Львів, Львів-Київ. Андрійко як відправлявся в свій перший рейс, вагончики не повірили добре поїзд щоб гальма схватили. Та відправили поїзд в рейс. Коли Андрій робив пробу гальм, тормозного ефекту не було. Він повідомив диспетчеру. Диспетчер не кинувся в стрес і машиніст. І почали діяти, машиніст закрутив ручне гальмо, А диспетчер повідомив вагончиками на яку він станцію їде щоб поставили тормозні башмаки на рейси. Поїзд наїхав на них і такий стук був що Андрій влетів головою в скло. На місце події прибули екстрені служби. Та забрали Андрія та його помічника машиніста в лікарню. Андрій після того моменту не хотів вертатися на залізницю. Але згадав що пообіцяв мамі стати ще на страшу посаду. Ну і Андрій вернувся на УЗ, найшов собі дівчину потім, був о них шлюб, потім зробили дитину. Дитину назвали Рома, і Анлрійко став латом і почав свого сина катати на поїздах і вчити бо Андрій хотів щоб його син став машиністом. Потім Андрія поставили на зам начальника депо, а через 5 років. Начальник УЗ, а його син вже здавав екзамен на помічника машиніста.
Старість:
Тут Андрія провожать на пенсію, і він останні свої кроки вирішив проїхатися пасажирський поїздом Львів-Київ, і на Київ прибував з жовтою лентою. І на тому закінчилося праця і життя Андрія в Укрзалізниці.
