- Реєстрування
- 22 Гру 2024
- Дописи
- 67
- Реакції
- 16
- Бали
- 53
Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Чікатіла Андрій Миколайович
Стать:Чоловіча
Мати: Чікатіла Наталля Василівна
Батько: Чікатіла Микола Миколайович
Зріст та вага: Зріст -187 Вага-77
Дата народження: 1998.13.12
Вік:27
Місце народження:Київ
Національність:Українець
Місце проживання:Дніпро
Захоплення:Спорт, музика, машини
Сімейний стан: Самотній в пошуках другої половини
Статура: З невеличкою кількістю татуювань, накачаний.
Колір очей: Голубі
Зачіска: Лисий
[l] Тяжке Дитинство
Я Андрій народився 1997 році, у прекрасному місті Дніпро. В мене була бідна сім'я, нам не хватало грошей на хліб. для мене це було дуже тяжко, тому, що мене на кожно кутку стибали завжди принижували, я ходив в одному тому самому одязі по тиждневі, в нас не було багато одягу ми не могли собі шось купити. Нам давали одяг інші з дітей які виросли, але я у свої 8 років вже заробляв на той самий хліб. Мив машини, роздавав листівки помагав людям по прибирані. но потім сталось саме гірше.
Мій батько захворів мені було на той момент 9 років мати була вагітна моїм братом, батько помер через місяц .Я та моя вагітна мама лишились у двох я їй допомагав чим міг. Також старався заробляти хоч якісь гроші. Нам було не легко.
[ll] Безтурботне Юнацтво
Я завжди мріяв грати на музичних інмтрументах. І я здійснив свою мрію я купив гітару звісно вона була в дуже поганому стані але мені це не заважало. Я вчився грати сам. І я навчився я постійно після школи на авто вокзалі співав та грав і сталось диво, я зустрів видатного музиканта, вім мені дав візитку та сказав " Хлопче в тебе великі здібності і ти їх дурно втрачаєш на дворі ти можеш грати на великій сцені". І він мені дав візитку в той момент в мене перед очима пройшло все життя і я приставив як це грати на сцені. Я прийшов додому зробив уроки та вирішив зателефонувати йому. Він мені сказав прийти в його музичну школу я прийшов там було настільки красиво що в мене відняло мову. Вони меніі запропонували грати за них та безкоштовне навчання. Я почав ходити до них день два, тиждень, місяць. І сталось неймовірне вони мені запропонували піти на конкурс на ціле місто "Дніпро", я погодився. І настав той день вони мені дали найгарнішу, найгучнішу гітару я відчував себе найкращим музикантом. І да я виграв конкурс мені дали гонорар у су 10 000 гривень я пригав до неба від щастя я приніс ті гроші мамі і в нас почалось нове життя. Я почав вигравати конкурси мама пішла на роботу, і в нас все наладилось.
Я Андрій народився 1997 році, у прекрасному місті Дніпро. В мене була бідна сім'я, нам не хватало грошей на хліб. для мене це було дуже тяжко, тому, що мене на кожно кутку стибали завжди принижували, я ходив в одному тому самому одязі по тиждневі, в нас не було багато одягу ми не могли собі шось купити. Нам давали одяг інші з дітей які виросли, але я у свої 8 років вже заробляв на той самий хліб. Мив машини, роздавав листівки помагав людям по прибирані. но потім сталось саме гірше.
Мій батько захворів мені було на той момент 9 років мати була вагітна моїм братом, батько помер через місяц .Я та моя вагітна мама лишились у двох я їй допомагав чим міг. Також старався заробляти хоч якісь гроші. Нам було не легко.
[ll] Безтурботне Юнацтво
Я завжди мріяв грати на музичних інмтрументах. І я здійснив свою мрію я купив гітару звісно вона була в дуже поганому стані але мені це не заважало. Я вчився грати сам. І я навчився я постійно після школи на авто вокзалі співав та грав і сталось диво, я зустрів видатного музиканта, вім мені дав візитку та сказав " Хлопче в тебе великі здібності і ти їх дурно втрачаєш на дворі ти можеш грати на великій сцені". І він мені дав візитку в той момент в мене перед очима пройшло все життя і я приставив як це грати на сцені. Я прийшов додому зробив уроки та вирішив зателефонувати йому. Він мені сказав прийти в його музичну школу я прийшов там було настільки красиво що в мене відняло мову. Вони меніі запропонували грати за них та безкоштовне навчання. Я почав ходити до них день два, тиждень, місяць. І сталось неймовірне вони мені запропонували піти на конкурс на ціле місто "Дніпро", я погодився. І настав той день вони мені дали найгарнішу, найгучнішу гітару я відчував себе найкращим музикантом. І да я виграв конкурс мені дали гонорар у су 10 000 гривень я пригав до неба від щастя я приніс ті гроші мамі і в нас почалось нове життя. Я почав вигравати конкурси мама пішла на роботу, і в нас все наладилось.
[lll] Навчання у музичні Академії
І да я вступив у музичну Академію у прекрасному місті Київ да це було зовсім друге життя там була велика стипендія. Я поступив на безкоштовне навчання. Там було багато конкурсів, вистав, музичних олімпіад, в яких був великий гонорар. Да я зустрів найгарнушу, найкращу дівчину у світі вона була прекрасна, це було кохання з першого погляду, це було як у фільмі в неї впали книги, я їй поміг і стався цей неймовірний погляд, поглад першого кохання. Це було наче моє 2 день народження. І я вирішив зробити перший крок, я запропонував їй піти прогуляти її було звати Настя. Вона згодилась для мене цей час як ми гуляли це було не забутньо. Я запропонував їй зустрічатися, і так вона згодилась.
[lV] Нове життя
Я закінчив Академію, і мені прийшов лист, лист який переверну все моє Життя лист в Армію. І я згадав слова які мен сказав батько перед смертю "Сину життя вона вже розписани що маю бути то буде ти його не зміниш" я зрозумів що мій шлях у музиті закінчилось в мене почалось нове життя, життя яке не буде просте.
[V] Остані хвилини
Пройшло 2 роки як мене взяли на війну і настав день який міг би бути для мене останій. Пролунала тривога пролетіли ракети, я почув свист після якого я побачив своє життя від початку до того моменту. Потім я побачив біле небо після чого різко темно. Я думав що ось ось і закінчилась моя історія мого життя. Але ні я побачив білий потолок це була лікарня.
[Vl] Все стало на свої місця
І пройшло 3 місяця після того свисту мене вже пустили з лікарні. Я не знав що робити я пішов зняв квартиру. Вирішив що просто так сидіти це не варіант я пішов в Національну Поліцію України і ось продовжилось моє життя.
І да я вступив у музичну Академію у прекрасному місті Київ да це було зовсім друге життя там була велика стипендія. Я поступив на безкоштовне навчання. Там було багато конкурсів, вистав, музичних олімпіад, в яких був великий гонорар. Да я зустрів найгарнушу, найкращу дівчину у світі вона була прекрасна, це було кохання з першого погляду, це було як у фільмі в неї впали книги, я їй поміг і стався цей неймовірний погляд, поглад першого кохання. Це було наче моє 2 день народження. І я вирішив зробити перший крок, я запропонував їй піти прогуляти її було звати Настя. Вона згодилась для мене цей час як ми гуляли це було не забутньо. Я запропонував їй зустрічатися, і так вона згодилась.
[lV] Нове життя
Я закінчив Академію, і мені прийшов лист, лист який переверну все моє Життя лист в Армію. І я згадав слова які мен сказав батько перед смертю "Сину життя вона вже розписани що маю бути то буде ти його не зміниш" я зрозумів що мій шлях у музиті закінчилось в мене почалось нове життя, життя яке не буде просте.
[V] Остані хвилини
Пройшло 2 роки як мене взяли на війну і настав день який міг би бути для мене останій. Пролунала тривога пролетіли ракети, я почув свист після якого я побачив своє життя від початку до того моменту. Потім я побачив біле небо після чого різко темно. Я думав що ось ось і закінчилась моя історія мого життя. Але ні я побачив білий потолок це була лікарня.
[Vl] Все стало на свої місця
І пройшло 3 місяця після того свисту мене вже пустили з лікарні. Я не знав що робити я пішов зняв квартиру. Вирішив що просто так сидіти це не варіант я пішов в Національну Поліцію України і ось продовжилось моє життя.