Дитинство
Андрій Янчук народився 23 листопада 2000 року в місті Хмельницькому в Україні. Він був другою дитиною в родині, мав старшу сестру. Батьки Андрія працювали вчителями в школі батька звали Руслан,а його маму Надія.Якщо говорити по чесному Андрій зовсім не хотів вчитися,але батьки його деколи навіть і примушували...Звісно те що Батьки героя були вчителями немогло не відзеркалитися на його співвідношення з однокласниками.Майже завжди Андрій ходив засмучиний деоли навіть і з фінгалом під оком...
Андрій був дуже активною дитиною і любив проводити багато часу на вулиці зі своїм найкращим другом Артемом.Вони обоє були як чіп і дейл.Завжди допомагали одне одному,підтримували у складних моментах.Тільки з своїм другом Андрій відчував себе щасливим. Також він захоплювався футболом і грав у команді свого мікрорайону.Так як його найкращий друг не дуже добре грав то приходив підтримувати Андрія на матчі,де він показував надзвичайну гру.Всеж-таки давління батьків на Андрія взяло верх,і він почав захоплюватися історією та інформатикою
У школі Андрій не був відмінником хоч і захоплювався історією та інформатикою.Не сказати що його батьки були дуже цим задоволенні але він їх у цьому плані не слухав..
Юність.
Після закінчення початкової школи, Андрій продовжив навчання у місцевій середній школі. Тут він продовжував навчатись,але у 8 класі у ньому ніби щось зломалось. Він став просто некерованим.Постійно пропадав його могло не бути 2 дня в дома, а потім він приходив як в нічому не бувало.Його найкращий друг Артем перестав з ним спілкуватись...Після чого у його житті з'явилися перші кримінальні справи...
Одного дня а саме 28 травня 2014 року Андрій як зазвичай гуляв по ночі та курив сигарети, через пару хвилин почув 2 постріла та крики
-Всім лежати це пограбування!
Андрію було дуже страшно але його цікавість перемогла страх і він підійшов блище, щоб розглянути що там відбувається.На його очах люди з пістолета обносили магазин електроніки...Він дістав телефон і викликав поліцію.Але тільки як він вже мав зателефонувати він звернув увагу що заді нього ще якийсь бандит.
-Ну і куди ти хотів звонити?
-Та я мамі хотів зателефонувати спитатись як там справи хех (схвильовано сказав Андрій)
-Зателефонувати о 3 ночі?
-Та вони в мене не сплять довго то я думав зателефоную
-Так бл*ть.Не дури мені мозок або ти зараз же нам допомагаєш,або твоє мертве тіло вже не знайдуть!
В той момент Андрій був переляканий натсільки, що був згоден на все.Після чого той самий бандит скзав
-Значить так!Тримай пістолет, і стій на шухері якшо я побачу, що ти викликаєш полцію пуля в лоб.Якшо промовчиш з нас доля.
-А яка сума цієї долі?(обережно промовив Андрій)
Бандит відповів йому:
-3 штуки зелені якшо не буде свідків і людей які це бачили!Домовились?
Андрій був у ще більшому шоці тому що в житі таких грошей не бачив,але у нього був дуже сильний страх за кримінальну відповідальність але всежтаки...
-Згоден!(Сміливо відповів Андрій)
-Так би й сразу.
Через 30хв магазин був повністю пограбований.Після чого Бандит підійшов і сказав:
-Після продажу доля буде в тебе!
-Але як ви взнаєте номер моєї карти?
-Хлопче повір мені я знаю про тебе більше ніж ти сам про себе!
Після цих слів Андрію стало ще страшніше.Але він відповів їм
-Домовились чекаю долю!
-Якщощо я Влад фамілію говорити не буду.Але ти нам сподобався якщо-що ми тобі позвонимо але трубку бери з першого разу!
-Добре добре домовились.
-Ну то тоді ми тебе не бачили і ти нас не бачив!Чи не так?
-Так я вас не бачив!
Після чого Влад і його банда поїхали з місця злочину.І сам Андрій не збирався там ще довго залишатись.
Через 2 дні
Андрій знову собі спокійно гуляв.В думках було:
-Боже та які 3 штуки мене 100% розвели.І шей був на місці злочину.Точно закриють
Але через пару хвилин на його телефон прийшло повыдомлення про переказ грошей на суму 100000грн від незнайомого.
У цей момент Андрі
Андрій Янчук народився 23 листопада 2000 року в місті Хмельницькому в Україні. Він був другою дитиною в родині, мав старшу сестру. Батьки Андрія працювали вчителями в школі батька звали Руслан,а його маму Надія.Якщо говорити по чесному Андрій зовсім не хотів вчитися,але батьки його деколи навіть і примушували...Звісно те що Батьки героя були вчителями немогло не відзеркалитися на його співвідношення з однокласниками.Майже завжди Андрій ходив засмучиний деоли навіть і з фінгалом під оком...
Андрій був дуже активною дитиною і любив проводити багато часу на вулиці зі своїм найкращим другом Артемом.Вони обоє були як чіп і дейл.Завжди допомагали одне одному,підтримували у складних моментах.Тільки з своїм другом Андрій відчував себе щасливим. Також він захоплювався футболом і грав у команді свого мікрорайону.Так як його найкращий друг не дуже добре грав то приходив підтримувати Андрія на матчі,де він показував надзвичайну гру.Всеж-таки давління батьків на Андрія взяло верх,і він почав захоплюватися історією та інформатикою
У школі Андрій не був відмінником хоч і захоплювався історією та інформатикою.Не сказати що його батьки були дуже цим задоволенні але він їх у цьому плані не слухав..
Юність.
Після закінчення початкової школи, Андрій продовжив навчання у місцевій середній школі. Тут він продовжував навчатись,але у 8 класі у ньому ніби щось зломалось. Він став просто некерованим.Постійно пропадав його могло не бути 2 дня в дома, а потім він приходив як в нічому не бувало.Його найкращий друг Артем перестав з ним спілкуватись...Після чого у його житті з'явилися перші кримінальні справи...
Одного дня а саме 28 травня 2014 року Андрій як зазвичай гуляв по ночі та курив сигарети, через пару хвилин почув 2 постріла та крики
-Всім лежати це пограбування!
Андрію було дуже страшно але його цікавість перемогла страх і він підійшов блище, щоб розглянути що там відбувається.На його очах люди з пістолета обносили магазин електроніки...Він дістав телефон і викликав поліцію.Але тільки як він вже мав зателефонувати він звернув увагу що заді нього ще якийсь бандит.
-Ну і куди ти хотів звонити?
-Та я мамі хотів зателефонувати спитатись як там справи хех (схвильовано сказав Андрій)
-Зателефонувати о 3 ночі?
-Та вони в мене не сплять довго то я думав зателефоную
-Так бл*ть.Не дури мені мозок або ти зараз же нам допомагаєш,або твоє мертве тіло вже не знайдуть!
В той момент Андрій був переляканий натсільки, що був згоден на все.Після чого той самий бандит скзав
-Значить так!Тримай пістолет, і стій на шухері якшо я побачу, що ти викликаєш полцію пуля в лоб.Якшо промовчиш з нас доля.
-А яка сума цієї долі?(обережно промовив Андрій)
Бандит відповів йому:
-3 штуки зелені якшо не буде свідків і людей які це бачили!Домовились?
Андрій був у ще більшому шоці тому що в житі таких грошей не бачив,але у нього був дуже сильний страх за кримінальну відповідальність але всежтаки...
-Згоден!(Сміливо відповів Андрій)
-Так би й сразу.
Через 30хв магазин був повністю пограбований.Після чого Бандит підійшов і сказав:
-Після продажу доля буде в тебе!
-Але як ви взнаєте номер моєї карти?
-Хлопче повір мені я знаю про тебе більше ніж ти сам про себе!
Після цих слів Андрію стало ще страшніше.Але він відповів їм
-Домовились чекаю долю!
-Якщощо я Влад фамілію говорити не буду.Але ти нам сподобався якщо-що ми тобі позвонимо але трубку бери з першого разу!
-Добре добре домовились.
-Ну то тоді ми тебе не бачили і ти нас не бачив!Чи не так?
-Так я вас не бачив!
Після чого Влад і його банда поїхали з місця злочину.І сам Андрій не збирався там ще довго залишатись.
Через 2 дні
Андрій знову собі спокійно гуляв.В думках було:
-Боже та які 3 штуки мене 100% розвели.І шей був на місці злочину.Точно закриють
Але через пару хвилин на його телефон прийшло повыдомлення про переказ грошей на суму 100000грн від незнайомого.
У цей момент Андрі
