Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Яворівський Владислав Олександрович
Стать: Чоловіча
Мати: Наталія Яворівська
Батько: Олександр Яворівський
Дата народження: 12.03.2001
Вік: 23
Місце народження: Село Арадіївка, Броварський район, Київська область
Місце проживання: Київ
Захоплення: Спорт, книги про історію та стратегію
Відмітні знаки: Шрам на лівій щоці після дитячої пригоди
Владислав народився в невеликому селі Арадіївка, що розташоване в Броварському районі Київської області. Село славилося своїми мальовничими краєвидами, розлогими луками та тихими річками. Його батьки, Олександр і Наталія Яворівські, були звичайними селянами – батько працював у сільському господарстві, а мати займалася домом і городом.
Дитинство Владислава було наповнене простотою та активністю: він часто грав з місцевими хлопцями у футбол, бігав у ліс по гриби й ягоди та допомагав батькам по господарству. Найближчими його друзями стали Андрій та Марія, діти сусідів. Вони разом придумували ігри, будували халабуди в лісі й навіть організовували «таємні місії», уявляючи себе розвідниками.
Особливий вплив на Владислава мав його дід, колишній військовий, який часто розповідав йому історії про службу та про важливість честі й мужності. Саме від діда Владислав перейняв любов до історії та прагнення бути сильним і справедливим.
У школі Владислав проявив себе як допитливий і старанний учень. Йому легко давалися гуманітарні науки, зокрема історія та література, але й у точних дисциплінах він показував хороші результати. Він завжди прагнув допомагати однокласникам та був одним із активних учасників шкільного самоврядування.
На перервах Владислав любив жартувати та підтримувати друзів, але водночас мав серйозний характер, коли справа стосувалася відповідальності. Поза школою він займався спортом — футболом і боротьбою, що загартувало його характер та зробило витривалим.
З часом Владислав зрозумів, що хоче обрати професію, яка поєднуватиме практичність і творчість. Він вирішив перевестися на будівельний факультет, де отримав можливість вивчати архітектуру, інженерію та сучасні технології зведення споруд.
Йому подобалося працювати з кресленнями, створювати проекти та втілювати ідеї в реальність. Владислав активно займався практикою — від участі у студентських проєктних групах до допомоги на реальних будівельних майданчиках.
Першу практику Владислав проходив на одному з великих будівельних об’єктів у Києві. Його завданням було контролювати якість матеріалів та слідкувати за дотриманням плану робіт. Хоча спочатку це здавалося складним і виснажливим, Владислав швидко довів свою уважність і відповідальність.
Колеги відзначили його старанність, і він отримав можливість брати участь у більш серйозних завданнях — допомагати в розрахунках та навіть вносити пропозиції у проекти.
Завдяки своїй наполегливості та таланту Владислав поступово рухався кар’єрними сходами. Він отримав посаду старшого інженера, почав курувати невеликі групи працівників та вносити власні ідеї в організацію будівництва.
Його досягнення включали впровадження сучасних екологічних матеріалів, оптимізацію робочих процесів і навіть участь у міжнародному семінарі з будівництва «розумних міст».
На роботі Владислав познайомився з Іриною, молодим архітектором. Спільна праця над проєктом швидко зблизила їх. Вони проводили час разом і на роботі, і після неї, обговорюючи ідеї майбутніх будівель. Згодом ця симпатія переросла у справжнє кохання.
Стать: Чоловіча
Мати: Наталія Яворівська
Батько: Олександр Яворівський
Дата народження: 12.03.2001
Вік: 23
Місце народження: Село Арадіївка, Броварський район, Київська область
Місце проживання: Київ
Захоплення: Спорт, книги про історію та стратегію
Відмітні знаки: Шрам на лівій щоці після дитячої пригоди
Дитинство
Владислав народився в невеликому селі Арадіївка, що розташоване в Броварському районі Київської області. Село славилося своїми мальовничими краєвидами, розлогими луками та тихими річками. Його батьки, Олександр і Наталія Яворівські, були звичайними селянами – батько працював у сільському господарстві, а мати займалася домом і городом.
Дитинство Владислава було наповнене простотою та активністю: він часто грав з місцевими хлопцями у футбол, бігав у ліс по гриби й ягоди та допомагав батькам по господарству. Найближчими його друзями стали Андрій та Марія, діти сусідів. Вони разом придумували ігри, будували халабуди в лісі й навіть організовували «таємні місії», уявляючи себе розвідниками.
Особливий вплив на Владислава мав його дід, колишній військовий, який часто розповідав йому історії про службу та про важливість честі й мужності. Саме від діда Владислав перейняв любов до історії та прагнення бути сильним і справедливим.
Шкільні будні Владислава
У школі Владислав проявив себе як допитливий і старанний учень. Йому легко давалися гуманітарні науки, зокрема історія та література, але й у точних дисциплінах він показував хороші результати. Він завжди прагнув допомагати однокласникам та був одним із активних учасників шкільного самоврядування.
На перервах Владислав любив жартувати та підтримувати друзів, але водночас мав серйозний характер, коли справа стосувалася відповідальності. Поза школою він займався спортом — футболом і боротьбою, що загартувало його характер та зробило витривалим.
будівельний факультет
З часом Владислав зрозумів, що хоче обрати професію, яка поєднуватиме практичність і творчість. Він вирішив перевестися на будівельний факультет, де отримав можливість вивчати архітектуру, інженерію та сучасні технології зведення споруд.
Йому подобалося працювати з кресленнями, створювати проекти та втілювати ідеї в реальність. Владислав активно займався практикою — від участі у студентських проєктних групах до допомоги на реальних будівельних майданчиках.
Перша практика на будівництві
Першу практику Владислав проходив на одному з великих будівельних об’єктів у Києві. Його завданням було контролювати якість матеріалів та слідкувати за дотриманням плану робіт. Хоча спочатку це здавалося складним і виснажливим, Владислав швидко довів свою уважність і відповідальність.
Колеги відзначили його старанність, і він отримав можливість брати участь у більш серйозних завданнях — допомагати в розрахунках та навіть вносити пропозиції у проекти.
Підвищення та досягнення
Завдяки своїй наполегливості та таланту Владислав поступово рухався кар’єрними сходами. Він отримав посаду старшого інженера, почав курувати невеликі групи працівників та вносити власні ідеї в організацію будівництва.
Його досягнення включали впровадження сучасних екологічних матеріалів, оптимізацію робочих процесів і навіть участь у міжнародному семінарі з будівництва «розумних міст».
Перша симпатія та кохання
На роботі Владислав познайомився з Іриною, молодим архітектором. Спільна праця над проєктом швидко зблизила їх. Вони проводили час разом і на роботі, і після неї, обговорюючи ідеї майбутніх будівель. Згодом ця симпатія переросла у справжнє кохання.
