Ім'я: Дімон Кастро
Дата народження: 12 серпня 2006 року
Вага: 85 кг
Ріст: 196 см
Вік: 19 років
Батьки: В'ячеслав Кастро, Тетяна Кастро
Місце народження: м. Дніпро
Місце проживання: м. Дніпро, вул. Магістральна, буд. 87, кв. 6
Освіта: вища (спеціальність 081 "Право")
Заклади навчання:
ДНЗ №15
ЗОШ №25 м. Дніпро
Дніпровський державний університет внутрішніх справ
Сімейний стан: неодружений
-----------------------------------------------------
Глава І. Дитинство
Я народився 12 серпня 2006 року в місті Дніпро в дружній родині Кастро. Мій батько, В'ячеслав, працював у Міністерстві охорони здоров’я, а мати, Тетяна, служила в Національній поліції України. Батьки створили всі умови для мого розвитку та виховання, що дало мені гарний старт у житті.
У 2008 році, коли мені було два роки, батьки віддали мене в ДНЗ №15. Там я вперше почав взаємодіяти з однолітками, вчився бути ввічливим і самостійним. Цей період залишив теплі спогади, адже вихователі й педагоги завжди підтримували мене. У дитячому садочку я провів чотири роки, після чого у 2012 році вступив до 1-го класу ЗОШ №25.
У школі я демонстрував відповідальність та старанність. Допомагав учителям, активно брав участь у шкільних заходах і завжди був на перших ролях. Завдяки цьому отримував численні грамоти й подяки. Навчання в початковій і середній школі сформувало мої основні риси характеру, зокрема наполегливість і бажання бути лідером.
-----------------------------------------------------
Глава ІІ. Юність
Період старших класів став для мене випробуванням. У 2022 році я став дев’ятикласником і почав більше цікавитися зовнішнім світом, спілкуванням із однолітками та розвагами. Незабаром я потрапив до компанії підлітків, які належали до вуличних угруповань.
Це був час експериментів і помилок. Я вперше спробував алкоголь і сигарети, що тоді здавалося невинними розвагами. Згодом ми з друзями почали займатися дрібними крадіжками, а інколи й вандалізмом. Такий спосіб життя приніс не лише тимчасову популярність серед дівчат, а й проблеми із законом. У 2022 році мене намагалися притягнути до кримінальної відповідальності за розбійний напад. Хоча справу закрили через брак доказів, цей інцидент став для мене переломним.
Після цього випадку батьки наполягли на розірванні стосунків із сумнівними знайомими. Я повернувся до навчання, закінчив школу в 2023 році з гарними оцінками та вступив до Дніпровського державного університету внутрішніх справ, обравши спеціальність "081 Право".
-----------------------------------------------------
Глава ІІІ. Дорослішання
2024 рік став ключовим у моєму житті. Почалася повномасштабна війна, і я, досягнувши повноліття, добровільно приєднався до зведеного загону курсантів спеціалізованих ВНЗ МВС. Виконуючи завдання в зоні бойових дій, я отримав осколкові поранення обох нижніх кінцівок, що унеможливило подальшу службу на передовій.
Після реабілітації мене перевели до тилових підрозділів Національної поліції України. Незважаючи на складні обставини, я достроково здобув диплом і був нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня, а також нагородною зброєю Glock-17. Мені достроково присвоїли звання майора поліції.
На посаді старшого слідчого Головного слідчого управління Національної поліції у Дніпропетровській області я продемонстрував професіоналізм і наполегливість. Завдяки цьому вже за рік отримав звання підполковника та обійняв посаду начальника управління.
Згодом мене перевели до Служби безпеки України, де я став підполковником. Робота в СБУ стала для мене новим викликом, який я прийняв із честю.
-----------------------------------------------------
Висновок
Служіння державі – це не просто професія, а покликання, яке вимагає сміливості, рішучості та наполегливості. Моя кар’єра тільки починається, і я готовий докладати всіх зусиль для захисту України та її народу.
Дата народження: 12 серпня 2006 року
Вага: 85 кг
Ріст: 196 см
Вік: 19 років
Батьки: В'ячеслав Кастро, Тетяна Кастро
Місце народження: м. Дніпро
Місце проживання: м. Дніпро, вул. Магістральна, буд. 87, кв. 6
Освіта: вища (спеціальність 081 "Право")
Заклади навчання:
ДНЗ №15
ЗОШ №25 м. Дніпро
Дніпровський державний університет внутрішніх справ
Сімейний стан: неодружений
-----------------------------------------------------
Глава І. Дитинство
Я народився 12 серпня 2006 року в місті Дніпро в дружній родині Кастро. Мій батько, В'ячеслав, працював у Міністерстві охорони здоров’я, а мати, Тетяна, служила в Національній поліції України. Батьки створили всі умови для мого розвитку та виховання, що дало мені гарний старт у житті.
У 2008 році, коли мені було два роки, батьки віддали мене в ДНЗ №15. Там я вперше почав взаємодіяти з однолітками, вчився бути ввічливим і самостійним. Цей період залишив теплі спогади, адже вихователі й педагоги завжди підтримували мене. У дитячому садочку я провів чотири роки, після чого у 2012 році вступив до 1-го класу ЗОШ №25.
У школі я демонстрував відповідальність та старанність. Допомагав учителям, активно брав участь у шкільних заходах і завжди був на перших ролях. Завдяки цьому отримував численні грамоти й подяки. Навчання в початковій і середній школі сформувало мої основні риси характеру, зокрема наполегливість і бажання бути лідером.
-----------------------------------------------------
Глава ІІ. Юність
Період старших класів став для мене випробуванням. У 2022 році я став дев’ятикласником і почав більше цікавитися зовнішнім світом, спілкуванням із однолітками та розвагами. Незабаром я потрапив до компанії підлітків, які належали до вуличних угруповань.
Це був час експериментів і помилок. Я вперше спробував алкоголь і сигарети, що тоді здавалося невинними розвагами. Згодом ми з друзями почали займатися дрібними крадіжками, а інколи й вандалізмом. Такий спосіб життя приніс не лише тимчасову популярність серед дівчат, а й проблеми із законом. У 2022 році мене намагалися притягнути до кримінальної відповідальності за розбійний напад. Хоча справу закрили через брак доказів, цей інцидент став для мене переломним.
Після цього випадку батьки наполягли на розірванні стосунків із сумнівними знайомими. Я повернувся до навчання, закінчив школу в 2023 році з гарними оцінками та вступив до Дніпровського державного університету внутрішніх справ, обравши спеціальність "081 Право".
-----------------------------------------------------
Глава ІІІ. Дорослішання
2024 рік став ключовим у моєму житті. Почалася повномасштабна війна, і я, досягнувши повноліття, добровільно приєднався до зведеного загону курсантів спеціалізованих ВНЗ МВС. Виконуючи завдання в зоні бойових дій, я отримав осколкові поранення обох нижніх кінцівок, що унеможливило подальшу службу на передовій.
Після реабілітації мене перевели до тилових підрозділів Національної поліції України. Незважаючи на складні обставини, я достроково здобув диплом і був нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня, а також нагородною зброєю Glock-17. Мені достроково присвоїли звання майора поліції.
На посаді старшого слідчого Головного слідчого управління Національної поліції у Дніпропетровській області я продемонстрував професіоналізм і наполегливість. Завдяки цьому вже за рік отримав звання підполковника та обійняв посаду начальника управління.
Згодом мене перевели до Служби безпеки України, де я став підполковником. Робота в СБУ стала для мене новим викликом, який я прийняв із честю.
-----------------------------------------------------
Висновок
Служіння державі – це не просто професія, а покликання, яке вимагає сміливості, рішучості та наполегливості. Моя кар’єра тільки починається, і я готовий докладати всіх зусиль для захисту України та її народу.
