Дитинство
Михайло Шемшур народився 2003 року 15 листопада в бідній сімї де лише жив батько та два брати. Батько Владислав який був пяницею не міг виховувати двох синів Михайла та Артема і тоді вирішив що крае їм буде в дитячому будинку. В віці 15 років хлопці розпочали заробляти свої перші гроші переношуючи коробки. Житття час від часу хлопцям здавалося не справедливим томущо не проходило дня коли їх не били вчителі в дитячому будинку але хлопці змирилися з цим. Коли хлопцям виповнилося по 17 років вони дізналися про смерть батька хоча вони його не навиділи вони прийшли на його похорони зі словами "Тату дякую тобі за все" після церемонії поховання хлопців забрали назад в дитячий будинок. Одного дня вони вирішили втекти томущо не хотіли знущанб над собою. План втечі був дуже цікавим в ночі хлопці вилазили на кришу так як жили на третьому поверсі і втікали по ній потім по трубі спускалися і вони вже на волі. Настав день втечі хлопці зібралися взяли всі свої речі та вирушили втікаючи вони зрозуміли що треба стрибати зз криші на кришу першим пішов Михайло взявши розбіг він щодужче стрибнув та перестрибнув Артем будучи трохи боязливим не взяв потрібного розгону та упав на великий камінь і вдарившись головою в ту саму мить заснув вічним сном. Михайло з сльозами на очіх продовжив свій шлях після вдалої втечі він переховувався 74 дні поки йому не виповнилося 18 і зразу ж після повноліття хлопець вирішив піти до армії.
Юнацтво та перші труднощі
Михайло служив впевнено та дотримувався всіх правил в честь цього його хвалили діди армії вони завжди вірили в нього та підтримували його після того як взнали про його горе. Михайло сказав "Товариші Старшини я обіцяю служити народу України в день і в ночі і захищати його всіма силами" Так завзятий хлопець знав що його життя лише починається . Після трьох місяців служби Михайло підвищив звання до Капрала але на привеликий жаль дідів (Старшин) вже не було на них під час блок посту напало ОПГ після чого мужні хлопці загтнули захищаючи рідне місто. Михайло обіцявв служити вірно він продовжив свою дорогу в Армії але прийшли нові діди вони знущалися били та зневажали Михайла , але він не здавався він продовжував свою дорогу після ще одного вдалого року служби михайло сам став дідом і почав допомагати новеньким як це робили раніше. Вже рік як нема брата треба б його навідати сказав Михайло прийшовши на могилу він поговорив з братом хоча брат нічого не казав, але я думаю він пишається мною і що я добився. Після відвідування брата Михайло вирішив шо треба іти далі. Перервавши контракт про службу Михайло вирушив далі вступивши в НПУ м. Харків Михайлу подобалося колеги завжди йому допомагали, але Генералу було байдуже до складу і в один чудовий момент всі пішли на цьому закінчилося правидне життя. МИхайлу захотілося грошей він заліз в борги і щоб їх відддатис треба було іти в ОПГ і Михайло урочисто став новим членом Sokaya Довгі 4 роки Михайло заробляв гроші і відавав їх аж як одного разу його взяли на захват Блок Посту і під час перестрілки він згадав про дідів які загинули на БП і припинив стріляти він відкинув автомат і почав плакати. І крикнув "Я обіцяв і збрехав вам пробачте ХЛОПЦІ!!!!". Після закінчення БП Михайло пішов з Soraya та в нього почалося нове життя.
Нове життя
Михайло вирішив спробувати себе в ролі медика пройшовши спів бесіду він вступив в МОЗ де був чудовий керівник Денис Медвідь також його зами які завжди були раді допомогти Наталія Медвідь та Артем Олегович. Але найбільше були раді новому другу та спів робітнику Максим Аїмов та Богдан Ясниський хлопці зразу побачили в молодому Мед браті потенціал до цієї роботи та стали йому завзято допомагати. Михайло впевнено підвищившись до Фармацевта вирішив стати старшим по званю та пішов на обзвін після досить важкого випробування Михайло став Сімейним лікарем. 3 роки Михайло допомагав Сім'ям з їхніми проблемами давав направлення та допомагав всім людям. Але чудові часи минають на одному з зборів МОЗ головний лікар Д. Медвідь сказав ми і мої зами ідемо після чого пішли і Аїмов з Ясниським Михайло рішив залишитися але довго сам не протримався пішовши на пару тижнів Він зрозумів що його життя це МОЗ він завзято вирішив стати Головним Лікарем та поставити цю організацію на ноги.
Теперішній час
Михайло чекає свій шанс стати головним лікарем старано учачи правила він дуже сподівається що всеж таки зможе стати на цей пост і удачно відстояти. Він дуже вдячний усім лікарям які його підтримують колегам які з ним працювали а саме Аїмов Ясниський та Ведмідь та інші. Він сказав " Якщо я стану на цей пост головного лікаря я буду срадістю чекати вас усіх назад в МОЗ " Також він написав листа пану Медвідю "Пане Медвідь обіцяю вам не підвести вас не зганьбити вашу честь та всіма силами стати на Головного лікаря також під час відбуття сроку буду радий вас бачити в МОЗ та Завжди буду радий бачити вас в нашій Формі. Відіславши листа пану Медвідю він чекає відповідь. КІНЕЦЬ!!!!