Прізвище Ім’я По-батькові (ПІБ): Нікончук Станіслав Адольфович
Стать: Чоловіча
Мати - Нікончук Єлизавета
Батько - Нікончук Адольф
Фото обличчя ( з гри ): тиць
Зріст та вага: 185см, 80кг
Дата народження: 19.06.2000
Вік: 24
Місце народження: Україна, Рівне
Національність: Українець
Місце проживання: Україна, Рівне
Захоплення: Рибалка, Футбол, Спорт
Сімейний стан: Не одружений
Статура: Спортивний
Колір очей: Карий
Зачіска: Кроп
Відмітні знаки: Немає татуювань, Накачаний
Батьки
Батько - Адольф. Народився тринадцятого квітня 1970 року у місті Рівне. Він закінчив Рівненську Українську гімназію №19 на відмінно та пішов в університет. Закінчивши університет він пішов працювати по спеціальності, а саме на Архутектора. Пропрацювавши там п'ять років, він назбирав не погану суму, 10 тисяч доларів. На цю суму він відкрив свою автомайстерю, та почав її розвивати. Через декілька років він відкрив цілу мережу автомайтерень.
Мати - Єлизавета. Народилася дев'ятнадцятого вересня 1971 року у місті Харків. З дитинства вона любила займатися конструюванням всіляких будинків. Після школи вона поступила у Харківську гімназію. Та навідмінно її закінчила. Після закінчення гімназії вона переїхала в рівне до своїх родичів. Там вона поступила в Рівненський університет де навчався Адольф. Будучи на першому курсі, вона захоплювалася Адольфом. Після випуску з університету, вона не пішла працювати по професії, через хворобу. Через деякий час вона вилікувала хворобу та пішла працювати касиром в магазині.
У 1995, Адольф і Єлизавета зустрілися на зустрічі випускників. Там Єлизавета та Адольф знову побачилися та закохалися один в одного. На зустрічі Адольф взяв в Єлизавети її номер. Там потім написав їй. Через деякий час вони почали зустрічатися. Через 2 роки відносин Адольф зробив пропозицію Єлизаветті. І Єлизаветта сказала так. 8 травня 1998 року вони заручилися. Після заручин вони хотіли собі дитинку. Та все ніяк Єлизавета не могла завагітніти. Але в 1999 році у них все вийшло. І вже 19 червня 2000 року у них зявився синочок. Вони вирішили його назвали Станіслав.
Народження та дитинство
Народився Станіслав в Рівненському пологовому будинку. На початку його життя батькам було важко. Так як Станіслав був не легкою дитиною.Але після того як йому виповнилося три роки він пішов у садочок. Де знайшов собі друзів. Він спочатку не любив перебувати в садочку, але з часом привик до вихователів та до атмосфери в садочку. Станіслав полюбляв тиху годину в садочку, але після того як він засинав міг проспати пів дня. Він любив коли батьки забирали його з садочку. Бо вони завжди привозили йому щось смачненьке. Так і прошли два роки в садочку. Далі коли йому виповнилося 6 років, батьки відправили його в школу.
Підлітковий Вік
В 6 років Станіслав пішов до школи. Де відразу знайшов собі друзів. В першому класі він мріяв, що колись в нього буде багата жінка, яка буде його обезпечувати. Перших п'ять класів пролетіли дуже швидко. І от він уже навчається в 6 класі. Але в його мами знайшли страшну хворобу і його сім'я, була вимушена переїхати до Німеччини, для того щоб вилікувати хворобу його мами. Станіслав дуже переживав за свою маму та не хотів відходити від неї. Але батьок впевнив Станіслава що з мамо все буде добре. В Німеччині Станіслав пішов в школу, але він не розумів німецької мови. тому був вимушений піти на курси німецької мови. З часом Станіслав починав розуміти німецьку мову. Та продовжував ходити до школи. Але хвороба мами продовжувала прогресувати. Та лікарі казали щоб вилікувати цю хворобу потрібно, вколоти мамі укол за один мільйон гривень. Добре що в батька Станіслава були гроші для придбання цього укола. Після того як мамі вкололи цей укол їй почало ставати легше. Після одужання мами сім'я повернулася в своє рідне місто Рівне. Там вже Станіслав закінчив школу та пішов навчатися в університет.
Доросле життя
Після того як Станіслав закінчив навчатися в університеті. Він пішов служити в Зброєні Сили України. Там він дослужився до звання Капітан. Та хотів служити далі але через травму на тренуванні був вимушений покинути ЗСУ. Коли він вилікував травму він пішов працювати в міську лікарню. Після року працбвання в лікарні він звільнився. Та вирішив піти в Національну Поліцію України. Там він ловив злочинців проводив розслідування та викривав справи. Але він хотів повернутися в ЗСУ. Після того як він дойшов до звання Старший Лейтинан в Поліції, він вирішив перевестися в ЗСУ. Після переводу в ЗСУ він почав працювати над підвищенням на Майора. Він дуже хотів стати Майором та вище. Після року часу він всетика став Майором. Після того він усердно працював та став ПідПолковником. Але після 5 років служби він вирішив звільнитися за власним бажанням.
Теперішній час
На данний момент Станіслав пішов в Службу Безпеки України. Та став там ПідПолковником. Знаходиться в Активних пошуках Дівчини та старається построїти свій бізнес
Стать: Чоловіча
Мати - Нікончук Єлизавета
Батько - Нікончук Адольф
Фото обличчя ( з гри ): тиць
Зріст та вага: 185см, 80кг
Дата народження: 19.06.2000
Вік: 24
Місце народження: Україна, Рівне
Національність: Українець
Місце проживання: Україна, Рівне
Захоплення: Рибалка, Футбол, Спорт
Сімейний стан: Не одружений
Статура: Спортивний
Колір очей: Карий
Зачіска: Кроп
Відмітні знаки: Немає татуювань, Накачаний
Батьки
Батько - Адольф. Народився тринадцятого квітня 1970 року у місті Рівне. Він закінчив Рівненську Українську гімназію №19 на відмінно та пішов в університет. Закінчивши університет він пішов працювати по спеціальності, а саме на Архутектора. Пропрацювавши там п'ять років, він назбирав не погану суму, 10 тисяч доларів. На цю суму він відкрив свою автомайстерю, та почав її розвивати. Через декілька років він відкрив цілу мережу автомайтерень.
Мати - Єлизавета. Народилася дев'ятнадцятого вересня 1971 року у місті Харків. З дитинства вона любила займатися конструюванням всіляких будинків. Після школи вона поступила у Харківську гімназію. Та навідмінно її закінчила. Після закінчення гімназії вона переїхала в рівне до своїх родичів. Там вона поступила в Рівненський університет де навчався Адольф. Будучи на першому курсі, вона захоплювалася Адольфом. Після випуску з університету, вона не пішла працювати по професії, через хворобу. Через деякий час вона вилікувала хворобу та пішла працювати касиром в магазині.
У 1995, Адольф і Єлизавета зустрілися на зустрічі випускників. Там Єлизавета та Адольф знову побачилися та закохалися один в одного. На зустрічі Адольф взяв в Єлизавети її номер. Там потім написав їй. Через деякий час вони почали зустрічатися. Через 2 роки відносин Адольф зробив пропозицію Єлизаветті. І Єлизаветта сказала так. 8 травня 1998 року вони заручилися. Після заручин вони хотіли собі дитинку. Та все ніяк Єлизавета не могла завагітніти. Але в 1999 році у них все вийшло. І вже 19 червня 2000 року у них зявився синочок. Вони вирішили його назвали Станіслав.
Народження та дитинство
Народився Станіслав в Рівненському пологовому будинку. На початку його життя батькам було важко. Так як Станіслав був не легкою дитиною.Але після того як йому виповнилося три роки він пішов у садочок. Де знайшов собі друзів. Він спочатку не любив перебувати в садочку, але з часом привик до вихователів та до атмосфери в садочку. Станіслав полюбляв тиху годину в садочку, але після того як він засинав міг проспати пів дня. Він любив коли батьки забирали його з садочку. Бо вони завжди привозили йому щось смачненьке. Так і прошли два роки в садочку. Далі коли йому виповнилося 6 років, батьки відправили його в школу.
Підлітковий Вік
В 6 років Станіслав пішов до школи. Де відразу знайшов собі друзів. В першому класі він мріяв, що колись в нього буде багата жінка, яка буде його обезпечувати. Перших п'ять класів пролетіли дуже швидко. І от він уже навчається в 6 класі. Але в його мами знайшли страшну хворобу і його сім'я, була вимушена переїхати до Німеччини, для того щоб вилікувати хворобу його мами. Станіслав дуже переживав за свою маму та не хотів відходити від неї. Але батьок впевнив Станіслава що з мамо все буде добре. В Німеччині Станіслав пішов в школу, але він не розумів німецької мови. тому був вимушений піти на курси німецької мови. З часом Станіслав починав розуміти німецьку мову. Та продовжував ходити до школи. Але хвороба мами продовжувала прогресувати. Та лікарі казали щоб вилікувати цю хворобу потрібно, вколоти мамі укол за один мільйон гривень. Добре що в батька Станіслава були гроші для придбання цього укола. Після того як мамі вкололи цей укол їй почало ставати легше. Після одужання мами сім'я повернулася в своє рідне місто Рівне. Там вже Станіслав закінчив школу та пішов навчатися в університет.
Доросле життя
Після того як Станіслав закінчив навчатися в університеті. Він пішов служити в Зброєні Сили України. Там він дослужився до звання Капітан. Та хотів служити далі але через травму на тренуванні був вимушений покинути ЗСУ. Коли він вилікував травму він пішов працювати в міську лікарню. Після року працбвання в лікарні він звільнився. Та вирішив піти в Національну Поліцію України. Там він ловив злочинців проводив розслідування та викривав справи. Але він хотів повернутися в ЗСУ. Після того як він дойшов до звання Старший Лейтинан в Поліції, він вирішив перевестися в ЗСУ. Після переводу в ЗСУ він почав працювати над підвищенням на Майора. Він дуже хотів стати Майором та вище. Після року часу він всетика став Майором. Після того він усердно працював та став ПідПолковником. Але після 5 років служби він вирішив звільнитися за власним бажанням.
Теперішній час
На данний момент Станіслав пішов в Службу Безпеки України. Та став там ПідПолковником. Знаходиться в Активних пошуках Дівчини та старається построїти свій бізнес
Останнє редагування:
