Батьки
Віталій і Юлія познайомилися на зустрічі випускників медичного та правоохоронного факультетів, що проходив у їхньому місті. Обидва на той час працювали по своїх професіях, Віталій - був на той момент Старшим Лейтенантом СБУ, а Юлія - інтерн у місцевій лікарні. На момент знайомства вони сиділи поруч, але уваги один на одного не звертали. Але в один момент Віталій коли наливав собі випити випадково зачепив стакан Юлі та розлив на неї напій. Вона облилася, але Віталік спробував виправити цю ситуацію, взявши бистро серветки та почав промокати плаття Юлі. Після цієї ситуації вони розговорилися. Віталій здався симпатичний для Юлі, а вона для нього. Вони вирішили ближче познайомитись та розговорились. Він розказував про себе, а вона про себе. Після зустрічі вони обмінялися номерами телефонів та роз'їхались по домах.
Пройшло 2 тижні, вони стали ближче знайомитись та під час спільних прогулянок містом, вони почали зближуватись. Незабаром, Віталій і Юлія стали нерозлучними.
Через пів року Віталій освідчився Юлі, та вони одружились через 2 місяці.
Віталій і Юлія були дуже відповідально та дуже серйозно готувалися до народження своєї дитини. Вони читали літературу про вагітність, відвідували консультації лікарів і робили все можливе, щоб забезпечити здоров'я майбутньої матері та дитини.
Батько, Віталій, відповідально ставився до підготовки до народження дитини та допомагав матері в усіх справах. Він купував все необхідне для майбутнього малюка, від коляски до пелюшок, та готував кімнату для дитини.
Мати, Юлія, зі свого боку, була дуже уважна до свого здоров'я і здоров'я малюка. Вона відмовилася від шкідливих звичок і дотримувалася здорового способу життя. Вона зверталася до лікарів на різних етапах вагітності та слідкувала за дієтою.
Батьки також збирали різні іграшки та книжки для малюка та думали про те, як виховувати дитину. Вони були готові до цього важливого етапу в житті й приймали його з відкритим серцем.
Дитинство
Родина була в довгому очікуванні народження малюка. Мати хотіла дівчинку тим часом батько мріяв про хлопчика. Зрештою родився хлопець, та назвали його Олександр.Вибрали йому таке ім'я тому, що у Віталія батька звали також Олександр. Але він помер від серцевого нападу... Віталій вирішив назвати сина в честь свого батька. Народився Олександр 05.07.1998 у місті Дніпро
Виховували Сашка у дуже гарній родині з люблячим батьком та матір'ю.
Олександр був активним та з хорошим розвитком це підтверджується тим, що в 1 рік він почав ходити.У два роки Саша пішов у дитячий садок. Там в нього було багато друзів. Олександр ніколи не соромився нікого, бо з його характером таке було припустимо.
Природа народила Сашка зеленими очима світлим волоссям та хорошою тілобудовою.
В садку Олександра був активною дитиною та дуже слухняним
Шкільне Життя
Пішов Олександр у школу у 6 років.
У 2004 році в школі Олександр навчався гарно. В нього появилося багато друзів. Перший клас Олександр закінчив з хорошими оцінками.
До сьомого класу він вчився на відмінно.Десь по середині навчальну руку 8 класу Сашко якою він хоче професію. Він довго роздумував та прийшов до висновку, що його цікавить сфера у якій служить його батько. А саме Служба Безпеки України.У дев'ятому класі на шкільній лінійці він побачив що до них перевелася новенька дівчинка. Її звали Марія і вона одразу розбила підліткове серце Олександра. Він бігав за нею та не помічав що вона його використовує. Але в один момент, коли він йшов по холу школи Сашко побачив поміж натовпу підлітків що вона цілується з його однокласником. В цей момент йому захотілося провалитись під землю. Після побаченого в ньо появилася відраза до Марії. Олександр перестав роздумувати про стосунки та почав більш краще вчитись, бо в нього була ціль... А саме вступ до Академії СБУ.
Вступ та навчання в Академії СБУ
Літо. Прийшов час подавати документи в Академію. Сашко боявся, але він був близький до своєї цілі.
День подачі документів та здачі фізичних та моральних екзаменів пройшов дуже напружено. Сашко дуже переживав із за чого він під час здачі екзаменів втратив свідомість.... Але він бистро прийшов в себе.
Через місяць. Сашку на електронну пошту прийшов лист. Він розблокував телефон та побачив що лист він його навчального закладу. Він боявся його відкрити, тому, що боявся побачити там відмову. Але врешті-решт він відкрив його..... Та почав читати заголовок листа. І ось він коли прочитав до свого результат він заплакати. Він бистро закрив лист та почав дзвонити батькам. Під час дзвінку коли він мамі сказав результати вона розплакалася від щастя. Але коли він подзвонив татові Сашко не очікував такої реакції від нього. Батько від радості почав кричати на весь свій кабінет що його син є найкращим. Батько дуже гордився Олександром.
Пройшов місяць.... Ось Сашко стоїть з речами перед входом в академію. Він не вірить в те що з ним робиться. Він не може повірити в те що він вступив.
Навчання проходило легко. Сашко був одним з найрозумніших в роті. Одного дня його до нього підійшов його побратим та попросив його написати йому сесію, але Сашко був не промах та назвав свою ціну. Його побратим погасився. В той день Сашко зрозумів що він може свій розум та знання переводити в не погані на той момент гроші.
Провчився він в академії 5 років та отримав звання Лейтенант. По розподілу він попав у своє рідне місто Дніпро. Його переповнюють емоції.
Служба в СБУ
Служба в СБУ Олександру подобалась.Йому дуже подобались спецоперації, але одного разу коли Олександр зі своїм напарником стояв на пості вони зупинили одне авто де сидів чоловік з порядним виглядом Олександр попросив документи на авто, але водій дістав пістолет та вистрелив Олександру у живіт. Олександр впав. Машина бистро поїхала. Олександру викликали швидку допомогу. Йому пощастило оскільки в той момент на ньому була плитоноска, та вона витримала. Сашко отримав численні забої грудної клітини та 2 перелом ребра. Коли він попав у лікарню його направили на рентген. На ньому показало що ребро чуть не пробило легеню. Лікарі йому сказали що він родився в рубанці. Відновлювався Сашко 5 місяців. Лікування проходило добре та через 2 тижні його виписали з лікарні. Та він продовжив службу.
Наші часи
В даний момент Олександр дослужився до Майора та став Полковником за хорошу та віддану службу. У вихідні дні він перетворюється із Полковника в організатора страйкболу. Ще Олександр має невеличку дачу де у нього є маленький ставок, там він любить проводити більшість свого вільного часу, оскільки він залишається на одинці із природою
Віталій і Юлія познайомилися на зустрічі випускників медичного та правоохоронного факультетів, що проходив у їхньому місті. Обидва на той час працювали по своїх професіях, Віталій - був на той момент Старшим Лейтенантом СБУ, а Юлія - інтерн у місцевій лікарні. На момент знайомства вони сиділи поруч, але уваги один на одного не звертали. Але в один момент Віталій коли наливав собі випити випадково зачепив стакан Юлі та розлив на неї напій. Вона облилася, але Віталік спробував виправити цю ситуацію, взявши бистро серветки та почав промокати плаття Юлі. Після цієї ситуації вони розговорилися. Віталій здався симпатичний для Юлі, а вона для нього. Вони вирішили ближче познайомитись та розговорились. Він розказував про себе, а вона про себе. Після зустрічі вони обмінялися номерами телефонів та роз'їхались по домах.
Пройшло 2 тижні, вони стали ближче знайомитись та під час спільних прогулянок містом, вони почали зближуватись. Незабаром, Віталій і Юлія стали нерозлучними.
Через пів року Віталій освідчився Юлі, та вони одружились через 2 місяці.
Віталій і Юлія були дуже відповідально та дуже серйозно готувалися до народження своєї дитини. Вони читали літературу про вагітність, відвідували консультації лікарів і робили все можливе, щоб забезпечити здоров'я майбутньої матері та дитини.
Батько, Віталій, відповідально ставився до підготовки до народження дитини та допомагав матері в усіх справах. Він купував все необхідне для майбутнього малюка, від коляски до пелюшок, та готував кімнату для дитини.
Мати, Юлія, зі свого боку, була дуже уважна до свого здоров'я і здоров'я малюка. Вона відмовилася від шкідливих звичок і дотримувалася здорового способу життя. Вона зверталася до лікарів на різних етапах вагітності та слідкувала за дієтою.
Батьки також збирали різні іграшки та книжки для малюка та думали про те, як виховувати дитину. Вони були готові до цього важливого етапу в житті й приймали його з відкритим серцем.
Дитинство
Родина була в довгому очікуванні народження малюка. Мати хотіла дівчинку тим часом батько мріяв про хлопчика. Зрештою родився хлопець, та назвали його Олександр.Вибрали йому таке ім'я тому, що у Віталія батька звали також Олександр. Але він помер від серцевого нападу... Віталій вирішив назвати сина в честь свого батька. Народився Олександр 05.07.1998 у місті Дніпро
Виховували Сашка у дуже гарній родині з люблячим батьком та матір'ю.
Олександр був активним та з хорошим розвитком це підтверджується тим, що в 1 рік він почав ходити.У два роки Саша пішов у дитячий садок. Там в нього було багато друзів. Олександр ніколи не соромився нікого, бо з його характером таке було припустимо.
Природа народила Сашка зеленими очима світлим волоссям та хорошою тілобудовою.
В садку Олександра був активною дитиною та дуже слухняним
Шкільне Життя
Пішов Олександр у школу у 6 років.
У 2004 році в школі Олександр навчався гарно. В нього появилося багато друзів. Перший клас Олександр закінчив з хорошими оцінками.
До сьомого класу він вчився на відмінно.Десь по середині навчальну руку 8 класу Сашко якою він хоче професію. Він довго роздумував та прийшов до висновку, що його цікавить сфера у якій служить його батько. А саме Служба Безпеки України.У дев'ятому класі на шкільній лінійці він побачив що до них перевелася новенька дівчинка. Її звали Марія і вона одразу розбила підліткове серце Олександра. Він бігав за нею та не помічав що вона його використовує. Але в один момент, коли він йшов по холу школи Сашко побачив поміж натовпу підлітків що вона цілується з його однокласником. В цей момент йому захотілося провалитись під землю. Після побаченого в ньо появилася відраза до Марії. Олександр перестав роздумувати про стосунки та почав більш краще вчитись, бо в нього була ціль... А саме вступ до Академії СБУ.
Вступ та навчання в Академії СБУ
Літо. Прийшов час подавати документи в Академію. Сашко боявся, але він був близький до своєї цілі.
День подачі документів та здачі фізичних та моральних екзаменів пройшов дуже напружено. Сашко дуже переживав із за чого він під час здачі екзаменів втратив свідомість.... Але він бистро прийшов в себе.
Через місяць. Сашку на електронну пошту прийшов лист. Він розблокував телефон та побачив що лист він його навчального закладу. Він боявся його відкрити, тому, що боявся побачити там відмову. Але врешті-решт він відкрив його..... Та почав читати заголовок листа. І ось він коли прочитав до свого результат він заплакати. Він бистро закрив лист та почав дзвонити батькам. Під час дзвінку коли він мамі сказав результати вона розплакалася від щастя. Але коли він подзвонив татові Сашко не очікував такої реакції від нього. Батько від радості почав кричати на весь свій кабінет що його син є найкращим. Батько дуже гордився Олександром.
Пройшов місяць.... Ось Сашко стоїть з речами перед входом в академію. Він не вірить в те що з ним робиться. Він не може повірити в те що він вступив.
Навчання проходило легко. Сашко був одним з найрозумніших в роті. Одного дня його до нього підійшов його побратим та попросив його написати йому сесію, але Сашко був не промах та назвав свою ціну. Його побратим погасився. В той день Сашко зрозумів що він може свій розум та знання переводити в не погані на той момент гроші.
Провчився він в академії 5 років та отримав звання Лейтенант. По розподілу він попав у своє рідне місто Дніпро. Його переповнюють емоції.
Служба в СБУ
Служба в СБУ Олександру подобалась.Йому дуже подобались спецоперації, але одного разу коли Олександр зі своїм напарником стояв на пості вони зупинили одне авто де сидів чоловік з порядним виглядом Олександр попросив документи на авто, але водій дістав пістолет та вистрелив Олександру у живіт. Олександр впав. Машина бистро поїхала. Олександру викликали швидку допомогу. Йому пощастило оскільки в той момент на ньому була плитоноска, та вона витримала. Сашко отримав численні забої грудної клітини та 2 перелом ребра. Коли він попав у лікарню його направили на рентген. На ньому показало що ребро чуть не пробило легеню. Лікарі йому сказали що він родився в рубанці. Відновлювався Сашко 5 місяців. Лікування проходило добре та через 2 тижні його виписали з лікарні. Та він продовжив службу.
Наші часи
В даний момент Олександр дослужився до Майора та став Полковником за хорошу та віддану службу. У вихідні дні він перетворюється із Полковника в організатора страйкболу. Ще Олександр має невеличку дачу де у нього є маленький ставок, там він любить проводити більшість свого вільного часу, оскільки він залишається на одинці із природою
