Дитинство
Павло Калинин народився 17.12.2000 року народження матуся була лікарем тому й хотіла щоб Павло теж був лікарем батько був Далекобійнеком він важав, що Павло повинен сам вибарати свою долю.
Павло був дуже розумним на свої роки він вже в девять місяців вмів вже ходити а в рік вже розмовля. Вньго був друг дитинства його звали Віктор вони з Павлом Постійно були разом. Коли Павлу виповнилося два роки він пішов до дитячого садочку там йому подобалося він грався з дітьми, але він був не слух'яним він ніколи не спав на тихому часу заважав іншим одного разу Павло на обіді не хотів їсти ману кашу і він вирішив кидатися нею, але в той момент зайшла директор дитячого садка і Павло кинув у неї і попав прямо в глаз і це був його останій день в цьому садочку після чого їхня сім'я прийняла рішиння перейеджати в місто Донецьк. там Павло знайшов нових друзів і все було в нього добре.
Шкільні роки
Павлу виповнилось шість років і він пішов до школи номер 2 там йому не дуже сподобалось тому, що він важав якщо станеть школярем то він буде самойстійним і нічого треба буде робить, але так не вийшло треба було рано вставати та лягати і підступна домашня робота яку потрібно ще робити, але Павло був дуже смікалістим та все таки знацшов вихід з ситуації сховав щоденик коли матуся питала що задавали Павло отвечав нічого була життя малиною до одного моменту поки матуся не пішла на батьківські збори і класний керевник не розповіла про Павла після чого його чекала серйозна розмова. Павло вчився після того моменту добре, але все ж таки він рішов в сьомий клас там почалася алгебра фізика геометрія було вже більш складно. Коли Паша закінчував восьмий клас почалася війна сім'я змушина була переїхати до міста Дніпра.
Павло вирішив поступати в медичний за кордон ну як більш вирішала його матуся після закінчення школи Павло більш менш здав втупні екзамени так, що поступив в мед
Студеньські роки
Павло переїхав до Німечени щоб навчатися, але на превиликий жаль Павло швидко зрозумів, що це не його справа життя і він був змушений повернутися до України
Та вирішив піто до академії поліції там він швидко зрозумів, що це справа його цілого життя вньго було багато одногрупників з якими він дуже добре ладив він міг знайти спільну сову з усіма це йому спало на руку в дорослуму житті в студенські роки Павло дуже любив відпочивати в клубі цн був його мінус, але це не дуже зважало в його навчані він закінчив академію та став поліцейським.
Доросле Життя
Павло був звийчайним рядовим стояв на кпп, але він дуже швидко підвищувався і коли він став лейтенантом почалася повно маштабна війна. Він поїхав боронити Харківську область під керевниством підполконика Хенсен її було звільнино були дуже тяжки бої п.лейтенант Павло Калинин отримав дуже тяжкі поранення, а саме контузію та три вогнепалі порання за його проявлену мужність йому було на дано свання ст.лейтенант після госпіталю Павло повернувся до служби в Національній Поліції України він вступив в так називіймий підрозділ УПП як розшифровується Управілння Патрульної Поліції йому там не сподобалося та будо прийняте рішення перейти до Національної Академії Поліції там більш вже сподобалось.
За міжність, сміливість та оперативних дій Павла йому було видан орден Героя України та на дано звання Підполковника ким він і являється зараз.
Павло Калинин народився 17.12.2000 року народження матуся була лікарем тому й хотіла щоб Павло теж був лікарем батько був Далекобійнеком він важав, що Павло повинен сам вибарати свою долю.
Павло був дуже розумним на свої роки він вже в девять місяців вмів вже ходити а в рік вже розмовля. Вньго був друг дитинства його звали Віктор вони з Павлом Постійно були разом. Коли Павлу виповнилося два роки він пішов до дитячого садочку там йому подобалося він грався з дітьми, але він був не слух'яним він ніколи не спав на тихому часу заважав іншим одного разу Павло на обіді не хотів їсти ману кашу і він вирішив кидатися нею, але в той момент зайшла директор дитячого садка і Павло кинув у неї і попав прямо в глаз і це був його останій день в цьому садочку після чого їхня сім'я прийняла рішиння перейеджати в місто Донецьк. там Павло знайшов нових друзів і все було в нього добре.
Шкільні роки
Павлу виповнилось шість років і він пішов до школи номер 2 там йому не дуже сподобалось тому, що він важав якщо станеть школярем то він буде самойстійним і нічого треба буде робить, але так не вийшло треба було рано вставати та лягати і підступна домашня робота яку потрібно ще робити, але Павло був дуже смікалістим та все таки знацшов вихід з ситуації сховав щоденик коли матуся питала що задавали Павло отвечав нічого була життя малиною до одного моменту поки матуся не пішла на батьківські збори і класний керевник не розповіла про Павла після чого його чекала серйозна розмова. Павло вчився після того моменту добре, але все ж таки він рішов в сьомий клас там почалася алгебра фізика геометрія було вже більш складно. Коли Паша закінчував восьмий клас почалася війна сім'я змушина була переїхати до міста Дніпра.
Павло вирішив поступати в медичний за кордон ну як більш вирішала його матуся після закінчення школи Павло більш менш здав втупні екзамени так, що поступив в мед
Студеньські роки
Павло переїхав до Німечени щоб навчатися, але на превиликий жаль Павло швидко зрозумів, що це не його справа життя і він був змушений повернутися до України
Та вирішив піто до академії поліції там він швидко зрозумів, що це справа його цілого життя вньго було багато одногрупників з якими він дуже добре ладив він міг знайти спільну сову з усіма це йому спало на руку в дорослуму житті в студенські роки Павло дуже любив відпочивати в клубі цн був його мінус, але це не дуже зважало в його навчані він закінчив академію та став поліцейським.
Доросле Життя
Павло був звийчайним рядовим стояв на кпп, але він дуже швидко підвищувався і коли він став лейтенантом почалася повно маштабна війна. Він поїхав боронити Харківську область під керевниством підполконика Хенсен її було звільнино були дуже тяжки бої п.лейтенант Павло Калинин отримав дуже тяжкі поранення, а саме контузію та три вогнепалі порання за його проявлену мужність йому було на дано свання ст.лейтенант після госпіталю Павло повернувся до служби в Національній Поліції України він вступив в так називіймий підрозділ УПП як розшифровується Управілння Патрульної Поліції йому там не сподобалося та будо прийняте рішення перейти до Національної Академії Поліції там більш вже сподобалось.
За міжність, сміливість та оперативних дій Павла йому було видан орден Героя України та на дано звання Підполковника ким він і являється зараз.
